Обмеження для українського аграрного сектору в Європейському Союзі. Україна розробила стратегії для експорту "чутливих" продуктів.
Україна має в запасі кілька тижнів, щоб напрацювати з Європейською Комісією спільне рішення щодо торговельної політики та імпорту до Євросоюзу українських агротоварів після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це повідомив на аграрній конференції заступник міністра економіки -- торгівельний представник України Тарас Качка, пише Інтерфакс Україна.
"В даний час українська влада веде переговори з Європейською комісією щодо торговельного режиму для 40 товарів, для яких після 5 червня будуть встановлені тарифні квоти. Важливо зазначити, що принаймні 25 з цих товарів ми не експортували в обсягах, що перевищують тарифні квоти, які діяли до 2022 року," -- зазначив він. -- "Є також багато інших товарів, які не вважаються чутливими, але їх експорт перевищував встановлені тарифні ліміти. Сподіваємося, що ЄС не класифікує їх як чутливі, що дозволить нам здійснити їх лібералізацію без проблем."
Качка підкреслив, що серед чутливих товарів, що входять до списку АТЗ, Європейська комісія включила мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця, м'ясо птиці та кукурудзу. Він зазначив, що з кожного з цих товарів українська влада розробила відповідні рішення і виробила позицію, яка наразі обговорюється з представниками ЄС.
Качка відзначив, що зауваження Європейської комісії є "надзвичайно коректними та істотними", мають конструктивний характер для країни і сприяють інтеграції українських продуктів у Європейський Союз.
"Справжня проблема полягає не в цифрах, а в політиці. В Україні йдеться про те, як політики маніпулюють почуттями фермерів. Щодо звинувачень у надлишковій продуктивності за певними товарами, ми цього не спостерігаємо," -- зазначив він. -- "Наприклад, виробництво кукурудзи в Європейському Союзі значно перевищує українські обсяги, а що вже говорити про пшеницю."
Отже, у 2024 році 27 країн-членів Європейського Союзу виробили 135 мільйонів тонн пшениці, що підтверджує статус ЄС як провідного виробника цього зерна.
"Всі розуміють, що це рішення має бути знайдено до 6 червня, але плюс-мінус таким чином, щоб ми не застряли в умовах торгівлі 2014 року", -- сказав Качка. -- "Насправді параметри торгівлі чутливими товарами будуть визначатися між тими кількісними порогами, які визначено в регламенті АТМ, і тим максимумом, який ми постачали до ЄС в 2023 році", -- пояснив він.
За прогнозом Качки, для української кукурудзи швидше за все надмірних обмежень не буде, оскільки ЄС потребує більше, ніж встановлене для України обмеження в 15 млн тонн на календарний рік. При цьому питання чутливості/не чутливості пшениці залишається відкритим, оскільки на цей товар у різних країн ЄС є різний попит.
"Очевидно, що найбільш запекла дискусія буде по цукру, де ми стрибнули у виробництві, але це не означає, що ми знищили ринок Європейського Союзу", -- сказав торгпред. -- "Ми насправді допомогли ЄС пройти якісь дефіцитні періоди, тому параметри торгівлі змяняться".
За його словами, гострим питанням також залишається імпорт до ЄС українського м'яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.
Качка сподіваєтеся, що протягом найближчих тижнів вдасться досягти згоди щодо майбутнього списку чутливих товарів, які підлягають імпорту до Європейського Союзу.
Як вже зазначалося раніше, Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина звернулися до Єврокомісії з проханням відновити довоєнні квоти на постачання української сільськогосподарської продукції після завершення дії автономних торговельних заходів.
З 5 червня 2024 року розпочали свою дію нові умови безмитної та безквотної торгівлі сільськогосподарською продукцією з Європейським Союзом, які триватимуть протягом наступного року.
4 червня 2022 року для підтримки української економіки були введені автономні торговельні заходи ЄС.
При цьому у травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік з метою підтримки української економіки в умовах війни.
