Обкладинка-ребус журналу The Economist: Зеленський, конфлікти, штучний інтелект та "Оземпік" у пророцтві на 2026 рік.
Обкладинка-ребус від The Economist на 2026 рік миттєво привертає увагу. На ній зображений Володимир Зеленський у військовій формі, озброєний біноклем, що стоїть серед танків, ракет, підводних човнів і дронів. Біля нього підносяться величезні "гори" таблеток і шприців з яскравим написом: "Препарати для схуднення: нове покоління". Таким чином, журнал передає свій прогноз на 2026 рік, в якому світ опиниться між війною і нестабільною дипломатією, стикаючись з геополітичними змінами, адаптуючись до стрімкого розвитку штучного інтелекту та входячи в нову еру "Оземпіку" та інших інноваційних препаратів для зниження ваги.
У центрі бачення The Economist стоїть "світ Дональда Трампа". Видання припускає, що він і далі залишатиметься головним фактором глобальної політики, а хаос у торгівлі, нестандартна дипломатія та тиск на союзників триватимуть, доки Трамп у Білому домі. На цьому тлі 250-річчя США не виглядатиме суто урочистою датою, бо ж Америку, за прогнозом журналу, чекають гострі політичні суперечки навколо минулого й майбутнього країни. На проміжних виборах у листопаді виборці визначатимуть курс, але навіть якщо демократи отримають більшість у Палаті представників, це не змінить правил Трампа.
Геополітична ситуація видається далеко не стабільною. Як зазначає The Economist, стара система міжнародних правил продовжує втрачати свою силу. Світ не розділиться на чітко визначені блоки, натомість держави будуть створювати ситуативні коаліції в сферах оборони, торгівлі та екологічної політики. Баланс сил все більше нагадуватиме непостійний мозаїчний малюнок, де альянси формуються та розпадаються в залежності від актуальних інтересів.
Окремий великий розділ прогнозу присвячений темі війни і миру. Журнал The Economist вважає, що нестійкий мир у Газі може тривати, проте конфлікти в Україні, Судані та М'янмі можуть затягуватися на невизначений термін. США, Росія та Китай продовжуватимуть випробовувати один одного через "сірі" провокації в Європі та Східній Азії, не переходячи до відкритого великого конфлікту. Напруга зростатиме не лише в наземних зонах, але й в Арктиці, космічному просторі, на дні океану та в кібернетичному середовищі, де правила гри залишаються ще більш нечіткими, ніж на традиційних фронтах.
Європі, за оцінкою журналу, доведеться жити в режимі постійного вибору: збільшувати оборонні видатки, одночасно зміцнюючи економіку та стримуючи зростання праворадикальних настроїв. Пошук балансу між безпекою, "зеленим" курсом і свободою торгівлі буде складним, а рішення болісними.
На фоні цих подій Китай, незважаючи на дефляційні тенденції та уповільнення економічного розвитку, має шанси навіть посилити свій вплив у світі. Політика "Америка понад усе" створює для Пекіна можливості більш активно укладати угоди з країнами Глобального Півдня та вести переговори з Вашингтоном у визначених ситуаціях. Світовий порядок, про який говорить The Economist, не є простою повторною холодною війною, а скоріше складною грою з багатьма центрами влади.
Окремо журнал попереджає про глобальні економічні ризики. Тарифна політика США, за прогнозом, уповільнюватиме світове зростання. Додатковий нерв системі додає ризик кризи на ринку облігацій, особливо на тлі зміни голови Федеральної резервної системи у травні.
Ще одна важлива тема у заголовках та прогнозах - це штучний інтелект. Видання The Economist зауважує, що великі інвестиції в інфраструктуру ШІ можуть приховувати певні вразливі місця в економіці, що може призвести до "лопання" інвесторського бульбашки. Водночас посиляться дебати щодо впливу ШІ на ринок праці: від побоювань масового витіснення працівників до спроб переглянути соціальні контракти в умовах нової технологічної реальності.
Кліматичний розділ прогнозу звучить стримано-похмуро, бо йдеться про те, що втримати глобальне потепління в межах 1,5 °C стає вже нереальним. Водночас є й промінь надії, бо глобальні викиди, ймовірно, досягнули піку, а "чисті" технології швидко поширюються, особливо у країнах Глобального Півдня.
Зображення таблеток і шприців на обкладинці не є випадковим елементом, а підкреслює ще одну важливу тему 2026 року. За прогнозами The Economist, ми можемо очікувати на появу більш доступних та ефективних препаратів GLP-1 у формі таблеток. Це сприятиме їх ширшому використанню, зробить "чудодійні ліки" для зниження ваги більш популярними та викликатиме нові етичні дискусії щодо медичного допінгу.
Дональд Трамп раптово змінює тон щодо імміграції й це вже викликає хвилю обговорень у США. У новому інтерв'ю він несподівано визнає нестачу "певних талантів" усередині країни, натякаючи на потребу в іноземних фахівцях. Для політика, який роками будував кампанії на жорсткій антиміграційній риториці, такий поворот виглядає особливо промовистим. Та що насправді стоїть за цією заявою і чи варто сприймати її як початок великої зміни?
