Чому Трампу важлива "партнерство" з Путіним та які кроки США планують щодо України: аналізуємо резонансний "Проєкт 2025".

Яка мета зближення Трампа з Росією?

Перед виборами критики Дональда Трампа висловлювали занепокоєння, що з моменту вступу на посаду він візьметься за реалізацію агресивної стратегії під назвою "Проєкт 2025". На їхню думку, це може загрожувати демократії та прокласти шлях до авторитаризму. Перші місяці президентства Трампа підтвердили, що його дії вражаюче співпадають з пропозиціями, викладеними у згаданому документі. Таким чином, щоб зрозуміти, чого можна очікувати від 47-го президента США та його адміністрації, міжнародна аналітикиня "Телеграфу" Ольга Кирилова провела ґрунтовний аналіз цього документа і в даній статті порівнює його з вже вжитими Трампом заходами.

Як писав раніше "Телеграф", авторами "Проєкту 2025" виступають фахівці аналітичного центру "Фонд "Спадщина" (англ. Heritage Foundation), заснованого у Вашингтоні 1973 року. Фонд вважається однією з найвпливовіших консервативних дослідних організацій в Сполучених Штатах.

Їхня тісна співпраця з Білим домом розпочалася в 1980 році, коли президентом став республіканець Рональд Рейган. Фонд підготував для його перехідної команди докладні рекомендації з різних питань, включаючи податкову політику, регулювання, торгівлю та національну безпеку. Результатом став 1100-сторінковий документ, відомий як "Мандат на лідерство".

У ході свого другого президентського терміна Рейган знову звернувся до фонду для отримання нових ідей. Під час правління демократа Білла Клінтона ініціативи "Спадщини" лягли в основу реформи системи соціального забезпечення, яка мала на меті підтримати людей з низькими доходами у виході на ринок праці.

За даними самого фонду, перша адміністрація Дональда Трампа реалізувала 64% їхніх рекомендацій. У 2023 році організація представила новий "Мандат на лідерство" разом із "Проєктом 2025", який включає поради для наступного президента від Республіканської партії та його перших 180 днів на посаді.

Трамп неодноразово дистанціював себе від консервативного плану дій та заявляв, що "не знає, хто за цим стоїть". При цьому американським ЗМІ вдалося встановити понад 200 осіб, пов'язаних як з "Проєктом 2025", так і з самим політиком.

У діях нової адміністрації дійсно можна виявити елементи політики, яку висували консерватори. Більше того, дослідження CNN вказує на те, що всього за перший тиждень перебування Трампа на посаді 36 з 53 його указів і заходів відображають пропозиції, викладені у "Мандаті на лідерство".

Наприклад, ініціатива пропонувала "швидке і рішуче" покарання для країн, які відмовляються приймати депортованих мігрантів, подібно до того, як це зробив Трамп, коли Колумбія заборонила два американських військових літаки, що транспортували депортованих. У відповідь, Вашингтон виступив із пропозицією ввести 25% мита на колумбійські товари, а вже через тиждень — підвищити його до 50%. Впродовж доби колумбійський президент Густаво Петро швидко змінив свою позицію і погодився на умови Трампа.

Ідея "Мандату" щодо розміщення військових уздовж південного кордону країни задля зупинки нелегальної міграції так само вилилася в один з перших указів Трампа.

"Проєкт 2025" радив президенту "негайно відкликати допуск до секретної інформації" у високопосадовців національної безпеки, запідозрених у політичній упередженості, і Трамп зробив це протягом кількох годин після вступу на посаду.

Трамп знову вивів США з членства у Всесвітній організації охорони здоров'я. Перший раз це сталося в 2020 році, коли він критикував ВООЗ за "недостатнє реагування на пандемію". Джо Байден, перебуваючи на посаді, скасував це рішення, однак Трамп знову вирішив попрощатися з міжнародною організацією.

"Яскравим прикладом очевидного краху та корупції Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) під час пандемії COVID-19 є загроза, яку міжнародні організації можуть представляти для громадян та інтересів США", — зазначалося в документі під назвою "Мандат на лідерство". У ньому також підкреслювалося, що якщо інституції діють всупереч інтересам США, уряд "повинен бути готовий вжити адекватних заходів, включаючи можливість виходу з них".

За даними The New York Times, Трамп встиг підписати численні укази, що стосуються енергетики та екології, прагнучи скасувати кліматичну політику Байдена. Він також намагається стимулювати буріння нафтових і газових свердловин, а також видобуток природних ресурсів.

"Багато з цих рекомендацій містяться в документі "Проєкт 2025", який ґрунтується на програмі першого терміну Трампа, спрямованій на те, щоб поставити викопне паливо в центр енергетичної політики США".

Наступний приклад: Трамп відкрито виступив проти практики різноманіття, рівності та інклюзії, або DEI, спрямованої на рівноправність етнічних, гендерних й інших соціальних груп. У день свого повернення до Білого дому він підписав указ, який припинив всі програми DEI у федеральному уряді.

У своєму указі Трамп заявив, що така політика може закривати можливості для американців, "які заслуговують на американську мрію", через їхню расу чи стать.

"Проєкт 2025" раніше виступав з вимогою до наступного президента-консерватора видалити ряд термінів, таких як DEI і гендерна рівність, з усіх федеральних норм і документів.

Серед перших ініціатив Трампа – рішення повернути на службу всіх військових, яких звільнили через відмову від вакцинації проти COVID-19. Це питання було піднято одним з авторів "Мандату на лідерство" Крістофером Міллером.

Звертає на себе увагу, що 47-й президент обрав для важливих державних позицій ряд осіб, які брали участь у формуванні "Проєкту 2025". Серед них – Том Гоман, який у Білому домі відповідає за прикордонні питання, а також новий директор ЦРУ Джон Реткліфф, обидва з яких внесли свій вклад у "Мандат на лідерство".

Брендан Карр, якого Трамп призначив головою Федеральної комісії з комунікацій, написав цілу главу присвячену агентству, яке він зараз очолює.

Расс Воут, чинний директор Офісу менеджменту та бюджету США, так само викладав у "Мандаті на лідерство" своє бачення роботи структури, яку нині очолює. На думку республіканців, мислення Воута матиме вирішальне значення для скорочення федеральних витрат.

Але внутрішня політика -- це справи Америки, чи не так? Зупинимося на засадах зовнішньої політики, викладених в "Проєкті 2025".

Автором розділу, присвяченого зовнішньополітичним пріоритетам, є Кірон Скіннер — політичний аналітик, що обіймала посаду директора з планування політики в Державному департаменті під час першого президентського терміну Дональда Трампа.

На переконання авторки, американський народ заслуговує на дипломатичну машину, повністю зосереджену на національних інтересах, і саме президент має встановлювати внутрішній і міжнародний порядок денний для нації. Вона бачить насамперед Держдеп ефективним інструментом глави Білого дому.

"Президент має можливість підвищити ефективність Державного департаменту, сформулювавши ясну зовнішньополітичну стратегію та обравши активних політиків і професійних дипломатів, готових втілити цю стратегію в реальний політичний курс", -- зазначено у документі.

Скіннер зазначає, що існує кілька держав, яким США повинні приділити особливу увагу. Деякі з цих країн представляють серйозну екзистенційну загрозу для безпеки американців, інші можуть завдати шкоди економічним інтересам Сполучених Штатів, а треті є "дикими картами", ризики від яких залишаються невизначеними, але викликають занепокоєння.

"Згідно з планом, наступна адміністрація повинна направити свою увагу та зусилля на п'ять ключових країн: Китай, Іран, Венесуела, Росію і Північну Корею."

Холодна війна з Пекіном

На думку авторки, агресивні дії Китаю можуть бути зупинені лише через вплив ззовні. Для цього необхідно значно зміцнити економічні позиції та військову міць США.

"Ця позиція потребуватиме справжнього, стабільного і майже безпрецедентного економічного зростання США, зміцнення партнерських відносин, узгодженої економічної та безпекової стратегії, а також досягнення енергетичної незалежності США. Проте, найважливішим є необхідність чесно оцінити Китайську Народну Республіку як загрозу, а не як конкурента," - зазначено в мандаті.

Автори підкреслюють, що уряд США має впровадити "Статтю Х" стосовно Китаю, яка повинна містити "глибокий філософський аналіз китайського виклику". У рамках "Проєкту 2025" Китай сприймається як комуністична диктатура, що становить загрозу для процвітання держав по всьому світу.

Для відомості: "Стаття Х" – це антикомунистичний твір, офіційно названий "Витоки радянської поведінки", який був написаний дипломатом Джорджем Кеннаном і опублікований під псевдонімом "Х" у липневому випуску журналу Foreign Affairs у 1947 році. Ця стаття ввела в широкий обіг термін "стримування" та виступала за застосування цієї ідеї проти Радянського Союзу.

Кеннан підкреслював, що Радянський Союз прагне розширення впливу, але його можна зупинити тривалим політичним та економічним тиском, а не прямим військовим конфліктом.

Нещодавно "Фонд "Спадщина" оприлюднив свої нові пріоритети на найближчий рік. Серед них головною метою є протидія Пекіну.

"Комуністична партія Китаю... розбудовує армію, щоб кинути виклик США, краде американські технології з безпрецедентною швидкістю і завдає шкоди американським робітникам хижацькою економічною політикою. Америка відстає в цій новій Холодній війні", -- йдеться у своєрідному маніфесті.

"Спадщина" виступатиме за відокремлення ключових секторів економіки США від впливу Китаю. Зокрема, організація обіцяє виявляти американські компанії, що лобіюють інтереси китайських замовників, а також займатися питанням припинення постачань фентанілу з Китаю, який "щорічно забирає життя 100 тисяч американців".

Трамп вже розпочав ініціативи проти Китаю та має намір посилити обмеження на інвестиції між США та КНР. Наприклад, він ввів 10% тариф на китайські товари. За його словами, це пов'язано з тим, що Китай не вживає достатніх заходів для контролю над постачанням наркотиків у США.

"Після тривалого періоду, коли політики обох партій повільно знижували економічну взаємодію США з Китаєм, дії Трампа вказують на його готовність більш рішуче порвати ці зв’язки," -- зазначає The New York Times.

21 лютого американський президент підписав меморандум під назвою "Інвестиційна стратегія: Америка на першому місці". Цей документ вважається черговим етапом у зусиллях щодо посилення контролю над китайськими інвестиціями в США та обмеження американських капіталовкладень у Китай.

Мова йде про нові регуляції, які заборонять американським компаніям здійснювати фінансові інвестиції, що можуть підтримувати військовий розвиток Китаю. Крім того, ці правила перешкоджатимуть особам, пов'язаним з Китаєм, в придбанні ключових американських підприємств та активів.

"Економічна безпека -- це національна безпека. КНР не дозволяє американським компаніям захоплювати свою критичну інфраструктуру, а Сполучені Штати не повинні дозволяти КНР захоплювати американську критичну інфраструктуру", -- зазначається в меморандумі.

Та стратегія самого Трампа може бути складнішою, аніж здається на перший погляд. За прогнозами, він може використати інструмент послаблення обмежень та продовження економічних зв'язків із Китаєм в обмін на угоду, яка буде вигідна Сполученим Штатам. Чи йому особисто.

Наприклад, під час свого першого терміну Трамп відмовився від плану, який міг завдати шкоди китайському виробнику електроніки ZTE, після того, як Сі Цзіньпін допоміг організувати його зустріч із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.

Ще одна ціль, визначена командою Трампа, полягає в ослабленні зв'язків між Китаєм і Росією, при цьому уникаючи створення напруженості між ядерними державами.

"Я не певен, чи зможемо ми колись повністю розірвати зв’язки [росіян] з Китаєм," -- висловив думку Державний секретар Марко Рубіо в інтерв'ю консервативному виданню Breitbart News. "Крім того, я сумніваюсь, що союз Китаю та Росії є позитивним фактором для світової стабільності, адже обидві країни мають ядерний потенціал."

Водночас позитивну риторику Дональда Трампа щодо Росії деякі експерти трактують як спробу послабити зв’язки між Москвою та Пекіном. Це нагадує "перевернуту політику Ніксона". Варто зазначити, що історичний візит 37-го президента США до Китаю 53 роки тому суттєво підривив глобальний вплив Кремля та зміцнив відносини між Пекіном і Вашингтоном, що призвело до змін у міжнародному балансі сил на багато років уперед.

Одночасно "Проєкт 2025" визнає, що мир та стабільність у Північно-Східній Азії становлять ключові інтереси Сполучених Штатів. Південна Корея та Японія виконують важливу роль союзників у забезпеченні відкритого та вільного Індо-Тихоокеанського регіону.

Тому ще одна задача в цьому регіоні -- стримати Північну Корею від військового конфлікту. "Не можна дозволити КНДР залишатися де-факто ядерною державою, здатною загрожувати США або їхнім союзникам...

Необхідно запобігти тому, щоб Північна Корея отримувала переваги від явних порушень міжнародних угод або використовувала ядерний шантаж проти інших держав. Реалізувати ці вимоги можна лише в тому випадку, якщо Сполучені Штати не допустять, щоб КНДР діяла як ізольований режим.

Однак конкретні способи, які б дозволили позбавити Пхеньян ядерної зброї, не були вказані.

Демократичний Іран

В Ірані, згідно з баченням консерваторів, ісламський режим, який перебуває при владі з 1979 року, знаходиться в найслабшому стані за всю свою історію і ворогує не лише з власним народом, але й з регіональними сусідами.

Нагадуємо, що в державі діє система ісламської теократії, в якій центральне місце займають релігійні керівники. З 1989 року Верховним лідером Ісламської республіки є Алі Хаменеї.

Можливо, настав момент посилити тиск на іранську теократію, підтримати населення Ірану та вжити додаткових заходів для інтеграції Ірану у спільноту вільних і сучасних держав.

На жаль, адміністрації Обами та Байдена надавали підтримку жорстокій ісламістській теократії, яка шкодить іранському народу і створює загрозу ядерної війни, — зазначає політологиня Скіннер у своїй книзі "Мандат на лідерство".

На думку авторки, в інтересах національної безпеки США, аби іранський народ мав демократичний уряд.

"Рішення звільнитися від зловживань з боку керівництва країни має, звичайно, прийняти іранський народ, але Сполучені Штати можуть використовувати свої та чужі економічні й дипломатичні інструменти, щоб полегшити шлях до вільного Ірану і відновити відносини з іранським народом".

На початку лютого Трамп підписав Президентський меморандум з національної безпеки, який свідчить про поновлення максимального санкційного та іншого тиску на чинний уряд в Тегерані.

"Президент Трамп не прийме ситуацію, коли Іран має ядерну зброю, і не буде терпіти безперервне фінансування тероризму, особливо якщо це загрожує інтересам США", — повідомили в Білий дім.

Нагадаємо, що в 2018 році Дональд Трамп оголосив про рішення Сполучених Штатів вийти з Спільного всебічного плану дій, який є ядерною угодою з Іраном, укладеною за участі США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Китаю та Росії.

Трамп характеризував угоду як "катастрофічну та нерівноправну", підкреслюючи, що вона не зупиняє можливого розвитку ядерної програми Ірану в майбутньому. Додатково, угода не враховувала ракетну програму Тегерана та його вплив на регіон, зокрема через підтримку проксі-груп, таких як "Хезболла" та хусити в Ємені.

За Трампа США запровадили значні обмеження проти іранського нафтового сектору, фінансів і торгівлі.

Підтримати народ Венесуели.

У контексті Венесуели "Проєкт 2025" зазначає, що ця нація, яка колись слугувала прикладом демократії та надійним партнером США, зазнала руйнівних змін під керівництвом комуністичних урядів Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро. Від 1999 року країна жорстоко переслідувала прихильників демократії, знищила свою колись процвітаючу нафтову економіку, сприяла росту внутрішніх кримінальних угруповань та стала джерелом гуманітарної кризи, пов'язаної з масовою еміграцією населення.

Комуністичне керівництво Венесуели також зблизилося з деякими "міжнародними ворогами Сполучених Штатів", включаючи Китай та Іран. За планом, Вашингтон має зробити важливі кроки, щоб притягнути до відповідальності "комуністичних зловмисників", а також "допомогти венесуельському народу".

Припинити "конфлікт між Росією та Україною".

У "Мандаті на лідерство" особлива увага приділена Росії. Консервативні кола визнають, що "російсько-український конфлікт" є однією з ключових проблем, що суттєво розділяє їхні позиції. В документі представлено три різні перспективи щодо можливих цілей США в цьому контексті.

Перший – це невдача Путіна.

"Ця точка зору аргументує продовження участі США, включаючи військову допомогу, економічну допомогу та присутність військ НАТО та США, якщо це необхідно. Кінцевою метою конфлікту має стати поразка президента Росії Володимира Путіна та повернення до кордонів, які були до вторгнення [2022 року]", -- описується у мандаті.

Другий -- переговори.

Інша школа консервативної думки стверджує, що допомога США Україні не відповідає національним інтересам Америки. На думку авторів, Україна не є членом НАТО і входить до числа найбільш корумпованих країн у регіоні.

Країни Європи, що зазнали негативного впливу від конфлікту, зобов'язані підтримувати зусилля щодо захисту України; однак Сполучені Штати не повинні продовжувати своє втручання. Ця позиція передбачає швидке завершення конфлікту через дипломатичні переговори між Україною та Росією.

Конфлікт між цими поглядами призвів до виникнення третього підходу, який викладений у мандаті і наголошує на першочерговості інтересів Сполучених Штатів.

Військова активність Сполучених Штатів повинна бути чітко орієнтована на національні інтереси країни; мати фінансову обґрунтованість; і забезпечувати захист американських свобод та суверенітету, при цьому визнаючи комуністичний Китай як найбільшу загрозу для цих інтересів.

Щодо України, наступна роль США повинна бути фінансово забезпечена повністю; вона повинна обмежуватися військовою підтримкою, тоді як європейські країни беруть на себе економічні потреби України; і повинна містити чітко прописану стратегію національної безпеки, яка не ставить під загрозу життя американців.

Схоже, що адміністрація Трампа вирішила зосередитися на комбінації другого і третього підходів: оперативна підготовка до переговорів та поки що не зовсім реального припинення вогню, налагодження зв'язків з Росією, укладення угоди щодо українських природних ресурсів як "компенсації" за постачання зброї, а також стимулювання європейських країн брати активнішу участь у підтримці Києва.

Ще до того, як Трамп прийшов до влади, його соратники давали зрозуміти, що їм не дуже цікава ситуація в Україні, оскільки їхні пріоритети охоплюють безліч інших питань.

"Володимир Путін -- зла людина, але Україна -- корумпована країна, керована олігархами", "Чесно кажучи, мені байдуже, яка доля чекає на Україну" -- дослівні заяви чинного віцепрезидента США Джей Ді Венса, датовані 2022 роком.

Тому лінія, яку обрала нова адміністрація у Вашингтоні, не є несподіванкою.

Спільні проекти з Росією в Арктичному регіоні

Водночас консерватори відкриті до співпраці з Росією, зокрема в Арктиці, щоб спільно протистояти впливу Китаю.

Китай прямо висловлює свої амбіції щодо цього регіону, насамперед, розглядаючи його як стратегічний торговельний маршрут, а також через наявність численних природних ресурсів...

КНР оголосила себе "приарктичною державою", що є вигаданим терміном, якого не існує в міжнародному дискурсі. Сполученим Штатам слід співпрацювати з арктичними країнами-однодумцями, в тому числі з Росією, щоб висловити законне занепокоєння щодо амбіцій КНР щодо так званого Полярного шовкового шляху", -- йдеться в напрацюваннях "Проєкту 2025".

Днями Bloomberg повідомило, що офіційні особи США та Росії вже визначили Арктику як можливу зону економічного співробітництва, включаючи спільний видобуток природних ресурсів та розвиток торгівельних маршрутів.

Розрив між ЄС та США

Не є сюрпризом і жорстка риторика США щодо Європи. "Проєкт 2025" визнає: американська зовнішня політика виграє від співпраці з країнами-членами ЄС. Проте не можна очікувати, що Америка триматиме "оборонну парасольку" над державами, які не бажають робити "відповідні внески".

Мова про виділення країнами-членами НАТО щонайменше 2% свого ВВП на оборону. "Мандат на лідерство" анонсував: нова адміністрація спонукатиме збільшити цей показник. Тож нині Трамп забажав, аби європейці витрачали до 5% ВВП.

Ще одна ініціатива консерваторів, яку, очевидно, підтримує Білий дім, полягає в аналізі торговельних угод між Європейським Союзом та США з метою "гарантувати рівні умови для американських компаній".

"Європейський Союз проявляє до нас явну несправедливість, оскільки наш торговий дефіцит складає 350 мільярдів доларів. Вони не купують наші автомобілі та сільськогосподарські продукти, фактично, їхні закупівлі зведені до мінімуму. Це потрібно змінити," -- наголосив Трамп. Нещодавно він оголосив про введення 25% мит на європейські товари.

Зазначимо, що у "Фонді "Спадщина" високо оцінили виступ віцепрезидента Джей Ді Венса в Мюнхені, де він висунув звинувачення на адресу європейських партнерів. Експерт фонду Майк Гонсалес провів паралель, порівнявши Венса з "котом", а європейських союзників – з "птахами, що шумно клекочуть".

Європейських лідерів вразило неочікуване занепокоєння американців щодо того, що їм слід почати нести власні зобов'язання. Це не вперше, коли вони чують подібні зауваження — раніше вони лише усміхалися і продовжували нехтувати цими думками, створюючи системи соціального забезпечення за рахунок американських платників податків.

Їх справді вразило, що Венс на конференції здійснив те, що жоден американський лідер не робив раніше: він відкрито засудив їх за підрив демократичних принципів. І він зробив це в момент, коли популістські праві в Європі набирають обертів, черпаючи натхнення з успіхів Трампа та Венса в США.

Венс сказав, що найбільша загроза для Європи походить не від зовнішніх ворогів, а від самої Європи, від її відмови від факторів, які роблять суспільство демократією і нацією: національної ідентичності, патріотизму, довіри до виборців, які самі вирішують своє майбутнє, підтримки свободи слова і свободи віросповідання", -- пише Гонсалес.

На його думку, жодна інша промова не відображала настільки чітко розбіжності між адміністрацією Трампа та її "непокірними європейськими прихильниками" в популістських партіях та традиційним політичним класом, представленим "лівими і консервативними партіями старої еліти".

Тобто: США не розривають зв'язки з Євросоюзом через власну вигоду, але ідеологічно Америка усе більше віддаляється від "старої Європи", й цей процес незворотній.

У "Проєкті 2025" містяться настанови й щодо відносин з країнами Близького Сходу. Наприклад, важливість збереження Туреччини "в лоні Заходу і в якості союзника НАТО".

"Потрібна активна робота з Туреччиною, щоб відмовити її від "хеджування" в бік Росії чи Китаю", -- йдеться в плані.

Від моменту інавгурації Дональда Трампа пройшло 40 днів, і попереду ще 140, протягом яких у нього є можливість реалізувати або проігнорувати ініціативи "Фонду "Спадщина". Проте, очевидно, що навіть якщо президент США не знайомий з цією програмою, його команда добре усвідомлює її складові.