Новий етап Трампа: чи допоможе він Україні чи навпаки, призведе до її занепаду?
Фото: EPA/UPG Під час передвиборчого заходу Трампа у Х'юстоні, Техас, 2 листопада 2023 р.
Оскільки велика війна Росії проти України триває вже третій рік, доктрина Трампа "Америка передусім" передбачає потенційний відхід від підтримки адміністрації Байдена -- підтримки, яку деякі критики вважають нерішучою. Заява Трампа про те, що він може укласти мир між Україною та Росією впродовж 24 годин, вносить невизначеність у майбутнє військової та фінансової допомоги Києву з боку США, що має вирішальне значення для оборони України.
Аналітики висловлюють занепокоєння, що він може призвести до замороження конфлікту на існуючому етапі, закріпити невступ України до НАТО та зменшити підтримку її оборонних можливостей, що може загрожувати суверенітету держави. Це тривожне ставлення залишається, незважаючи на те, що основні партнери України демонструють певний оптимізм.
Чому пропозиція "мирного плану" від радників Трампа не матиме успіху.
Центральним елементом зовнішньої політики, яку запропонував Трамп, є понад 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, щоб профінансувати відновлення України. Ця стратегія викликає складні юридичні проблеми відповідно до американського законодавства й ризикує порушити міжнародні норми суверенного імунітету. Однак критична оцінка показує, що зміна політики не обов'язково може підірвати позиції України.
Изображение: EPA/UPG Дональд Трамп під час з'їзду Республіканської партії в місті Мілуокі 15 липня 2024 р. Правові обмеження арешту активів за законодавством США
Основним питанням є те, чи мають Сполучені Штати право законно конфіскувати російські державні активи з метою фінансування відновлення України. Законодавство про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) 1977 року наділяє президента правом регулювати або забороняти транзакції з іноземними суб'єктами під час надзвичайних ситуацій, а також дозволяє заморожувати активи, проте не надає чітких повноважень для їх постійного вилучення чи перерозподілу без додаткових юридичних заходів. У зв'язку з цим, у квітні 2024 року Конгрес прийняв законопроект H.R. 815, який наділяє президента правом "конфіскувати, вилучати, передавати або накладати арешт на будь-які російські державні активи, що перебувають під юрисдикцією США, з метою їх подальшої передачі до Фонду підтримки України", створеного для відновлювальних зусиль.
Застосовуючи конституційний принцип "останнього в часі", який передбачає, що в разі конфлікту між законами перевагу отримує найновіший з них (Posadas v. National City Bank (1936)), H.R. 815 анулює раніше встановлені обмеження, зокрема Закон про суверенний імунітет іноземних держав 1976 року, що дозволяє США розширити свої можливості щодо арешту російських активів.
Ще одним можливим контраргументом є те, що конфіскація цих активів порушує Положення про вилучення майна П'ятої поправки, яке забороняє вилучати приватну власність для суспільних потреб без справедливої компенсації (справа "Російський добровольчий флот проти Сполучених Штатів" (1931 р.). Однак суверенні активи іноземної держави, яка порушує міжнародне право, не захищаються як приватна власність. Враховуючи консервативну, текстуальну позицію Верховного суду, цілком імовірно, що Суд підтримає цю відмінність.
Крім того, міжнародне право надає можливість вжиття контрзаходів у відповідь на порушення міжнародних зобов'язань. Це закріплено в статтях Комісії міжнародного права стосовно відповідальності держав за міжнародно-протиправні дії (2001), зокрема в статтях 48 і 54, які визнають право держав, що не зазнали шкоди, вживати контрзаходи проти держави, яка порушила свої зобов'язання перед міжнародною спільнотою в цілому.
Зображення: ЕРА/UPG Верховний Суд Америки
Вторгнення Росії в Україну порушує суверенітет відповідно до Статуту ООН, що є зобов'язанням перед світовим співтовариством. Отже, США можуть вжити пропорційних контрзаходів для того, щоб змусити Росію дотримуватися зобов'язань і відшкодувати збитки за вчинені злочини.
Очікуваним запереченням може бути думка, що такі арешти можуть спонукати інші держави до конфіскації американських активів за межами країни. Проте, спільні багатосторонні дії значно знижують цей ризик. Співпраця з союзниками та дотримання норм міжнародного права зменшує потребу в односторонніх репресивних заходах. Крім того, потенційні противники не володіють аналогічним економічним впливом: за останніми даними МВФ, загальний ВВП дев'яти країн БРІКС становить близько 28,437 трильйона доларів, тоді як ВВП G7 досягає 49,3 трильйона доларів. Ворожі дії проти країн G7 можуть загрожувати доступу Китаю чи Індії до важливих ринків, технологій та політичної стабільності в цих регіонах.
Крім того, засоби, що були заморожені відповідно до H.R. 815, призначені для Фонду підтримки України, зокрема, для відновлювальних заходів. Це узгоджується з поточною коаліцією інвесторів, які за участю BlackRock і JP Morgan Chase формують новий фонд для України обсягом 15 мільярдів доларів — одну з найбільших у світі публічно-приватних ініціатив. Порушення цих зусиль суперечитиме принципам "Америка на першому місці", проголошеним Трампом, завдаючи шкоди економічним інтересам США та створенню нових робочих місць. Оскільки відновлення України оцінюється в 750 мільярдів доларів, відповідно до слів прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля в жовтні 2022 року, відкриваються значні можливості для американських компаній, що відповідає економічним амбіціям Трампа.
Зображення: Пресцентр Офісу Президента України Володимира Зеленського та Дональда Трампа під час їхньої зустрічі в Trump Tower у Нью-Йорку, США, 27 вересня 2024 року. Вплив на міжнародну політику США та України.
Яким чином політика Трампа позначиться на зовнішній політиці Сполучених Штатів та перспективи України? За Конституцією США, Конгрес має повноваження контролювати фінансування (стаття I, розділ 7, пункт 1), щоб надавати допомогу іноземним державам, проте формування зовнішньої політики залишається в руках президента. Трамп може впливати на пріоритети, але для ухвалення значущих законів йому знадобиться підтримка з обох партій, враховуючи вузьку більшість.
Павло Унгурян висловив думку щодо підсумків виборів у США: "Необхідно взаємодіяти з усіма, хто здобув своє місце в обох палатах Конгресу."
Хоча Трамп може спробувати лімітувати допомогу, повне припинення підтримки України малоймовірне через значні економічні інтереси. Великі американські корпорації беруть участь у відновленні України: наприклад, BlackRock і JPMorgan Chase очолюють мільярдні інвестиційні ініціативи. Підрив цих зусиль здатен зашкодити економічним інтересам США і суперечитиме особистим Трампа у просуванні американського бізнесу.
Деякі експерти вважають, що Трамп може віддати перевагу миттєвим політичним вигодам, аніж тривалим стратегіям. Це, однак, може негативно вплинути на його імідж як підприємця та захисника американських робочих місць. Слабкість України може стати сигналом для Росії та Китаю, що підриває глобальні позиції США, що суперечить Трамповій філософії, яка акцентує увагу на національній та особистій силі.
Теоретичні горизонти: реалізм versus лібералізм
Хоча може здатися, що зовнішня політика Трампа орієнтована на досягнення миттєвих результатів, глибше розуміння основних теоретичних підходів дозволяє краще усвідомити його ширшу стратегію. Ставлення до терміна "теорія" часто є скептичним, але варто пам'ятати, що теорії та ідеології слугують лише рамками, які формують моделі поведінки та сприйняття, вдосконалені протягом багатьох поколінь. У цьому світлі реалізм і лібералізм можуть пролити світло на цілі, що лежать в основі позиції Трампа "Америка передусім", які взаємодіють і суперечать одна одній.
Изображение: EPA/UPG Дональд Трамп
Реалізм, який акцентує увагу на національних інтересах, потужності та незалежності в умовах анархічної міжнародної системи, тісно переплітається з пріоритетами адміністрації Трампа. Представники реалізму проявляють скептицизм щодо міжнародних інституцій, сприймаючи їх більше як засоби для захисту державних інтересів, ніж як механізми для сприяння співпраці.
Лібералізм, навпаки, акцентує на важливості міжнародної співпраці та норм, вважаючи їх ключем до взаємної вигоди. Інституції на кшталт Європейського Союзу та Організації Об'єднаних Націй втілюють ці принципи, але вторгнення Росії в Україну продемонструвало їхні обмежені можливості у стримуванні впливових держав-реалістів. У цьому контексті, США зацікавлені у підтримці суверенітету України для забезпечення регіональної стабільності та протидії агресії, що відображає як реалістичні, так і ліберальні інтереси.
Стратегічні аспекти для Європи та Сполучених Штатів
Стратегічний вимір полягає в тому, яким чином Європа реагуватиме на конфлікт, враховуючи можливі зміни в американській політиці. Союзники по НАТО в Європі опиняються перед важливим вибором: підвищити рівень підтримки Україні чи ризикувати затяжним конфліктом, що може спонукати Росію до більш агресивних дій. Сполучені Штати можуть впливати на європейських партнерів, закликаючи їх до пропорційного фінансування допомоги Україні, або ж зіткнутися з загостренням напруженості в регіоні.
Обидва варіанти містять виклики. Ідеальний результат -- перемога України, що призведе до внутрішніх змін у Росії та зобов'язань щодо глобальної безпеки. Досягнення цього вимагає складних, ризикованих рішень -- рішень, які європейські союзники досі не наважувалися приймати через військові обмеження. Їм потрібен час, щоб зміцнити оборону, його дає опір України. Заморожування конфлікту суперечить європейським інтересам, потенційно даючи Росії час перегрупуватися для ширшого наступу.
Костянтин Єлісєєв: "Путін не розуміє, чого чекати від Трампа. І це вже непогано"
Посилення підтримки є досить непростим завданням. Декілька країн-членів ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, мають уряди, які симпатизують Росії. Внутрішні суперечності та економічні труднощі ускладнюють досягнення спільної згоди. Фінансова допомога Україні може створити додатковий тягар на бюджети, які потрібні для зміцнення власних збройних сил. Європі необхідно приймати рішучі рішення.
Фото: defense.gov Старший льотчик 14-ї авіатранспортної ескадрильї Наташа Мундт (попереду) разом з колегами завантажує боєприпаси для керованої реактивної системи залпового вогню для України на борт C-17 Globemaster III на об'єднаній базі Макгуайр-Дікс-Лейкхерст
У цьому контексті адміністрація Байдена може вжити рішучих заходів до інавгурації Трампа. Оскільки бюджетні повноваження діятимуть до 31 грудня 2024 року, президент Байден має можливість надати Україні значну підтримку та сучасні види озброєння, укріплюючи її позиції без побоювання за політичні наслідки. Наслідки цього, ймовірно, ляжуть на плечі нової адміністрації, що може надати демократам додаткові політичні важелі впливу в майбутньому.
Ця стратегія посилює зобов'язання США перед союзниками і сприяє стабільності, змушуючи Європу діяти. Вона передбачає потенційні зміни в політиці за Трампа й прагне безперервності підтримки України, узгоджуючись із довгостроковими стратегічними цілями.
Заключення
Рекалібрування Трампом підтримки України пов'язане зі складними правовими, геополітичними та стратегічними викликами. З юридичного погляду H.R. 815 створює основу для конфіскації російських активів, узгоджуючись з принципами міжнародних контрзаходів. З геополітичного погляду залишення України на самоті із ворогом ставить під загрозу американський вплив і надихає супротивників, підриваючи регіональну стабільність і збільшуючи майбутні витрати.
В економічному плані значні інтереси США у відновленні України збігаються з програмою Трампа щодо пріоритетності американських здобутків. Відновлення України, вартість якого оцінювалась у 2022 році 750 мільярдами доларів, відкриває величезні можливості для американського бізнесу.
Отже, цілком імовірно, що Трамп не лише буде на стороні України у її боротьбі за перемогу, але й зіграє ключову роль у втіленні нового плану Маршалла для цієї країни, що в свою чергу сприятиме просуванню американських інтересів на міжнародній арені.
