"Настав час для європейської автономії". Відповідь Урсули фон дер Ляєн на нову стратегію США.
"Ми, як європейці, не маємо права дозволяти чужим поглядам формувати наше майбутнє. Проте хочу зазначити: це не вперше, коли уявлення про Європу виявляються застарілими."
17 грудня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виголосила промову під час пленарних дебатів у Європейському парламенті.
Ця промова є ключовим елементом підготовки до надзвичайно важливого засідання Європейської ради, запланованого на 18-19 грудня. Виступ фон дер Ляєн став реакцією на нову безпекову стратегію США, в якій Вашингтон фактично зменшує свою підтримку для Європи.
Одночасно це підтверджує готовність Європи самостійно забезпечувати свою безпеку та продовжувати підтримувати Україну.
Зважаючи на важливість цього засідання, "Європейська правда" публікує повний текст промови фон дер Ляєн.
****
Цього тижня Європейська рада зосередилася на актуальних викликах, які постали перед нами. Світ, в якому ми живемо, став небезпечним та орієнтованим на угоди. Це реальність воєн і загрозливих сил.
Справжня суть нашого світу вимагає від нас, європейців, бути готовими до захисту своїх інтересів і покладатися на власні сили.
Ми живемо в цьому світі вже певний час. Ще до події, яка остаточно всіх розбудила, - незаконного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Учорашній мир зник. Але у нас немає часу потурати ностальгії. Важливо лише одне - як ми протистоїмо сьогоденню.
Ми, європейці, повинні відстоювати своє майбутнє та не дозволяти чужим поглядам впливати на нашу долю. Ніхто з нас не повинен дивуватися висловлюванням інших щодо Європи.
Проте дайте мені можливість висловити:
це був би не перший випадок, коли уявлення про Європу виявилися застарілими.
Це не вперше, коли усвідомлюємо, що післявоєнний світовий порядок зазнає кардинальних змін.
У Національній безпековій стратегії (Сполучених Штатів) слушно зазначено: "Європа втрачає частку у світовому ВВП - з 25% у 1990 році до 14% сьогодні". Але чого там не сказано - це те, що показники США рухаються тим самим шляхом: з 22% у 1990 році до 14% сьогодні.
Отже, це не просто розповідь про економічні процеси з одного або іншого боку Атлантики. Це оповідь про зміни в глобальному економічному ландшафті.
Якщо взяти лише Китай, його частка у світовому ВВП зросла з 4% у 1990 році до 20% сьогодні. Саме тому Сполучені Штати вже певний час чітко говорять про зміну своїх стратегічних інтересів і пріоритетів на тлі зростання Китаю.
Мій ключовий посил полягає в тому, що ця Стратегія не викликала труднощів, з якими стикається Європа на міжнародній арені. Натомість, вона відображає існуючу реальність сучасного світу.
Отже, наше завдання на цьому тижневому Саміті полягає в тому, щоб продемонструвати, що ми орієнтуємося на свою стратегію, власні інтереси та пріоритети.
Хочу повторити те, що сказала саме тут під час мого звернення про стан Союзу: це - момент незалежності Європи.
Від моменту, коли цей термін "незалежність" увійшов у наш обіг, багато людей висловлювали сумніви щодо його сутності. Що ж насправді він позначає? Чи можливо досягти його на практиці?
Подивіться на те, що ми вже зробили. Від оборони до енергетики ми зробили неможливе можливим у межах нової реальності. І ми готові зробити більше. Бо в нашій незалежності ми стаємо сильнішими.
А сильніша Європа - це сильніший партнер, здатний не лише сприяти, а й гарантувати безпечніший світ.
Давайте розглянемо досягнення, які ми здобули. Ми вступаємо в нову еру, що покладе край енергетичній залежності Європи від Російської Федерації.
Цей Парламент став провідником у цьому процесі з самого початку. Дякую вам. Ваші старання принесли плоди.
Завдяки REPowerEU імпорт російського газу - як СПГ, так і трубопровідного - скоротився з 45% на початку війни до 13% сьогодні; імпорт вугілля - з 51% до нуля; а сирої нафти - з 26% до 2%.
Усе це свідчить про те, що ми остаточно і безповоротно відмовляємося від використання російських викопних ресурсів. Декілька років тому така перспектива виглядала абсолютно неможливою.
Проте ми продовжували діяти і досягати нашої незалежності від Росії. Це не є випадковим збігом. Це наслідок колективних зусиль, зумовлених тим, що робить нас європейцями: нашою цілеспрямованістю, єдністю та політичною рішучістю.
Тепер у нас є основа для подальших кроків. Це стосується як критично важливих сировин у рамках ініціативи RESourceEU, так і забезпечення диверсифікації та зміцнення ланцюгів постачання шляхом укладення амбітних торговельних угод — від Латинської Америки до регіону Індійсько-Тихоокеанського.
Епоха європейської автономії повинна стати незворотною.
Попереду чекає ще чимало завдань. Нам потрібно рухатися вперед і діяти рішуче. Це особливо важливо в контексті оборони та безпеки.
Суть очевидна: Європа повинна взяти на себе відповідальність за свою безпеку. Це вже не просто вибір — це критично важливо. Ми усвідомлюємо загрози, які стоять перед нами, і готові з ними боротися. Це вимагає від нас бути підготовленими.
Ми повинні розробляти та впроваджувати нові спроможності, щоб вести сучасну гібридну війну. І тут ми знову здійснюємо прорив. Після десятиліть недостатнього фінансування ми змінюємо курс.
Ми перетворюємо нашу оборонну промисловість на таку, що може постачати інноваційні технології та забезпечувати швидке масове виробництво в умовах конфлікту.
Цього року ми досягли значних успіхів у сфері оборони, перевершивши всі попередні десятиліття.
Протягом останнього десятиліття ми вклали 8 мільярдів євро в оборонний фонд. У цьому році ми відкрили можливість інвестувати до 800 мільярдів євро до 2030 року.
Ми також відзначили, що попит на програму SAFE виявився надзвичайно високим: запити від 19 країн-членів перевищили 150 мільярдів євро, що були виділені. Крім того, держави-члени вже виявляють зацікавленість у новому етапі програми SAFE. Це демонструє нашу європейську прихильність до забезпечення безпеки в регіоні.
Цей момент - це не лише захист. Це про нашу волю, наше благополуччя та нашу автономію.
І немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Найближчі дні стануть вирішальними для її забезпечення. Від нас залежить, як саме ми фінансуватимемо боротьбу України.
Ми знаємо, наскільки це нагально. Ми всі це відчуваємо і бачимо. Адже водночас з активізацією мирних переговорів Росія посилює шквал атак.
Згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду та нашими власними підрахунками, Україні знадобиться приблизно 137 мільярдів євро у 2026-2027 роках. При цьому Європа повинна буде забезпечити близько 90 мільярдів євро, що становить дві третини від цієї суми.
Це не лише питання цифрових показників. Мова йде про посилення можливостей України досягти справжнього миру — справедливого, стійкого, який захищає як Україну, так і всю Європу. Також важливо підвищити ціну агресії для Росії.
Саме тому я запропонувала два варіанти для майбутньої Європейської ради: один - на основі активів, інший - на основі запозичень ЄС. Нам доведеться вирішити, яким шляхом іти.
Але одне абсолютно зрозуміло: рішення про фінансування України на наступні два роки має бути ухвалене саме на цій Європейській раді.
Ми здійснили один надзвичайно значущий крок. Минулого тижня ми ухвалили рішення про безстрокове заморожування активів Росії. Це рішучий захід, що є потужним політичним сигналом.
Це свідчить про те, що активи Росії залишатимуться під заморозкою до моменту, поки ми не приймемо інше рішення — тобто, поки Росія не зупинить військові дії та не компенсує Україні завдані збитки.
Безстрокове замороження активів також зміцнює спроможність України забезпечити справжній мир - справедливий, тривалий і такий, що захищає Україну та Європу.
Цього тижня ми також маємо домовитися (…) про необхідність європейської незалежності та про те, як її досягти.
Ця Європейська рада та ухвалення рішень стосовно України становлять ключовий елемент цього процесу.
Проте ми завжди маємо тримати в умі, чому незалежність має таке велике значення у сьогоднішньому світі. Вона є важливою, адже незалежність — це, по суті, наша свобода.
Право приймати власні рішення та формувати закони, діяти відповідно до своїх переконань, захищати свої інтереси та партнерства. Свобода голосувати за кандидатів, які нам до вподоби, без зовнішнього тиску та маніпуляцій. Свобода вибору різноманітності та демократії.
Але найголовніше — це можливість жити відповідно до наших власних бажань. Саме це і визначає європейський стиль життя.
Наші культури й традиції настільки різні й водночас настільки центральні для нашого способу життя. Саме вони нас об'єднують. І коли ми єдині - ми непереможні.
Я щиро пишаюся цим. Наші відмінності нас не роз'єднують. Ми шануємо наші культури. Вони поєднують нас як європейців.
І гордість за Європу - це те, що нас єднає. Тож, дивлячись у майбутнє, я закликаю вас бути впевненими в тому, чого ми можемо досягти на нашому шляху до сильної, незалежної Європи.
