Атака на українців у Греції, польські прикордонники заважають перетворенню кордону, виборчі події в Румунії: новини з вихідних.
У Європейському Союзі відзначили пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. В Греції група осіб, що носила комуністичні символи, здійснила напад на акцію, організовану українцями з нагоди річниці Голодомору.
Франція запевняє, що у неї немає "червоних ліній" у питанні допомоги Україні, а Литва обіціяє профінансувати виробництво "Паляниць" і інших українських далекобійних дронів.
Експрезидентка Тайваню підкреслила, що "Сполученим Штатам варто докласти всіх зусиль для підтримки українців", в той час як міністр оборони Німеччини застеріг, що Європа нині стикається з серйозною тривалою загрозою.
Про все важливе і цікаве за вихідні, 23 та 24 листопада, - в дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб зручно отримувати дайджести та інші корисні й цікаві новини!
У суботу, 23 листопада, Міністерства закордонних справ та посадовці ЄС вшанували пам'ять жертв Голодомору на території України 1932-1933 років.
Президентка Європарламенту Роберта Метсола заявила, що Європа "приєднується до народу України, щоб згадати та віддати шану мільйонам жертв Голодомору".
Станом на сьогодні, близько тридцяти країн, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи, визнали Голодомор як акт геноциду проти українського народу.
У вересні Швейцарський парламент офіційно визнав Голодомор 1932-1933 років як геноцид.
Президент США Джо Байден випустив заяву до дня пам'яті жертв Голодомору, у якій пообіцяв Україні подальшу підтримку з боку Вашингтона.
В Греції група осіб із комуністичною символікою здійснила напад на акцію української громади, присвячену роковинам Голодомору.
Інцидент трапився в містечку Мандра, куди українці зібралися з різних куточків країни біля пам'ятника Тарасу Шевченку для проведення пам'ятних заходів.
"У суботу, під час спокійного заходу, присвяченого Дню пам'яті жертв Голодомору в Україні, група агресивно налаштованих людей з комуністичними прапорами та гаслами напала на українців. Серед постраждалих було чимало жінок та дітей, які представляли українські школи та асоціації", - зазначив священик Української церковної спільноти святого Миколая УГКЦ у Греції Ігор Посоленик.
Посольство України у Греції вимагає розслідувати напад на акцію.
Посольство висловило обурення через агресивні дії та провокації на адресу учасників акції української громади, підкресливши, що напад на них здійснили представники Комуністичної партії Греції.
"Ця провокація, кульмінацією якої стали фізичні напади - включно з нападом на українського дипломата, який отримав тілесні ушкодження - є абсолютно неприйнятним і становить кричуще порушення міжнародних норм, що захищають дипломатичний персонал", - йдеться у заяві.
Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський охарактеризував російську атаку, що відбулася 21 листопада, за допомогою нової експериментальної балістичної ракети, як "акцію, що свідчить про відчай".
Він підкреслив, що в даний момент помічає, що "економіка Росії знаходиться під значним тиском". Крім того, міністр закордонних справ Польщі відзначив, що отримує інформацію про випадки дезертирства серед російських військових, а "залучення найманців з Північної Кореї не свідчить про потужність".
Нагадуємо, що Володимир Путін заявив про те, що російські війська здійснили напад на Україну за допомогою "Орєшніка" в якості реакції на використання Україною західних ракет для атак у глибину Росії.
Нагадуємо, що цього тижня на Заході неформально підтвердили інформацію про перші атаки франко-британських ракет Storm Shadow по території Росії. Це сталося незабаром після чуток про те, що Сполучені Штати дали Україні дозвіл на використання американських ракет ATACMS.
Вважається, що Вашингтон дав Україні дозвіл на застосування цих ракет на території Росії після того, як Північна Корея почала направляти свої війська для підтримки збройних сил РФ.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що для Парижа "немає червоних ліній" у підтримці України, та підтвердив, що це стосується і ударів по території Росії.
"Ми будемо підтримувати Україну настільки інтенсивно і довго, як це буде необхідно. Чому? Тому що питання стоїть про нашу власну безпеку. З кожним додатковим квадратним кілометром, який займає російська армія, загроза стає на кілометр ближче до Європи", - наголосив він.
На питання про те, чи означає це, що Франція допускає навіть залучення своїх військ за необхідності, Барро відповів, що Париж "не відкидає ніяких сценаріїв". Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон озвучив цю позицію ще на початку року.
Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола звернулася до Берліна з проханням терміново надати Україні системи Taurus.
Метсола підкреслила, що для України "час є критично важливим", оскільки Росія посилює тиск — кількість повітряних цілей, що прямують до українських міст, лише зростає.
Екс-посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив думку, що Україна може отримати далекобійні ракети Taurus, якщо на дострокових виборах у Німеччині перемогу здобуде Християнсько-демократичний союз, а його голова Фрідріх Мерц стане новим канцлером.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і президент Російської Федерації Владімір Путін здійснили телефонну бесіду, під час якої розглянули питання двосторонніх зв'язків між державами, а також обговорили регіональні та міжнародні проблеми.
Ердоган підкреслив, що Туреччина активно працює над зменшенням регіональної напруженості і має намір й надалі сприяти мирним ініціативам.
У понеділок у столиці Туреччини, Анкарі, президент Ердоган зустрінеться з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Однією з основних тем їхньої розмови стане війна, розпочата Росією проти України.
Колишній посол у Туреччині Василь Боднар, який завершує дипломатичну місію в цій країні у зв'язку з призначенням на посаду посла у Польщі, підвів підсумки підтримки України з боку Туреччини після початку великої війни.
За його словами, на початку конфлікту закриття проток Босфор та Дарданелли для російських військових суден фактично врятувало південні райони України.
Крім того, Туреччина виступила як місце для діалогу в Стамбулі та Анталії, продовжуючи виконувати важливу роль у якості посередника. Офіційний Анкара також сприяла формуванню "зернового коридору", що стало значною підтримкою для української економіки.
Співпраця між Україною та Туреччиною у галузях військово-технічного співробітництва та оборони значно посилилася, підкреслив посол.
Литва надіслала Україні нову поставку військової допомоги.
Цього тижня були отримані генератори, комплектуючі для бронетранспортерів М113, а також озброєння і боєприпаси.
Глава Міністерства оборони України Рустем Умєров повідомив, що Литва надасть фінансування для виготовлення українських безпілотників дальньої дії.
У Вільнюсі Умєров уклав меморандум разом зі своїм литовським партнером Лаурінасом Кащюнасом.
Умєров повідомив, що йдеться про угоду, яка має тривалий характер, і вже затверджено початкову суму в 10 мільйонів євро.
"Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту "Паляниця", - поділився очільник оборонного відомства.
Екс-президентка Тайваню Цай Інвень висловила думку, що найближчим часом Сполучені Штати повинні зосередити свою увагу на військовій підтримці України, а не на допомозі Тайваню.
Цай Інвень наголосила, що "США повинні зробити все можливе, щоб допомогти українцям". "У нас (Тайваню) ще є час", - сказала вона.
"Перемога України стане найефективнішим стримуючим фактором для майбутньої агресії", - переконана колишня президентка Тайваню, маючи на увазі, що військова підтримка Києва з боку США допоможе стримати Китай від нападу на Тайвань.
Над трьома британськими авіабазами, які використовують ВПС США, помітили невідомі дрони. Крім того, в порту Гамбурга виявили безпілотник, який стежив за британським авіаносцем.
У Великій Британії повідомляють про можливу "хвилю кібератак" з російського боку.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив тривогу, зазначивши, що Європа зараз зіткнулася з довгостроковими викликами безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте і новообраний президент США Дональд Трамп провели зустріч у п’ятницю, 22 листопада, під час якої вони обговорили ряд важливих питань, що стосуються глобальної безпеки.
Генеральний секретар і його команда також зустрілись з конгресменом Майком Волтцем і членами команди з національної безпеки новообраного президента.
Фермери з Польщі розпочали акцію протесту біля пропускного пункту "Медика - Шегині".
За інформацією одного з ініціаторів блокади, що стартувала вранці 23 листопада, аграрії висловлюють свій протест з двох основних причин.
По-перше, згідно з інформацією від журналістів, це невиконання вимоги утримати сільськогосподарський податок у 2024 році на такому ж рівні, як у 2023 році.
Друга - "тривога щодо укладення угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом та країнами південноамериканського блоку МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай і Уругвай).
В Державній прикордонній службі України повідомили, що польські аграрії перекрили пункт пропуску "Медика-Шегині" на 48 годин, і ця акція може тривати далі.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський повідомив, що 24 листопада планує зустрітися з групою фермерів, які перекривають пункт пропуску.
Високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що уряди країн-членів ЄС не можуть обирати: виконувати виданий Міжнародним кримінальним судом ордер, чи ні.
Виступ топдипломата Європейського Союзу стосувався виданих Міжнародним кримінальним судом у четвер ордерів на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, колишнього міністра оборони Йоава Галанта, а також керівників ХАМАСу.
Американський сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем закликає до жорсткої реакції на дії країн-союзників США, які планують виконати ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, виданий Міжнародним кримінальним судом.
Грем повідомив, що він співпрацює з республіканським сенатором Томом Коттоном над законодавчим актом, який вводить санкції проти будь-якої держави, що сприяє затриманню "будь-якого ізраїльського політика".
"Ми повинні розтрощити вашу економіку, тому що ми наступні. Чому вони не можуть переслідувати (Дональда) Трампа або будь-якого іншого американського президента за цією теорією? Багато хто з найближчих торговельних партнерів США зобов'язується дотримуватися цього рішення", - додав сенатор.
Румунія проводить вибори нового президента.
Трамп визначився із кандидатом на посаду міністра фінансів США.
Міністр енергетики Молдови прокоментував майбутній візит в РФ на переговори з "Газпромом".
США розсекретили записку про ймовірні вбивства на замовлення Кремля, згадують і Ющенка.
У Швейцарії вирішують на референдумі, чи потрібно фінансувати "Євробачення-2025".
"Бідзіна, йди!": До будинку засновника партії влади Грузії протестувальниці принесли валізи.
