На четвертому році масштабного конфлікту в Україні чимало дітей та їхніх батьків використовують мову агресора для спілкування. Які причини цього явища і як можна виправити ситуацію? - Люди та виклики | Експрес онлайн
"Стереотип "какая разніца" досі існує".
"Є проблема. А може, і трагедія", -- так одна з мам, Надія Потоцька, описує в соцмережі ситуацію у київській приватній школі, де навчається її син. Жінка розповідає, що Матвій -- єдина дитина у класі, яка розмовляє українською, і однокласники його кривдять.
Пані Надія не має жодних претензій до педагогів у школі. Вона зазначає, що вони спілкуються українською, як і їхня вчителька, яка докладає чимало зусиль для популяризації української мови та культури. Проблема, на її думку, полягає в батьках однокласників, більшість з яких спілкуються російською і не переходять на українську, навіть на уроках. Мати Матвія звертається за порадою: "Що робити в цій ситуації? Чи є спосіб, щоб донести це до батьків?"
"Така сама історія була у приватній школі в моєї дочки, а тепер вона одна-єдина україномовна у класі в державній школі, -- ділиться наболілим ще одна мама, військовослужбовиця Ярина Чорногуз. -- Як я зрозуміла, діти переходять із нею на українську або розмовляють суржиком. Але з російськомовними спілкуються російською". Жінка також дивується позиції батьків: "Що в їхніх головах, що навіть російські щотижневі обстріли міст зі стількома жертвами нічого не змінили?!"
-- Наш ворог розуміє, що мова -- це зброя, -- каже координатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда. -- Метою російської агресії є знищення нашої ідентичності, зокрема мови, яка є її основою. РФ веде війну не лише кулями, ракетами, танками, літаками, а й у віртуальному просторі -- за мізки людей. Це не спонтанне явище. Це цілеспрямована політика ворога, яка сфокусована на дітях і молоді. Кремль вкладає у цю політику значні ресурси, зокрема в останні півтора року. Для того щоб наші діти слухали російськомовні пісні, щоб дивилися російськомовні відеоролики у соцмережах, щоб поширювали російськомовні меми.
У минулому для багатьох українських батьків російська мова була звичною. Проте лише мала частина з них походить від переселенців із Росії. Більшість — це ті, кого самих або їхніх батьків чи бабусь і дідусів колись піддавала русифікації Москва. І досі вони не змогли порвати з цим замкнутим колом русифікації.
На жаль, наше керівництво не має чіткого уявлення про те, як активно Росія працює у цьому напрямку. Якщо немає усвідомлення реального стану справ, якщо діагноз не поставлений правильно, то важко знайти ефективне лікування для хворого. Сьогодні можна почути, що багато людей відмовилося від вживання російської мови після Революції Гідності, а ще більше – після 2022 року. Дійсно, кілька мільйонів осіб свідомо обрали українську мову. Проте зараз цей процес не лише зупинився, а й спостерігається повільний, але помітний "відкат" назад. Найбільша проблема спостерігається серед дітей шкільного віку та молоді.
Виховуючи своїх дітей російською мовою, батьки фактично передають їм проблему, яка дісталася їм у спадок і яку вони мали б вирішити самостійно, - зазначає активіст Громадянського руху "Відсіч" Сергій Оснач. - Це частково зумовлено недостатнім усвідомленням значення мови. На жаль, стереотип "какая разніца" все ще залишається поширеним.
Деякі батьки усвідомлюють наявність проблеми, але їм заважає недостатнє володіння мовою та відсутність рішучості. Через страх перед осудом або невпевненість у власних силах, багато дорослих не переходять на українську. Для дітей також стає складно використовувати цю мову, якщо вона не є основною у їхньому домашньому оточенні. Таким чином, виникає своєрідне замкнене коло: батьки вважають, що дітям буде легше адаптуватися до української мови в майбутньому, ніж їм самим зараз. Це можна зрозуміти, адже свідомі батьки стикаються з тиском російськомовного середовища в навчальному закладі своїх дітей.
Безумовно, держава зобов'язана підтримувати розвиток української культури, забезпечуючи високий рівень та достатню кількість української музики, кіно, ігор та інших культурних продуктів, які споживають люди, особливо в сучасних гаджетах через інтернет. Інвестиції в цю сферу не можна вважати зайвими, адже це є невід'ємною складовою нашої національної безпеки.
Certainly! Here’s a unique version of your text: ● С. Оснач:
Чимало російськомовних батьків і дітей можуть потребувати підтримки, допомоги або додаткової мотивації для початку переходу на українську мову. Можливо, свідомі батьки не зіштовхнуться з труднощами, намагаючись українізувати клас. Іноді для цього варто просто зробити крок вперед. Наприклад, можна запитати: "Чи хочете ви перейти на українську? Ми готові вас підтримати". Не всі, хто став жертвою зросійщення, є безнадійно втраченими.
