Мюнхен. Перший день. Безодня гравітації.
Непомітний співрозмовник Мерца.
Американські вимоги до Європи вже давно не є чимось несподіваним. Скоріше, вони стали частиною фонових звуків, до яких Захід змушений адаптуватися й шукати шляхи, щоб хоч якось зменшити цей шум.
Президент США Дональд Трамп раніше визначив свої пріоритети, зокрема, під час економічного форуму в Давосі. Найбільшим шоком стали, безумовно, американські вимоги щодо Гренландії. Цей контекст можна було відчути між рядками вступної промови канцлера ФРН Фрідріха Мерца, який підкреслив, що "Данія може повністю розраховувати на підтримку Європи, і ніяких умов тут бути не може".
Зображення: https://securityconference.org/ Фрідріх Мерц проводить свою промову в перший день конференції з питань безпеки.
Мерц багато говорив і про інше - про обмеження ролі Німеччини у формуванні глобального порядку денного."Ніколи знову - це урок, який ми винесли з історії. Глобальна політика - не наша опція", - заявив канцлер.
Військовий конфлікт на горизонті: повернення призову в Центрально-Східній Європі.
В цілому, виступ лідера німецького уряду більше нагадував спробу виправдання. Політик зазначив, що Німеччина навіть внесла зміни до своєї Конституції для збільшення витрат на оборону; країна активно інвестує в стримування агресії; а також погодилася на розміщення своїх військових підрозділів у балтійських країнах.
"Як європейці, ми виконуємо свою роль," - підкреслив він.
Це виглядало як коментар, спрямований до Сполучених Штатів, чиє нинішнє керівництво з одного боку все більше наполягає на тому, щоб Європа активніше залучалася до фінансування та політики в сфері безпеки. З іншого боку, воно перешкоджає більшій участі європейських країн у глобальних політичних процесах, особливо в питаннях війни і миру, що стосуються російської агресії проти України.
У пошуках ідеального керівника.
"Європа не залучена до переговорів про припинення агресії з боку Росії з двох основних причин. По-перше, представники Росії не бажають бачити європейців за столом переговорів. По-друге, на даний момент це також не є пріоритетом для Дональда Трампа. Таким чином, Європа фактично виявилася поза увагою обох сторін - як американської, так і російської", - підкреслила американська журналістка Енн Епплбом в інтерв'ю LB.ua (Розмову з нею читайте в понеділок).
Схожу точку зору висловлюють й учасники української делегації. За інформацією, отриманою з оточення президента Володимира Зеленського, в команді глави держави вже давно прийшли до висновку, що сьогодні Росія та Сполучені Штати є "природними партнерами".
"Європа, можливо, і хотіла б активніше долучатися до переговорів щодо України, але їй цього не дозволяють - ані росіяни, ані американці. Франція намагається бути активною, Німеччина, навпаки, уникає. Водночас те, як це роблять наші французькі партнери, нам не підходить", - пояснив співрозмовник LB.ua, маючи на увазі, зокрема, візит головного дипломатичного радника президента Франції Еммануеля Бонна до Москви.
Водночас у Києві розуміють, що Україна потребує більшої європейської залученості, тоді, як сама Європа - ідейного й натхненного лідера, який би користувався авторитетом всіх країн-членів.
"Стубб (президент Фінляндії, - LB.ua) був би ідеальним кандидатом. Він дружить із Трампом, він прийнятний для європейців і водночас підходить нам", - додав представник української делегації, вказуючи на президента Фінляндії як на потенційного політичного лідера Європи в нинішній кризовій конфігурації.
Риторика президента України під час двосторонньої зустрічі зі Стуббом це лише підтвердила.
Зображення: Маріанна Присяжнюк Зустріч президентів України та Фінляндії
"Я висловлюю свою вдячність за ваші особисті зусилля у співпраці з президентом Трампом. Продовжуйте в тому ж дусі," - зазначив Володимир Зеленський.
Площа України зменшилася, але є один важливий момент.
Цього року загальна увага до України дещо зменшилася – і це не лише через відсутність вступного слова президента України. Публічний простір біля площі поблизу Bayerischer Hof, де проходить конференція, цього разу зайняли прихильники вільного Ірану. Минулого року тут відбувалися акції на підтримку України. Крім того, у Європі з'явилося більше власних викликів.
Зображення: Маріанна Присяжнюк Акції на підтримку Ірану в Мюнхені
Проте, зменшення фокусу на Україні не призвело до зменшення уваги до російської агресії. Швидше навпаки: обговорення Росії, коментарі про її дії та стратегічні загрози активно звучали під час багатьох публічних дискусій першого дня, а також у численних непрямих розмовах.
Цей зсув у дискурсі є знаковим. Він демонструє, що Росію все частіше розглядають як загальноєвропейську проблему, а не лише як виклик для України. Більше того, здається, що наратив про боротьбу України за Європу, а не лише поруч із нею, нарешті починає приносити результати. Хоча це ще не завжди веде до конкретних політичних рішень, відомо, що краще пізно, ніж ніколи.
Крім того, українська команда ретельно підготувалася до цих змін. Вперше на території Мюнхена запрацював Український дім. Головною інсталяцією цього простору стали російські "Герані", на фоні яких демонстрували відео про бомбардування європейських міст, таких як Мюнхен, Відень і Брюссель. Відеоряд супроводжувався цитатою російського пропагандиста Володимира Соловйова: "Ми маємо знищити Париж і увійти в Париж та Відень".
Зображення: Маріанна Присяжнюк Українська арт-інсталяція з використанням російських дронів у Мюнхені.
Поряд знаходиться компактна виставка українських дронів, серед яких Vampire, україно-німецький Linsa, Vyriy та RCS P1-SUN. Виставку прикрашає мотиваційний напис, виконаний зі світлодіодних кабелів: "Трансформуйся або загинь".
Зображення: Маріанна Присяжнюк
