Москва вже зазнала поразки від Азербайджану.
Найзначнішою стратегічною помилкою президента Російської Федерації Володимира Путіна стало його рішення про військову агресію проти України.
Тепер, після виснаження від війни, Росія швидко втрачає свої позиції на територіях, які колись були під її контролем, зокрема в Південному Кавказі.
Стає дедалі ясніше, що суперечка між Росією та Азербайджаном продовжиться, і, ймовірно, призведе до серйозних негативних наслідків для Російської Федерації.
Збиття росіянами азербайджанського цивільного повітряного судна над аеропортом Грозного,жорстокі силові акції російських правоохоронців по відношенню до представників азербайджанської націі,які мешкають на території РФ,погрози на адресу Азербайджану з боку російських шовіністів і штатних кремлівських пропагандистів.Усе це веде до ескалації російсько-азербайджанського конфлікту,який ціком реально може перерости і у пряме збройне протистояння. У випадку такого розвитку ситуації,у Путіна немає жодних шансів на легку перемогу,а якщо точніше,то швидше за все РФ, у збройному протистоянні з Азербайджаном, неодмінно зазнає поразки. Справа в тому,що воєнні і економічні ресурси Росії значно виснажені війною в Україні,а Азербайджан має сучасну і добре оснащену армію. Крім того, на стороні Азербайджану неодмінно виступить Туреччина,яка має другу по силі, після США, армію в НАТО. Не зможе Росія тут розраховувати і на підтриму з боку Ірану,оскільки під час останнього ізраїльсько-іранського збройного протистояння Путін зайняв практично нейтральну позицію,а фактично зрадив свого стратегічного союзника на Близькому Сході.
У випадку вторгнення Росії відповідну військово-технічну допомогу Азербайджану буде надавати Ізраїль,який таким чином зможе ще й "подякувати" росіянам за постачаня зброї антиізраільсьуому терористичному угрупуванню ХАМАС.
Пряме військове confrontation між Росією та Азербайджаном може стати каталізатором для нової хвилі національно-визвольних рухів у народів Північного Кавказу, які вже тривалий час прагнуть звільнитися від російської колоніальної залежності та очікують на зручний момент для дій. Важливу роль у цьому процесі також відіграє демографічний аспект.
Згідно з інформацією,нещодавно оприлюдненою опозиційними до Путіна російськими політиками і експертами, сьогодні населення РФ складає не більше 90 мільйонів. Очевидно,що у випадку відкриття ще одного фронту, росіянам уже ніким буде захищати навіть свою власну територію.І більше ніж три з половиною роки війни Росіі з Україні є яскравим тому підтвердженням,оскільки для усіх стало очевидним,що армія РФ не така уже й сильна,як її вважали до цього.
Крім того, загальновідомо, що на початку військового вторгнення в Україну Путін прагнув зміцнити свій військовий потенціал, залучаючи людські ресурси з Північного Кавказу. Цим він намагався одночасно вирішити дві проблеми: зовнішній конфлікт і внутрішню демографічну ситуацію, яка безпосередньо впливає на безпеку та соціально-політичну стабільність у цьому регіоні Росії. Північний Кавказ є економічно відсталим і густонаселеним, що робить його особливо вразливим до соціальних напружень.
Відомо, що на фронті російсько-української війни загинуло чимало мобілізованих чеченців, інгушів та дагестанців, яких відправила Росія. У разі зміни військово-політичної ситуації на Кавказі їхні близькі можуть вимагати відповідальності від Путіна і, напевно, не будуть готові брати участь у війні проти своїх одновірців.
Час покаже, як саме розгортатимуться події на Кавказі, але вже сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що "мудра" стратегія Путіна після агресії проти України призвела до розширення НАТО та його наближення до північних кордонів Росії. У разі військового вторгнення в Азербайджан, Росія може зіткнутися з присутністю військ НАТО також на своїх південних рубежах. Більше того, це може спровокувати безпосереднє військове протистояння, адже турецька армія, як член НАТО, неодмінно підтримуватиме Азербайджан.
Якщо Російська Федерація продовжить погрожувати всім зброєю та вести агресивну зовнішню політику, її майбутнє виглядає дуже похмурим. Цілком ймовірно, що її ресурси швидко вичерпаються, що призведе до внутрішніх конфліктів, повного розпаду Росії та остаточного зникнення цієї держави з політичної карти світу.
Олег Березюк, представник Інституту глобальної політики.
