Мільярдні ресурси України: Які інтереси Трампа в наших надрах?
Велика частина українських ресурсів залишається невикористаним потенціалом.
Проблематика України стала одним з ключових акцентів для Дональда Трампа ще до його вступу на посаду президента. За інформацією, наданою представниками Республіканської партії, американський політик вбачає потенційні вигоди у видобутку українських природних ресурсів. Україна, яка є однією з найбагатших європейських країн з точки зору рідкісних мінералів, володіє запасами, які можуть оцінюватися на суму від 2 до 7 трильйонів доларів.
Зрештою, команда Трампа нагадує про це не вперше.
"Телеграф" дослідив, які ресурси можуть привернути увагу США, а також проаналізував, чи вигідна така зацікавленість для України, або ж вона несе певні ризики.
Корисні копалини -- одне з головних багатств української землі, тут є десятки їх видів з численними родовищами. Новообраний президент США Дональд Трамп серед іншого підприємець, тож цікавиться всім, що може приносити прибуток американським корпораціям і компаніям.
У бесіді з "Телеграфом" Дмитро Кащук, директор з розвитку "Геологічної інвестиційної групи" та голова комітету з питань надрокористування Європейської бізнес асоціації (ЕВА), зазначив, що республіканець завжди вдавався до таких дій, зокрема й під час свого попереднього терміну на посаді президента.
В Україні існує безліч унікальних родовищ, які ще чекають на своє відкриття. Я впевнений, що залучення американських компаній до роботи над видобутком цих корисних копалин є важливим аспектом для уряду США. Серед найбільш обіцяючих ресурсів, на мою думку, слід виділити літій, уран, титан і графіт, -- зазначає він.
Іноземні інвестори давно готові вкласти чималі кошти в освоєння цих покладів. Яскравим прикладом є нещодавня приватизація великої гірничо-хімічної компанії, що займається титановою сировиною. У листопаді 2024 року азербайджанські інвестори перерахували понад 100 мільйонів доларів до бюджету України.
В даний момент ведеться видобуток лише розсипних (піщаних) родовищ. Однак існують і корінні родовища титану-ільменіту, які ще не були розроблені. Ці родовища знаходяться на території Житомирської, Дніпропетровської, Кіровоградської та частково Київської областей і мають значний потенціал. Кащук вважає, що саме в цьому напрямку криється майбутнє.
Як розповідає експерт, 90% титанової сировини, переробляється в титановий порошок. Основна частина такої продукції використовується в білих фарбах, папері, покриттях. Адже саме титан забезпечує білий колір. Часом цей матеріал застосовують у військовій галузі (до 10% від загального обсягу) -- на ракети, літаки та подібні технології.
Україна має значні запаси урану, який є ключовим матеріалом для ядерної енергетики. В даний час видобуток уранової руди відбувається на трьох основних родовищах: Мічурінському, Центральному (частина Відокремленого підрозділу Інгульська шахта, розташованого в місті Кропивницький) та Новокостянтинівському.
На початку 2022 року Україна видобувала природний уран у обсязі від 500 до 800 тонн щорічно, що задовольняло приблизно 30% потреб в атомній енергетиці. Наразі планується збільшити видобуток урано-оксидного концентрату до 1200 тонн.
Україна займає одне з провідних місць серед світових експортерів залізної руди. Крім того, країна володіє значними запасами кам'яного вугілля, природної сірки, каоліну, графіту та вогнетривких глин.
Запаси літію, згідно з різними оцінками, становлять близько 500 тисяч тонн. В останні місяці західні ЗМІ навіть висловлюють припущення, що це може бути однією з причин, через які Росія розпочала війну.
Цей метал, який славиться своєю невеликою вагою та високою енергетичною щільністю, активно використовується для виготовлення літій-іонних акумуляторів, які живлять як електроніку, так і електричні автомобілі. У світі щороку зростає потреба в цих пристроях, що безпосередньо стимулює попит на літій. Наразі найбільші обсяги видобутку цього металу здійснюються в "літієвому трикутнику" Південної Америки, що охоплює території Чилі, Болівії та Аргентини, де зосереджено близько 70% світових запасів.
Проте цього явно недостатньо для задоволення запитів світового ринку. Отже, для Трампа нові запаси літію, особливо в Україні, можуть виявитися критично важливими.
Один з важливих нюансів полягає в тому, що наші родовища залишаються недостатньо вивченими, навіть усередині країни. Зокрема, місцеві надрокористувачі досі не видобувають жодного грама літію.
В Україні існують суттєві запаси цих мінералів. Щодо Європейського Союзу, то, наскільки мені відомо, приблизно 20-34% літієвих родовищ є або економічно невигідними для видобутку, або їх запаси ще не підтверджені. Дмитро Кащук зазначає, що в Україні є чотири перспективні родовища.
Йдеться про ділянку "Добра" та Полохівське родовище, розташоване в Кіровоградській області, а також про "Круту балку" в Запорізькій області та Шевченківське родовище в Донецькій. Теоретично, доступ до цих територій можливий лише після їх звільнення. Однак, ці родовища ще недостатньо досліджені, і наявна інформація спирається на радянські геологічні розвідки.
-- Полохівське родовище віднедавна ліцензоване компанією "Укрлітійвидобування". У його розвиток інвестовано великі гроші. Однак процес ще на стадії підготовки: старі запаси досліджують, а також розробляють техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) за міжнародними стандартами. Найближчим часом воно буде готове, і тоді компанія розпочне будівництво шахт та гірничо-збагачувального комбінату, -- пояснює голова комітету з питань надрокористування ЕВА.
За його словами, всі ці процеси компанія може робити як самостійно, так і у партнерстві з американцями.
-- На запуск таких проєктів зазвичай потрібно 7-8 років, враховуючи етапи підготовки та досліджень. Але перші результати можна очікувати вже через 2-3 роки, -- говорить Дмитро.
Як пояснює фахівець, в Україні літій представлений у пегматитах. Тобто він знаходиться у твердих породах, схожих на великий граніт. Простими словами, у цій породі є певна концентрація літію. Літій розділяють на сподумен і петаліт. Сподумен має вищу концентрацію літію, а петаліт -- нижчу.
Полохівське родовище, яке експлуатує компанія "Укрлітійвидобування", містить петалітову руду. Хоча ця руда має найнижчий рівень збагачення серед усіх варіантів, вона все ж підлягає процесу збагачення. Крім того, з неї можна виробляти карбонат літію.
Відомо, що Дональд Трамп не приділяє великої уваги екологічним питанням. Це стало очевидним ще під час його президентського терміну в 2017 році, коли він вирішив вийти з Паризької угоди по клімату. Таким чином, він знизив зобов'язання Сполучених Штатів щодо скорочення викидів парникових газів та підтримки екологічних ініціатив.
До слова, він планує оновити це рішення і за нової каденції.
Однак, директор з розвитку "Геологічної інвестиційної групи" Дмитро Кащук зазначає, що Україні не слід боятися негативного впливу подібних методів американського політика на наше довкілля.
Я не погоджуюсь із думкою про відсутність контролю в підходах. Україна є свідомою державою, і Міністерство екології вже реалізувало процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище. Екологічні ризики зведені до мінімуму. Однак слід підкреслити, що наші стандарти все ще залишаються нижчими, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, на даний момент легше отримати доступ до ринку критичних мінералів, ніж це буде після нашого вступу до ЄС, -- зазначає експерт.
За словами Дмитра Кащука, розвиток літієвої промисловості може забезпечити значні надходження для України — мова йде про десятки та навіть сотні мільйонів доларів. Проте найважливішим аспектом є створення нових робочих місць. Видобуток літію вимагає значних ресурсів і чисельної робочої сили. Це може стати основою нової індустріалізації в рамках зеленого переходу, ініційованого після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що має на меті екологічну трансформацію економіки та розвиток екологічно чистої енергетики.
-- Наші та іноземні банки не кредитують проєкти у видобуванні, якщо вони не стосуються зеленого переходу (ESG-проєктів). А видобування критичних мінералів для green transition отримує фінансування, створює робочі місця та сплачує податки. Це важлива ініціатива, яка відповідає світовим тенденціям, -- каже Дмитро Кащук.
Він підкреслює, що в різних куточках планети закриваються вугільні шахти та екологічно небезпечні виробництва. Замість цього проекти, пов'язані з переходом на екологічні технології, матимуть перспективу розвитку протягом наступних 50-100 років.
