"Ми вже є ціллю для Росії": Литва спростовує загрози Кремля, пов'язані з ядерною зброєю.

Москва попередила про можливість зробити Литву "першою мішенню" у відповідь на обговорення у Вільнюсі можливого розміщення ядерної зброї на її території. Однак це лише спроба залякування та маніпуляцій, оскільки Литва вже є ціллю для Росії через своє членство в НАТО.

Представники кількох політичних партій, зокрема Лауринас Кащюнас, Дайнюс Гайжаускас та Ремігіюс Мотузас, спростували погрози з боку Росії. Цю інформацію наводить LRT.lt.

Росія вважає всі держави Північноатлантичного альянсу можливими мішенями.

Лауринас Кащюнас є очільником опозиційної фракції Сейму "Союз Батьківщини" - "Литовські християнські демократи" та заступником голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки й оборони. Він пояснив, що висловлювання російського керівництва є нічим іншим, як політичним і психологічним тиском.

"Важливо підходити до таких розмов з гідністю та спокоєм. Це, безумовно, було прогнозовано," - зазначив Кащюнас.

У погляді Кремля політик не вбачає нічого оригінального або нового. Він підкреслив, що вся НАТО є ціллю для Росії, тому ухвала Литви про внесення змін до Конституції (де наразі заборонено розміщення зброї масового знищення) не вплине на "статус" цієї країни в очах російської сторони.

"Вся структура НАТО перебуває під загрозою з боку Росії," – підкреслив Касчюнас. Він впевнений, що безпека Литви прямо пов'язана із її здатністю максимально реалізувати оборонні ресурси, які надає НАТО.

"На думку Кащюнаса, російські війська не намагаються атакувати тих, хто є сильнішим."

Литва не повинна стати вразливим елементом НАТО.

Дайнюс Гайжаускас, представник правлячої фракції "Союзу литовських селян" і "Зелених" у Сеймі, а також член парламентської групи NSGK, підкреслив, що Литва почала бути потенційною ціллю для Російської Федерації ще задовго до теперішніх подій.

Заяви Кремля про потенційну агресію не є новиною. На думку експертів, ці загрози в першу чергу адресовані внутрішньому російському населенню, аби продемонструвати, що Москва здатна чинити тиск на Захід.

"Ми перетворилися на ядерний альянс, ставши частиною НАТО. Єдине, чого нам не вистачає, так це власної ядерної зброї," - підкреслив Гайжаускас.

На його думку, внесення змін до Конституції є критично важливим, щоб Литва могла максимально реалізувати свої оборонні потенціали в рамках військового альянсу. В іншому випадку країна може опинитися в уразливому становищі.

"Гайжаускас висловлює думку, що без належної інфраструктури і правового забезпечення для прийняття, наприклад, F-35 або інших сучасних літаків у Литві, ми ризикуємо стати вразливим елементом."

Оптимальним підходом до російських загроз є їхнє ігнорування.

Ремігіюс Мотузас є представником правлячої фракції "Литовської соціал-демократичної партії" у Сеймі та займає посаду голови Комітету з закордонних справ. Він також вважає, що реакція Росії є спробою тиску на Вільнюс. Аналогічні дії Москва вже застосовувала щодо інших держав, таких як Фінляндія та Швеція, коли ті висловили бажання вступити до НАТО.

"Я думаю, що це психологічний і політичний тиск", - сказав Мотузас. Він пояснив, що таким способом РФ прагне впливати на сусідів, щоб вони не посилювали оборону й не мали відповіді на потенційні загрози.

Мотузас закликав ігнорувати кремлівську пропаганду, оскільки такі реакції лише послужать інтересам Росії.

"Не звертати уваги - це оптимальний підхід у даних обставинах," - зазначив він.

Після попередження прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова про те, що Литва ризикує стати мішенню для російських ядерних озброєнь, якщо дозволить своїм партнерам розмістити там ядерні боєприпаси, литовські політики вважають цю заяву інструментом тиску та залякування з боку Москви. Як зазначають вони, Литва вже є об'єктом уваги Росії через своє членство в НАТО, тож погрози Пєскова не повинні впливати на рішення країни.

Як писав OBOZ.UA:

Литовський парламент має намір в зимовий період затвердити зміни до Конституції, які скасують положення про заборону на наявність зброї масового ураження в межах держави. Для реалізації цього плану, можливо, знадобиться продовжити осінню сесію до січня 2027 року.

- Країна-агресор різко відреагувала на намір Вільнюса. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв і прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков пригрозили націлити зброю на територію країни і заявили, що в разі військового конфлікту "Литва зникне з карти світу".