Металургія є одним з основних джерел доходів для бюджету Російської Федерації, тому важливо спрямувати зусилля на повну заборону цієї галузі в Європейському Союзі, вважає експерт.
Росіяни свідомо маніпулюють, аби залишитися на європейському ринку.
Якщо ЄС ухвалить повну заборону на імпорт слябів, чавуну та залізорудної сировини з Росії, економіка цієї країни може втратити понад 10 мільярдів євро валютних надходжень. Проте, введення заборони на постачання російських сировин та сталевих напівфабрикатів відкладено до 2028 року, що дозволить російським компаніям отримати ці кошти до того часу. Таку інформацію озвучив президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков під час міжнародної конференції Fair play, що відбулася в Києві за участю президента Володимира Зеленського, голови ОП Андрія Єрмака, міністра закордонних справ Андрія Сибіги та спецпосланця ЄС з питань виконання санкцій Девіда ОʼСалівана.
За словами Каленкова, після енергетики російський металургійний сектор є найбільшим донором бюджету країни-агресора. Металургія -- це понад 5% ВВП РФ, вона також має потужний мультиплікативний ефект. Зокрема, одне місце у металургії забезпечує 8,5 місць у суміжних галузях. Ба більше, російські металургійні підприємства виготовляють спеціалізовану сталь для військово-промислового комплексу. Серед іншого, вони виготовляють трансформаторну сталь, яку використовують для виробництва воєнної техніки та ракет.
"Важко уявити функціонуючий ВПК РФ без успішно працюючої металургії. Тому санкційна політика у цій сфері є дуже важливою", -- підкреслив Каленков.
Він зазначив, що в березні 2022 року Європейський Союз, США та Великобританія почали впроваджувати санкції проти російської металургійної галузі. Однак Москві вдається уникнути повної заборони завдяки відстрочкам і виключенням, які були лобійовані деякими європейськими державами. Наприклад, у 2022 році санкції не передбачали повної заборони через позицію Бельгії, а в 2023 році, внаслідок позиції Праги, заборону було відкладено принаймні до 2028 року.
Каленков зазначив, що у цьому процесі ключову роль відіграють філії російських металургійних компаній у Європі, бо вони є основними споживачами дешевих напівфабрикатів з Росії. Вони мають перевагу, адже економлять від 50 до 100 євро на тонні слябів, вироблених у РФ із використанням дешевого газу та електроенергії. Через це спотворюється європейський ринок, на якому багато компаній свідомо відмовились купувати чавун та сляби з РФ. Крім цього, виробники з Росії свідомо маніпулюють інформацією щодо можливості замінити постачальника напівфабрикатів.
За словами Каленкова, уряди деяких європейських країн вирішують відтермінувати санкції на основі інформації від російських лобістів, яка не відповідає дійсності. Він розповів, як у 2023 році лобісти переконали міністерство економіки Чехії у технічній неможливості змінити постачальника слябів, хоча це не було правдою.
"Ми можемо спільно найти рішення, щоб компанії в ЄС не ставали заручниками російських олігархів. Це лежить не тільки в площині санкцій, а й у площині торгової політики", -- зауважив Каленков, на думку якого треба не тільки запроваджувати санкції проти російської сталі, а й звертатись до механізмів торгового захисту, щоб позбавити РФ доступу до валютних надходжень, які підтримують агресію проти України.
Раніше уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявляв, що російські підприємства гірничо-металургійної промисловості напряму підтримують російський ВПК. Він закликав Європу посилити санкції проти металургійного комплексу РФ.
