Мемуари Ангели Меркель: її літературний доробок, місія та бачення України.
Мемуари колишньої канцлерки Німеччини Анґели Меркель "Свобода" викликали неабиякий ажіотаж у Німеччині ще до її презентації 26 листопада.
Навряд чи колись якась книга спогадів німецького політика викликала такий ажіотаж, як ця. Квитки на презентацію 736-сторінкових мемуарів колишньої канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel) під назвою "Свобода" (Freiheit) на 26 листопада були розпродані онлайн за лічені хвилини кілька тижнів тому. Книга виходить друком майже у 30 країнах світу, не лише в Європі та США, а й у Китаї.
В українському перекладі мемуари ексканцлерки, як очікується, наступного року надрукує харківське видавництво "Фоліо", яке придбало права на публікацію. Як повідомили DW у видавництві " Фоліо", нині мемуари Меркель перебувають на етапі перекладу, книга має вийти друком у першій половині 2025 року.
У своїх "Спогадах 1954-2021" Меркель згадує своє життя від дитинства та юності, що минули в колишній НДР, часи стрімкої політичної кар'єри вже у возз'єднаній Німеччині й аж до кінця 16-річного перебування у кріслі канцлерки восени 2021 року. Одночасно з книжкою мемуари видаються й у форматі аудіокниги. 70-річна ексканцлерка також планує турне найбільшими європейськими містами.
У нещодавно опублікованих уривках з мемуарів Ангели Меркель, які з'явилися в німецьких медіа і були обговорені нею в інтерв'ю, розглядаються важливі та спірні політичні теми на глобальному рівні. Вона ділиться своїм досвідом спілкування з Дональдом Трампом під час його першого терміна на посаді, а також пояснює свою позицію щодо приймання біженців і висловлює думку про домінування чоловіків у німецькому політичному середовищі. Крім того, вона коментує свою політику стосовно Росії та України, а також ділиться своїми враженнями про президента Росії Володимира Путіна, за що нині піддається критиці як у Києві, так і в Берліні.
У своїх мемуарах колишня канцлерка детально роз'яснює, чому Берлін і Париж заперечили проти надання Україні та Грузії плану дій для вступу в НАТО під час саміту в Бухаресті у 2008 році. Вона зазначає: "Прийняття нового члена повинно забезпечувати підвищення безпеки не лише для нього, а й для альянсу в цілому".
В addition, she believes that discussing the prospects for Ukraine and Georgia without considering the situation from Putin's perspective was a dangerous gamble. "I considered it an illusion to think that a Membership Action Plan could provide Ukraine and Georgia protection against Putin's aggression, and that such a status would have a deterrent effect, leading Putin to passively accept this development," the former chancellor explains. She argues that NATO's declaration of open doors for membership and its general agreement on the membership prospects were interpreted by Putin as a clear "yes" to both countries' accession to NATO, essentially a challenge. At the same time, she reiterates that Moscow had no right to veto Ukraine's NATO membership. "Certainly, there was no veto power for any external party, including Russia, over NATO membership," she notes in her book.
У своїх мемуарах Меркель згадує про ще один пізніший випадок, коли Путін сказав їй: "Ти не залишишся канцлеркою назавжди. І в той момент вони стануть членами НАТО. Я не можу цього допустити". "Тоді в мене в голові промайнула думка: "Ти також не будеш президентом вічно", - розповідає вона.
Нещодавно колишній канцлерці під час інтерв'ю з виданням Spiegel задали питання, чи відчуває вона, що на саміті НАТО в Бухаресті її зробили козлом відпущення за війну Росії проти України. "Це не просто відчуття, це дійсно так", - відповіла Меркель. Вона також зазначила, що президент України Володимир Зеленський запрошував її та колишнього президента Франції Ніколя Саркозі відвідати Бучу. "Очевидно, під цим малося на увазі, що наша позиція в Бухаресті несла відповідальність за загиблих у Бучі", - додала колишня канцлерка.
У своїх спогадах Меркель ділиться враженнями про Путіна, описуючи його як людину, яка завжди насторожена щодо можливого поганого ставлення до себе, втім, сама готова на подібні вчинки. Вона згадує його ігри з демонстрацією влади, зокрема, коли він приводив із собою собаку і змушував інших чекати. Під час зустрічі в Сочі у 2007 році Путін вирішив впустити до кімнати свого лабрадора. За словами колишньої канцлерки, він знав про її страх перед собаками, оскільки в середині 1990-х років одна із них її вкусила.
Анґела Меркель висловлює критичну думку про Дональда Трампа, який у січні розпочне свій другий термін на посаді президента США. Вона вважає, що Трамп відчував симпатію до російського лідера Володимира Путіна. "У мене склалося чітке враження, що його приваблюють політики з авторитарними чи диктаторськими нахилами", - зазначила вона. Меркель також підкреслила, що під час їхньої першої зустрічі в Білому домі у 2017 році вони спілкувалися на різних рівнях: "Трамп був емоційний, тоді як я дотримувалася бізнесового підходу".
Публікація мемуарів Меркель збіглася в часі з розвалом урядової коаліції соціал-демократів, Зелених і лібералів і підготовкою до дострокових виборів до Бундестагу.. Чи будуть використані мемуари у передвиборчій боротьбі? Журналіст Ральф Боллманн (Ralph Bollmann), який сам раніше написав велику біографію Меркель, вважає, що "кожен просто цитуватиме те, що відповідає його порядку денному".
У США, під час першого терміну президенства Дональда Трампа, Ангела Меркель вважалася його опоненткою, яка дотримується ліберально-демократичних цінностей. На думку Боллманна, це, безсумнівно, сприятиме успішному просуванню її книги в Америці на сьогоднішній день. 2 грудня Меркель відправиться до Вашингтона, щоб взяти участь у презентації свого видання разом з колишнім президентом США Бараком Обамою.
Боллманн вважає, що уявлення про те, що Ангела Меркель значно втратила популярність у Німеччині через свою політику стосовно Росії, є помилковим. На його думку, вона все ще має "велику кількість прихильників у країні", і її книга буде користуватися попитом. Проблеми, пов'язані з її зовнішньою політикою, на думку Болмана, не є такими критичними, як її "неготовність до реформ у внутрішній політиці". Він наводить приклади, такі як відсутність прогресу в модернізації Бундесверу та реальних змін у кліматичній політиці, як свідчення цього.
Проте, важливо підкреслити, що колишня канцлерка випустила свої мемуари, вважає політолог і журналіст Андреас Пюттманн. В інтерв'ю DW він зауважив, що рідко коли один із провідних політиків стає об'єктом "такої невибіркової критики, ретроспективної всезнайства та ненависті, як Анґела Меркель". Саме тому надзвичайно важливо, "щоб вона поділилася своїм баченням ситуації з широкою аудиторією".
Як це часто трапляється з подібними книжковими проєктами, залишаються невизначеності щодо суми, на яку може сподіватися колишня канцлерка. Згідно з інформацією кельнського видавництва Kiepenheuer & Witsch, яке займається випуском книги, первинний наклад у Німеччині становитиме 400 000 примірників. Газета "Kölner Stadt-Anzeiger", не наводячи конкретних джерел, згадує про "вражаючий розмір авансу", вказуючи на "двозначну мільйонну цифру", що є "винятковою для німецького книжкового ринку". У свою чергу, берлінський "Tagesspiegel" прямо згадує суму в дванадцять мільйонів євро.
"Німецький театр" - це ідеальне місце для презентації книги Ангели Меркель у столиці Німеччини. Під час існування НДР вона проживала всього в кількох хвилинах пішки від цього театру, на вулиці Марієнштрассе, неподалік від колишньої стіни, що розділяла Схід і Захід. Цей театр, безсумнівно, є однією з найзначніших театральних сцен у Берліні. Меркель та її чоловік Йоахім Зауер часто відвідують його. Один із фрагментів, який "Die Zeit" заздалегідь процитувала з її книги, містить спогади з її дитинства: за словами Меркель, у молодості вона разом з батьками відвідувала берлінські театри "раз на рік", зокрема й "Німецький театр". Ці моменти, за її словами, "назавжди залишаться в її пам'яті".
