Медіасуперечка між НАБУ та САП: Як провідні телеграм-канали намагаються підірвати довіру до антикорупційних органів.
Якщо проаналізувати послідовність тем, що висвітлюються в публікаціях, стає очевидним, що напади практично завжди мають підґрунтя – вони спираються на реальні інформаційні приводи, але емоційно підсилюються з метою дискредитації та підірвання довіри до інституцій.
Обшуки в НАБУ, затримання агента ФСБ, конкурси на посаду керівника БЕБ, справа Пивоварського, ДТП за участю детектива, підозри щодо працівників НАБУ, заяви Центру протидії корупції – всі ці події стають основою для серій постів на каналах, які представляють одну й ту ж ситуацію як підтвердження "російського впливу", "безладу та анархії" у НАБУ, "всеосяжної корупції" серед детективів або "змови грантоїдів". У цьому контексті реальні новини служать лише приводом для підсилення вже сформованих наративів.
Окрема тенденція - це атаки на партнерів антикорупційних установ. У новинах постійно з'являються кампанії проти журналістів-розслідувачів, які супроводжуються мовою ненависті, сексуалізованими звинуваченнями та закликами до "зради військових".
Інша стійка тема - вимоги "закрити" або "розігнати" НАБУ, показати його як структуру, що "паралізує державу", "працює на ворога" або "коштує мільярди без результату". Усе це не поодинокі емоційні сплески: хвилі накочуються одна на одну, підтримують ключові меседжі кампанії й регулярно перезапускають негатив, щойно з'являється зручний інфопривід.
Всі основні теми, дати та приклади дописів ми зібрали в окремому публічному документі. Ви можете ознайомитися з ним, перейшовши за цим посиланням.
Такі хвилі спостерігалися приблизно раз на три з половиною дні. Ми можемо констатувати, що атаки не почалися влітку. Вони мали постійний характер, активізуючись з 5 червня, а в липні досягли піку, що свідчить про тривалу і добре сплановану кампанію.
Наймасштабнішими атаки були 21-22 липня - під час обшуків у співробітників антикорупційних інституцій та ухвалення сумнозвісного закону № 4555.
Слід відзначити, що 25-26 липня, під час активних протестів на підтримку незалежності антикорупційних органів, не було жодних негативних статей. Однак 30 липня з'явилася нова хвиля публікацій з основним посланням: "Діяльність НАБУ у боротьбі з корупцією не задовольняє нікого - юристи про потребу реформ".
Новий сплеск критики виник після арешту 6 вересня в Об'єднаних Арабських Еміратах депутата-втікача Федора Христенка, якого вважають джерелом російського впливу в Національному антикорупційному бюро.
Ще одна потужна хвиля критики виникла через дорожньо-транспортну пригоду за участю детектива НАБУ у вересні. Останній сплеск негативу стався під час проведення спеціальної операції НАБУ та САП "Мідас", яка була спрямована на викриття корупційних схем у сфері енергетики.
Цікаво відзначити, що серед усіх хвиль обговорень найчисленнішою та однорідною є та, в якій критика НАБУ слугує інструментом для підтримки політичної діяльності Юлії Тимошенко. Загалом налічується понад 30 публікацій, що критикують занадто активну участь іноземців у державному управлінні, особливо в контексті антикорупційних органів.
Копірайтери, безумовно, докладали значних зусиль, щоб просувати ці наративи через подібні публікації, які мали на меті привернути увагу, нехтуючи при цьому журналістськими стандартами етики та іноді навіть логічними міркуваннями. Ось кілька прикладів маніпулятивних висловлювань, які активно розповсюджувалися в мережі:
"Ілюзії, втрата зору та забування: активіста Шабуніна знову викрили у фальсифікації фактів та захисті корупціонерів" - Адвокат Права (11.09.2025).
"Детективи НАБУ влаштували диверсію проти України та працювали на ворога: три роки намагались знищити виробника тепловізорів світового рівня" - Інсайдер ЗСУ (09.16.2025).
"10 "досягнень" НАБУ: секс, наркотики, допомога злочинцям та бездумне витрачання бюджету" - Україна Online: Новини | Політика (17.04.2025).
У назві ВАКС виявлено три помилки. Вірний варіант - НКВС. - Реальна Війна | Україна | Новини (20.03.2025)
"У НАБУ свідків змушують до інтимних стосунків з детективами: директор Бюро повинен бути покараний" - Times of Ukraine: Новини | Україна (14.03.2025)
"Національне антикорупційне бюро стало звичайним, занедбаним відділенням, яке переслідує бабусь у підземних переходах, замість того щоб боротися з корупціонерами." - Всевидяще ОКО: Україна (6.02.2025)
Щоб підкріпити свої аргументи, медіа часто звертаються до одних і тих же "експертів". Варто зазначити, що багато з них включені в базу даних псевдосоціологів та політичних аналітиків, які залучені до таємних PR-акцій, створену ресурсом texty.org.ua.
Наприклад, за участю Олега Постернака, політичного аналітика та члена "незалежного пулу експертів" ІНПОЛІТ, було опубліковано 62 матеріали з негативним змістом. У базі даних "Текстів" зазначається, що Постернак займався піаром таких політиків, як Віталій Кличко, Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул, Віктор Медведчук і Вадим Рабінович. Крім того, він отримував гонорари за позитивні згадки партії Анатолія Шарія під час телевізійних передач.
Політичний блогер Михайло Шнайдер, який має на своєму рахунку 18 негативних публікацій, висловив думку, що "грантоїди" ігнорують навіть державну зраду та "кротів" з ФСБ в НАБУ. Окрім того, в медіа є інформація, що раніше він займався піаром Віктора Медведчука та інших політиків, які мають проросійську орієнтацію.
Сергій Іванов (17 критичних статей щодо НАБУ та САП) – журналіст, ймовірно, саме з цієї причини "Texty" не включили його до списку фейкових експертів.
Микола Мельник (12 негативних матеріалів) - політичний експерт, генеральний директор аналітичної групи "Левіафан", неодноразово був помічений у піарі Юлії Тимошенко. Також фігурує в проєктах компанії Seetarget, що завищувала рейтинги нині забороненої проросійської ОПЗЖ.
Володимир Бондаренко (12 негативних публікацій). У реєстрі псевдосоціологів зазначено, що він надає коментарі для медіа в якості "військового експерта", а також згадується, що у 2007 році за фінансову винагороду оприлюднив підроблені дані соціологічних досліджень.
Аналіз показує, що негативні матеріали з'являються синхронно та з ідентичними формулюваннями одразу у 8 telegram-каналах із топ-10 за охопленням. Якщо виключити особисті (Лачен та Ваньок), то це буквально вся топова десятка:
Згідно з нашими підрахунками, INSIDER UA є абсолютним лідером за кількістю публікацій, де згадується НАБУ - 221 допис. З них 142 (64,25%) - негативні. Однак за відсотком негативу до загальної кількості згадок лідирують Times of Ukraine (77,71%) та Всевидящее ОКО: Україна (75,81%).
Слід зазначити, що протягом зазначеного часу канал "Київ ІНФО | Новини Україна UA" не розмістив жодного негативного матеріалу стосовно НАБУ.
Особливої уваги заслуговує канал "Труха⚡️Україна". За даними моніторингу, цей ресурс виявився лідером за кількістю видалених негативних матеріалів про НАБУ. Наприклад, 8 серпня було усунуто 15 таких постів, а загалом за весь період дослідження - 21. Це може свідчити як про зміну редакційної стратегії, так і про спробу замаскувати участь у скоординованій кампанії після досягнення її пікового моменту.
Багато телеграм-каналів, зокрема ті, що мають велику аудиторію, залишаються анонімними і не прозорими. Їхній бурхливий розвиток спостерігався під час повномасштабного конфлікту, коли потреба в оперативних новинах значно перевершила довіру до звичних медіа.
Telegram став ключовим майданчиком для швидкого обміну інформацією, але водночас перетворився на простір для маніпуляцій, дезінформації та таємних інформаційних кампаній.
Попри відсутність редакційної відповідальності, саме ці канали для багатьох українців стали майже основним джерелом новин. Їхня анонімність, швидкість і візуальний стиль створюють ілюзію незалежності, хоча в реальності вони часто є інструментом політичного або комерційного впливу. Хто ж стоїть за цими медіаресурсами?
Отже, чи може інформаційна війна, що триває щонайменше з початку 2025 року, бути просто епізодом діяльності "нового піарника НАБУ"? Факти свідчать про інше.
Наше дослідження великої кількості публікацій у провідних (переважно анонімних) новинних телеграм-каналах показує, що це не просто випадкові емоційні реакції, а цілеспрямована, тривала й добре організована кампанія, спрямована на дискредитацію антикорупційних установ. У цій кампанії беруть участь основні новинні платформи українського Telegram, які щодня визначають інформаційний порядок денний для мільйонів користувачів.
Протягом дев'яти місяців було зафіксовано 886 негативних публікацій (без урахування позицій учасників), які зібрали вражаючі 257,8 мільйона переглядів. Це не виглядає як випадкові реакції, скоріше нагадує добре спланований і фінансований інформаційний проект. Такий масштаб важко уявити без значних фінансових і організаційних ресурсів, а також чітко налагодженої системи для його просування.
Наші відомості не дають змоги однозначно визначити єдиного "режисера" цієї кампанії. Проте вони допомагають виокремити потенційних бенефіціарів.
Перш за все, українська політична еліта та її представники, які остерігаються справжніх кримінальних розслідувань, є частиною цієї проблеми. Для них незалежні антикорупційні інституції не є захистом для держави, а скоріше постійною загрозою для їхніх особистих інтересів.
По-друге, цілком імовірно, що в цьому процесі задействовані російські впливові групи, яким вигідно підірвати довіру до українських установ, здатних доводити справи до судового вироку, зокрема проти колаборантів і корупціонерів, пов'язаних з Росією.
Найбільш ризикованим варіантом є ситуація, коли ці інтереси не змагаються, а переплітаються. Коли російські медіа-мережі, місцеві політичні ініціативи, окремі впливові групи в країні та бізнес, який отримує прибуток від "зливних бачків" у Telegram, діють не проти, а синхронно, підсилюючи загальний ефект: підрив довіри до антикорупційних механізмів.
На четвертому році повномасштабного конфлікту ми все ще не маємо чіткої інформації про те, хто контролює найвпливовіші інформаційні ресурси в Telegram. Найбільш затребуваним джерелом новин залишається сервіс, що має російське походження, в той час як мільйони українців щодня переглядають контент, власники якого та редакційні орієнтири залишаються невідомими.
На фоні цих подій питання "кому це вигідно?" виходить за межі простої риторики і набуває екзистенційного значення. В той момент, коли НАБУ та САП проводять значні розслідування проти керівництва України, повертаючи у бюджет мільярди та досягаючи конкретних результатів, у телеграм-каналах їх починають зображувати як "ворогів", "зрадників" і "дармоїдів".
Один із доводів супротивників — що антикорупційні дії під час війни можуть призвести до розколу, який загрожує нашій боротьбі. Проте, якщо ми будемо ігнорувати виявлення та покарання тих, хто краде з нашого обмеженого бюджету, це не стане ризиком, а фактично забезпечить нашу поразку в тривалій перспективі.
Ми можемо не знати напевно, хто саме стоїть за кожним конкретним каналом. Але ми точно бачимо результат. І якщо антикорупційні інституції послаблять або зроблять керованими, виграш отримає не українське суспільство. Виграш отримає той, хто роками будував корупційні схеми в Україні й дуже не хоче, щоб їх довели до вироків - незалежно від того, сидить він у Києві, Москві чи десь в іншому місті.
