"Кумівство не забезпечить свободу нації": основні тези інтерв'ю з доктором економічних наук НАН.

Ілюзії мирного часу: Дискусії про майбутнє держави часто ведуться так, ніби конфлікт вже позаду, хоча насправді людські втрати тривають, міста зазнають руйнувань, а бюджет відчуває нестачу фінансів.

Діагноз для системи: Кумацькі зв'язки не можуть створити вільну державу, а бюрократична ієрархія ніколи не винайде інноваційний гаджет.

Передумови для технологічного прогресу: Розвиток високих технологій потребує нової соціальної культури та безумовного дотримання законодавства і угод, подібно до того, як це реалізовано в скандинавських країнах.

Технологічний розвиток не можливий у країні з корупцією (Інфографіка РБК-Україна)

Крах деіндустріалізації: Україна ганебно позбулася свого сильного промислового потенціалу, який існував на початку 1990-х, не зумівши натомість розвинути щось якісніше.

Агросектору та ІТ замало: Вижити лише за рахунок сфери послуг, експорту зерна, ріпаку чи олії неможливо - країні критично необхідна сучасна матеріальна промисловість.

Кінець ери вільного ринку: Неоліберальні підходи та масова дерегуляція стали історією; нині у глобальному контексті виникає новий тренд – мілітаризація промислового сектора та суворі заходи для захисту національних інтересів.

Проблема виживання: Для України отримання державного визнання та фінансова підтримка ключових секторів є критично важливими для збереження її існування.

Залежність від міжнародних донорів: На сьогоднішній день приблизно 45% усіх витрат на оборону України фінансуються завдяки зовнішній підтримці.

Зброя на заміну аграрному сектору: Оскільки "кукурудза не здатна знищити дрон або ракету", промисловий військовий прогрес повинен стати головним пріоритетом.

Практичний підхід: Україні не слід намагатися виробляти все й одразу; доцільніше зосередитися на реалістичних проектах, поступово підвищуючи їх складність, як це робить Ізраїль.

Україна повинна робити ставку на оборонні технології, а не агросектор (Інфографіка РБК-Україна)

Спекулятивний образ: Економіка України історично не вважалася привабливою для інвесторів, а її рейтингові показники завжди залишалися в межах "спекулятивної категорії".

Як уникнути статусу "кар'єра": Для залучення великих компаній, таких як Volkswagen чи Bayer, Україні необхідно впровадити європейські стандарти та створити надзвичайно вигідні умови, замість того, щоб сподіватися, що ринок самостійно знайде рішення.

Заборгованість відходить на другий план: Незважаючи на те, що державний борг досягнув 98,4% від ВВП, у світлі загрози існуванню країни акцент переноситься на раціональне використання цих фінансів для забезпечення безпеки.

Зменшення ризиків: Завдяки спеціальним пільговим періодам програм ЄС (Ukraine Facility) та погашенню кредитів G7 (ERA) за рахунок заморожених активів Російської Федерації, боргове навантаження наразі залишається на прийнятному рівні.

Банки-інвестори: Замість підтримки бізнесу, який зріс лише на 3,1%, фінансові установи направляють сотні мільярдів у депозитні сертифікати НБУ, ставши фактично фінансовими рантьє.

Післявоєнні виклики: Зменшення зовнішніх фінансових вливань, разом із нестачею внутрішніх кредитів та валютними дефіцитами, можуть призвести до девальвації національної валюти та підвищення інфляції.

Які стратегічні орієнтири повинні бути у Нацбанка (Інфографіка РБК-Україна)

Недостатня конкуренція: Україна на даний момент не має можливості змагатися з Європейським Союзом у сферах авіаційного виробництва та робототехніки, тому досягнення бодай локалізації європейських виробничих процесів буде вважатися успіхом.

Кінець поступок: Після завершення війни європейські партнери перестануть заплющувати очі на невиконані зобов'язання, і відносини перейдуть у жорстку прагматичну площину.

Втрата фахівців: З країни виїхали приблизно 6 мільйонів людей, і за прогнозами, менше ніж половина з них має намір повернутися, що вже призводить до нестачі кадрів.

Можливість повернення: Це не остаточний вирок; якщо після закінчення війни вдасться створити належні умови для життя та праці, може виникнути нова хвиля міграції назад.

Умовні прогнози: В умовах війни складно давати точні прогнози на 5-10 років наперед.

Основний ризик: Скандали в тилу, корупційні схеми та непрозорі тендери деморалізують громадськість і міжнародних партнерів, викликаючи сумніви щодо здатності України відповідати європейським стандартам.