Кремль в замішанні: Трамп веде складну гру з Росією, - The Times.
Трамп водночас викликає занепокоєння у Москви та відкриває перед нею нові перспективи в міжнародній політиці.
Навіть у Москві досі не можуть зрозуміти, чи радіти американському президенту Дональду Трампу, чи хвилюватися через його непередбачувану політику. Переговори між Росією, США та Україною в ОАЕ поки не дали чітких результатів, але вже відчувається, що Москва опинилася під тиском американського президента, пише The Times.
"Ми сподівалися отримати зобов'язання щодо територіальних поступок, але зрештою довелося погодитися з американцями", - зізнався один російський інсайдер зовнішньої політики.
Для Кремля Трамп є одночасно і можливим союзником, і серйозним викликом. З одного боку, він готовий застосовувати свій вплив, аби змусити Москву до певних поступок, але з іншого – його політика є непередбачуваною та часто спрямованою на задоволення власних інтересів, що підвищує ризики. Поступки з боку Росії відбуваються паралельно з потужним тиском на союзників Кремля, який проявляється через санкції та втручання в справах Венесуели та Ірану.
Однією з нещодавніх ініціатив Дональда Трампа стало створення Ради Миру, до складу якої було запрошено Володимира Путіна. У Москві нову організацію розглядають більше як пастку, ніж як можливість: більшість учасників та керівництво складають американці, а Росія може опинитися лише в ряду інших учасників, втрачаючи своє особливе положення, яке їй надає Рада Безпеки ООН.
Попри те, що Путін оголосив про готовність виділити мільярд доларів для отримання постійного членства, у Москві розуміють, що новий формат, скоріше, акцентує на залежності Росії від Сполучених Штатів, а не на її винятковій ролі в глобальному контексті.
Росія усвідомлює, що світ - це постійна конкуренція великих держав, де наймогутніші переслідують свої інтереси будь-якими засобами. Попри ядерну зброю, армію з бойовим досвідом та значні ресурси, Росія часто змушена рахуватися з сильнішими державами.
Пекін може допомогти, але лише на вигідних умовах. Індія купує ресурси, але не бажає воювати за Москву. Європа витрачає мільярди на російський газ, але не гарантує стратегічної підтримки. Внаслідок цього Кремль усе більше сприймає себе як "середню державу", яка мусить обережно маневрувати, щоб не залишитися "у меню" глобальних гравців.
Як повідомляв УНІАН, Попри очевидну прихильність Дональда Трампа до Росії і Володимира Путіна, одержимість американського президента ідеєю знизити ціни на нафту грає на шкоду Кремлю.
The Times пише, що здатність Кремля фінансувати свою війну проти України залежить від нафтогазових доходів. І останнім часом ці доходи знижуються не лише через режим санкцій, який часто критикують за дірявість, але й через загальне падіння світових цін на вуглеводні. Останнього домагається якраз Дональд Трамп.
