Балтійські країни та Сполучені Штати: балансування між Трампом і Україною.
Політика Дональда Трампа стосовно України стимулює європейські держави підвищувати свої оборонні витрати. Країни Балтії сподіваються, що зможуть зберегти Сполучені Штати як вірного партнера, одночасно надаючи підтримку Україні.
Естонія, Латвія і Литва як ніхто інший зацікавлені у тому, щоби Україна вистояла у своїй боротьбі проти російської агресії. Якщо Росія виграє у війні проти України, її війська невдовзі вже будуть на порозі країн Балтії, побоюються у регіоні. Це посилює й тривожність від конфронтаційного курсу Дональда Трампа. Черговим витком стало часткове призупинення Вашингтоном забезпечення України розвідувальною інформацією.
З поверненням Дональда Трампа в Білий дім виникло питання щодо долі двох тисяч американських військовослужбовців, які наразі перебувають у країнах Балтії. На початку березня, в відповіді на запитання про майбутнє цього контингенту, новообраний президент США заявив, що він не має наміру ставити під сумнів оборонний альянс з Польщею та балтійськими державами. "Цей регіон дійсно є складним, але вони отримали нашу підтримку для продовження розміщення військ", - підкреслив Трамп. Одночасно він висловив критику на адресу європейських союзників по НАТО за їх недостатні витрати на оборону та закликав їх збільшити ці видатки.
Країни Балтії неодноразово зверталися до своїх європейських партнерів з подібними закликами. У 2024 році Естонія виділила на оборону 3,43% від свого ВВП, Латвія - 3,15%, а Литва - 2,85%. За цими показниками витрат на оборону ці держави займають одні з перших місць у НАТО. Враховуючи зменшення підтримки України з боку нової адміністрації у Вашингтоні та ведення переговорів між США та Росією, країни Балтії оголосили про намір протягом найближчих років збільшити свої військові витрати до 5% від ВВП.
Балтійським країнам доводиться поєднувати одночасно дві комунікаційні лінії, каже Томас Ярмалавічюс, експерт талліннського Міжнародного центру безпеки і оборони. "Одна лінія полягає у тому, що США продовжують бути важливим союзником Європи і країн Балтії. Друга лінія - це те, що ми маємо збільшити підтримку України, аби вона перемогла і мала можливість посилити тиск на Росію. Плюс ми маємо збільшити й інвестиції у європейську оборону", - зазначає Ярмалавічюс.
Згідно з висновками фахівця, країнам Балтії стає все важче балансувати між цими двома напрямками. "Настане момент, коли ми стикнемося з вибором: продовжувати підтримувати Україну чи намагатися зберегти підтримку США. І врешті, може виникнути ситуація, коли обидва ці напрямки стануть взаємовиключними", - підкреслює аналітик.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал у розмові з DW висловив переконання, що поєднати обидва завдання вдасться. "На щастя, жодна країна НАТО не мусить робити вибір між НАТО та іншими опціями. Адже на мою думку, НАТО працює", - зазначив Міхал. Водночас, за словами політика, у питанні підтримки України треба шукати компроміси зі Сполученими Штатами на тлі нинішнього скорочення допомоги Києву. "Європа може покрити частину того, що необхідне для захисту, а також частину грошових потреб. Але Сполучені Штати також мають брати у цьому участь", - наголошує естонський прем'єр.
Крістен Міхал каже, що частково може зрозуміти критику Європи з боку США через занизькі витрати на оборону. "Якщо ти заможний, а твій країні загрожує Росія, ти маєш робити свій внесок в оборону. У цьому сенсі тривожні сигнали треба було чути вже давно і без Трампа", - критикує політик.
Андрейс Вілумсонс, державний секретар Міністерства закордонних справ Латвії, вважає, що ще не настав час робити остаточні висновки щодо недавніх дій стосовно України та Росії. "На мою думку, сигнали, які надходять з Вашингтона, включно з тими, що озвучуються публічно, є складовою частиною переговорної стратегії США в контексті України. Це вселяє мені надію на те, що ситуація не є нерухомою і може зазнати змін", - підкреслив Вілумсонс. Він не вважає, що США зайняли позицію на користь Кремля. "Всі бесіди, які ми провели з представниками нової адміністрації США, не залишають підстав вважати, що вони залишать нас без підтримки або раптово стануть союзниками Росії", - зазначив Андрейс Вілумсонс.
Лінас Кояла, директор Центру геополітики і безпекових досліджень у Вільнюсі не настільки оптимістичний в оцінках. Якби у балтійських країн була альтернатива США, то реакція на заяви Дональда Трампа і його соратників щодо України була би відверто негативнішою, вважає експерт. "Деякі висловлювання дуже важко терпіти, і вони прямо суперечать інтересам України", - констатує Кояла.
Водночас експерт підкреслює, що США на сьогоднішній день є незамінним партнером у питаннях безпеки для країн Балтії. "Країни Балтії перебувають на кораблі, що пливе посеред океану, а його капітан – це США. Ми можемо покинути цей корабель, але інших варіантів не видно", – зазначає Лінас Кояла. За його словами, через кілька років Європа могла б самостійно забезпечити безпеку країн Балтії, якщо б існувала політична воля та були виділені необхідні ресурси. "Однак поки що нам слід докладати зусиль, щоб зберегти добрі стосунки з США", – попереджає експерт із Вільнюса.
Читайте також: Шведський політолог: Трамп сприяє капітуляції України
Наразі балтійські держави орієнтуються на власні можливості: підтримка України, зміцнення національної безпеки та розвиток співпраці з європейськими партнерами, зокрема Німеччиною, Францією та Великобританією. У цьому контексті позитивний сигнал надіслала нещодавно президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона оголосила про нову ініціативу, спрямовану на підвищення оборонних спроможностей Євросоюзу, яка передбачає залучення до 800 мільярдів євро на військові потреби.
Ще пів року тому, розповідає Крістен Міхал, він звернувся до фон дер Ляєн із закликом, спростити правила щодо співпраці між країнами ЄС у сфері оборони. Тоді очільниця Єврокомісії, мовляв, сказала йому, що такої можливості у неї немає. Однак тепер Міхал звернувся до неї ще раз і констатував: "Нарешті ми це зробили".
