Коза Ностра в Овальному кабінеті: як Трамп перетворює США на світ "Хрещеного батька".
Ось Дональд Корлеоне, президент США, який поводиться як бос мафії -- але без принципів. Не варто сумніватися в такому порівнянні, і не в останню чергу тому, що Дональду Трампу це сподобається. Але водночас "Хрещений батько" -- це архетип сили і гламурного мачо, а Трамп -- слабак, який постійно роздає подарунки ворогам Америки і не отримує нічого натомість. Але коли світ змінюється так швидко -- коли країна, яка була другом понад століття, перетворюється на ворога за лічені тижні -- корисно мати орієнтири. Мій колега Люк Гардінґ прояснив природу Росії Володимира Путіна, коли назвав її мафіозною державою. Тепер нам потрібно навісити такий самий ярлик на США, які перебувають під владою найвідданішого шанувальника Путіна.
Розгляньте, як адміністрація Білого дому діяла за часів Трампа, вживаючи погрози, які, можливо, звучали б більш вражаюче в оригінальній сицилійській мові. На минулому тижні президент висловив думку, що угода про завершення війни між Росією та Україною "може бути досягнута дуже швидко", проте "якщо хтось не бажає досягати угоди, я вважаю, що ця особа довго не залишиться на своїй посаді". Не потрібно було бути експертом-перекладачем, щоб зрозуміти, що його слова стосувалися Володимира Зеленського.
У четвер Трамп був впевнений, що українці незабаром виконають його запит, "оскільки, на мою думку, у них просто немає вибору". Це звучало так, ніби він зробив їм пропозицію, від якої відмовитися неможливо. І, звісно, так і сталося. Припинивши постачання військової підтримки та обмін американськими розвідданими, він фактично приставив до скроні України російський револьвер, відбиток якого навряд чи зникне після його заяви про те, що він "серйозно розглядає" можливість введення банківських санкцій і тарифів проти Москви. Це, безумовно, типова стратегія для людини, яка намагається зобразити себе жорсткою щодо обох сторін, але насправді це нікого не обманює. Трамп сподівається, що Зеленський підпише угоду на значну частину українських корисних копалин, як суперники Корлеоне колись жертвували своїми ресурсами, аби зберегти свої життя.
Саме так Сполучені Штати тепер поводяться на міжнародній арені. У своєму щорічному зверненні до Конгресу у вівторок, Трамп, відкинувши традиційні формальності, знову висловив свою загрозу стосовно Гренландії: "Так чи інакше, ми її отримаємо". Це нагадало його попередні заяви на адресу Копенгагена, коли він вимагав виконати його бажання, інакше Данія зіштовхнеться з наслідками: "Можливо, щодо Данії доведеться вжити заходів, пов'язаних з тарифами". Гарне у вас містечко; було б прикро, якби з ним щось сталося.
Аналогічним чином він діє й стосовно північного сусіда США. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, що планує залишити свою посаду, звинуватив Трампа у спробі спровокувати "повний крах канадської економіки, оскільки це спростить анексію нашої країни". Він також підкреслив: "Ми ніколи не погодимося стати 51-м штатом". Ця тактика добре відома в темних куточках будівельної індустрії Нью-Джерсі: серії підпалених будівель зупиняються лише тоді, коли впертий суперник піддається.
І зміст, і стиль – справжньо мафіозні. Зверніть увагу на одержимість повагою, яка була явною під час зустрічі з Зеленським в Овальному кабінеті минулого тижня. Джей Ді Венс і Трамп тричі звинуватили українського президента в неповазі, однак звучали більше як вразливий Томмі ДеВіто, персонаж Джо Пеші з фільму "Славні хлопці", аніж як світові лідери.
Зверніть увагу на те, як підлеглі можуть зазнавати приниження. У своїй промові перед Конгресом президент представив держсекретаря Марко Рубіо, доручивши йому відповідальність за повернення Панамського каналу. "Удачі, Марко," - із усмішкою прокоментував Трамп. "Тепер ми знаємо, кого звинувачувати, якщо щось піде не так." У відповідь почувся тривожний сміх з боку інших співробітників, які відчули коротке полегшення від того, що цього разу мова йшла не про них.
Як помічникам, так і опонентам важко триматися в актуальному ритмі, оскільки влада реалізується довільно та непослідовно. Тарифи то запроваджуються, то знову призупиняються. Дійсно, одна з причин, чому імпортні податки такі привабливі для Трампа, полягає в можливості їх миттєвого введення за указом президента. Це стосується й винятків, які Трамп може надати окремим галузям промисловості США. Як зазначив Кріс Хейз з MSNBC: "Цілком очевидно, що це стане рекетом, коли Трамп може одним підписом знищити або врятувати ваш бізнес, залежно від вашої поступливості".
Адже, природно, трампізм не обмежує методи Cosa Nostra лише зовнішніми справами. Цього тижня агентство Reuters повідомило, що декілька федеральних суддів у Вашингтоні отримали піцу, яка була анонімно надіслана їм додому. Поліція сприйняла це як "метод залякування, що свідчить про те, що адреси жертв відомі". Судова система, вже вражена потоком постів Ілона Маска, у яких він звинувачує "корумпованих" і "злих" суддів, які заважають його планам знищення частини федерального уряду, тепер почала турбуватися про свою безпеку. "Я ніколи не бачив суддів у такому стані, як тепер", – заявив Джон Джонс, який пішов у відставку у 2021 році.
Чи то нейтралізація суддів -- "Ще раз спасибі, я не забуду", -- сказав Трамп Джону Робертсу, голові Верховного суду, коли цього тижня поплескав його по спині, -- чи то встановлення контролю над пресою -- все це просто з книжок про Дона Корлеона. Ефект виявився напрочуд швидким: на суспільний простір Америки опустилася дивна тиша. Один конгресмен-демократ каже -- колеги-республіканці заявили йому, що не критикуватимуть Трампа, бо переймаються своєю фізичною безпекою та безпекою своїх родин.
Проте справа не лише в політиках. "Очільники університетів, які бояться втрати мільйонів доларів федеральних субсидій, не наважуються висловити свою думку. Керівники підприємств, які непокояться про тарифи, що можуть зашкодити їхньому бізнесу, залишаються мовчазними", -- зазначає New York Times, підкреслюючи зростаюче занепокоєння серед потенційних критиків. Вони побоюються, що атаки в соцмережах від Маска і Трампа можуть призвести до насильства проти них або їхніх родин.
Усе це слугує захистом для Трампа, спонукаючи його до наслідування корупційних практик та бездушності, характерних для мафіозі. Зверніть увагу, як він без сорому приймає гроші за вечері у Мар-а-Лаго: 5 мільйонів доларів за приватну зустріч та 1 мільйон доларів за спільний обід. Якщо ви не в курсі, Трамп оголосив про скасування Закону про боротьбу з корупцією за кордоном, який забороняв американцям давати хабарі іноземним посадовцям. Більше того, його генеральний прокурор ліквідував усі спеціалізовані підрозділи, що займалися боротьбою з клептократією в Міністерстві юстиції. Що стосується бездушності, варто звернути увагу на те, як Ілон Маск з захопленням коментує, що американська агенція з міжнародного розвитку переходить "в режим ліквідації", фактично прирікаючи на смерть тих, хто страждає від хвороб і голоду, покладаючись на американську медичну допомогу та продовольство.
Принаймні Корлеоне керувалися власним передбачуваним кодексом честі. Вони вважали, що акт служіння має бути запам'ятовуваний і згодом оплачений. Але Трамп звернувся до суду, замість того щоб заплатити постачальникам за роботу, вже виконану для уряду США, і не пам'ятає про тих, перед ким США в набагато більшому боргу. Як його віцепрезидент міг так легковажно забути про кров, пролиту союзниками Америки, включно з Великою Британією, коли вимовив: "20 000 солдатів з якоїсь випадкової країни, яка не вела війну 30 або 40 років"?
Це неприємні особи, позбавлені навіть елементарних моральних принципів, які тепер займають ключові позиції в державі, що колись вважалася нашим найкращим союзником з часів едвардіанської епохи. Враховуючи ці обставини, британська політика безумовно повинна переосмислити свій курс: чи то через радикальну економічну реформу для модернізації, чи через поглиблення співпраці з Європейським Союзом. Адже реалії, в яких проходило голосування за Brexit у 2016 році, вже не існують, і ігнорувати наших найближчих сусідів тепер не лише недоцільно, а й небезпечно. Коли найсильніша країна світу перетворюється на мафіозну структуру, ви повинні діяти відповідно до обставин.
