Китай і Росія — Пекін змістив Москву з ринку озброєнь у Центральній Азії.
Китай активізує свої військові партнерства з державами Центральної Азії, надаючи їм безпілотники, бойові літаки, системи протиповітряної оборони та броньовану техніку. Цей процес поступово підриває традиційне панування Росії на ринку озброєнь у цьому регіоні.
Цю інформацію наводить видання Forbes.
В контексті війни Росії проти України, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан та Киргизстан активізують свої зв'язки з Китаєм у галузі оборони.
Казахстан вже отримав китайські ударні безпілотники Wing Loong-1 і військово-транспортні літаки Y-8F-200. Крім того, країна активно обговорює можливість придбання навчально-бойових літаків K-8W, а також транспортних літаків.
У серпні цього року, згідно з інформацією з джерел, Узбекистан поповнив свої військові резерви чотирма китайськими багатоцільовими бойовими літаками. Крім того, країна здійснила закупівлю китайських зенітно-ракетних систем. Туркменістан також придбав подібні засоби протиповітряної оборони та інші далекобійні системи, тоді як Таджикистан отримав броньовану техніку, а Киргизстан – військові автомобілі та обладнання.
Водночас Китай активно розширює свою економічну діяльність у цьому регіоні. Обсяги торгівлі між Китаєм та п’ятьма державами Центральної Азії зросли з понад 70 мільярдів доларів у 2022 році до 106 мільярдів доларів у 2025 році.
Однією з причин активізації оборонної співпраці з Китаєм стали санкції, накладені на Росію внаслідок її повномасштабного вторгнення в Україну. Ці обмеження значно ускладнили функціонування російського оборонного сектора та обмежили доступ до закордонних компонентів, які є критично важливими для виготовлення певної військової техніки.
Згідно з інформацією, опублікованою Forbes, нації Центральної Азії почали шукати Китай як альтернативу у питанні постачання зброї. Водночас, військова продукція з Китаю не підлягає тим самим санкційним обмеженням.
Водночас Росія зберігає значний політичний та економічний вплив у Центральній Азії. Казахстан, Таджикистан і Киргизстан залишаються членами Організації Договору про колективну безпеку, а Москва продовжує підтримувати контакти з країнами регіону.
Втім, Китай поступово заходить у сферу, де Росія десятиліттями фактично домінувала, -- торгівлю зброєю та військову співпрацю з країнами Центральної Азії.
Нагадаємо, аналітики зазначають, що для Китаю Росія передусім є постачальником сировини. Москва експортує до Пекіна нафту, газ та інші природні ресурси, нерідко за зниженими цінами. Водночас Кремлю не вдалося домогтися від Китаю згоди на будівництво газопроводу "Сила Сибіру -- 2", що, на думку експертів, демонструє реальний характер відносин між країнами.
Російська делегація піднімала питання проєкту під час переговорів у травні 2026 року, але сторони не змогли досягти консенсусу, незважаючи на наполегливі заклики Володимира Путіна щодо підписання угоди. Крім того, російській стороні було чітко сигналізовано, що повернення до обговорення проєкту можливе лише після того, як Москва погодиться з вимогами Пекіна.
Врешті-решт, наступного дня Росія і Китай уклали 42 угоди та декларацію, проте серед них не виявилося домовленостей стосовно проекту "Сила Сибіру – 2".
