Керівник Екоінспекції Поліського округу Євген Медведовський підкреслює: необхідно терміново змінювати усталені стереотипи та підтверджувати, що закон працює на практиці.

Отримав спеціалізацію у сфері використання водних ресурсів в Полтавському національному технічному університеті, а також здобув освіту за спеціальністю "Економіка підприємства" в університеті ім. Альфреда Нобеля у Дніпропетровську. Магістерський ступінь з "Екології" я отримав у Поліському національному університеті, а за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" навчався в Державному університеті "Житомирська політехніка", де наразі продовжую навчання в аспірантурі.

У 2020 році обраний членом-кореспондентом, а у 2024 році - дійсним членом (академіком) Інженерної академії України. Має патенти на винаходи та наукові публікації у фахових виданнях.

Важливе інтерв'ю з керівником Екоінспекції Поліського регіону з'явилося на порталі Житомир Інфо. Пропонуємо вам ознайомитися з матеріалом у його первісному вигляді.

Влітку Житомир стикається з серйозною проблемою – частими займаннями на сміттєзвалищі. Це явище спостерігається по всій Україні. Чи розроблено у місцевої влади стратегію для подолання цієї небезпеки?

Хочу нагадати, що це сміттєзвалище виникло спонтанно в 1957 році, що є характерним для багатьох старих звалищ в Україні. На державному рівні питання утилізації відходів визнане одним із ключових. Ви ж розумієте, що неможливо вирішити цю проблему лише для Києва чи Житомира, її слід розглядати в комплексі.

У 2023 році в Україні вступив у силу новий закон, що став основою для розробки принципово нового підходу до вирішення екологічних проблем. Зокрема, було затверджено Національний план управління відходами до 2033 року, а також регіональний план для Житомирської області. Наступним кроком стало створення місцевих планів управління відходами територіальними громадами.

- Що змінює цей закон?

По-перше, відбулася зміна в класифікації відходів: тепер система відповідає вимогам європейських норм.

Запроваджено 5-рівневу систему, де пріоритетом є запобігання утворенню сміття, а найменш бажаним варіантом - захоронення на сміттєзвалищах.

Впроваджується новий принцип "забруднювач відповідає". Тепер витрати на утилізацію відходів повністю покладаються на їх виробників. Наступним кроком стане встановлення цілей для роздільного збору сміття, компостування органічних відходів та переробки. Це процес, в якому відходи перетворюються на сировину для повторного виготовлення продукції, включаючи будівельні матеріали.

З квітня 2025 року діють нові вимоги щодо медичних відходів, а з лютого 2026 року - щодо будівельних.

Розширена відповідальність: виробники товарів, що містять упаковку, електроніку, акумулятори та шини, мають обов'язок забезпечити збір та переробку своїх виробів після їх експлуатації.

Окрім того, були внесені зміни до регламентів, що стосуються отримання дозволів на обробку відходів та ліцензій для роботи з небезпечними матеріалами.

- Яка готовність Житомира до подібних перетворень?

У Житомирі знаходиться перший в Україні завод з переробки сміття, який виконує важливу функцію зменшення тиску на сміттєзвалище. Це є ключовим елементом загального процесу, який повинен бути врахований у місцевому плані управління відходами, розробленому міською владою за участі експертів та представників громади.

Багато що залежить від міської влади. І я сподіваюся, вона зробить процес прийняття місцевого плану управління відходами публічним та прозорим.

- Які найбільш гострі проблеми існують на житомирському сміттєзвалищі до моменту впровадження цивілізованих методів утилізації відходів?

- Ще до повномасштабного вторгнення ми виходили на перевірку і подавали до суду, щоб полігон пройшов оцінку впливу на довкілля, адже він вичерпав свої потужності. Але тоді суд не прийняв нашу позицію.

Екологічні інспектори щорічно реєструють витік фільтрату, який є не просто забрудненою водою, а наслідком фізичних і хімічних реакцій, що відбуваються зі сміттям. Уявіть собі, яка небезпечна речовина проникає в ґрунт, в водні ресурси та сусідні земельні ділянки.

Компанія, що управляє полігоном, провела обвалування, але воно виявилося недостатньо герметичним. Внаслідок цього спостерігається витік води: під час танення снігу вона у великих обсягах потрапляє на прилеглі території та до Шверидового ставка на річці Крошенка. Цього року там вперше зафіксовано масову загибель риби, що нещодавно підтвердила екологічна інспекція. Лабораторні дослідження виявлених матеріалів було направлено до правоохоронних органів для належної оцінки дій посадовців комунального підприємства "АТП 0628" Житомирської міської ради.

Чи можливо забезпечити герметичність обваловки для сміттєзвалища?

Сьогодні існують сучасні технології, які можуть вирішити цю проблему. Якщо б міська адміністрація виділила фінансування, реалізація проекту стала б цілком реальною. На даний момент за фактом порушення водоохоронних норм розпочато кримінальне провадження відповідно до статті 242 Кримінального кодексу України. Ми регулярно надаємо нові дані до Головного управління Національної поліції та обласної прокуратури Житомирщини, які потім додаються до вже відкритого справи.

Чи можливо отримати відшкодування за завдані збитки?

Отже, під час перевірок діяльності КП "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради, яке відповідає за обслуговування полігону, Інспекція виявила факти забруднення сусідніх земель. Загальна сума завданих збитків перевищує 837,7 тисяч гривень. Господарський суд зобов'язав це підприємство компенсувати шкоду, завдану навколишньому середовищу. Після ухвалення судового рішення та апеляції влітку 2025 року, підприємство повністю погасило фінансові зобов'язання. На основі матеріалів Інспекції правоохоронні органи висунули керівнику полігону підозру за частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України. Це свідчить про підозру особи у забрудненні або пошкодженні земель небезпечними для життя і здоров'я людей, а також для екології, внаслідок порушення спеціальних норм, якщо це створювало загрозу. За таке правопорушення передбачено штраф або заборона на ведення певної діяльності.

Чи існують країни, де не можна зустріти стихійні сміттєзвалища?

У європейських країнах стихійні сміттєзвалища трапляються рідко. Основними засобами запобігання цьому є екологічна освіта, значні штрафи за порушення законодавства та суворий контроль. Швейцарія вважається зразком чистоти завдяки унікальній системі "сміттєвої поліції" та платному маркуванню пакетів для відходів.

Скільки стихійних смітників з’явилось у Житомирі після зимового періоду?

На шляху до Житомирського полігону, в бік села Сонячне та садового товариства "Соколовське", регулярно виникають незаконні сміттєзвалища. Це місце стає постійним об'єктом звернень мешканців через проблему "ЕкоЗагроза", що свідчить про неналежну організацію вивозу відходів та недостатній контроль з боку місцевих органів влади.

Стихійні сміттєзвалища продовжують бути серйозною проблемою у населених пунктах, як містах, так і селах. В рамках діяльності Пункту екологічного контролю №1, який розташований у селі Садки і охоплює території Житомирської міської громади, а також Оліївської і Березівської сільських громад, було виявлено 130 таких небезпечних ділянок. Лише 18 з них (13,8%) вдалося ліквідувати, тоді як 112 (понад 86%) залишаються без належного очищення та упорядкування.

Найгірша ситуація - у Житомирі: із 59 виявлених ділянок ліквідовано лише 3 (5%). Близько 46% усіх зафіксованих звалищ припадає саме на обласний центр. Лише від початку березня виявлено ще 5 нових.

Відповідно до українського законодавства, відповідальність за ліквідацію стихійних звалищ у межах населених пунктів покладена на органи місцевого самоврядування, за межами - на ОВА.

- Що зараз відбувається з Тетеревом? Якщо раніше цвітіння води починалося у серпні, то зараз у липні?

Вода в Тетереві починає "цвісти" вже в червні, що демонструє системний вплив на водні екосистеми, завдаючи шкоди флорі, фауні та здоров'ю людей. Варто зазначити, що в 50-х роках по всій Україні були створені водосховища, які суттєво змінили русла річок і сповільнили їх течію. Окрім того, широке використання мінеральних добрив, а згодом і миючих засобів та пральних порошків, багатих на фосфати, призвело до накопичення цих речовин на дні водойм, що призводить до серйозних екологічних наслідків.

Цвітіння води має сезонний характер і виникає через надмірне розмноження мікроскопічних водоростей, найчастіше синьо-зелених. Потрапляння у воду мийних засобів, пральних порошків та добрив із полів "годує" водорості, змушуючи їх активно рости. А при тихій воді та слабкий течії це відбувається дуже швидко, адже вода добре прогрівається. Слабкий рух води в річках сприяє накопиченню бактерій. Це явище небезпечне тим, що водорості поглинають кисень, через що може й гинути риба.

Ми також спостерігаємо зростання марганцю у воді - тому вода має жовтуватий відтінок. Наші споруди, які готують питну воду, розраховувалися на перший-другий клас води, яку забирали для очищення з річки. Зараз доводиться констатувати - четвертий-п'ятий. Щоб прибрати марганець з води, потрібні додаткові технічні рішення та кошти. Це проблематика не лише Житомира, а й інших міст України, де вода для питного водопостачання береться з поверхневих водозаборів.

Шановний Євгенію, поділіться, будь ласка, інформацією про можливості впливу, які має екологічна інспекція, а також про наявність співпраці з відділом екології та природних ресурсів Житомирської міської ради.

- Інспекція застосовує весь передбачений законом інструментарій: видає обов'язкові до виконання приписи, притягує до адміністративної відповідальності, нараховує збитки, звертається до суду та передає матеріали до правоохоронних органів. Водночас державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, і не передбачає втручання у реалізацію їхніх власних повноважень.

Лише місцева влада Житомира може вирішити питання безпеки полігону для мешканців: безпечного збору сміття та його переробки. У мене викає багато питань, чим займаються фахівці відділу екології та природних ресурсів Житомирської міської ради. Вони пишуть програми, але не займаються практичною стороною. Ми бачимо, що інспекція з благоустрою активно виписує штрафи за паркування. Але є Кодекс України про адміністративні правопорушення - вони можуть притягувати до відповідальності за порушення благоустрою в місті, зокрема, слідкувати за виконанням норм закону у прибережній частині річки Тетерів, коли мова йде про провулок Річковий, який став резонансною темою для всього міста. Чомусь позиція міської ради, відповідних управлінь та їхніх підрозділів базується на "кабінетному" підході. Вони не мають стояти осторонь проблем міста. Це або невміння, або небажання, або політика органу місцевого самоврядування. Вони також не можуть стояти осторонь, коли резонансні питання виносяться на сесію або коли це питання порушують мешканці громади. Має бути надана фахова експертна оцінка.

Обговоримо Річковий провулок, на якому на місці колишньої човнової станції виросли розкішні маєтки...

Ми провели ретельне дослідження історії колишньої човнової станції, починаючи з першого рішення, ухваленого владою у 2007 році. Після аналізу значного обсягу інформації, можемо стверджувати, що в Житомирі човнову станцію було вкрадено. І це сталося завдяки діям представників місцевого самоврядування.

Це дуже резонансна тема, вона зачіпає багатьох. Це приклад того, як можуть приймати рішення посадовці, коли вважають, що все дозволено.

Органи місцевого самоврядування не створили прибережно-захисні зони, не підготували необхідні проєкти та не внесли відповідні обмеження до Державного земельного кадастру. Це відкриває шлях для можливих зловживань із Генеральним планом міста.

У 2024 році до Інспекції надійшла скарга від громадянина через вебпортал Міндовкілля "ЕкоЗагроза" стосовно закриття доступу до берега річки Тетерів. Після першого звернення частину огорожі було знято, проте подальші перевірки виявили, що з іншого боку земельної ділянки огорожа залишилася, що продовжує обмежувати доступ громадян до води. Протягом 2024-2025 років Інспекція кілька разів зверталася до виконавчого комітету Житомирської міської ради з вимогою вжити необхідних заходів відповідно до закону. Однак у відповіді місцевий орган влади фактично ухилився від виконання своїх обов'язків, посилаючись на норми законодавства, які не мають відношення до суті проблеми.

У березні цього року Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Житомирської міської ради та зобов'язання вжити заходів для забезпечення безперешкодного доступу громадян до водного об'єкта - річки Тетерів, де в межах прибережної захисної смуги водного об'єкта встановлені огорожі, які обмежують доступ громадян до берега річки.

Я знаю, що не лише громадяни, а й Житомирська міська рада ще з минулого року сама почала звертатися до суду, щоб скасувати договори оренди земель на території колишньої човнової станції. Суди тривають. А там, де рішення вже набрали законної сили, справа зараз за виконавчою службою.

- Чи потрібні якісь нові закони, щоб удосконалити екологічне законодавство?

- Ми роками чули, що головна біда української екополітики у слабкості законодавства. Але це не так. Норми у нас є, часто навіть жорсткіші за європейські. Проблема не в браку нових законів, не у відсутності їх розуміння. Проблема - у відсутності невідворотності покарання. Саме ця безкарність десятиліттями підтримувала ілюзію, що екологічне законодавство можна ігнорувати, а за порушення нічого не буде. Я впевнений, що потрібно тут і зараз ламати стереотипи, змінювати екосвідомість громадян, зобов'язувати місцеве самоврядування працювати на благо мешканців громади, при цьому правоохоронні та контролюючі органи мають довести, що закон діє. Навіть в умовах обмежених ресурсів під час війни.