КДБ намагався замовчати інформацію про голодомор в Україні: Служба зовнішньої розвідки оприлюднила архівні матеріали. Фото.
У 1980-х роках українські громади за кордоном об'єднали зусилля, щоб підвищити обізнаність міжнародного співтовариства про Голодомор в Україні. Однак Комітет державної безпеки УРСР активно чинив їм перешкоди. У цій кампанії брали участь сотні агентів КДБ, навіть африканські студенти були залучені до дій, спрямованих на гальмування ініціатив емігрантів.
Цю інформацію містять матеріали архівного фонду Служби зовнішньої розвідки України. Декілька подібних документів, що були направлені з Києва до регіональних управлінь комітету, висвітлюють рекомендації щодо заходів, які слід вжити "для запобігання ворожим діям іноземних національних центрів", повідомляє СЗРУ.
Зокрема, оприлюднено лист під назвою "Про антирадянські задуми закордонних ОУН", який у червні 1983 року голова УКДБ Степан Муха відправив усім начальникам управлінь в областях.
Закордонні осередки ОУН, поряд з посиленням антирадянських настроїв, розробляють провокаційний план створення постійно діючого центру під назвою "український голокост". Ця ініціатива, яка нагадує сіоністський інститут "Яд Вашем" в Єрусалимі, має на меті вшанування пам'яті жертв штучного голоду в Україні 1932-1933 років. У цьому центрі планується зібрати всі матеріали, пов'язані з "голодом", зокрема публікації, фотографії та імена "жертв", а також записи свідчень очевидців. Для реалізації цієї мети на Заході організовано кампанію по виявленню "свідків голоду" та складанню списків українців, які "постраждали від голоду", - уточнював Муха своїм підлеглим.
З метою протидії діяльності "українських націоналістів", УКДБ направляла за межі країни сотні "кваліфікованих агентів", які мали завдання "збирати дані про наміри та конкретних виконавців ворожих акцій, пов'язаних з закордонними структурами ОУН".
Було також запропоновано вжити заходів для організації поїздок іноземних делегацій до кращих колгоспів і радгоспів, з метою демонстрації "високого рівня життя українців" – нібито це завжди було так, і в минулому голоду не існувало.
Більше того, одним із заходів, спрямованих на боротьбу з "іноземними ОУН", було заплановано знайти "трьох-п’яти студентів з Азії та Африки", які в медіа показали б "неоколоніалістичну політику імперіалістичних країн, що призводить до погіршення життєвих умов та голоду в їхніх рідних країнах".
Загалом, заперечення Голодомору та ігнорування цього питання стало результатом добре організованої дезінформаційної кампанії, яку реалізовувала радянська влада за підтримки спецслужб. На ці заходи виділялися значні фінансові ресурси, проводилися численні акції як в Україні, так і за її межами, залучаючи письменників, журналістів та інших діячів культури. Більшовицько-комуністичний режим намагався дискредитувати тих, хто прагнув розкрити правду, підкреслили в СЗРУ.
Однак це не вдалося зробити. Перша публікація про Голодомор в Україні, яка містила фотографії, пояснення та свідчення очевидців, з'явилася в одній з найдавніших енциклопедій світу — Britannica, в її перевиданні 1985 року.
В Росії досі продовжується практика заперечення та замовчування Голодомору в Україні.
Як повідомляв OBOZ.UA, Голодомор є актом справжнього геноциду, влаштованим радянською владою. Знімки 1932-1933 років, зроблені у Києві, стали мовчазними свідками страшних злочинів проти українців.
Ось чому щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років, а також масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Цього року ця дата припала на 23 листопада. Тисячі киян зібралися біля пам'ятника Дівчинки з колосками в центрі столиці, щоб запалити свічки та покласти квіти на знак скорботи.
Президент Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою Зеленською вшанували пам'ять жертв голодоморів в Україні. Урочистість пройшла на території Національного музею Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
