Каспрук обговорює роль росіян у відповідальності за дії Путіна | Еспресо
Московитам не вдасться уникнути відповідальності, прикриваючись іменем міжнародного злочинця
Важко уявити, скільки років Росія перебувала в стані миру, адже насправді московити завжди залишалися під контролем своїх правителів — царів, аристократів, комуністів, олігархів та силових структур. Багато з них зазвичай відповідають у соціологічних опитуваннях, що не цікавляться політикою.
В Росії настав момент, коли політика починає звертати увагу на громадян. Саме від імені цього безмовного народу диктор Путін розпочав агресію проти України. Цей народ, не знаючи інших шляхів, покірно йде на війну, вважаючи, що його інтереси має захищати "цар", на якого покладена вся відповідальність за дії Російської Федерації.
Проте немає жодного виправдання для народу, від імені якого його лідери, через своїх підлеглих, здійснюють беззаконня на українських теренах. І чомусь вони вважають, що відповідальності за це не несуть, тому вважають, що їм не загрожує жодне покарання.
Хоча вже зараз очевидно, що спроби створити міф про "добрих росіян", яких нібито спровокував злий Путін, не принесуть успіху. Як можуть уникати покарання військові злочинці, які вторглись на чужі землі, порушили міжнародні кордони та вчиняють відвертий геноцид українського народу, прикриваючись вигаданою турботою про російськомовних громадян в Україні?
Незважаючи на те, що ресурси у Путіна на фінансування цієї жорстокої війни вичерпуються, він готовий звертатися за допомогою до Ірану та Північної Кореї, намагаючись знайти нові джерела фінансування для своїх військових витрат. Це дозволить йому ще деякий час уникати неминучої поразки в Україні.
Читайте також: "Курський синдром" як ознака розпаду путінізму
Він задумав тягатися зі Сполученими Штами і Європою, що допомагають Україні, коли тільки в Америки ВВП майже 30 трильйонів доларів, маючи своє ВВП трохи понад 2 трильйонів доларів. І це при тому, що в Російської Федерації немає прибутків від застосування високих технологій. В них мало виробництв, а є лише нафта і газ, які Москві з кожним місяцем все важче продавати, через санкції, що критично звужують коло покупців її енергоносіїв.
Однак існує одна суттєва проблема: хоча Радянський Союз був тоталітарною комуністичною державою, сьогодні Росія, під керівництвом своїх лідерів, перетворилась на тоталітарний режим, в якому панує гіпернаціоналізм. Це зробило її ідеологію набагато привабливішою для населення в порівнянні з комуністичними ідеями. Інакше, зважаючи на величезну кількість жертв, що значно перевищує втрати під час афганської війни, режим Путіна вже міг би бути скинутий.
На даний момент диктатору вдається залучати людей до своєї війни значними виплатами, які для Росії виглядають вражаюче. Проте через деякий час росіяни можуть почати серйозно задумуватися, чи варто ризикувати своїм життям заради можливості стати частиною цього конфлікту. Яка сенсація в грошовій винагороді за підписання контракту, якщо в результаті ви можете отримати серйозні травми або загинути? Мертвим гроші вже не знадобляться.
Поки що путінському режиму вдавалося більш-менш справлятися з поповненням своєї терористичної армії, викачуючи молодих чоловіків з глибинки, неросійських провінцій, спустошуючи в'язниці та обіцяючи захмарні премії солдатам-контрактникам. Однак усі ці джерела знаходження рекрутів поволі вичерпуються.
Читайте також: Путін з новою ядерною доктриною змушений йти ва-банк
Путін ухиляється від масштабної мобілізації, яка могла б перенести військові дії безпосередньо в ключові російські регіони, такі як Москва та Санкт-Петербург. Це пояснює його небажання вимагати від військового командування значного збільшення чисельності армії. Звичайно, нових солдатів можна набрати, однак коли мешканці Москви почнуть щомісяця стикатися з тисячами "вантажів 200", що повертаються з фронту, війна швидко перетвориться для них на ненависну реальність, як і сам авторитарний лідер.
Легко бути суперпатріотом, коли війна тебе не стосується особисто. Та коли до столиці російської імперії почнуть масово прибувати ліквідовані в Україні російські солдати, їхні матері в Москві почнуть дивитися на проголошену Путіним, так звану СВО, зовсім іншими очима. І після цього його час закінчиться.
Війна Росії проти України стала для Путіна аналогом В'єтнаму. Навіть через своїх телевізійних пропагандистів йому не вдасться переконати, що Росія здобуває перемогу в цій запеклій боротьбі. Він усвідомлює, що конфлікт непопулярний серед його громадян, і масове відправлення нових солдатів на фронт може викликати хвилю протестів проти його влади.
Влітку президент Путін спробував збільшити чисельність збройних сил, суттєво підвищивши одноразову виплату для рекрутів до 400 тисяч рублів. Він вважає, що ці фінансові стимули для новобранців, що відповідають 2-3-річним зарплатам у деяких селах Росії, зможуть залучити достатню кількість нових військових для компенсації втрат, які становлять близько 1000-1100 солдатів, що щоденно гинуть під час активних бойових дій на Донбасі.
Для ефективного протистояння наступу московської орди українцям необхідна стабільна підтримка у вигляді збільшення обсягу високоточних озброєнь та розвідувальних даних від західних партнерів. Наші союзники в США та Європі повинні активізувати зусилля, щоб забезпечити Україну зброєю, яка дозволить вражати ключові російські об'єкти, командні пункти, а також блокувати логістичні маршрути для постачання озброєння, пального та продуктів харчування на фронт.
Коли Росія щомісяця призиває 30 тисяч людей до армії, відправляючи їх на війну, вона одночасно витрачає цю ж кількість працездатних громадян з власної економіки. Вражає, як росіяни безсумнівно змінюють одного авторитарного лідера чи режим на інший. Наразі вони знову віддають своїх синів в жертву амбіціям Путіна, який, здавалося б, втратив розум від безмежної влади, яку має над країною.
Ознайомтесь також: Якщо ти підтримуєш Кадирова, не дивуйся, чому Тесла не рухається.
"Військове мистецтво" Росії проявляється в суперечливій стратегії, що передбачає масові жертви серед власних військових під час "м'ясних штурмів", яку безталанні генерали обрали для потурання перебільшеній гордості російського лідера.
Вже зараз деякі представники російського істеблішменту почали усвідомлювати, яким фіаско стала війна Росії проти України, яку непоправну шкоду завдано Російській Федерації в економічному та міжнародному планах. Розплата за все скоєне буде невідворотною. Адже вже зараз РФ не вистачає декількох мільйонів робочих рук, і далі ця тенденція буде тільки незворотно погіршуватися. А це означає, що велика частина робочої сили в Росії не буде замінена протягом наступних 25 років або ще більше. Особливо враховуючи різке падіння народжуваності у цій країні.
Путін, який виглядає зарозумілим і непрофесійним, демонструє свою силу, коли вдається змусити своїх супротивників замовкнути. Проте, коли йому це не вдається, як у випадку з Україною, він вдається до погроз ядерною зброєю, мобілізації молодих солдатів та атак на українську енергетичну інфраструктуру. Його спотворене імперське мислення створює безнадійний сценарій майбутнього - "якщо я не можу цього досягти, то й інші не отримають нічого".
Спадщиною кремлівського керівника стане демографічний колапс Росії. Він ніколи не зможе зламати рішучість українців, які прагнуть до боротьби, і мав би досягти значно більшого, якби замість агресії налагодив міцні економічні зв'язки з Україною. Однак Путін обрав жорстокий і агресивний підхід, за який нині платить. А високі процентні ставки на рівні 19% — це лише початок. Економіка РФ знаходиться в критичному стані, постійно спостерігається відтік талантів за кордон. Освічені люди не бачать для себе майбутнього в умовах тоталітарного режиму Росії.
Ознайомтеся також: Чи зможе Байден скористатися невдачею путінського маневру?
Перед початком війни з Україною Росія мала потужні збройні сили, до складу яких входили добре підготовлені військові. Особливо виділялися елітні підрозділи, такі як повітряно-десантні війська, спецназ та морська піхота. Однак, через те що Путін, для якого знищення української державності стало нав'язливою ідеєю, не мав стратегічного мислення, він поспішив задіяти свої найкращі війська на початку конфлікту. Внаслідок цього українська армія успішно завдала їм значних втрат.
Зараз колись велика російська армія майже на 90 складається з сирих, ненавчених новобранців. Хоча повернення нововведення сталінських часів - загороджувальних загонів - дозволяє російським генералам успішно гнати їх в "м'ясні атаки". Під час яких часто виживають лише 3 відсотки з посланих на штурм українських позицій російських піхотинців.
Після закінчення війни, розпочатої цим кремлівським "гениєм", Російській Федерації, якщо вона, звісно, зможе зберегти свої теперішні межі, буде потрібно як мінімум десять років для відновлення армії, знищеної Путіним. Це все є результатом некомпетентності та безцеремонності, властивих керівництву Кремля.
Пострадянська армія Росії залишалася в стані застою, не зазнавши істотних змін за останні роки. В той же час, українські військові отримували навчання в західних країнах, що дозволяло їм адаптуватися, вдосконалювати свої вміння та розвиватися професійно. Проте, основною помилкою, яка стала причиною багатьох проблем Москви, є рішення Путіна про початок війни проти України.
Російська військова інфраструктура та оборонна промисловість, які налаштовані на ведення війни, дозволяють агресору ще деякий час підтримувати своє вторгнення в українські території. Хоча, можливо, він і прагнув би повернути "джина війни" назад у пляшку, але цей момент, на жаль, вже безповоротно втрачений.
Путін, затримуючись на своїй агресії в Україні, свідомо веде Росію до її власного краху. Він розкрив світові справжнє обличчя Російської Федерації — антиутопічне суспільство, яке тривалий час вдавалося приховувати за ілюзією добробуту, створеною навколо Москви.
Війна, розпочата Путіним в Україні, вже призвела до серйозних демографічних проблем, скорочення тривалості життя, зростання алкоголізму та наркоманії, а також до підвищення рівня самогубств і дисбалансу у співвідношенні чоловіків і жінок. Російське суспільство стикається з дедалі більшою деградацією, і якщо ситуація продовжуватиме розвиватися таким чином, майбутнє росіян як нації виглядає вкрай невтішно.
Колись ідеологи путінського режиму сформулювали досить спірну концепцію, згідно з якою Росія і Путін – це одне і те саме. Здається, що диктатор, оточений прислужниками та зазнайками, сам уже став жертвою цієї ідеї. Тепер перед росіянами постала важка дилема: обрати між знищенням Росії чи ж Путіна. Остаточне рішення залишається за ними.
Джерело
Про автора. Віктор Каспрук, журналіст
