Іранський рикошет: як конфлікти на Близькому Сході впливають на ситуацію в Україні.
Незважаючи на звичні переможні заяви президента США Дональда Трампа, його блискавичні дії на Близькому Сході зазнали значного провалу. В умовах, коли Білий дім прагне продовжувати іранську кампанію, мирний переговорний процес стосовно України залишається в невизначеному стані. Про деталі читайте далі в нашому матеріалі на ForUA.
У четвер, 19 березня, стало відомо про те, що Пентагон додатково запросив $200 мільярдів на війну в Ірані, а президент Трамп розглядає можливість розміщення в близькосхідному регіоні ще кількох тисяч американських військовослужбовців.
Цей аспект, як зазначає Daily Mail, вказує на можливість виникнення нової стадії конфлікту.
Зазначимо, що запит на фінансування надійшов після того, як дослідження впливових західних медіа зафіксували, мовляв, США витратили близько $ 3,7 мільярда або 891,4 мільйона доларів на день, на військові потреби протягом перших 100 годин операції "Епічна лють". Витрати на війну збільшилися до 11 мільярдів "зелених" лише за перший тиждень агресії.
Водночас три джерела, знайомі з ситуацією, повідомили агентству Reuters, що адміністрація Трампа розглядає можливість відправлення тисяч військовослужбовців для посилення своїх операцій на Близькому Сході. "Розгортання додаткових військ може надати Трампу нові можливості, оскільки він розглядає варіанти розширення американських дій у війні, яка триває вже третій тиждень в Ірані", - зазначає агентство. Серед можливих дій також фігурує забезпечення безпечного проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, що, за словами джерел, здійснюватиметься переважно за допомогою повітряних та військово-морських сил.
Адміністрація Трампа розглядає можливість розміщення сухопутних військових сил на іранському острові Харг, через який здійснюється 90% експорту нафти з Ірану. Один з представників влади зазначив, що така операція несе значні ризики. Іран здатен атакувати острів за допомогою ракет і безпілотних літальних апаратів, - підсумовує Reuters.
У четвер, 19 березня, Трамп у своїй характерній манері спростував цю інформацію. "Ні, я не планую відправляти війська. Якби я це робив, ви б, звичайно, не дізналися про це від мене, але я не відправляю війська", - заявив американський президент, залишаючи питання відкритим у розмові з CNN.
"Хоча Трамп, здається, вже здобув перемогу над Іраном, у Пентагоні, схоже, ніхто про це не в курсі. Тому вони звернуться до Конгресу з проханням виділити додаткові 200 мільярдів доларів на цю війну. Мені зовсім не буде дивно, якщо потім ці 200 мільярдів він приєднає до свого раніше вигаданого показника у 450 мільярдів доларів, які, за його уявленням, США витратили на Україну. Не знаю, як він це обґрунтує. Можливо, стверджуватиме, що війна з Іраном розпочалася через те, що "Зеленський відмовився укласти угоду з Путіним", але в тому, що українці стануть у всьому винними, я впевнений", - іронічно висловився політолог Петро Олещук.
Як би там не було, наразі світло в кінці тунелю американо-ізраїльської операції в Ірані не видно навіть при найретельнішому пошуку. У цьому контексті путінська Росія, яка намагається дистанціюватися, незважаючи на "всеохоплюючий" договір про взаємну підтримку з Тегераном, 19 березня через речника Кремля Дмитра Пєскова оголосила, що пауза в переговорах між Україною, США та Росією є тимчасовою. Зокрема, за його словами, у Москві сподіваються на новий раунд тристоронніх переговорів, як тільки сторони, зокрема США, визначать зручний для них графік. Отже, Москва, користуючись ситуацією, що виникла після дій Трампа, який створив проблеми на Близькому Сході, не порадившись із союзниками по НАТО, а потім критикуючи їх за недостатню підтримку, відкрито ігнорує Білий дім, який, на жаль, продовжує вірити всьому, що йде з Росії.
Позиція ж Києва, який на відміну від країни-агресорки чітко, послідовно і не імітаційно повсякчас підтверджував свою готовність до мирного процесу залишається незмінною. При цьому днями Володимир Зеленський заявив, що до країн Близького сходу відправили 201-го військового спеціаліста для допомоги у відбитті дронових атак. "Це військові експерти, спеціалісти, які знають, як захищатися, як допомогти від дронів типу "Шахед". Наші команди вже знаходяться в Еміратах, Катарі, Саудівський Аравії та прямують до Кувейту. Ми співпрацюємо з кількома іншими країнами - угоди вже укладено", - акцентував глава держави.
У цьому контексті варто зазначити, що нещодавно Дональд Трамп висловився вкрай жорстко щодо свого українського колеги, підкресливши, що Сполучені Штати не мають потреби в його підтримці для протидії іранським атакам. Таким чином, Україна, яка опинилася в критичній ситуації, незважаючи на відверту самовпевненість чинного президента США, продовжує надавати допомогу країнам Перської затоки, тоді як саме адміністрація Трампа мала б взяти на себе цю відповідальність.
Одночасно конфлікт на Близькому Сході активізується, і, як вважає політолог Вадим Денисенко, це матиме прямий вплив на наші мирні переговори.
"Протягом наступних тижнів Трамп прийме рішення: він іде в обмежену наземну операцію в Ірані чи не йде. Іти -- значить дуже ризикувати. Не йти -- визнати поразку. Навіть, якщо буде оголошена перемога. В цьому контексті гра росіян проста: максимальне затягування війни. Вони вважають, що довга війна не лише ослабить Трампа, але й змусить європейців переглянути санкційну політику щодо енергоносіїв (перш за все газу). Паралельно їм вкрай важливо, щоб показав зуби режим на Кубі. Це все відвертає США від Росії і тримає ціну на енергоносії на комфортному для РФ рівні".
Експерт з політичних наук переконаний, що, незважаючи на продовження напруженості в Близькому Сході, нинішній президент США не зможе вийти з переговорного процесу щодо України.
"Хоча Трамп, можливо, і мав би бажання співпрацювати з Росією, реалії полягають у тому, що без підтримки Конгресу та Сенату це неможливо, а такої підтримки наразі немає. Справжні переговори можуть стартувати не раніше кінця квітня або початку травня", - зазначив Вадим Денисенко.
Економічний аналітик Олексій Кущ висловив думку, що конфлікт в Ірані може ускладнити для України наступну зимову пору. Він підкреслює, що питання газу стає все більш актуальним, оскільки його ціна зростає, а доступність знижується. Цю проблему варто врахувати вже сьогодні, зазначає експерт.
"Ситуація на енергоринках знову ускладнюється. Через загострення на Близькому Сході Європа, а разом з нею і Україна, ризикує зіткнутися з надвисокими цінами, перебоями постачання скрапленого газу і проблемами із заповненням газових сховищ. Це означає, що наступна зима може бути значно нервовішою для всього регіону. На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору. Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні приблизно €30-33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі: €60 за МВт·год і вище. Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко", - зазначає Олексій Кущ.
Експерт особливо наголошує, що хоча існує надія на стабілізацію світових ринків, важливо пам'ятати: "енергетична політика повинна базуватися не на ілюзіях, а на готовності до найскладніших ситуацій".
Простіше кажучи, Олексій Кущ навіть ще не на повноцінному в календарному сенсі екваторі весни закликає вітчизняних можновладців "готувати санчата", позаяк, за його прогнозом, росіяни продовжуватимуть атакувати газову та енергетичну інфраструктуру нашої держави доти, доки війна триває.
Тим часом президент Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради 19 березня озвучив основні загрози, які можуть посилити суттєво позицію Росії на переговорах щодо миру. "Останні кілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром поновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу? Від нас усіх залежить, щоб росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту", - зазначив глава держави.
Оцінюючи загрозу зміцнення позицій російської сторони на переговорах, нинішній президент України акцентував увагу на кількох аспектах. По-перше, він вказав на те, що в Росії помічають активне застосування систем протиповітряної оборони на Близькому Сході та в Перській затоці, що може викликати у них думки про можливу нестачу таких систем в Україні. По-друге, як зазначив Зеленський, 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії зазнав значних труднощів. "Цей пакет міг би продовжити тиснути на Росію, спонукаючи її до реальних кроків у напрямку миру," - підкреслив діючий гарант Конституції України.
Володимир Зеленський також відзначив, що ще однією загрозою для можливого посилення російських позицій є пом'якшення деяких санкцій Сполученими Штатами, яке, за його словами, забезпечує суттєві фінансові надходження до воєнного бюджету Путіна. Крім того, президент зазначив, що вже третій місяць поспіль не функціонує ключова фінансова гарантія безпеки для України з боку Європи — пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей та наступний рік. "Це має критичне значення для нас. Це ресурси, які необхідні для захисту людських життів", — підкреслив президент України, додавши, що наразі не відомо, коли ця допомога може бути активована і чи відбудеться це взагалі.
