Інавгурація Дональда Трампа та його висловлювання тільки підкреслили занепокоєння з приводу низки стратегічних аспектів для України. Інтерв'ю з колишнім послом України в США, Олександром Шамшуром.
20 січня у столиці США, Вашингтоні, відбулася інавгурація Дональда Трампа, який став 47-м президентом країни. Під час церемонії він склав присягу, офіційно зайнявши найвищу державну посаду. У своїй промові, присвяченій інавгурації, Трамп озвучив численні обіцянки, які планує реалізувати на новій посаді.
Основна увага була зосереджена на внутрішньополітичних питаннях, боротьбі з нелегальною імміграцією, економічних аспектах, а також на прагненнях повернути Панамський канал з-під контролю Панами та Китаю. Окрім того, Трамп акцентував увагу на американських астронавтах, які мають намір встановити прапор США на Марсі. Таким чином, він має намір реалізувати свою концепцію "Зробити Америку знову великою". Що стосується України, то під час інавгураційної промови Трамп обійшов питання конфлікту, що триває в нашій країні.
Колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур висловив свої міркування про інавгурацію Дональда Трампа та його ключові заяви в ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA.
У своїй інавгураційній промові Трамп не згадав про війну в Україні ані разу. Президент США висловив намір завершити "всі війни" і лише вкотре повторив загальну ідею про своє бажання стати миротворцем. Це не дало чіткої уяви про те, яким буде підхід нової адміністрації до мирного врегулювання конфлікту. Однак під час подальшої зустрічі з журналістами у Білому домі ситуація дещо прояснилася. На запитання про терміни врегулювання конфлікту, Трамп зазначив: "Ми будемо намагатися зробити це якомога швидше. Президент України Володимир Зеленський висловив бажання укласти мирну угоду". При цьому він не був певен, чи це включає також Путіна, додавши, що, можливо, зустрінеться з ним "дуже скоро". Які ваші думки щодо інавгурації та висловлювань Трампа?
Щодо інавгурації, то тут все пройшло без сюрпризів. Це дійсно було святкове дійство переможців, яке мало на меті акцентувати велич і значущість перемоги Дональда Трампа. У своєму інавгураційному виступі він наголосив на тому, що отримав широкий і переконливий мандат, який дає йому можливість втілити в життя своє бачення розвитку Америки та її пріоритетів. Він також дав зрозуміти, що зосередиться на виконанні своїх передвиборчих обіцянок, зокрема, щодо вирішення низки економічних проблем, зокрема, боротьби з інфляцією. Іншою важливою темою залишається міграція.
Якщо дивитися на сам виступ, то мені, чесно кажучи, крім того, що там пролунало про висадку на Марс, яка викликала загальний ентузіазм, запам'яталася саме фраза про Панамський канал. До цього треба ставитися серйозно. І хоча це тема формально не дотична до України з огляду на перспективи у недалекому майбутньому оприлюднення плану Трампу щодо зупинення війни в Україні, ці заяви створюють дуже тривожну атмосферу. Тому що Трамп знову, і про це він ще раз сказав перед усім світом, дає зрозуміти, що є правила для великих держав, таких як Сполучені Штати, і є правила для слабкіших, менших держав, до яких, мабуть, він відносить й Україну. Саме останні мають враховувати інтереси великих держав. Це доволі негативний момент перед його зустріччю з російським диктатором Володимиром Путіним, де вони обговорюватимуть, яким чином планують зупинити війну в Україні. Фактично Трамп порушує цей принцип непорушності кордонів, який лежить в основі міжнародної системи права. Тобто, світоглядно, я роблю висновок, це не дуже відрізняється від позиції нинішньої Росії та Путіна і його концепції розширення кордонів.
Відповідно до того, що він висловив журналістам стосовно війни в Україні, можна зробити кілька висновків. По-перше, план щодо врегулювання ситуації, очевидно, все ще перебуває на стадії розробки, і ми знаємо лише про деякі його складові, які, на жаль, лише поглиблюють песимістичні настрої. По-друге, Трамп має намір зустрітися з Путіним, і в контексті раніше згаданого, їхній спільний погляд на певні питання викликає занепокоєння щодо його подальших дій. Оскільки Трамп визначив, що завершення війни в Україні є одним із двох ключових пріоритетів його зовнішньої політики, а також враховуючи його потребу зосередитися на внутрішніх питаннях і виконанні передвиборчих обіцянок, він, ймовірно, докладе всіх зусиль для реалізації своїх планів. Важливо зазначити, що ці наміри базуються на інтересах самого Трампа та його уявленнях про інтереси США, які, припускаю, можуть не враховувати потреби України.
- Щодо перших рішень, Трамп призупинив допомогу США іншим країнам на 90 днів. У зазначений термін буде проведено перевірку, чи відповідає надання допомоги політичним цілям нової адміністрації. "Жодна подальша іноземна допомога не надаватиметься у такий спосіб, щоб це не відповідало повною мірою зовнішній політиці президента Сполучених Штатів", - наголосив Трамп.
"Це стосується зовсім інших аспектів і не має відношення до військової підтримки України," - підкреслив керівник Центру політичних досліджень Андрій Коваленко. Які у вас думки щодо майбутнього допомоги?
Важко дати однозначну відповідь. Щоб по-справжньому зрозуміти Трампа, потрібно бути поряд із ним у Овальному кабінеті. Безумовно, такі дії несуть певні ризики. Крім того, варто врахувати, що під час слухань у Сенаті новий державний секретар Марко Рубіо висловив критичну думку щодо політики президента Байдена та його підходу до допомоги Україні, назвавши його "неефективним". Це відображає загальну позицію Трампа, який неодноразово підкреслював, що Україні надається занадто багато підтримки. Таким чином, ці обставини дійсно створюють і посилюють ті небезпеки, про які я вже згадував. Варто бути готовими до того, що питання допомоги можуть почати розглядати в контексті кредитування, а не у вигляді грантів, про що також говорив Трамп. Отже, виникнення труднощів із підтримкою більш ніж ймовірно.
У США в енергетичному секторі оголосять надзвичайний стан. Запровадять програму для активізації буріння, що дозволить збільшити видобуток нафти та газу з метою зниження світових цін. Хоча основним бенефіціаром цього є американський бізнес, така ініціатива може також позитивно вплинути на Україну, адже це завдасть суттєвого удару по російському нафтовому сектору.
Безперечно. Яка ж була проблема під час президентства Байдена? З одного боку, демократи не були готові збільшити видобуток, оскільки їх стримували міркування, пов'язані з негативними змінами клімату та екологічними питаннями. Ці обставини не дозволили наростити видобуток нафти, що могло б призвести до зниження світових цін і, відповідно, серйозно послабити російську військову машину. Крім того, попередня адміністрація також діяла обережно щодо запровадження санкцій проти російського газу та особливо нафтової індустрії, оскільки це могло б привести до зростання цін на нафту і негативно вплинути на витрати на пальне в США. Цю ситуацію прямо висловив колишній радник президента США з національної безпеки Майк Салліван.
Якщо забути і не входити в дискусію чи погано це для довкілля, для змін клімату, а Трамп знову вийшов ще й з Паризької угоди щодо змін клімату, то звичайно, зниження цін на нафту нам вигідно. Це зменшує можливість для Росії отримувати кошти для ведення війни. Але Трамп буде це робити незалежно від цієї стратегічної для нас мети. І я не думаю, що міркування тиску на Росію буде головним у цьому напрямку.
Щодо різких висловлювань Трампа про Панамський канал, ви вже підкреслили, що це створює певну небезпеку для міжнародної спільноти. З одного боку, Трамп стверджує, що він покладе край усім конфліктам і війнам, обіцяючи стати миротворцем, якого світ ще не бачив. Але з іншого боку, він заявляє, що забере те, що йому потрібно, не зважаючи на наслідки.
На початковому етапі цих заяв можна було б вважати їх частиною політичного спектаклю Трампа, але з часом стало очевидно, що до них варто ставитися серйозно, оскільки вони відображають важливі аспекти. Зокрема, ці висловлювання свідчать про зміни у зовнішньополітичній стратегії та курсу США. Досі заяви Трампа часто сприймалися як прояв неоізоляціонізму, але тепер варто визнати, що це не просто політика ізоляції. Насправді, це можна охарактеризувати як «Америка понад усе» у глобальному контексті. Це означає, що захист інтересів Сполучених Штатів та їх домінування на міжнародній арені вважаються не лише можливими, а й бажаними.
Коли йдеться про використання сили для вирішення зазначених питань, висловлювання Трампа про військову міць, на мою думку, свідчить про його сподівання, що навіть сама загроза застосування сили з боку США буде достатньою для досягнення цілей і реалізації американських інтересів. Один з колишніх американських політиків зазначив, що відмінність між Байденом і Трампом полягає в тому, що Байден дотримується віри в американські цінності та принципи, тоді як Трамп, навпаки, вірить у силу США, але не вважає важливими самі ці принципи. Багато американських аналітиків вже зазначають, що політика, яку пропонує Трамп, є поверненням до експансіоністських тенденцій, і не в такій формі, як це було в XX столітті, а скоріше в стилі XIX століття. Це пояснює його згадки про Канаду та Гренландію, адже для Трампа ці території є частиною американських інтересів на континенті. Ситуація виглядає досить складною, але слід відзначити, що його заяви про Панаму, Канаду та Гренландію створюють тривожний контекст, особливо з огляду на можливі переговори Трампа з Путіним.
Щодо Китаю, який вважається ключовим напрямком політики нової адміністрації, наразі риторика Трампа не виглядає агресивною. Обраний президент США вже мав телефонну бесіду з китайським лідером Сі Цзіньпінем та висловив бажання відвідати цю країну, що може статися в найближчі місяці. На церемонії інавгурації був присутній заступник голови КНР Хань Чжен, який займає вагоме місце в китайській політичній системі. Під час зустрічі з обраним віцепрезидентом Венсом він зазначив, що Китай готовий співпрацювати зі США для забезпечення стабільного розвитку двосторонніх відносин. Хоча очікувалося, що Трамп почне активні дії щодо протидії в перший день свого президентства, наразі жодних значних кроків по відношенню до Китаю не здійснено. Можливо, це свідчить про запрошення до діалогу з китайською стороною? Які зміни очікувати у відносинах між цими двома потужними державами найближчим часом?
Якщо проаналізувати перший термін Трампа, то можна помітити, що він уникав ескалації відносин із Китаєм, прагнучи зберегти ситуацію під контролем. Його стратегія полягала в тому, щоб завжди залишати простір для компромісів, зосереджуючи увагу на економічних питаннях. Трамп активно шукав варіанти, які були б прийнятними для Сполучених Штатів. Щодо тарифів, його заяви про можливі 60% мита на китайські товари слугували своєрідною тактичною позицією в переговорах з метою підвищення тиску на Китай, і він сподівався, що цей підхід принесе результати.
Обговорюючи його особисті інтереси, варто звернути увагу на ситуацію навколо TikTok. Трамп став першим, хто підняв питання про загрози, які цей додаток може нести для національної безпеки США. Проте є два важливих аспекти. По-перше, він активно використовував TikTok під час своєї виборчої кампанії і отримував від цього задоволення. Крім того, джерела, близькі до цієї соціальної мережі, зробили значні фінансові внески в кампанію Трампа. Тепер же він змінив свою позицію і надав TikTok можливість виконати вимоги, що полягають у відокремленні від китайських інвесторів та розриві зв'язків з китайським урядом.
Отже, з одного боку, він не повністю відмовляється від ідеї обмежити або навіть зупинити діяльність TikTok, оскільки це може становити загрозу безпеці Сполучених Штатів. З іншого боку, він намагається знайти певний компроміс, що, на мою думку, в даному випадку обумовлено переважно його особистими інтересами. Це означає, що у відносинах з Китаєм ми спостерігаємо постійні спроби балансувати між рішучими заявами і діями, залишаючи при цьому простір для можливих компромісів. Варто зазначити, що в США активно обговорюється ймовірність того, що доля Тайваню може стати розмінною монетою у відносинах Трампа з Китаєм. Це, безсумнівно, викликає тривогу щодо наших інтересів і майбутніх перспектив.
