"Хто, чорт забирай, цей молодик?": як румунські вибори вразили Європу та яке відношення має TikTok до цього всього.
Експерти дослідили потенційні наслідки для України у разі, якщо проросійський кандидат Келін Джорджеску стане президентом Румунії.
"Ми не повинні втручатися у війни інших народів заради їхніх інтересів, якщо це завдає шкоди нашим власним" - ця думка відображає одну з ключових позицій головного "джокера" президентських перегонів у Румунії, Келіна Джорджеску. Подібні висловлювання зближують його з іншими популістами та критиками активної підтримки України.
Хоча 8 грудня Румунія готується до другого туру виборів, і багато аналітиків висловлюють оптимізм щодо успіху демократичних сил, сам факт наявності такого прецеденту змушує замислитися над в脆кістю демократії в Європейському Союзі.
Агроном, університетський викладач і самопроголошений "представник Бога" (як він стверджує, активно пропагуючи православну віру) несподівано для експертів та ліберальних середовищ отримав близько 23% голосів у першому турі виборів.
Джорджеску зустрінеться з прихильно налаштованою до України Еленою Ласконі в рамках другого туру виборів.
ТСН.ua спільно з фахівцями дослідив причини, чому радикальний політик здобуває популярність у TikTok, а також проаналізував виклики, які це створює для України та демократичних процесів у Європі.
Попри те, що на наступний ранок після голосування багато румунів гуглили, хто ж такий Келін Джорджеску, його результат може бути показовим у розрізі загальної поляризації у Європі.
"Це справді стало несподіванкою. Хоча показники на рівні 5-6% є звичними для малих радикальних угруповань, які можна знайти в будь-якій країні, побачити, як одна з них досягає майже 23% і обходить великі традиційні партії з потужними ресурсами, було приголомшливим. Це, напевно, можна охарактеризувати як нічний кошмар," - коментує колишній румунський дипломат Себастєн Славицеску.
На думку міжнародного фахівця, раптова популярність Джорджеску не підлягає звичайним поясненням.
"Він не проводив фізичної кампанії, не був активним у Facebook й навіть заявив, що не витратив жодного євро на вибори. Звісно, це неправда, але зараз багато аналітиків досліджують цей кейс", - поділився він.
Передвиборча кампанія викликала значне занепокоєння через використання TikTok як інструменту для масової "цифрової пропаганди". Особливо це стосується активної участі інфлюенсерів, які, хоча й непрямо, підтримували кандидатуру Джорджеску, часто поширюючи суперечливі повідомлення. Така ситуація привела до реакції з боку Національної ради з аудіовізуальних медіа (CNA), яка звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати офіційне розслідування стосовно політичної кампанії Джорджеску, висловивши побоювання щодо маніпуляцій громадською думкою через неналежне використання платформи. З урахуванням 8,9 мільйона користувачів TikTok у Румунії, питання про радикальне охоплення дійсно заслуговує на увагу.
Себастєн Славицеску висловив надію, що теперішні обставини стануть важливим уроком для Румунії.
"Я сподіваюся, що це лише епізод, який ми маємо врахувати, виправити і винести з нього уроки. Але це дуже тривожно: 2,1 мільйона румунів проголосували за цю людину", - емоційно поділився він.
Незважаючи на те, що в Румунії немає широкої підтримки проросійських концепцій, існує інша проблема — поширення наративів, які відповідають російським інтересам, але не є відкрито русофільськими. Про це зазначає Сергій Герасимчук, керівник програми регіональних ініціатив і сусідства в Центрі "Українська призма".
"Скажімо, претензії до Вашингтону та Брюсселю, антиваксерська риторика, маніпуляція питанням "традиційних цінностей". Тут є помітні для медіа фігури. Це й згаданий вже Джеорджеску, і Джордж Сіміон з партії AUR, і Діана Шошоаке (лідерка SOS Romania, невеликої євроскептичної партії - ред.). Вони активно експлуатують це у своїх кампаніях, орієнтуючись на електорат з сільської місцевості, невеликих містечок, з невисоким рівнем освіти", - додає експерт.
За словами Славицеску, враховуючи обставини в регіоні, зокрема ситуацію в Грузії, Молдові та Україні, Румунія також могла б опинитися під ударом російських інформаційних атак.
"Його меседжі повністю збігаються з кремлівською пропагандою: анти-ЄС, анти-НАТО, анти-Україна, анти-західне партнерство. Він за Росію. І це очевидно", - впевнений він.
Екс-дипломат поділився історією спілкування з виборцем зі свого рідного краю, який піддався впливу Джорджеску.
"Коли я подзвонив у рідне містечко, то це виборець сказав: "Це привабливий чоловік. Професор. Добре вдягається, має впевнений тон". Тобто вигляд і манера спілкування мали більше значення, ніж зміст його заяв", - здивовано каже Славицеску.
Ремус Іоан Стефуреак, політолог і директор INSCOP Research, оприлюднив у Facebook профіль виборців Джорджеску, взятий з опитування, проведеного у день президентських виборів. За нього проголосували 31% молодих людей віком 18-24 років, але цікаво, що лише 13% людей з вищою освітою обрали цього кандидата.
Одним із ключових факторів успіху радикала стала глибока криза традиційних партій і розчарування суспільства у рівні життя, вважають аналітики.
Цей тренд не є новим для Європейського Союзу, де радикальні погляди часто отримують більше підтримки, ніж ліберальні ініціативи. Однак варто також згадати про негативний вплив алгоритмів, які зіграли свою роль у цій ситуації.
За словами Сергія Герасимчука, проросійські ідеї в румунських засобах масової інформації досі залишаються на периферії через глибоко вкорінене ставлення до Росії серед місцевого населення.
"Більшість ознак вказує на те, що основні політичні сили Румунії зацікавлені у підтримці України. Тут є й емоційна складова - надто нагадала Революція Гідності події в Тімішоарі і повалення режиму Чаушеску. Але є й суто прагматичний інтерес. Бухарест зацікавлений у тому, щоб бути хабом у активному відновленні України ти долучатися до цього процесу. Румунія може не просто допомогти, а ще й заробити на цьому, удосконалити власну інфраструктуру, розбудувати порти тощо", - впевнений він.
Але не слід й забувати про намагання Бухаресту стежити за подіями у Вашингтоні й розбудовувати трансатлантичні звʼязки.
"Отже, якщо Сполучені Штати кардинально переглянуть свої погляди, то Бухарест може відреагувати на ці зміни. Іншими словами, Румунія навряд чи стане провідною державою у підтримці Києва, проте її можна вважати надійним партнером у проукраїнських коаліціях," - підкреслив Герасимчук.
Себастєн Славицеску, у свою чергу, зазначив, що посада президента в Румунії переважно носить символічний характер, проте саме ця особа визначає напрямок зовнішньої політики держави.
"На думку міжнародного експерта, перемога Ласконі послужить каталізатором стабільності, що завадить праворадикальним силам досягти більшості в парламенті."
На його переконання, найбільш імовірно, що новий уряд буде сформовано соціал-демократами або ж коаліцією з ліберальними партіями. Потужні партійні структури традиційних політичних сил можуть сприяти їхньому успіху. Звісно, це можливо лише в тому випадку, якщо емоційні настрої виборців трансформуються в практичні дії.
Матеріал підготовлено за участі CFI, Французької агенції з розвитку медіа, в межах проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
