Хто є Абу Мохаммед аль-Джолані, лідер сирійських повстанців?
На його голову оголошено винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів. Незважаючи на зміни у своєму іміджі, Джолані та його організація викликають тривогу через ймовірні порушення прав людини та їхні зв'язки з терористичними угрупуваннями.
Абу Мухаммад аль-Джолані, лідер терористичного угруповання ХаятТахрір Аль-Шам, очолив блискавичний наступ повстанців у Сирії з метою повалення режиму президента країни Башара Асада. Це вдалося зробити за кілька днів. Хто такий Абу Мухаммад аль-Джолані, колишній бойовик, за голову якого призначили винагороду в 10 мільйонів доларів, пише видання The Guardian.
Джолані очолює групу "Хаят Тахрір аш-Шам" (HTS), яка вкорінена в сирійське відділення "Аль-Каїди" і заявляє, що метою його наступу є повалення правління президента Башара аль-Асада.
"Обговорюючи цілі, ми підкреслюємо, що основною метою революції є скидання цього режиму. Ми маємо право застосовувати всі можливі засоби для реалізації цієї мети," - зазначив Джолані в інтерв'ю західним медіа.
Лідер сирійських повстанців 2 роки діяв в тіні. Він перестав носити тюрбан, який носять джихадисти, замість цього часто віддаючи перевагу військовій формі.
Після розриву зв'язків з Аль-Каїдою в 2016 році Джолані намагався показати себе більш поміркованим лідером.
"Він прагматичний радикал. У 2014 році він був на піку свого радикалізму. Відтоді він пом'якшив свою риторику", -- сказав Томас П'єрре, фахівець з політичного ісламу, маючи на увазі період війни, коли Джолані намагався конкурувати з джихадистським угрупованням "Ісламська держава" .
Перебував у рядах Аль-Каїди, однак стверджує, що не має наміру здійснювати напади на Захід.
Джолані народився в 1982 році в заможній сім'ї та виріс у Маззі, елітному районі Дамаска.
Під час наступу, що стартував 27 листопада, він почав використовувати своє справжнє ім'я - Ахмед аш-Шараа - у своїх заявах.
У 2021 році він поділився з американським телеканалом PBS, що його бойове ім'я має зв'язок з його родинними коріннями на Голанських висотах. Він зазначив, що його дідусь був змушений покинути цей регіон після того, як Ізраїль анексував територію в 1967 році.
Згідно з новинним веб-сайтом Middle East Eye, саме після терактів 11 вересня 2001 року Джолані вперше зацікавився джихадистським мисленням.
Після того, як США вторглися в Ірак, він покинув Сирію, аби приєднатися до бойових дій у цій війні.
Він став членом "Аль-Каїди" в Іраку, яку очолював Абу Мусаб аль-Заркаві, але згодом опинився у в'язниці на 5 років, що завадило його кар'єрі в рядах джихадистської групи.
У березні 2011 року, під час спалаху повстання в Сирії проти режиму Асада, він повернувся на батьківщину і заснував Фронт ан-Нусра, який став сирійським підрозділом Аль-Каїди.
У 2013 році він відмовився давати присягу на вірність Абу Бакру аль-Багдаді, який згодом очолив терористичну організацію "Ісламська держава". Натомість він вирішив присягнути на вірність Айману аль-Завахірі, лідерові Аль-Каїди.
У травні 2015 року Джолані заявив, що він, на відміну від "Ісламської держави", не має наміру атакувати Захід. Він також заявив, що в разі поразки Асада не буде нападів помсти проти алавітської меншини, з якої походить клан президента.
Він розірвав всі зв’язки з Аль-Каїдою, пояснюючи це бажанням усунути причини для агресії з боку Західних країн щодо його організації. Як зазначає експерт у сфері політичного ісламу П'єрре, з того часу Джолані прагне створити образ надійного політичного діяча.
У січні 2017 року Джолані нав'язав конкуруючим ісламістським угрупованням на північному заході Сирії злиття з HTS, тим самим заявивши про контроль над частинами провінції Ідліб, які вийшли з-під контролю уряду.
Спроба створення держави в державі
На контрольованих HTS територіях було сформовано цивільний уряд і створено аналог держави в провінції Ідліб, при цьому організація успішно розгромила своїх опонентів. В процесі цього HTS зіткнулася з звинуваченнями з боку місцевих жителів та правозахисних організацій у скоєнні жорстоких зловживань проти тих, хто намагався висловити свій протест, що ООН визнала військовими злочинами.
Можливо, усвідомлюючи негативні емоції, такі як страх і ненависть, які викликала його організація, Джолані звернувся до мешканців Алеппо, де проживає значна кількість християн, намагаючись запевнити їх у безпеці під час його нового правління.
Він також закликав своїх воїнів забезпечити безпеку в зонах, які вони "визволили" від режиму Асада.
"На мою думку, це, перш за все, є ефективною політикою. Чим менше паніки на локальному та глобальному рівнях, і чим більше Джолані демонструє себе як відповідального гравця, а не небезпечного екстреміста-джихадиста, тим простіше йому буде виконувати свої завдання. Чи є це щирим? Звичайно, ні. Але в даний момент це розумний підхід, який варто реалізувати," - зазначив Арон Лунд, аналітик з центру Century International.
Вважає, що визнавати її організацію терористичною є неправомірно.
Згідно з інформацією, наданою Аljazeera та експертом з озброєних угруповань у регіоні Леванту Хасаном Хасаном, Аль-Джолані прагне представити HTS як надійний орган управління в Сирії, а також як потенційного союзника в глобальних ініціативах протидії тероризму.
В Ідлібі він прагнув співпрацювати з іншими збройними опозиційними групами, такими як Харакат Нур ад-Дін аль-Зінкі, Ліва аль-Хак і Джайш аль-Сунна, і уникати попередніх союзників, таких як Уррас ад-Дін, нове відділення Аль-Каїди в Сирії.
На сьогоднішній день HTS було визнано "терористичною" організацією такими структурами, як ООН, Туреччина, США та Європейський Союз.
Аль-Джолані зазначає, що це рішення є несправедливим, оскільки його організація відмовилася від своїх попередніх зобов'язань на користь національних інтересів.
"Попри оголошені внутрішні амбіції аль-Джолані, який очолює найбільше опозиційне збройне угруповання в Сирії, його вплив на країну матиме відгук як на національному, так і на міжнародному рівнях," -- зазначає видання.
Згадаємо, що президент України Володимир Зеленський висловив думку про те, що режим Башара Асада в Сирії зазнав невдачі через відсутність потужних підрозділів російської армії на сирійських землях, які наразі зосереджені в Україні.
