Хто і що сприяло створенню нових каналів Максима Кріппи, а також як експерти в токшоу аналізували майбутнє України за президентства Трампа.

"ДМ" здійснив аналіз та детальне вивчення тем, які піднімаються в обговореннях наприкінці тижня.

Новини і дайджест матеріалів "Детектора медіа".

Привіт! Це Марина Леончук, менеджерка з комунікацій компанії "ДМ". Рада бути на зв'язку!

Які перспективи найближчого майбутнього підконтрольної ЗСУ частини Курської області уявляють пропагандисти, вивчали мої колеги, аналізуючи повідомлення ворожих телеграм-каналів.

Нагадаю контекст. Курська операція ЗСУ почалася 6 серпня 2024 року і триває понад три місяці. 6 листопада нардепка Марʼяна Безугла інтерпретувала допис головкома ЗСУ Олександра Сирського з підсумками тримісячної операції на Курщині як натяк на виведення українських військ з території Росії. Тим самим вона спровокувала обговорення цього й інших суміжних питань серед пропагандистів. Своєю чергою, у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 12 листопада йдеться, що Росія зосередила в Курській області приблизно 50 000 військовослужбовців, зокрема 8000 -- 10 000 північнокорейських вояків, для підготовки до витіснення українських військ з російської території. У виданні The Telegraph пишуть, що Путін спробує відбити підконтрольну ЗСУ частину Курщини до того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента США 20 січня 2025 року. Повний текст тут.

Майже шість місяців минуло з моменту публікації попередньої версії -- "Сім рівнів війни -- 4.0. Ні перемоги, ні поразки", а ще за рік до того було опубліковано третю версію -- "Тупик історії. Антифукуяма, або Сім рівнів війни". Модель "семи рівнів війни" була запропонована у 2014 році центром стратегій "Громадський оперативний штаб" та оновлена Валерієм Пекарем і Андрієм Длігачем у травні 2021 року. Зараз у семирівневому протистоянні відбуваються тектонічні зміни, спричинені зміною політичної еліти та системного підходу з боку США. Демократична партія США та її представники програли вибори до Конгресу, Сенату й президентського кабінету. А отже, політика США, одного з ключових гравців на планеті, буде змінюватися. За яким сценарієм відбувається розвиток, і в яких координатах Україна перебуває зараз? Читайте в тексті Дмитра Золотухіна "Сім рівнів війни 5.0. Продовження війни шляхом припинення вогню".

Українські токшоу 6-7 листопада активно обговорювали підсумки президентських виборів у США та їхній вплив на війну, економіку і майбутнє України. Гості студій представляли різні точки зору, залежно від політичних уподобань, однак більшість погоджувалася, що Дональд Трамп -- це виклик для України, але не кінець підтримки. Олександр Крумін аналізував у деталях висловлювання політиків, волонтерів та громадських діячів, залишу тут головні тези з обговорень, а весь текст читайте тут.

На ток-шоу "Тема" на YouTube-каналі Наталі Мосейчук, Олександр Хара з Центру оборонних стратегій висловився про Трампа та його можливу роль в українських справах: "Хоча Трамп може бути непередбачуваним, його нестабільність у принципах може відкрити двері для підтримки України". Водночас Юрій Гудименко зауважив, що "ми не можемо дозволити собі складати руки". Україні слід продовжувати зміцнювати свою оборону та шукати дипломатичні рішення. На іншому ток-шоу "Liga Talk", Андрій Длігач, економіст, розкритикував фінансову допомогу, яку отримують громадяни, зазначивши, що програма "тисячі Зеленського" є проявом популізму, а ці кошти краще інвестувати в армію. Обговорюючи труднощі з мобілізацією в Україні, волонтерка Марія Берлінська зазначила, що люди стримуються від призову через невизначеність умов служби. Валерій Пекар з Києво-Могилянської бізнес-школи наголосив на важливості справедливої мобілізації, економічної свободи та професійного управління для досягнення перемоги. Він також прокоментував місце України в міжнародному контексті: "Світ ще не визнав Україну гідним учасником світової спільноти. Ми повинні продемонструвати готовність до реформ і співпраці". Обговорюючи питання заборони Telegram та інформаційної політики держави, Пекар підкреслив, що "заборона Telegram не зможе зупинити російський вплив. Натомість реформування державної інформаційної політики є нагально необхідним: "Єдиний телемарафон вже не має глядачів"".

Одразу залишу й посилання на моніторинг телемарафону та ефіру Першого каналу Суспільного за 4-6 листопада від медіаексперта "ДМ" Ігоря Куляса. Цього разу висвітлення основних тем тижня, представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях, проявів політичного піару та російських наративів і токсичних медійних персонажів у телемарафоні -- стисло. Повний огляд читайте тут.

7 листопада Національна рада з питань телебачення та радіомовлення офіційно зареєструвала два нових спортивних телеканали та ОТТ-платформу компанії ТОВ "Мейнкаст". Ця компанія є юридичною особою кіберспортивного проекту Maincast, заснованого коментатором Віталієм Волочаєм та Андрієм Григор'євим у 2018 році з метою організації та трансляції кіберспортивних змагань. Минулого року Максим Кріппа став бенефіціаром Maincast (варто зазначити, що "Економічна правда" вказувала на нього як на фактичного власника "Главкому" та "Економіки"). Наталка Данькова поспілкувалася з керівником Maincast Віталієм Волочаєм, щоб дізнатися про аудиторію кіберспортивних трансляцій, плани щодо монетизації каналів та інші види контенту, які вони мають намір пропонувати, окрім кіберспорту.

Чому навички медіаграмотності є настільки важливими у сучасному суспільстві? Як можна використовувати штучний інтелект як союзника замість загрози? Яким чином залучити молодих блогерів до свідомого створення контенту? На ці питання шукала відповіді ведуча подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко у розмові з Ольгою Кравченко, директоркою Національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр". Крім того, вони обговорили нові ініціативи щодо впровадження медіаграмотності в освітні програми та заходи, які допоможуть розвитку критичного мислення в Україні. Детальніше читайте в матеріалі ""Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас", -- Ольга Кравченко, "Фільтр"".

Тут залишу посилання й на розмову з ветераном радіо та доглядачем Музею історії "Українського радіо" Анатолієм Табаченком. Оксана Наумова запитала про початок роботи, від перших звуків в ефірі, голосників, розвішаних на вулицях Харкова, та колективного прослуховування радіоповідомлень -- до дротової мережі по всій країні, супутникових трансляторів і мовлення через інтернет. Столітній шлях "Українського радіо" -- тут.

Інтерв'ю з Ліною Костенко стало справжньою подією, яку з нетерпінням очікують шанувальники її творчості. Ця письменниця, відзначена своєю закритістю, знайшла час для розмови з Сергієм Жаданом, в якій обговорювалися 1920-ті та 1960-ті роки, місто Харків, а також, звичайно ж, війна. Ліну Василівну одні вважають моральним авторитетом, тоді як інші, серед яких і Оксана Забужко, висловлюють критику за її "абсолютну владу" в літературних колах 80-х та неоднозначну позицію в контексті культурного дисидентства. Літературні критики стверджують, що образ Костенко як борця з радянським режимом часто базується не на активній діяльності, а на її мовчанні. Її постать викликає різні думки, і тепер цікаво, що Ліна Костенко скаже про війну, владу та соціальні зміни. Чи підніме вона теми, які залишаються гостро актуальними для України? Антоніна передбачає, що, судячи з анонсу Жадана, нас чекає тепла і глибока розмова.

Наразі це все.

Щиро вдячний, що ви дійшли до завершення цього листа.

Більше творів наших авторів у різноманітних форматах можна знайти на Facebook, Instagram, Telegram, WhatsApp, Viber, X (Twitter) та на сайті "Детектор медіа". Не залишаю вас без новин на вихідні – ось посилання на свіжий випуск "Ньюспалму". Якщо у вас є відгуки, будь ласка, пишіть сюди – мені на електронну пошту. Також будемо дуже вдячні, якщо ви порадите своїм колегам і друзям підписатися на цю розсилку!

До зустрічі. Переможемо!

Вашою комунікаційною менеджеркою є Марина Леончук, яка представляє компанію "ДМ".