Хто є основним споживачем українських сільськогосподарських товарів? 22 листопада 2024 року
Зображення з Facebook-акаунту Олександра Кубракова.
Ми виходимо в світові лідери з виробництва соняшникової олії
Протягом останнього місяця Україна здійснила експорт товарів на суму, що перевищує 3,8 мільярда доларів, що на 18,7% більше в порівнянні з вереснем поточного року. Від початку року загальний обсяг експорту товарів досяг майже 34,6 мільярда доларів. Які причини цього зростання і які саме товари ми змогли так успішно експортувати, враховуючи, що ми перебуваємо на третьому році повномасштабної війни?
Це все наслідки напруженої праці українських аграріїв та промисловців. Незважаючи на те, що близько третини наших земель залишається невикористаною через тимчасову окупацію, мінування або бойові дії, нам вдалося досягти значного прогресу в порівнянні з 2023 роком. Економісти визначають це як процес відновлення. Найскладнішим був 2022 рік, який став найгіршим для українського експорту. У 2023 році ситуація почала поступово покращуватися, особливо після того, як у липні ми самостійно відновили контроль над морським коридором після завершення угоди під егідою ООН, Туреччини, Росії та України. Цей маршрут запрацював, і справи значно поліпшились. Водночас зменшилася напруга в сухопутних перевезеннях. Отже, основою нашого успіху є злагоджена робота аграріїв, фермерів, потужного агросектору, а також Збройних Сил України і військово-морського флоту, які забезпечили безпеку морського коридору, разом із портовиками, які невтомно працюють у тризмінному режимі. Все це стало запорукою таких позитивних результатів.
Якщо ми говоримо про ринки ЄС, то наша сільськогосподарська продукція в кращому випадку в межах 10% споживання того, що там є. Це важливо для нас. Ми менш важливі Європі - вони самі себе забезпечують. Ми важливіші для країн Північної Африки, Екваторіальної, Близький, Середній Схід. Ми годівниця Глобального Півдня.
Які агропродукти експортувала Україна в минулому році, що досягла таких хороших показників? Про які товари йдеться?
Соняшникова олія. Ми виходимо в світові лідери з виробництва соняшникової олії. Також кукурудза, пшениця, соя, насіння ріпаку. Територія, яка не перебуває в зоні бойових дій, не окупована і де є наші родовища. В нас є залізна руда, мінеральна сировина, трошки одягу, трошки продуктів готового харчування.
Мене не радує, що ми займаємося продажем пшениці. Коли народ говорить про те, що ми експортували 20 мільйонів тонн пшениці, краще було б, якби ми продали 10 мільйонів тонн макаронів. Адже в такому випадку ця пшениця була б перероблена, люди отримали б зарплати, сплатили б податки, а ми мали б додану вартість. Якби ми продавали метал, навіть у формі чавуну, а ще краще - сталі чи готових виробів, це було б значно вигідніше та цікавіше.
Згідно з інформацією, наданою Мінекономіки, за підсумками 2024 року лише дві сфери показали негативні результати: експорт енергетичних ресурсів знизився на 56%, а деревини та целюлозно-паперової продукції – на 4%. Яка ж причина цього зниження?
У нашій країні спостерігається дефіцит енергетичних ресурсів. Якщо раніше ми могли дозволити собі експортувати певні обсяги, то тепер майже все споживається всередині країни. Що стосується деревини, ситуація унікальна. Колись було введено заборону на експорт необробленої деревини, і зараз рекомендується експортувати лише оброблені продукти, такі як дошки або меблі. Заборона на експорт кругляка залишаєтсья в силі. Перед початком війни, завдяки чотирирічній забороні на експорт кругляка, ми змогли створити близько 110 нових підприємств у сфері лісопереробки.
Основним напрямком експорту є країни Європейського Союзу.
Куди відправляють на експорт?
Географічні орієнтири змінилися внаслідок впливу логістики та доставки. Перед війною Китай був найбільшим споживачем українського агропромислового експорту, проте тепер він зайняв третє місце. Нині на першому місці перебувають країни Європейського Союзу, а країни Азії поступово опускаються на друге, третє та четверте місця. Європейський ринок є більш фінансово спроможним, адже населення має вищий рівень життя та купівельної спроможності. Внаслідок війни Польща стала провідним партнером. Раніше існували певні побоювання щодо відкриття бізнесу в інших країнах, але зараз українці активно відкривають підприємства в Польщі, де польські компанії закуповують українське зерно. Наступними в рейтингу є Німеччина, Іспанія та Туреччина, яка завжди була традиційним партнером. Через Туреччину багато української продукції постачається до країн Глобального півдня.
Який стан справ із квотами від Європейського Союзу?
Квоти в нашій країні визначаються політичною обстановкою: там, де відбуваються вибори, там і з'являються квоти. Польща, Словаччина та Угорщина - це держави, в яких політичний аспект часто переважає економічний. Квоти є результатом певних домовленостей.
Що очікувати в нашому експортному потоці у 2025 році?
Обачний оптимізм. Багато аспектів нашого майбутнього залежать від військових подій: чи продовжаться інтенсивні обстріли, чи буде відновлено мир... У цій ситуації експорт, на мою думку, залишиться на стабільному рівні. Проте зараз у нас є можливість розвитку експорту продукції військово-промислового комплексу.
Політично Європа хотіла б нас приєднати, а економічно бояться. Тут, я думаю, не один рік у нас ще будуть тривати гострі дискусії, гостра боротьба і можуть бути всілякі моменти. Тому попереду у нас непростий економічний діалог, непроста економічна дискусія.