"Харків у комуністичному дусі: Як Терехов формує свою політику, спираючись на борги за електрику та газ"
Як Харків роками накопичував рекордну заборгованість за енергоресурси та чому це загрожує колапсом?
"Безкоштовних" рішень у енергетичному секторі не існує. Якщо хтось сьогодні не здійснює оплату, то завтра витрати лягають на всю систему", - коментує ситуацію з боргами в Харкові джерело ЕП у парламенті, яке має відношення до ухвалення рішень в енергетичній галузі.
Історія цього міста, що розташоване на передовій, є наочним свідченням того, як соціальна політика, заснована на кредитах, з часом трансформується у фінансову піраміду, що має національний розмах.
Протягом багатьох років місто втілює в життя неповторну модель "комунального соціалізму", характерну для України, що включає безкоштовний громадський транспорт та лояльне ставлення до неплатників. Однак, фактично, фінансування цих ініціатив здійснюється не з міського бюджету, а за рахунок накопичених боргів за електроенергію, газ і тепло, які утворюються в енергетичній системі країни.
Протягом терміну перебування на посаді міського голови Ігоря Терехова ця система лише зміцнила свої позиції, хоча основи були закладені його попередником Геннадієм Кернесом.
Внаслідок цього Харків став містом з найзначнішою системною заборгованістю в енергетичному секторі Україні. Тим часом, жителі міста продовжують користуватися "безкоштовними" послугами, що призводить до подальшого зростання боргових зобов'язань і створює загрози для стабільності енергосистеми в цілому.
Проблема боргів на енергетичному ринку є складним викликом, що має національний масштаб, і ця тема неодноразово висвітлювалася у публікаціях ЕП. Ми детально розглядали критичну ситуацію на ринках електроенергії та газу. Більш глибокий аналіз причин, наслідків та можливих рішень можна знайти за наступними посиланнями. На жаль, з моменту наших попередніх звітів, ситуація з розрахунками лише погіршилася.
У даному тексті ми хочемо особливо виділити Харків, адже, за словами учасників розмови з ЕП, саме в цьому місті проблема набуває найскладнішого та найтривалішого характеру, і з кожним роком вона продовжує загострюватися.
Для об'єктивності слід зазначити, що утворення боргового ланцюга на десятки мільярдів гривень не є нововведенням чинного міського голови Терехова. Основи цієї тенденції були закладені ще до початку великої війни покійним Геннадієм Кернесом. Проте новий мер міста продовжує реалізовувати політику свого попередника.
Таким чином, заборгованість Харкова може бути умовно поділена на чотири основні категорії, з яких найбільший обсяг займає газ, що використовується для виробництва тепла.
Згідно з інформацією уряду, на кінець березня 2026 року підприємства теплокомуненерго в регіоні накопичили рекордну заборгованість за блакитне паливо в розмірі 27,3 млрд грн. Ця сума становить приблизно чверть від загального боргу за газ в Україні, який досягає 113,7 млрд грн.
Основна сума боргу, що становить 16,83 млрд грн, виникла внаслідок зобов'язань перед компанією "Нафтогаз Трейдинг". Крім того, ще 9,38 млрд грн заборгованості сформувалося перед постачальником "останньої надії", яким також є "Нафтогаз". Ще 1,11 млрд грн представляє собою історичний борг перед "Нафтогазом", що виник ще до 2021 року.
Другий важливий аспект - це боргові зобов'язання громадян.
На 1 лютого 2026 року борги жителів Харківської області за комунальні послуги залишаються одними з найвищих в Україні. Станом на цю дату, за постачання тепла та гарячої води мешканці регіону заборгували 9,44 млрд грн, тоді як загальна сума боргів по всій країні складає 36,7 млрд грн.
Щодо централізованого водопостачання та водовідведення, заборгованість Харківської області сягає 1,9 мільярда гривень, тоді як загальна сума боргів по Україні складає 9,4 мільярда гривень.
Третій напрямок - борги комунальних підприємств за електроенергію. Підприємства водопостачання та водовідведення області накопичили 4,55 млрд грн (4,5 млрд грн з яких сформовано "Харківводоканалом") із 12,16 млрд грн по всій країні.
Четвертий блок - борги за розподіл електроенергії. Вони становлять 1,1 млрд грн та майже повністю сформовані тим же "Харківводоканалом". У цей самий час загальний борг за цією послугою по всій країні - 1,32 млрд грн.
У загальному підсумку сума перевищує 44 мільярди гривень. Це результат роками напрацьованої системи, в якій жодна ланка не здійснює виплат іншій, що призводить до утворення ланцюга взаємних боргів. Щороку ситуація з заборгованістю тільки ускладнюється.
Отже, за результатами 2025 року два представники Харкова потрапили до п'ятірки підприємств із найбільшим зростанням заборгованості за газ. Лідером став "Харківські теплові мережі", а на третьому місці опинилася Харківська ТЕЦ-5, яка знаходиться в приватних руках. Таким чином, ці два підприємства демонструють найбільший приріст боргів серед усіх учасників рейтингу.
Чому ж виникнення настільки великих боргів стало можливим в одному, хоча й прифронтовому, місті? Згідно з думками експертів та представників ринку, опитаних ЕП, відповідь на це питання слід шукати виключно в політичному контексті.
"Те, що відбувається із розрахунками у Харкові - це чиста політика, до енергетики чи економіки це не має жодного відношення", - наголошує ЕП один з народних депутатів.
За інформацією джерела ЕП з однієї з державних енергетичних компаній, накопичення боргів у Харкові має давню історію: "Чомусь їм надавали можливість не розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Вони постійно діяли в рамках так званого харківського соціалізму".
"Були випадки, коли Терехов міг подзвонити Галущенку (Герман Галущенко, ексміністр енергетики) і в емоційній формі вимагати, щоб не відключали якесь із комунальних підприємств. Наприклад, набирав о сьомій ранку і кричав: "якого х*ра відключають міський електротранспорт?", - розповідає джерело ЕП в парламенті.
Це відбувається на фоні того, що Харків є єдиним містом в Україні, де громадський транспорт надається безкоштовно.
"У таких містах, як Суми, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон і Чернігів, безкоштовний транспорт відсутній, навіть у містах Донецької області його не спостерігається. Ви самі усвідомлюєте, яка там ситуація. Ситуація в Харкові - це приклад явного популізму", - зазначає один із урядовців.
На нерівність умов для різних міст в нещодавньому інтерв'ю УП відкрито скаржився колега Терехова, міський голова Дніпра Борис Філатов.
"Якщо держава надасть мені (як і Харкову) можливість не виконувати боргові зобов'язання, фактично підкріпивши громаду на десятки мільярдів гривень, ми зможемо суттєво посилити підтримку армії. А також реалізувати проекти на кшталт безкоштовного зоопарку чи ковзанки..."
Транспорт не може бути безкоштовним, бо це ілюзія. Будь-яка безкоштовна річ фінансується за кошт платників податків. Це перекладання грошей з однієї кишені до іншої", - наголошував Філатов.
З міським головою Дніпра погоджується ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький, який називає безкоштовні поїздки електротранспортом комунізмом.
"Це комунізм, який вперше у світі побудований в рамках окремого міста. І це успіх. Але проблема в тому, що місто це робить за рахунок того, що просто тупо не платить за електрику, яку цей електротранспорт споживає.
Тобто перекладає свій комунізм на енергосистему. Уявіть, що якась електростанція виробляє електроенергію, якийсь споживач - тролейбус чи метро - використовує її та не платить. Цей споживач винен "Укренерго", "Укренерго" винне електростанції", - наголошує Кудрицький. До чого це призведе у майбутньому?
Зростання боргових зобов'язань відбувається на фоні безперервних нападів на енергетичну інфраструктуру в різних регіонах країни. Це свідчить про те, що секторам необхідні фінансові ресурси не тільки для забезпечення щоденної діяльності, а й для відновлення та захисту своїх об'єктів. Однак, з кожним днем в системі залишається все менше коштів.
Заборгованість за електроенергію, опалення та водопостачання свідчить про одне: коштів не вистачає на жодні потреби. Україна опинилась у такій ситуації, що без підтримки донорів ми не можемо ані відновити зруйноване, ані забезпечити захист важливих об'єктів, ані реалізувати нові проєкти.
У той же час міжнародні партнери все частіше цікавляться, чому їхні платники податків повинні покривати витрати на низькі тарифи чи борги деяких міст, - підкреслює джерело в Кабінеті Міністрів у розмові з ЕП.
"Виникає взаємопов'язаний ланцюг заборгованостей. Це подібно до гри в соціалізм, яка не має позитивного завершення. В підсумку це може спричинити серйозну кризу та крах системи," - висловив думку співрозмовник ЕП з однієї з енергетичних компаній.
З ним погоджується представник іншого державного енергетичного підприємства. "До чого це призведе? Якщо буде жорсткий санатор, то в один момент він просто візьме і зупинить всю цю історію, заарештує всі рахунки Харківського обленерго, водоканалу чи тепловиків.
"Всі фінансові ресурси цих компаній будуть використані для покриття боргів. Зарплати працівникам водоканалу не будуть виплачуватися, комунальні служби залишаться без коштів, не буде жодних ремонтів чи інвестиційних проектів, що в найближчому майбутньому може призвести до катастрофи в постачанні послуг у Харкові", - зазначає він.
"У підсумку за всю цю безгосподарність заплатить споживач: або якістю послуг, або додатковими грошима. Місто ж оперує не своїми грошима, а грошима платників місцевих податків. Це все питання часу", - підсумував співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.
Хто відповідає за порядок у фінансових розрахунках? Офіційно нагляд за цією ситуацією покладено на відповідні державні органи, серед яких Національна комісія, що регулює діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерство енергетики, а також Міністерство розвитку громад і територій.
Проте, за інформацією, отриманою від джерел у ЕП, фактично всі важливі рішення в Україні приймаються в Офісі президента. До тих пір, поки не надійде чіткий наказ з Банкової, жодні дії не будуть вжиті.
Водночас члени парламенту підтверджують, що ця проблема має системний характер і протягом багатьох років залишається без належної уваги. "У Харкові це вже стало справжньою системою. Змінити та усунути її надзвичайно складно", - зазначає один з депутатів.
За його словами, незважаючи на великі заборгованості, енергетичний регулятор, здається, обходить перевірки в Харкові. "Представники НКРЕКП чомусь не виїжджають на перевірки до цього міста. Вони відвідують Миколаїв і Запоріжжя, але до Харкова не їдуть, адже бояться", — зазначив він.
Причина - ніхто не хоче ворушити проблему, яка може зачепити одразу кілька центрів впливу. "Якщо розкласти цю історію, полетять каміння у город мера, керівника обленерго, Міненерго, регулятора і так далі. Вони всі міркують: "А навіщо туди лізти?". Як наслідок формується замкнене коло бездіяльності. "Рука руку миє", і ніхто не хоче туди лізти", - розповідає представник державної енергетичної компанії.
Редакція ЕП зверталася до Терехова за його коментарем стосовно накопичених боргів, проте зв'язатися з ним не вдалося.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Харківська модель соціальної підтримки багато в чому побудована на накопиченні боргів. Вона може виглядати привабливою для частини мешканців у короткій перспективі. У довгостроковій - така політика підриває фінансову стійкість міської інфраструктури.
Комунальна економіка не може тривалий час функціонувати "на кредит". Сотні мільярдів боргів вже стають серйозною системною загрозою для енергетичної стабільності міста.
