Сподіваюся, що кошти незабаром прибудуть до Києва.
Олександр Крамаренко, редакційний керівник видання "Деньги".
У нас є значні сумніви стосовно того, яку частину з обіцяних мільярдів доларів отримає Україна від Вашингтона в рамках двосторонніх угод та ініціативи G7 під назвою ERA. Спробуємо оцінити, наскільки це може бути важливим для нашої країни.
Якщо говорити в загальних рисах про ту підтримку, на яку сподівається Україна, можна виділити два ключові напрямки, в яких США висловлювали свої наміри та зобов'язання. Перший з них стосується постачання зброї, боєприпасів та супутніх послуг, які повинні допомогти Україні протистояти російській агресії. Ми всі уважно стежимо за потоком заяв, декларацій, чуток та реальних дій, які, безсумнівно, викликають занепокоєння. Проте робити прогнози щодо здійснення цих намірів - це точно не моя компетенція.
Ми усвідомлюємо, наскільки суттєвою є продовження військово-технічної підтримки України, при цьому розуміємо, що це потребує значних фінансових витрат, що вимірюються мільярдами доларів. Також важливо врахувати, що від цієї допомоги залежить не лише стійкість фронту, а й ціна цієї стійкості, що вимірюється у найціннішій валюті - людських життях. Після україно-американської зустрічі, що відбулася в Джидді 11 березня, ситуація стала дещо яснішою - військово-технічна допомога відновлена, але щодо майбутнього цього аспекту залишається безліч невизначеностей, що ускладнює прогнози.
Значно глибше усвідомлення прямих іноземних інвестицій в український державний бюджет.
У своєму звіті про інфляцію, опублікованому в січні 2025 року, Національний банк України висловив свої прогнози, зазначивши, що "...у 2025 році Україна отримає 38,4 мільярда доларів США в рамках зовнішнього фінансування. З огляду на дії уряду, спрямовані на збільшення власних доходів і залучення коштів на внутрішньому борговому ринку, цих ресурсів має бути достатньо для повного покриття запланованого бюджетного дефіциту цього року (приблизно 19% ВВП без урахування грантових надходжень) без використання емісійних механізмів. В свою чергу, НБУ зможе компенсувати структурний валютний дефіцит у приватному секторі та згладжувати різкі коливання курсу."
Тобто це базовий сценарій, який мав би на виході демонструвати стійкість державного бюджету, а також валютного ринку. Цю цифру варто відзначити. Так само варто відзначити, що у поточній невизначеності цей прогноз виглядає найбільш обгрунтованим.
У подальшому Національний банк України враховував у своїх прогнозах залучення 25 та 15 мільярдів доларів у 2026 і 2027 роках відповідно. Однак я б не радив зараз занадто зосереджуватися на цих цифрах, оскільки їх можуть неодноразово переглядати — сподіваюся, в позитивному напрямку.
У 2025 році Україна планує залучати зовнішнє фінансування здебільшого через механізм позик Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) для України. Ключовим аспектом є те, що кошти, отримані в рамках програми ERA від Європейського Союзу і Великої Британії, можуть бути спрямовані безпосередньо на потреби оборони.
Дуже круто, що позика ERA є фактично грантом, оскільки її погашення відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх доходів від знерухомлених російських суверенних активів.
Зараз активно триває обговорення механізмів використання не лише доходів від заморожених активів Росії, але й самих цих активів. Національний банк з самого початку активно підтримував цю ініціативу, отримуючи підтримку від урядових колег, і тепер вона вже не виглядає недосяжною для наших партнерів. Це має велике значення, враховуючи можливі ризики, пов'язані з тим, що США можуть запровадити негативні заходи стосовно фінансової та військово-технічної підтримки України.
Наразі НБУ оцінює ризик недостатнього фінансування у поточному році як відносно низький, проте на майбутньому періоді невизначеність вважається значною. Це, зокрема, пов'язано з тим, що бюджети держав-партнерів на цей рік вже затверджені, тоді як на наступні роки - ще залишаються неузгодженими.
Наприклад, під час брифінгу 6 березня голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що Національний банк тримається у рамках основного сценарію своїх прогнозів. Він підтвердив раніше озвучені оцінки щодо зовнішнього фінансування в розмірі 38,4 мільярда доларів, заявивши: "У нас є потрібні гарантії від партнерів про надання Україні допомоги в обсязі 38,4 мільярда доларів США у 2025 році".
Він також обережно згадував і про те, що зовнішнє фінансування може бути дещо більшим ніж ця оцінка - 38,4 млрд доларів. Тим самим НБУ подає сигнал ринку, що курсова політика буде зваженою та конструктивною, а це зменшує невизначеність для нас усіх. Насправді, це дуже важливо. Тому що на стабільності гривні та стабільності лінії фронту тримається наразі вся економіка.
Звідки походять ці числа?
Очікується, що цього року Міжнародний валютний фонд надасть близько 2,7 мільярдів доларів.
ЄС має надати приблизно 15,1 млрд євро в межах механізму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine). Але поки що незрозуміло, скільки з цих коштів буде отримано саме у 2025 році.
Далі - фонд FIF, яким керує Світовий банк. Через цей фонд мають йти гроші в рамках механізму ERA від США, Японії, Канади та Великобританії.
Із Британією найпростіше - 1 березня підписана угода на надання Україні 2,26 млрд фунтів стерлінгів (близько 3 млрд доларів США). І там є можливість витрачати на оборону - як і з коштами від ЄС.
Точно не буде проблем із отриманням 5 мільярдів канадських доларів (дорівнює приблизно 3,5 млрд доларів США) від Канади та 471,9 млрд ієн (дорівнює приблизно 3,2 млрд доларів США) від Японії.
Найбільший внесок у фонд FIF, яким керує Світовий банк, запланований від США - 20 млрд доларів. І тут, в цьому моменті, є сумніви - як бути із оголошеннями про припинення допомоги, що оприлюднила нова адміністрація Білого Дому у лютому-березні.
Проте, якщо згадати нюанси процесу, виникає впевненість, що ці кошти вже знаходяться на рахунках Світового банку. Зокрема, 10 грудня 2024 року колишня міністр фінансів США Джанет Йєлєн заявила (наводжу цитату англійською, щоб уникнути непорозумінь): "These funds - paid for by the windfall proceeds earned from Russia's own immobilized assets - will provide Ukraine a critical infusion of support as it defends its country against an unprovoked war of aggression." Отже, згідно з інформацією, опублікованою на вебсайті Міністерства фінансів США, ці 20 мільярдів доларів вже "сплачені".
Це все те, що має піти у державний бюджет. І це разом складає майже 44,5 млрд доларів в еквіваленті. Частково ці кошти перейдуть на 2026 рік. Тож підсумкова цифра може виявитись дещо меншою. Але все ще зберігається ризик припинення фінансування з боку фонду FIF, яким керує Світовий банк, саме в частині, яка створена за рахунок американських коштів. Тримаємо кулаки за те, що ті гроші вже "paid" в бік Світового банку. А отже СБ надасть їх Україні.
Ми можемо досить швидко отримати сигнал про подальшу долю цих фінансових ресурсів – хоч і непрямий, але вже наявний. Йдеться про рішення ради директорів Міжнародного валютного фонду стосовно сьомого перегляду програми EFF, яке має бути ухвалене до кінця березня. 28 лютого місія МВФ оголосила позитивний висновок після своєї роботи в Києві та Варшаві. Цього разу Україні буде виділено 0,4 мільярда доларів. Хоча ця сума є символічною в контексті загальних потреб, її символічне значення є вкрай важливим.
Зазвичай керівники МВФ, отримавши позитивні відгуки від місії, без зайвих труднощів погоджують виділення фінансів. Якщо цього разу рада не підтримає пропозицію, доведеться хвилюватися за 20 мільярдів доларів, які США мають внести в механізм ERA. Якщо ж рішення буде позитивним, ми зможемо продовжувати сподіватися на подальший розвиток ситуації.
Часто говорять про 12,5 мільярда євро, які ЄС планує виділити цьогоріч у рамках програми Ukraine Facility. Проте ці кошти не слід розглядати лише як бюджетну підтримку; основна мета – відновлення. Хоча це важливо, такі фінансові вливи не забезпечать потреби сил оборони.
Отже, щоб зміцнити фінансову стабільність, потрібно ще більш активно просувати концепцію, згідно з якою Європейський Союз має вилучити не лише доходи від заморожених російських активів, а й самі ці активи на підтримку України. Сьогодні як ніколи вдалий момент для реалізації цієї ініціативи.
Фінансування від північноєвропейських членів НАТО надходитиме на двосторонній основі, але, на мою думку, основна частина буде реалізована через військово-технічні механізми. Потреба в таких механізмах виявиться значно більшою, ніж передбачалося спочатку, у зв'язку з ризиками можливого припинення підтримки з боку США. Ці ризики все ще залишаються актуальними. Отже, основними викликами стануть два аспекти:
А) дослідити шляхи збільшення фінансування оборонних потреб за рахунок коштів міжнародних партнерів.
Б) відшукати постачальників, готових надати зброю і які не змінять своє рішення в останній момент.
Судячи із березневих ініциатив ЄС, пункт А) буде доволі легко досягнутий. Я маю на увазі їх новий кредитний інструмент на 150 млрд. євро на оборонні цілі. А також рішення ЄС про скасування бюджетних обмежень на військові витрати. Тобто у країн ЄС витрати на оборону не будуть враховуватись при розрахунку прийнятної межі державного дефіциту та суми боргу.
Щодо пункту Б), тут доведеться докласти чимало зусиль. Кажуть, що в Південній Кореї в даний момент можна знайти практично все необхідне для української армії на фронті. Польща вже має успішний досвід закупівлі та локалізації військової техніки з Південної Кореї. Виходячи з позитивного досвіду постачання французьких "Міражів" в Україну, можна стверджувати, що Париж також готовий розширити свої запаси.
Резюме? Фінансування на цей рік - гарантовано. Але за зброєю доведеться потрудитися і пошукати на ринку.
