Основні економічні події 2025 року через призму ЕП

Кожен рік великої війни для економіки можна охарактеризувати кількома термінами: артилерійські атаки, знищення, постійні фінансові труднощі. 2025 рік не став виключенням, хоча й мав свої особливості.

По-перше, Україна ніколи раніше не була настільки залежною від вирішень, що приймаються у Вашингтоні. Транзакційний підхід президента Дональда Трампа до дипломатичних відносин призвів до зміни в методах надання допомоги, тепер вона більше не базується виключно на спільних цінностях. Як наслідок, постачання озброєння здійснювалося переважно на комерційних умовах, або через посередників, які працюють із США.

По-друге, енергетична тема була актуальною не лише через російські обстріли, а й у контексті чи не наймасштабнішого корупційного скандалу часів незалежності. 2025-й запам'ятався топкорупцією, боротьбою з нею і з тими, хто з нею бореться.

По-третє, попри виклики війни і корупційні скандали, бізнес продовжував творити економіку. Інколи зазнаючи ракетних ударів, інколи - виборюючи своє право працювати, а інколи - підкорюючи нові ринки та поглинаючи інші компанії.

Якою "Економічна правда" бачила сторінку "2025" у підручнику економічної історії і за чим журналісти видання будуть стежити у 2026 році?

2025 рік розпочався з припинення постачання російського газу через українську територію. Найбільше це торкнулося Молдови, зокрема її східного регіону – Придністров'я, який контролюється проросійськими сепаратистами. У січні, через дефіцит газу, промисловість у цьому регіоні зупинилася, розпочалися віялові відключення електрики, а також обмеження в постачанні тепла і води.

Україна також стикалася з труднощами у постачанні газу. Ще навесні ЕП зауважувала, що опалювальний сезон виявиться надзвичайно складним, особливо через нестачу пального. Російські війська регулярно атакували газові родовища, а запаси в підземних сховищах залишалися на критично низькому рівні.

Влада покладала великі сподівання на новий газовий маршрут - Трансбалканський, через який блакитне паливо почало постачатися з Греції. Однак відкриття цього альтернативного шляху не змогло вирішити проблеми в енергетичному секторі. Більш того, реалізація проекту з будівництва гігаватних потужностей, про який оголосив президент Володимир Зеленський, зупинилася через бюрократичні труднощі та, ймовірно, корупційні фактори.

З початком холодного сезону російські війська, як і передбачалося, активізували атаки на важливі об'єкти інфраструктури. У листопаді під їхніми ударами опинилася також теплогенерація. Мета агресорів полягає не лише в тому, щоб ввести країну в темряву, а й позбавити людей газу та тепла.

Чиновники уряду порадили українцям, що мешкають у великих містах, розглянути можливість наявності альтернативних місць, де вони могли б перебувати у разі, якщо централізоване опалення не буде функціонувати декілька днів.

У ніч з 7 на 8 листопада російські війська здійснили одну з найбільших атак на енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого були знищені всі потужності державного підприємства "Центренерго". Енергетичний сектор досі не оговтався після цього удару, і країна продовжує стикатися з тривалими відключеннями електрики.

Однією з причин уразливості енергетики стала корупція. У листопаді НАБУ оприлюднило деталі операції "Мідас", яка стосувалася схем із закупівлями в державному "Енергоатомі". Зловмисники наживалися навіть на зведенні укриттів для енергетичних об'єктів, частина яких стала ціллю осінніх атак росіян.

Згідно з даними НАБУ, організацією схем розкрадання займався давній приятель Зеленського Тімур Міндіч, який встиг покинути Україну та вирушити до Ізраїлю всього за кілька годин до проведення обшуків правоохоронцями у його помешканні. Українська правда виявила його та інших учасників справи в Ізраїлі, тоді як Економічна правда знайшла квартири Міндіча в одному з житлових комплексів у центрі Києва, які він придбав за суттєво заниженою вартістю.

Втім, викриття високопрофільної корупції в "Енергоатомі" могло б і не статися. У липні Верховна Рада ухвалила закон, який підпорядкував Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генеральному прокурору. В той же день президент Зеленський підписав цей закон, що викликало перші масові протести в Києві з початку великої війни.

Проти знищення незалежності антикорупційних органів виступили не лише українці, а й міжнародні партнери. У ЄС непублічно повідомили, що зупиняють надання фінансової допомоги, доки парламент та президент не скасують зміни.

Невдовзі після цього, екс-голова Офісу президента Андрій Єрмак провів зустріч із представниками "ядра" протестного руху - студентами. Економічна Права була присутня на цій зустрічі і, враховуючи важливість обговорюваної інформації, поділилася основними моментами.

Паралельно в країні йшла боротьба за незалежність Бюро економічної безпеки (БЕБ). Обраного на відкритому конкурсі директора БЕБ - екскерівника підрозділів детективів НАБУ Олександра Цивінського - відмовлявся затверджувати уряд. У розмові з ЕП Цивінський відповів на всі закиди урядовців та СБУ.

Також Цивінський поділився своїм досвідом роботи в НАБУ та розповів про деякі операції, в яких брав участь. Однією з них стала операція "Чисте місто", під час якої бюро виявило прихований офіс "смотрящого" за Києвом, відомого як Денис Комарницький.

Європейський парламент також представив ряд матеріалів, які розкривають, як правоохоронні органи отримують прибуток від криміналізації порнографії, вимагуючи хабарі від моделей OnlyFans. За попередніми підрахунками, з початку великої війни держава витратила близько 5 мільйонів гривень на "експертизу" дорослого контенту та "контрольні закупівлі" порнографії у моделей.

Окремий випадок стався, коли співробітники Національної поліції в Прикарпатті намагалися вимагати хабар від моделі з OnlyFans. Після виходу статті про цей інцидент, цих правоохоронців було звільнено з роботи.

У центрі уваги редакції ЕП опинилися також представники великого бізнесу, деякі з яких намагалися чинити тиск на журналістів. Наприклад, Віктор Поліщук, колишній власник банку "Михайлівський" і торгового центру "Гулівер", висловив бажання, щоб редакція видалила з сайту матеріал про банкрутство банку. В обмін на це він пропонував дозволити трансляцію реклами, присвяченої 25-річчю "Української правди", на екранах "Гулівера". Варто зазначити, що формально "Гулівер" належав Агенції з розшуку та управління активами (АРМА).

Європейський парламент спробував отримати коментар від Олени Думи, колишньої очільниці АРМА, щодо причин цього розвитку подій, проте чіткої відповіді не було надано. В підсумку, було ухвалено рішення про стягнення коштів з державних банків Ощадбанку та Укрексімбанку, які фінансували будівництво "Гуліверу".

У жовтні діяльність комплексу була зупинена "невідомими особами", яких представники фінансових установ асоціювали з попереднім власником. Після цього редакція ЕП провела бесіду з Поліщуком, щоб дізнатися більше про події навколо "Гулівера", питання кредитів, банк "Михайлівський" та його підприємницьку діяльність.

Європейська прокуратура також пильно стежила за Міндічем і колишнім власником Приватбанку Ігорем Коломойським. Для Коломойського 2025 рік виявився невдалим. У травні редакція провела аналіз, демонструючи, як його нафтова бізнес-імперія почала розпадатися. У липні він зазнав поразки у Високому суді Лондона у справі, що стосувалася виведення коштів з Приватбанку. Суд зобов'язав його та Геннадія Боголюбова виплатити державному банку 3 мільярди доларів.

В кінці року, перебуваючи в СІЗО, Коломойський почав висловлювати свої думки щодо ситуації в країні. Здається, олігарх прагне відновити контроль над ще одним втраченим активом - державною компанією "Укрнафта". Чи можливо це? ЕП спробувала розібратися в цій ситуації.

Головною фігурою медіапейзажу цього року став Трамп. Відразу ж після вступу на посаду він розпочав приймати рішення, які мали значний вплив на життя мільйонів.

По-перше, адміністрація США припинила фінансування Агентства міжнародного розвитку (USAID). Європейська правда зазначала перелік організацій, які отримували підтримку від його грантових програм.

По-друге, у квітні Трамп проголосив про початок торговельної війни, що викликало хвилю паніки на фондових ринках. Пізніше він призупинив або переглянув більшість митних зборів. Це стало основою для нового мема, створеного колумністом Financial Times Робертом Армстронгом: TACO-trade, де TACO – це абревіатура, що означає "Trump always chickens-out" (Трамп завжди відступає).

Ініціативи Трампа підтримують консервативно налаштовані американські техноолігархи (techbro), до яких відносять очільників Amazon Джефа Безоса, Meta Марка Цукерберга і Tesla Ілона Маска. Останній на початку каденції Трампа став головою Департаменту ефективності уряду (DOGE), але згодом через розбіжності щодо дефіциту бюджету та "Великого красивого закону" посварився з Трампом.

Протягом року президент США намагався виконати свою передвиборчу обіцянку - закінчити війну в Україні, але не зробив це ні за 24 години, ні за 365 днів. Трамп лише налагодив діалог з росіянами - не завжди приємний для українців. З боку Москви перемовником став фінансист Путіна та виходець з Києва Кирило Дмітрієв.

Щоб переконати непостійного Трампа підтримати Україну, Київ підписав угоду з Вашингтоном щодо надр. 28 лютого, під час свого візиту до Білого дому, Зеленський мав намір погодити цей документ, проте зустріч закінчилася публічним конфліктом і передчасним завершенням візиту.

Напередодні підписання угоди ЕП опублікувала дані про те, які рідкісноземельні метали є на території України та чому Сполучені Штати ними цікавляться. Згодом ЕП проаналізувала текст угоди і зобов'язання України за цим документом.

Президентство Трампа позначилося на стані держбюджету України. Через усвідомлення того, що американська зброя більше не буде надходити безкоштовно, на початку року уряд почав "наближати" видатки: кошти, які планували витратити на виплату грошового забезпечення військовим наприкінці року, почали витрачати на закупівлю зброї та боєприпасів на початку року.

В літній період бюджетні витрати зросли на 400 мільярдів гривень, проте цього виявилося недостатньо. Через деякий час стало очевидно, що для виплати зарплат військовим необхідно ще 300 мільярдів гривень. Уряд опинився у складній ситуації, не знаючи, де знайти ці фінанси. На допомогу прийшов Європейський Союз, який вперше дав дозвіл на використання своїх коштів для військових потреб.

У червні Україна вперше з початку повномасштабної війни оголосила дефолт. Уряд не зміг виконати зобов'язання перед власниками ВВП-варантів, які були пов'язані з економічним зростанням. Переговори щодо реструктуризації тривали протягом півроку, і в грудні уряд представив свою останню пропозицію. Це стало вирішальним моментом, що призвело до скасування цього фінансового інструменту в країні.

Європейський парламент також вивчав діяльність тіньової економіки. У січні була опублікована значна розмова з організатором схем, що використовують дропів. Дропи — це особи, які добровільно надають злочинцям доступ до своїх банківських рахунків. Завдяки таким схемам, значні суми грошей проходять без оподаткування та фінансового контролю.

У 2024 році Нацбанк оголосив дропам війну, запровадивши обмеження на перекази з картки на картку. Однак викорінити цю схему регулятор не зміг. Ба більше, у дроп-схемах почали брати участь навіть фізособи-підприємці.

ФОПи в Україні використовують для інших схем з ухилення від оподаткування: для наймання працівників або дроблення великого бізнесу на сотні ФОПів. У листопаді стало відомо, що МВФ вимагає, аби Україна ліквідувала ці схеми. Зокрема - зобов'язавши ФОПи платити ПДВ, які заробляють понад 1 млн грн на рік.

Уряд очікує, що бюджет наповнюватиме бізнес, однак йому у 2025 році було несолодко. Росіяни зруйнували чимало потужностей: від виробника сублімованої їжі "Харчі" до складів одного з найбільших фармдистриб'юторів "Оптіма-фарм".

Проте деякі компанії змогли вразити навіть у таких складних умовах. Зокрема, "Київстар" у 2025 році пережив справжню трансформацію. З підприємства, яке опинилося під загрозою націоналізації через зв'язки з російськими олігархами, цей мобільний оператор став мультиплатформним гравцем. На початку року "Київстар" оголосив про намір придбати таксі-сервіс Uklon та платформу для бронювання медикаментів Tabletki.ua, а влітку – про плани створення великої мовної моделі українською мовою.

Врешті-решт, у серпні ця компанія стала першою українською фірмою, яка здійснила вихід на американську біржу NASDAQ. Початок торгів урочисто оголосила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

Також ЕП повідомляла про протистояння між фармацевтичними виробниками та аптечними мережами через так звані маркетингові внески. У цьому конфлікті взяла участь компанія "Дарниця", яка виступила за припинення "маркетингових" виплат, а також п'ять провідних аптечних мереж. У вересні аптечні мережі розпочали бойкот продукції "Дарниці", внаслідок чого виробництво на її заводі було зупинено.

Інший спір виник між мережею ресторанів "Балувана Галя" та мережею магазинів, що спеціалізуються на продажу напівфабрикатів, під назвою "Галя Балувана", стосовно прав на використання бренду.

У липні Верховна Рада запровадила експортне мито на сою та ріпак, яке зупинило їх експорт. У вересні в Україні дозволили перетинати кордон чоловікам у віці 18-22 роки. Це рішення та низка інших факторів призвели до того, що чимало закладів громадського харчування, зокрема в столиці, почали закриватися.

У 2026 році ЕП планує й надалі висвітлювати ключові економічні події, аналізувати тенденції, виявляти корупційні схеми та ділитися цими знахідками з читачами.

Однією з найважливіших подій року може бути встановлення миру або, принаймні, завершення активних бойових дій. На даний момент усі зусилля дипломатичних представників США та України зосереджені на досягненні цієї мети, проте поки що значного прогресу не спостерігається.

Велика частина фінансових експертів, а також уряд України, НБУ і Міжнародний валютний фонд, у своїх прогнози враховують можливість того, що війна триватиме до кінця 2026 року. Завершення конфлікту може суттєво вплинути на економічну ситуацію, державні бюджети та обмінний курс гривні.

ЕП також стежитиме за податковими змінами, яких вимагає МВФ, і за реформами, необхідними для отримання коштів від Євросоюзу та вступу України до блоку.

У фокусі залишатимуться політика Трампа та її вплив на світові фінансові ринки, а також доля заморожених російських активів, які Євросоюз намагався передати на потреби України у вигляді репараційного кредиту, але в останній момент ухвалив альтернативний варіант фінансування "діри" в українському бюджеті.

Атаки російських військ на енергетичну інфраструктуру спричинили тривалі аварійні відключення електроенергії в прикордонних громадах, а також у великих містах, таких як Київ і Одеса. Протягом наступного року ЕП планує уважно моніторити ситуацію з енергосистемою та відстежувати процес її відновлення.