У 2025 році глобальний стан свободи преси вперше в історії Індексу RSF був оцінений як "складний".
Згідно з показниками Індексу свободи преси за 2025 рік, загальна оцінка світової ситуації стала гіршою через погіршення фінансових умов для журналістики та зростання економічного тиску на цю сферу.
Глобальний стан свободи преси, який аналізує міжнародна організація "Репортери без кордонів" (RSF), вперше в історії Індексу класифікується як "складний". Про це свідчать дані Індексу свободи преси за 2025 рік, який пресслужба RSF надала "Детектору медіа".
У 2025 році середній бал усіх оцінюваних країн опустився нижче 55 балів, потрапивши в категорію "складна ситуація". 112 країн зі 180 знизили свої загальні бали в Індексі.
Україна цьогоріч опинилася на 62-ій сходинці, опустившись на одну позицію за рік. Вона випередила Бразилію (63), Кот-д'Івуар (64) та Андору (65), а також незначно поступилася Південній Кореї (61). Ситуація зі свободою преси в Україні класифікується як "проблематична".
Вперше за всю історію Індексу, умови для журналістської роботи виявилися незадовільними в половині країн світу, а задовільними – лише в менш ніж кожній четвертій державі.
У 42 країнах, де мешкає понад половина світового населення (56,7%), ситуація вважається "дуже критичною". У цих регіонах повна відсутність свободи слова, а діяльність журналістів супроводжується високим рівнем ризику. До цієї групи належать також Росія (171 місце, зниження на 9 позицій) та Білорусь (166 місце, підвищення на одну позицію).
У фінальну трійку цьогорічного Індексу потрапили Еритрея (180 місце), Північна Корея (179) та Китай (178).
З п'яти ключових показників, які формують Глобальний індекс свободи преси, один із них, що оцінює фінансові умови для журналістики та економічний тиск на цю сферу, знизив загальну оцінку для світу в 2025 році.
Економічний показник знаходиться на найнижчому рівні за всю історію. Значною мірою це пов'язано з концентрацією власності, тиском з боку рекламодавців та спонсорів, а також державною допомогою, яка обмежена, відсутня або розподіляється непрозоро.
Згідно з даними RSF, у 160 зі 180 досліджуваних країн (88,9%) медіа досягають фінансової стабільності "з труднощами" або "не досягають взагалі". Майже в третині країн світу видання закриваються через економічні проблеми. 34 країни вирізняються масовим закриттям.
У США (57 місце, падіння на 2 позиції), де економічний індикатор за два роки впав більш ніж на 14 пунктів, великі регіони перетворюються на інформаційні пустелі. Падіння країни на 28 позицій за соціальним показником свідчить про те, що преса працює у все більш ворожому середовищі.
Другий термін Дональда Трампа на посаді президента підкріпив цю тенденцію, оскільки призупинення фінансування USAID призвело до зупинки міжнародної допомоги. Це, в свою чергу, залишило сотні медіа в скрутному фінансовому становищі, що змусило деякі з них закритися. Наприклад, в Україні близько 90% редакцій залежали від грантів, які в основному надходили з США.
Ознайомтеся також з:
Ще одним важливим чинником, що негативно впливає на економічний індекс, є концентрація медійних активів. Відомості свідчать, що в 46 країнах ця концентрація є досить високою, а в окремих випадках – повністю під контролем держави. Це явище можна спостерігати, зокрема, в Росії, Угорщині (68), Грузії, Тунісі (129, зниження на 11 позицій), Перу (130) та Гонконгу (140).
Загалом, з 32 держав і територій Азіатсько-Тихоокеанського регіону 20 зафіксували спад економічних показників в Індексі 2025 року. У Африці ситуація погіршилася в 80% країн регіону. У Північній та Південній Америці 22 з 28 країн також відзначили зниження цього показника.
Європа продовжує бути провідною у регіональних оцінках, проте її внутрішні розбіжності зростають. Східна Європа та Центральна Азія стикнулися з найбільшим спадом у глобальному контексті, тоді як території ЄС та Балкан досягли найвищих показників у світі.
Норвегія (1) -- єдина країна у світі, яка має оцінку "добре" за п'ятьма показниками Індексу. Вона утримує першість дев'ятий рік поспіль. До трійки лідерів також увійшли Естонія (2) та Нідерланди (3). Вони випередили Швецію (4).
Незважаючи на це, 28 з 40 країн у ЄС та Балканах також виявили зниження економічних показників. Ситуація ускладнюється в Португалії (8), Хорватії (60) та Косові (99).
Як пише RSF, фінансування суспільного мовлення стало вирішальним випробуванням того, як країни в ЄС і на Балканах підтримують свій медіаландшафт. Чехія (10) вирішила посилити стабільність бюджету суспільних медіа, на відміну від Німеччини (11) та Франції (25). Натомість у Словаччині (38), Боснії (86), Сербії (96) і Косово суспільні медіа перебувають у кризі через скорочення бюджету та політичний контроль.
У 2024 році, згідно з Індексом свободи слова RSF, Україна зайняла 61-ше місце, піднявшись на 18 позицій у порівнянні з попереднім роком. Представники RFS зазначили, що це стало можливим завдяки зменшенню політичного втручання у роботу медіа в неокупованих регіонах, незважаючи на війну. Активність суспільства у засудженні тиску на журналістів також сприяла тому, що влада змушена була реагувати на ці виклики.
Перші місця у рейтингу 2024 року отримали Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували торік "добрі" показники свободи слова. Останні місця у рейтингу посіли Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.
У 2023 році Україна зайняла 79-ту позицію в Індексі свободи слова. Для порівняння, у 2022 році країна була на 106-му місці, а перед початком повномасштабної війни в 2021 році займала 97-му сходинку.
