Євген Чолій: Врешті-решт, Путін зумів викликати гнів президента Трампа.

28 березня 2025 року Володимир Путін, стосовно якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт за злочини проти українських дітей, наважився поставити під сумнів легітимність Президента України Володимира Зеленського у веденні переговорів щодо мирної угоди. Він навіть запропонував створення перехідного уряду, що свідчить про його очевидний намір підпорядкувати київську владу Кремлю.

Підступні міркування Путіна випливають з того факту, що заплановані на 2024 рік Президентські вибори в Україні були перенесені через геноцидну війну Росії.

Дійсно, 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан у відповідь на агресію Росії, яка розпочала масоване вторгнення. Відтоді Верховна Рада України неодноразово подовжувала цей режим, в основному на термін у 90 днів, у той час як країна щодня стикається з жорстокими атаками з боку російських військ.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", організація Президентських виборів під час воєнного стану в країні є забороненою.

Цю інформацію було засвідчено у рішенні Верховної Ради України, ухваленому 25 лютого 2025 року.

Проте, як це неодноразово було продемонстровано раніше, Путін не надто переймається такими "перешкодами", як дотримання верховенства права. Це особливо стало очевидним, коли він вніс зміни до російської конституції, аби отримати можливість обіймати президентську посаду ще один термін, всього через місяць після загибелі Олексія Навального в російському ув'язненні.

У своїй статті "Чому Україна не може провести вибори під час війни" Ольга Айвазовська, Голова правління Громадянської мережі ОПОРА, провідної позапартійної неурядової організації громадського нагляду та адвокації у сфері виборів, написала: "Неспровокована агресія Росії проти суверенної держави унеможливлює проведення президентських і парламентських виборів в Україні. [...] в Україні існує сильний консенсус щодо необхідності проведення виборів не раніше ніж через шість місяців після закінчення воєнного стану, який підтримується владою, опозицією та суспільством. Легітимність влади в Україні є виключною прерогативою українського народу".

Те, що Президентські вибори в Україні були відкладені через запровадження воєнного стану у зв'язку з безперервними та цілеспрямованими атаками Росії на мирних жителів і цивільну інфраструктуру, є цілком виправданим. Однак абсолютно абсурдний факт, що держава-агресор, чия геноцидна війна проти України стала безпосередньою причиною запровадження воєнного стану, порушує це питання у вигляді скарги на міжнародній арені - це виходить за межі здорового глузду.

Путін, який, можливо, безпідставно продовжує користуватися довірою президента Трампа, зрештою викликав гнів американського лідера своїми нелогічними заявами щодо легітимності Президента України.

Це навіть змусило Президента Дональда Трампа висловити загрозу впровадження вторинних санкцій стосовно покупців російської нафти, якщо Кремль продовжить свої зухвалі затягування та здійснюватиме нові акти насильства в Україні.

Як і прогнозував Президент України, з того моменту, коли Президент Трамп розпочав перемовини про укладення угоди про припинення вогню, Росія активно перешкоджала цьому процесу та нарощувала удари по цивільному населенню і інфраструктурі України, використовуючи ракети та дрони.

Останній маневр Путіна, пов'язаний із оскарженням легітимності українського президента, має стати тривожним попередженням про можливі наслідки, які можуть виникнути, якщо США спробують задобрити російського диктатора та його ненаситні імперіалістичні прагнення. У результаті, намагання умиротворити Путіна може призвести до нової світової війни, аналогічно тому, як політика Чемберлена щодо Гітлера призвела до катастрофічних наслідків після Мюнхенської угоди 1938 року.

Очевидно, що Путін не хоче миру. Він прагне заволодіти всією Україною як необхідним першим кроком до відтворення Радянського Союзу, а згодом і його розширення. 31 березня 2025 року Путін підписав указ про проведення найбільшої за 14 років призовної кампанії в Росії, а саме - мобілізацію приблизно 160 000 чоловіків у період з квітня по червень 2025 року для досягнення цієї мети.

Якщо США справді прагнуть укласти реальну, справедливу і тривалу мирну угоду, вони мусять змусити Путіна до цього, однозначно продемонструвавши, що країни-члени НАТО нададуть Україні всю необхідну підтримку для перемоги у війні, розв'язаній Росією.

Інакше кажучи, президент Сполучених Штатів повинен впровадити рішучий курс "мир через силу", щоб змусити Путіна зупинити агресію проти України та залякування Західних країн. Усі інші стратегії можуть бути розцінені Путіним як вияв слабкості, що він неодмінно використає для реалізації своїх імперських амбіцій.