Енергетичний сектор Китаю: як країна переходить на сонячну та вітрову енергію.
У квітні 2025 року Китай встановив кількість сонячних електростанцій, що перевищує загальний обсяг, створений Австралією за всю її історію, намагаючись зменшити залежність від імпортованих викопних видів пального та поліпшити якість повітря.
Австралія досі залишається світовим лідером у галузі сонячної енергетики, і це демонструє вражаючу швидкість впровадження Китаєм технологій відновлюваної енергії в усі аспекти свого життя. Фокус переклав статтю репортера ABC News Джо Лаудера під назвою "Чому Китай стає першою у світі електродержавою".
Не варто помилятися, вважаючи, що ця зміна зумовлена моральними зобов'язаннями боротися зі змінами клімату. Причини, чому Китай діє подібним чином, більше пов'язані з прагненням зменшити залежність від імпортованих викопних пального та зменшити забруднення, яке воно викликає, ніж із бажанням зупинити підвищення температур. Ця наддержава зосередила свої економічні ресурси та прагнення на розвитку технологій відновлювальної енергії, що прискорює кінець ери викопного пального та наближає епоху електричних держав.
Сучасна промислова економіка в значній мірі залежить від викопного пального. Проте, у всьому світі спостерігається поступова відмова від нього, що свідчить про те, що ми переорієнтовуємо нашу економіку на перспективні сектори чистих технологій, — зазначив Муйі Ян, провідний аналітик з Китаю в енергетичному аналітичному центрі Ember. — Коли буде визначено новий напрямок, енергія стане самопідтримуваною. Це унеможливить повернення до старих практик. Я впевнений, що Китай вже обрав шлях до майбутнього з чистою енергією. Чи може бути так, що китайський уряд вирішить: "Ми повернемося до автомобілів на викопному паливі замість електромобілів"? Це абсолютно неймовірно. Цей процес тільки набирає обертів.
Важко повною мірою уявити масштаби впровадження екологічних технологій у Китаї, проте огляд недавньої історії може допомогти зрозуміти суттєві трансформації, які відбулися. У кінці XX століття Китай перетворився на глобального виробника, що спеціалізується на виготовленні доступної, але низькоякісної продукції. Хоча ця індустріалізація сприяла модернізації країни, вона також призвела до серйозних екологічних проблем та значного забруднення повітря. Багато підприємств працювали на основі викопного пального, що сприяло різкому зростанню викидів, а Китай став найбільшим забруднювачем на планеті.
У 2006 році Китай випередив США, зайнявши лідируючу позицію, проте Сполучені Штати продовжують залишатися найбільшими винуватцями в історії, оскільки їхній внесок становить близько 25% від усіх викидів.
Проте зміна курсу Китаю на відновлювальні джерела енергії зумовлена не лише необхідністю зменшення викидів. Забруднені води та шкідливий міський смог стали серйозними викликами для країни, що змусило її вжити заходів. У рамках цієї стратегії, започаткованої десять років тому, був впроваджений план "Зроблено в Китаї 2025", що окреслює шляхи модернізації виробничих потужностей з акцентом на високі технології, зокрема ті, які потрібні для боротьби зі змінами клімату.
Авторитарний уряд поставив державні інтереси на перше місце у впровадженні чистих технологій, що відбувається в масштабах і темпах, які важко уявити в більшості демократичних країн. Країна почала активні інвестиції в усі аспекти відновлювальної енергетики, зокрема у вітрову та сонячну енергетику, електричні автомобілі та акумулятори, які використовуються як у транспортному секторі, так і для зберігання енергії. Для реалізації цих ініціатив були залучені значні державні дотації, як повідомив Муйі Ян з Ember.
"Усі ми усвідомлюємо, що для розвитку нових галузей і технологій необхідний певний рівень захисту. Це подібно до того, як допомагати малюку навчитися ходити: спочатку йому потрібна підтримка. Проте я переконаний, що підхід Китаю до такої підтримки завжди був чітким: вона не повинна бути безмежною," – зазначив він.
У 1990-х роках, коли Китай здобув індустріальну перевагу, країна усвідомила, що може значно підвищити виробництво, зосереджуючи всі етапи виробничого процесу в одному регіоні. Цей принцип також був використаний для розвитку відновлювальних джерел енергії: наприклад, підприємства з виготовлення акумуляторів були розташовані поблизу автомобільних заводів.
"Це не просто питання субсидій. Мова йде про стратегічне планування, систематичні зобов'язання та цілеспрямовану підтримку," -- зазначив Ян.
У процесі впровадження ініціативи "Зроблено в Китаї" зростала потреба в електроенергії для підтримки енергоємних виробництв та життя зростаючого середнього класу. Щоб не відстати від вимог часу, Китай активно зводив нові вугільні електростанції, водночас нарощуючи потужності вітрових і сонячних електростанцій.
Цей "дисонанс" між розвиваючимися відновлювальними джерелами енергії та вугіллям у Китаї призвів до того, що країну почали сприймати як одночасно і кліматичного спасителя, і як злочинця. Це також означало, що рівень викидів продовжував зростати.
Через десятиліття після початку реалізації плану "Зроблено в Китаї" перетворення країни в галузі чистої енергетики приголомшують.
"Ця політика дійсно заслуговує на увагу, оскільки являє собою десятирічний план, спрямований на те, щоб стати ключовим гравцем у світовій індустрії чистих технологій, і їм вдалося досягти цієї мети, -- зазначила Керолайн Ван, керівниця відділу взаємодії з Китаєм у аналітичному центрі Climate Energy Finance. -- Вони стали незамінними учасниками нової глобальної економіки."
Китай займає вражаючу частку у глобальному енергетичному секторі, контролюючи 50% світового виробництва сонячної енергії, половину вітрових електростанцій та половину всіх електромобілів, що виготовляються у світі.
"У квітні було введено в експлуатацію 45,2 ГВт нових потужностей сонячної енергії, що більше, ніж загальна потужність сонячних станцій в Австралії, -- зазначила Керолайн Ванг. -- Відновлювальна енергетика в Китаї демонструє експоненціальне зростання, що також сприяє зменшенню використання вугілля та викидів. Наразі ми спостерігаємо структурний спад у споживанні вугілля, що вже має позитивний вплив на рівень викидів."
Останнє дослідження Carbon Brief виявило, що викиди в країні зменшилися на 1,6% у першому кварталі 2025 року. Китай відповідає за 30% глобальних викидів, що підкреслює цю подію як критично важливу в контексті протистояння змінам клімату.
Завдяки неперевершеній економії масштабу, це різке прискорення також призвело до зниження вартості електрифікації в усьому світі та зробило Китай світовим лідером у галузі чистих технологій. Електромобілі китайського виробництва стають дедалі популярнішими на австралійських дорогах, що вже сталося з сонячними панелями й акумуляторами, встановленими в австралійських будинках.
"Китай ефективно сприяв зниженню порогу для початку переходу, що полегшує іншим націям можливість адаптації, -- зазначив Муйі Ян з Ember. -- Процес переходу повинен бути доступним, інакше для багатьох країн, що розвиваються, він стане надзвичайно складним."
Згідно з інформацією Carbon Brief, у 2024 році Китай вже зменшив глобальні викиди за межами своєї території на 1% завдяки експорту чистої енергії, і ця позитивна динаміка, ймовірно, продовжиться протягом наступних трьох десятиліть.
Керолайн Ванг зазначає, що ця зелена ера також принесла значні економічні вигоди.
"Минулого року ця галузь забезпечила 10% їхнього ВВП -- і це всього лише одна галузь, чиста енергетика. Вона обігнала сферу нерухомості, і це багато про що говорить, оскільки ще кілька років тому саме нерухомість була рушійною силою їхньої економіки. Але тепер її обігнала чиста енергетика", -- сказала вона.
Зростання використання відновлювальних джерел енергії в Китаї заслуговує на увагу ще й тим, що воно суттєво контрастує з політикою іншої світової наддержави — Сполучених Штатів під управлінням президента Дональда Трампа.
Відкинувши на задній план негативний вплив на клімат, США можуть знову звернутися до своїх традицій, слідуючи принципу "бурі, дитинко, бурі", адже країна здатна видобувати більше викопного пального, ніж потрібно для задоволення внутрішніх потреб.
У Китаї ситуація виглядає інакше. Однією з ключових причин, чому країна вирішила перейти на електрифікацію, є бажання зменшити свою залежність від імпортованих викопних ресурсів.
"На мою думку, тут простежується глибоке стратегічне мислення. Це питання не лише в екологічних та міжнародних зобов'язаннях, і не можна повністю звести його до економічних вигод у контексті робочих місць та інвестицій, — зазначив Ян. — Енергія є основним ресурсом для економічної діяльності. Забезпечення енергетичної безпеки має критичне значення, оскільки необхідно для підтримки функціонування економіки. Китай визнає, що стара модель розвитку, яка базується на викопному паливі, є нестійкою, і з часом вона стає менш здатною забезпечити довгострокове процвітання."
Коли світові економіки підсіли на викопне паливо, вони стали залежати від країн, які могли його постачати, а ціни на викопне паливо все більше диктували ситуацію на світових ринках.
"Це походить від проблем 1970-х років, пов'язаних із [нафтовою] кризою, -- сказав Йорріт Госенс, науковий співробітник Центру політики в галузі клімату та енергетики в Школі державної політики Кроуфорда при Австралійському національному університеті. -- Ось тоді люди дійсно починають думати про енергетичну безпеку, особливо коли ми говоримо про Китай. Китай зазвичай описується як країна, дуже багата вугіллям, але дуже бідна на природний газ і нафту".
Електрифікація трансформує обстановку, і Китай, який є найбільшим імпортером нафти у світі, вже починає відмовлятися від неї завдяки розвитку електромобілів.
"Якщо ви сьогодні поїдете в Пекін, то, чесно кажучи, можете стояти на перехрестях із чотирма смугами руху в кожному напрямку, і вулиця буде тихою, як миша. Найгаласливішим об'єктом, що проїжджав повз, буде скрип велосипеда", -- зауважив доктор Госенс.
Минулого року імпорт сирої нафти в Китай скоротився вперше за два десятиліття, за винятком нещодавньої пандемії. За даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай, як очікується, досягне піку видобутку нафти 2027 року. Це вже впливає на прогнози світового видобутку нафти, оскільки Китай забезпечив дві третини зростання попиту на нафту за десятиліття до 2023 року.
У XX столітті домінували країни, багаті на викопне паливо, і багато світових конфліктів точилися за доступ до нього, владу над ним і його експлуатацію. За правильного підходу електрифікація може змінити і це, оскільки більшість країн вироблятимуть власну електроенергію.
"Навіть якщо у вас доволі низькоякісні природні ресурси, із сонячної панелі все одно можна вичавити чимало електроенергії. Це справді змінює геополітику, -- сказав доктор Госенс з Австралійського національного університету. хВідновлювана енергія -- найбезпечніша форма енергії, оскільки вона просто усуває необхідність в імпорті. Але і вартість теж, вірно? Це стабільна вартість. Ви фіксуєте її одразу після будівництва. Ви знаєте, якою буде ціна на електроенергію. Ви захищені від обох ризиків, якщо використовуєте більше відновлюваної енергії".
Австралія, яка є одним із провідних світових експортерів вугілля та газу, може отримати значну вигоду від цього, адже швидка електрифікація Китаю відкриває нові можливості для інших країн.
"Навіть якщо у нас все ще тривають ці кліматичні війни... ми можемо сперечатися про те, як швидко нам слід відмовитися від викопного палива всередині країни, [але] в кінцевому підсумку решта світу вирішуватиме, скільки їм купувати нашого вугілля, газу і залізної руди, -- сказав доктор Госенс. -- Я думаю, що найбільший ризик -- це те, що ми не зможемо до чогось підготуватися і що ці зміни відбудуться набагато швидше, ніж ми зараз очікуємо".
На переконання Керолайн Ванг з Climate Energy Finance, Австралії слід об'єктивно аналізувати події, що відбуваються в Китаї.
"Я думаю, що розрив між Австралією та іншими західними країнами полягає в знаннях і розумінні. Китай -- складна країна... у неї є і плюси, і мінуси. У сфері енергетичного переходу, яка сповнена складнощів, Австралії вкрай необхідно, відповідно до наших стратегічних національних інтересів, розуміти, що відбувається в Китаї".
Шукати надію в контексті національних інтересів і безпеки може виглядати незвично, проте, за словами Ван, зміни в Китаї дозволяють їй із більшою впевненістю оцінювати ситуацію з кліматичними викликами.
"Це найбільше джерело викидів у світі, країна з найбільшим населенням. Якщо їм вдалося домогтися цього за такий короткий час -- за десятиліття -- це свого роду досягнення, якого ми не бачили в жодної іншої країни. І це дуже надихає. Бачачи це на практиці, я вселив надію в інші країни, включно з Австралією... Є чому повчитися", -- прокоментувала вона.
Раніше повідомлялося, що ціни на полікремній в Китаї зросли через урядові ініціативи, спрямовані на зменшення надмірних виробничих потужностей. Лише за один тиждень вартість цього матеріалу піднялася на 15%, а максимальна ціна досягла 41 700 юанів (5809 доларів США) за тонну.
