Електронне голосування або голосування поштою. Чи розглядають можливість впровадження цього формату для громадян України?
Фото: Пресслужба ВРУ
Ідею з електронним голосуванням відкинули. А зараз повернули?
Понад рік на базі Комітету Верховної Ради з державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створили робочу групу для напрацювання проєкту закону про перші повоєнні вибори.
Її голова, нардепка "Слуги народу" та групи "Розумна політика" колишнього спікера Дмитра Разумкова Аліна Загоруйко ще на початку осені розповідала LB.ua, що підготовка над єдиним проєктом для проведення виборів (виключно після скасування воєнного стану, як і передбачає Конституція) триває кволо.
Хоча ще в листопаді минулого року ця робоча група, підкомітет Верховної Ради з питань виборів разом з представниками ЦВК і громадським сектором презентували перший драфт законодавчих змін щодо неможливості проведення виборів чи референдумів на окремих територіях України. Тоді цей драфт презентували без участі медіа, а текст документа вирішили не оприлюднювати. Аби уникнути політизації та звинувачень у черговій зраді. Однак LB.ua отримав цей проєкт, яким пропонували розширити повноваження парламенту визначати територій без виборів за зверненням ЦВК і критерії неможливості проводити їх на окремих територіях.
Фото: надано пресслужбою Аліна Загоруйко
Тоді ж робоча група окреслила основні питання, які необхідно вирішити, щоб провести перші повоєнні вибори:
-- як організувати голосування для мільйонів українців, які перебувають за межами країни;
-- як актуалізувати Реєстр виборців, якого не оновлювали з 24 лютого 2022 року, враховуючи понад шість мільйонів внутрішньо переміщених осіб;
-- як забезпечити право обирати військовим, частина яких, очевидно, навіть після закінчення воєнного стану однаково перебуватиме на позиціях;
Чи матимуть можливість особи, які залишили Україну під час війни, брати участь у виборах? Згідно з діючими нормами законодавства, кандидати зобов'язані проживати на території України протягом останніх п'яти років.
Вибори у 2025-му? У владі обговорюють можливі сценарії
Фото: EPA/UPG Робоча група поки що не знає, як забезпечити право військових на голосування
На початковому етапі діяльності групи обговорювалася концепція впровадження додаткової можливості голосування через платформу "Дія". Однак з часом це питання було виключено з порядку денного через конфлікт із статтею 71 Конституції, яка гарантує громадянам право на вільне та, що особливо важливо, таємне голосування. Це принципове положення зазнає загрози у разі застосування ідентифікації через "Дію".
Проте 2 листопада цього року голова парламентського комітету та представниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк опублікувала пост, в якому виклала результати дослідження щодо перспектив впровадження електронного голосування та голосування поштою в Україні.
"Незалежно від дати перших виборів після війни, необхідно заздалегідь підготувати законодавчу базу, щоб забезпечити їх проведення відповідно до найвищих стандартів демократії," -- зазначила Шуляк.
За її словами, у Комітеті держвлади вже презентували дослідження про використання таких альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні.
Цей звіт, що налічує понад 100 сторінок, був створений у рамках ініціативи Ради Європи "Сприяння демократичним виборам в Україні після війни", яка реалізується в контексті Плану дій Ради Європи "Стійкість, відновлення та відбудова" на період 2023-2026 років.
За словами Віталія Безгіна, члена комітету та фракції "Слуга народу", "на проведення цього дослідження не було витрачено жодної бюджетної гривні. Всі витрати покрили наші партнери".
Зображення: facebook/Vitaliy Bezgin Віталій Безгін Які рекомендації щодо впровадження дистанційного голосування в Україні?
У дослідженні вказано, що юристи, доценти університетських кафедр із Швейцарії, Франції, Данії, Бельгії та України (зокрема, Києво-Могилянської академії), а також експерти з оцінки виборів до Європейського парламенту, проаналізували питання потенціалу та ризиків впровадження електронного голосування в Україні.
Передусім – під час голосування для громадян, які перебувають за кордоном, на перших виборах після війни.
Важливо, що експерти чітко не вказують на те, що дистанційне голосування суперечить ст. 71 Основного закону України, а лише додають: "Якщо розглядати онлайн-голосування в довгостроковій перспективі, то на додачу до технічних аспектів варто приділити особливу увагу правовим викликам, таким як внесення змін до Конституції, які даватимуть змогу проводити голосування не на папері".
Зазначається, що поштове голосування використовується в 19 країнах Європейського Союзу, тоді як інтернет-голосування реалізовано лише у Франції та Естонії серед країн-членів ЄС.
Проте, згідно з дослідженням, для України загрози, пов'язані з впровадженням дистанційного голосування, оцінюються експертами як "значно вищі, ніж у більшості інших країн Європейського Союзу".
Фото: EPA/UPG Онлайн-голосування у США
Отже, у висновках, підготовлених для Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зазначено, що Україні необхідно розробити безпечну систему дистанційного голосування. Ця система повинна забезпечити захист від підкупу голосів і примусу виборців. Крім того, важливо, щоб вона була стійкою до потенційних зовнішніх загроз, зокрема з боку Росії. Також потрібно вжити заходів для зменшення ризиків внутрішньої корупції.
"Підсумовуючи, варто зазначити, що жодна існуюча ІТ-система на цей момент не може задовольнити ці потреби України... Тому проведення виборів з онлайн-голосуванням у короткий проміжок часу було б неможливим, враховуючи вимоги безпеки та наявні загрози", -- вважають експерти.
Водночас вони високо оцінюють потенціал нашої "Дії", яка "потенційно може слугувати основою для такої інфраструктури", -- наголошується у звіті.
У "Слузі народу" дотримуються думки, що електронне голосування не порушує положення Конституції.
Голова робочої групи, що займається розробкою законопроекту для виборів після війни на основі комітету з державної влади Верховної Ради України, Аліна Загоруйко, у своєму коментарі для LB.ua зазначила, що електронне голосування не є прямим порушенням Конституції України.
Фото: нардеп "Голосу" Ярослав Железняк
"По-перше, Конституція України встановлює, що вибори повинні проходити в умовах свободи, загальності, рівності, прямоти та таємності. Однак, як саме держава гарантуватиме виконання цих принципів, Конституція не уточнює," — зазначила вона.
З її точки зору, практика демонструє, що найефективніше забезпечити дотримання всіх зазначених принципів можна лише в умовах контролю. "На виборчій дільниці, де голосування відбувається особисто та анонімно, а також забезпечується спостереження за виборчим процесом", — зазначила вона.
Тому експерти і окреслити купу питань, повʼязаних з гіпотетичною організацією інтернет-голосування.
"На це питання ми поки що не маємо відповідей. Проте результати проведеного дослідження ясно демонструють, що в Україні немає належної законодавчої та технічної основи для запровадження електронного голосування або інших альтернативних методів, таких як голосування поштою," – відзначила Аліна Загоруйко.
Її колега по комітету та фракції "Слуга народу" Віталій Безгін додав у спілкуванні з LB.ua, що до е-голосування треба ставитись дуже обережно, перш за все через низький рівень суспільного сприйняття.
"А відповідно, рівень легітимності результатів такого голосування в очах суспільства. З іншого боку, нам потрібен дієвий механізм щодо забезпечення голосування українців, які наразі перебувають поза межами країни. Думаю, тут певну аналітичну роботу має провести і нове Міністерство національної єдності. Також варто ретельно вивчати моделі закордонних голосувань в тій же Молдові або Туреччині. Тут точно не має буде різких рухів, тільки збалансовані рішення, що сприймаються громадянами", -- закликав Безгін.
Опозиційні сили та юристи – "проти"
Вікторія Сюмар, членкиня парламентського комітету з питань протидії корупції та представниця фракції "Європейська солідарність", висловила думку, що впровадження електронного голосування може створити суттєві загрози, як для міжнародного визнання виборчих результатів, так і для внутрішньої стабільності в Україні.
Image credit: eurosolidarity.org
"Післявоєнні вибори будуть під величезним мікроскопом. Бо це питання: чи виборола Україна свободу та демократію внаслідок кровопролитної війни з російською диктатурою. Будь-яке шулерство в стилі електронного голосування, яке не може гарантувати анонімність волевиявлення, створить прямі загрози визнанню виборів і загрожуватиме стабільності країни та вибуху зсередини. Нікому б не радила з цим бавитися, зважаючи бодай на факт скільки в країні зброї", -- сказала Сюмар у коментарі LB.ua.
Юрист і колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера також висловлює думку, що електронне голосування призведе до внутрішніх і зовнішніх наслідків.
"Відсутність довіри до результатів виборів може стати проблемою як в Україні, так і за її межами... Це теоретично може призвести до юридичних оскаржень результатів. Зокрема, варто згадати досвід 2004 року, коли відбулася Помаранчева революція і третій тур виборів, що приніс перемогу Віктору Ющенку... Але чи коли-небудь Конституція справді стримувала парламентаріїв від вчинення неконституційних дій?" — ставить питання Магера.
Image source: president.gov.ua
Співрозмовники LB.ua у профільному комітеті наразі констатують, що на цей час єдиний законопроєкт для проведення післявоєнних виборів не готовий.
"Однак ми вже починаємо підготовку до виборів, які відбудуться наступної осені. Щодо інших аспектів їхнього формату, обговорення все ще триває," – зазначило авторитетне джерело у фракції "Слуга народу".
