Підтримка України: США перестали бути союзником, а Німеччина втратила позиції лідера в ЄС?
Німеччина шокована конфліктом Трампа з Зеленським у Білому домі, але не може відігравати провідної ролі у виробленні політики ЄС щодо США та України. У Берліні формують новий уряд після виборів до Бундестагу.
У четвер, 5 березня, чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц налаштований на зустріч із можливим наступником Фрідріхом Мерцом у Відомстві федерального канцлера. Головною темою їхнього обговорення стануть подальші дії у зв'язку з війною в Україні та питання безпеки. Ця зустріч відбудеться напередодні спеціального саміту Європейського Союзу, присвяченого Україні та оборонним аспектам, який заплановано на 6 березня.
Німецькі політики вражені нещодавніми подіями, які, як ніколи раніше, продемонстрували, як стрімко та радикально змінюється геополітичне середовище. У Берліні зараз активно шукають рішення на нові виклики: перш за все, необхідно більш чітко визначити свою позицію стосовно США та Росії, а також гарантувати безпеку Німеччини і Європи в цілому.
Після інциденту в Білому домі між Зеленським і Трампом стало очевидно, що Сполучені Штати "не зможуть бути надійним союзником Європи в найближчому майбутньому, коли йдеться про спільні цінності та інтереси", зазначив у понеділок, 3 березня, професор Бундесверського університету в Мюнхені Карло Масала в інтерв’ю радіо Deutschlandfunk.
На думку політолога, нещодавні події свідчать про те, що Трамп, якщо говорити спрощено, переходить на "сторону Путіна", а не намагається зайняти нейтральну позицію щодо Європи, Росії та інших учасників. Якби він дійсно прагнув "нейтралітету", то не пропонував би Росії значного економічного співробітництва та повернення до міжнародної спільноти, а також не обіцяв би російському народу, що у конфлікті з Україною "вони отримають все, чого прагнуть".
На думку експертки з безпеки берлінського фонду "Наука і політика" Клаудіа Майор, Німеччина стикається з ситуацією, коли "її головний союзник перестає діяти як партнер і починає становити загрозу для безпеки". Цю заяву вона зробила в інтерв'ю телеканалу ZDF.
Всі ці події розгортаються на фоні попередніх дискусій у Німеччині щодо формування урядової коаліції після виборів до Бундестагу. Ймовірно, новим керівником уряду стане Фрідріх Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС).
На зустрічі в Лондоні 2 березня ініціативу вели не чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц, а президент Франції Еммануель Макрон разом із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Вони висловили підтримку Володимиру Зеленському та запропонували ініціативу щодо припинення вогню між Росією та Україною. Проте вже наступного дня було спростовано інформацію про те, що на цій зустрічі був розроблений проект мирної угоди.
Причини стриманості Шольца під час його візиту до Лондона мають свої корені. Після виборів до Бундестагу він продовжить виконувати обов'язки канцлера, поки не буде обрано його наступника. Проте в Німеччині існує традиція, згідно з якою чинний прем'єр утримується від прийняття важливих та довгострокових політичних рішень і заяв. Все, що стосується Росії, України та США, має потенційно серйозні наслідки.
Проте лідер соціал-демократів Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) заявив 3 березня, що Німеччина не стоїть осторонь у ці неспокійні часи, адже Шольц був присутній на зустрічі із Зеленським у Лондоні. За його словами, новий федеральний уряд "нестиме велику відповідальність за європейську політику. Разом із Польщею та Францією цим трьом країнам ЄС належить забезпечити стабільність у Європі". Клінґбайль, якого в Берліні вважають кандидатом на посаду міністра закордонних справ, назвав скандал у Вашингтоні "тривожним дзвінком".
Політичний Берлін уже прокинувся. Раптом заходи, які ще недавно здавалися немислимими, стали відкрито обговорюватися. Йдеться про нові масштабні програми вартістю в мільярди доларів, спрямовані на те, щоб Бундесвер міг захищати країну без США, самостійно або у співпраці з іншими європейськими країнами.
Масштабна підтримка України у її боротьбі проти російської агресії з боку США може бути повністю припинена. Наразі президент Дональд Трамп вже зупинив постачання озброєнь Україні. Обговорюються суми до 400 мільярдів євро, які будуть необхідні у разі остаточного припинення американської допомоги для продовження військової підтримки України. Ще на минулому тижні йшлося про 200 мільярдів євро. Ці кошти, незалежно від фінальної суми, Німеччина не зможе виділити з власного бюджету і буде змушена залучити кредити. Мова йде про створення нового "спеціального фонду".
Рішення щодо створення такого фонду має бути винесене на голосування Бундестагу, обраному в 2021 році, і для його ухвалення необхідна підтримка двох третин депутатів. У новому складі парламенту, через значну присутність представників правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) та Лівої партії, не можна очікувати наявності такої більшості. Ці партії, ймовірно, не підтримають ініціативи потенційних союзників ХДС/ХСС та СДПН. До моменту ухвалення рішення залишилося всього кілька тижнів: перше засідання нового Бундестагу відбудеться 24 березня.
Фрідріх Мерц планує сформувати новий уряд до кінця квітня. Наразі Мерц веде переговори з СДПН про створення коаліції. У вівторок, 4 березня, стало відомо, що верхівки партій домовилися про зміни до Основного закону країни, аби дозволити уряду брати кредити на фінансування оборонних видатків. Аби їхні плани втілились у життя, партіям потрібно заручитися підтримкою інших політсил у нинішньому складі Бундестагу - Вільної демократичної партії або Зелених. І ті, й інші поки що стримано відреагували на плани.
