День, коли відкидається раціональність. Наслідки мит Трампа для США, України та глобальної спільноти.

Глобальна торговельна конфлікт, ініційований американським президентом 2 квітня, відштовхує світ назад до епохи 1928-1935 років, створюючи тривожні прогнози. Проте для України це може стати шансом для нових цікавих можливостей.

Як створити вражаючу презентацію? Спершу варто підготувати яскраві плакати, додати візуальні ефекти та продумати захоплюючий анонс. Не забудьте залучити друзів, щоб вони допомогли створити інтригу за місяць до події. Таким чином, ваш захід точно справить враження. Цю ж стратегію використав Дональд Трамп 2 квітня, коли оголосив про наймасштабнішу торгову кризу з часів Великої Депресії 1930-х років, що призвела до майже гарантованої рецесії світової економіки. Проте, він зробив це з неабияким ефектом і стилем.

Згідно з інформацією західних ЗМІ, він мав намір втілити свої плани ще 1 квітня, проте зрозумів, що в День дурня його не сприймуть всерйоз. І, дійсно, світові та, зокрема, американські фондові ринки відреагували на цю новину без жодних жартів — стався найбільший одномоментний спад індексів з часів початку пандемії COVID-19. Ціна на нафту також впала, повернувшись до попередніх рівнів після зростання, яке було зафіксовано на фоні нової ескалації конфліктів у регіоні, зокрема з Ізраїлем на Близькому Сході. Ці коливання відчули всі сировинні та навіть аграрні ринки. Шоу справді вдалося.

Що прагне досягти Трамп, чи є це реальним, та як ці події можуть вплинути на Україну і наших основних торгових партнерів з Європейського Союзу? Дізнайтеся більше на електронних ресурсах УНІАН.

Трамп запровадив підвищені мита для всіх країн світу, за винятком Росії, Північної Кореї, Куби та Ірану. Ці держави вже підпадають під санкції, тому, з точки зору адміністрації, цього достатньо. У списку також не виявилося Гренландії, хоча Данія присутня, а також відсутні Буркіна-Фасо, Сомалі, Сейшельські острови, Палау та Ватикан. Експерти вважають, що американці просто не звернули на них уваги.

Усі решта країн зіткнулися з підвищеними митними ставками, які коливаються від 10% до 50%. Чомусь президент США проявив особливу неприязнь до французької заморської території Сен-П'єр і Мікелон, для якої тариф було збільшено на 50%. Також під аналогічні зміни потрапили Лесото (50%), Камбоджа (49%) і Лаос (48%).

Уся ця ситуація подається не як агресивна торгівля з боку США, а скоріше як "реакція" на тарифи, введені всіма країнами зі списку (фактично, всіма країнами, окрім найбільш авторитарних режимів) проти американських товарів. А ці підвищені до небачених рівнів ставки називаються "дисконтом", що, мовляв, є умовно розподіленим "митом проти США". Проте це не відповідає дійсності. Американська сторона стверджує, що у них є "свої розрахунки".

В цілому можна зазначити, що команда Трампа проявила значну креативність у складанні списків, акцентуючи увагу, по-перше, на усіх союзниках Сполучених Штатів, а по-друге, на всіх офшорних зонах, які можуть бути використані для ухилення від цих обмежень.

Ставки тарифів на імпорт з Європейського Союзу були підвищені на 20%, що в сумі становить близько 600 мільярдів доларів щорічно для США. Для Японії тариф становить 24%, для Південної Кореї — 25%, а для Тайваню — 32%. Навіть Ізраїль, якого Трамп публічно підтримує, зазнав підвищення на 17%. Особливо варто відзначити Індію, імпорт з якої обкладається додатковим митом у 24%. Що стосується Канади та Мексики, то президент США 2 квітня не згадав про них, оскільки вони вже отримали свої 25% ще в лютому-березні, а канадцям додатково встановили +10% на нафту та енергоносії, від яких північ США сильно залежить.

Основний удар припав на Китай — з 2 квітня було введено 20% мита. Здається, це не так вже й багато. Проте, з 9 квітня очікується новий етап підвищення ставок на додаткові 34%. Таким чином, загалом китайські товари підпадають під 54% нових мит, що фактично ускладнює їх доступ до американського ринку.

Ось як виглядає "День звільнення Америки". Але які думки експертів з цього приводу? Андрій Тарасенко, провідний аналітик GMK Center, що спеціалізується на металургійній галузі, зазначає, що багато хто з нетерпінням чекав на цей момент, проте все ж залишився враженим, оскільки більшість вважала, що це лише маніпуляція з боку Трампа, особливо з огляду на те, що найбільші втрати зазнають самі Сполучені Штати.

На сьогодні вся світова економіка переживає кризу. Основною причиною цього є шок пропозиції на американському ринку. Очікується, що Сполучені Штати можуть повністю призупинити імпорт, що створить аналогічний до ковідного шок. Є ймовірність, що в найближчі два місяці американці можуть утриматися від імпорту, чекаючи на покращення ситуації. Оскільки США є провідною економікою світу, їхні дії суттєво вплинуть на всі країни, включаючи Європейський Союз, Китай та навіть Україну. ЄС, зокрема, є нашим найбільшим торговим партнером. Тож багато експертів прогнозують "ланцюгову реакцію", але першими наслідки відчують саме Сполучені Штати, вважає спеціаліст.

Як саме мита вплинуть на США, він демонструє на прикладі автомобільної промисловості.

Виробництво машинобудівної продукції в США включає компоненти, які можуть неодноразово перетворюватися в міжнародних поставках. Наприклад, деталь може надійти з Канади до США, пройти обробку, а потім бути відправленою до Мексики, де, будучи частиною агрегату, знову повертається до США. На кожному з цих етапів накладаються мита, що створює суттєві виклики для американської промисловості, - зазначає пан Тарасенко. - Відповіддю стане перенесення цих витрат на кінцевого споживача, що призведе до інфляції. Ймовірно, вона зросте на 20% або більше, враховуючи середній рівень мит. Це вже формує інфляційний шок. У відповідь на такі зміни, будуть вжиті монетарні заходи для стабілізації економічної ситуації, що не обіцяє нічого доброго для американського бізнесу.

Він вважає, що основне питання, яке наразі хвилює бізнес, полягає в тому, чи залишаться ці тарифи в силі надовго, чи, можливо, їх ще підвищать, або ж зменшать. Крім того, поки що неясно, які саме "дзеркальні" заходи можуть бути вжиті щодо Сполучених Штатів.

"На цьому тлі світові фінансові ринки падають. Американські фондові ринки, у першу чергу. Бо інвестори більше не очікують на збільшення прибутків. Біржі впали на 3-4% протягом промови Трампа. Це дуже-дуже багато. Причому ринок передбачав погіршення торгових умов, тому почав плавно знижувати котирування ще 1-2 місяці тому", - додає експерт.

А Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, порівнює всю цю ситуацію з буремними 1930-ми, коли теж домінував протекціонізм. Закінчилося це тоді великою війною.

Подібні події, як "День звільнення", світ уже спостерігав наприкінці 1920-х та на початку 30-х років. Тоді відбулись рецесійні явища і зростання митних тарифів. Велика депресія, разом із зростаючою популярністю кейнсіанських ідей, викликала потужний сплеск протекціоністських настроїв. Ці дії, спрямовані на захист внутрішніх ринків, стали основою для початку Другої світової війни. Існує чітка послідовність: "Велика депресія — протекціонізм — війна", — зазначає дослідник. Тому після завершення Другої світової всім стало зрозуміло, що зловживати протекціонізмом не слід. Натомість, необхідно орієнтуватися на лібералізацію міжнародної торгівлі.

За його словами, були створені "спеціальні інститути", які контролювали світову торгівлю, щоб не було надлишкового протекціонізму та були інші інструменти вирішення торгових суперечок, ніж війни торгові чи "гарячі".

"Після війни були створені інститути, щоб цей тренд забезпечити - Бретон-Вудська система. Потім її підкорегували Ямайською системою, а ту згодом - угодою Plaza Accord. І зараз Трамп хоче змінити ці правила та укласти угоду "Mar-a-Lago Accord" (за назвою вілли Трампа, - УНІАН). Це не офіційний термін, але він символізує нові правила у царині світової економіки, які нав'язують США", - пояснює пан Ус.

Але які ж сподівання має Трамп? Чи справді президент США може бажати економічного спаду в країні та підвищення цін для своїх громадян? А може, все ж таки...

Як в Україні комунальники ніколи не готові до приходу зими, яка, втім, не приходить зенацька, так і з митами Трампа - всі на них чекали, але все одно виявилися неготовими. Принаймні, якщо судити з заяв. Адже поки що лише ЄС каже про якісь "заготовки". Всі інші просто шоковані та вичікують, що ж буде далі.

Іван Ус звертає увагу на послідовність дій американської адміністрації. Хоча вони можуть бути руйнівними, їхня логіка цілком очевидна.

"Є думка, що дії Трампа суто емоційні і невиважені. Я так не вважаю. Бо всі дії Трампа покладаються на дослідження, опубліковані за його минулої каденції. Так, у 2017 році PWC опублікував аналіз розвитку світової економіки до 2050 року. Якщо вірити їх розрахункам, то у 2050 році першою економікою світу буде не США, а Китай. Другою, з великим відставанням, стане Індія. США залишаться на третьому місці. Найбільша ж економіка ЄС - Німеччина - буде на 9-й позиції. Британія буде десятою. У 2000 році частка країн G7 у світовому ВВП була 65%, а у 2024 році - вже 45%. Тобто, якщо нічого не змінювати, то США втратять лідерство у світі. А країни Глобального Півдня домінуватимуть", - пояснює думки Трампа пан Ус.

Він також підкреслює, що в нинішній системі міжнародної торгівлі американський президент бачить основну загрозу для світового панування США, оскільки лібералізація світової економіки та торгівлі вигідна державам Глобального Півдня.

"Ці фактори стали основою для кардинальних змін у США. Однак для їх реалізації були потрібні непопулярні рішення. Саме до таких заходів вдалася Трамп, порушуючи усталені норми. Він формує нові умови для вирішення всіх торгівельних питань поза рамками СОТ. Я не впевнений, що ця організація зможе вижити в нинішніх умовах. В результаті ми можемо стати свідками виникнення 'Mar-a-Lago Accord', який стане альтернативою Бреттон-Вудській та Ямайській системам", - зазначає експерт.

Проте це має стратегічний характер. Тактичні дії Білий дім спрямовані на вирішення серйозної проблеми з величезним негативним сальдо зовнішньої торгівлі. Іншими словами, Сполучені Штати імпортують набагато більше товарів, ніж експортують.

Отже, капітал "вимивається" з держави, в той час як Трамп, подібно до Скруджа МакДака, прагне залучити всі фінанси до Сполучених Штатів. Після цього ці кошти – а точніше, долар – планується обережно девальвувати, щоб американські товари стали більш доступними та конкурентоспроможними на міжнародних ринках. Саме так діяли "азійські тигри" у 1980-х, коли Трамп ще був молодим.

"Ми завжди кажемо, що в Україні велике від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі - 29 мільярдів доларів за минулий рік. Але у США негативне сальдо торгівлі товарами досягло 1,27 трильйона доларів. Торгівля послугами мала позитивне сальдо, але цей негатив воно не перекривало. Штати більші за нас. Але все одно це дуже багато", - продовжує аналітик НІСД.

Андрій Тарасенко зазначає, що Трамп прагне укріпити Сполучені Штати, використовуючи ресурси та можливості інших держав.

Він рухається в напрямку зміцнення своєї торгової позиції через торгові конфлікти. Насправді він обіцяє "торговий мир", проте, скажімо прямо, на умовах "агресора". Його стратегія базується на ескалації ситуації. Але поки що переважає думка, що це всього лише тимчасові заходи, які мають на меті примусити всі країни прийняти умови США в двосторонніх угодах. Однак такі угоди не укладаються швидко. Чи то три місяці? Чи півроку? А може, ще більше? Ніхто не може точно сказати, скільки часу це займе, - підкреслює експерт, зазначаючи, що кожен місяць дії таких мит призводить до втрат для бізнесу.

Україна, разом з Великою Британією, Туреччиною, Андоррою та Гібралтаром отримала найнижчу ставку у Європі - згадані 10%. Це наче не так критично, але Трамп та його міністри пояснювали, що запроваджені мита є "відповіддю" на від'ємне сальдо зовнішньоторгового балансу. Але справа у тому, що цей баланс у торгівлі з Україною на користь США.

"Безперечно саме мито у 10% не буде мати великого негативного ефекту для України, зважаючи на невелику частину товарного експорту до США (0,9 мільярда доларів або 2 відсотки всього нашого експорту у 2024 році). Навіть не впевнений, що на це треба відповідати дзеркально. Але так, глобальна торговельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам... Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 мільярда доларів - економічний цинізм вищого ґатунку", - написав нардеп Данило Гетманцев.

Він також підкреслює, що уряди країн-союзників будуть змушені вдаватися до протекціоністських заходів, які стосуватимуться не лише продукції з США. І ці дії вже значно більше негативно вплинуть на нашу ситуацію.

На думку першої віце-прем'єрки - міністерки економіки Юлії Свириденко, найбільше мита Трампа вдарять по українському малому бізнесу.

"Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови. Ми експортуємо до США понад 600 різних категорій товарів (дуже різних - навіть гайкові ключі), з них 65 видів продукції -- на суму більше $1 мільйона. Україна має, що запропонувати Сполученим Штатам Америки як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві наші країни", - каже чиновниця, додаючи, що Україна намагатиметься домовитися зі США про кращі умови.

Але звідки ж узялись ці 10%, якщо наш торговий баланс сприяє США? За такою логікою, нам слід суттєво підвищити мита на товари з Америки.

"Ставки вираховували за формулою "торговий дефіцит США з країною, поділений на імпорт США з країни". Простіше кажучи - це задумувалося як компенсація негативного для США зовнішньоторгового балансу. Це на рівні припущень, адже офіційно розрахунки не оприлюднювали. А ці 10% вводяться не проти України. Це мінімальна ставка проти всіх країн. Щоб всіх поставити у складне становище. Не думаю, що хтось там розглядав торгівлю з Україною окремо. Ми просто попали під "гарячу руку". Ми найбільше постраждаємо не від цих 10%, а опосередковано, через те, що під ударом опиниться бізнес наших найближчих торгових партнерів", - погоджується з Гетманцевим Андрій Тарасенко з GMK Center.

Найбільше ж уваги аналітик металургійного ринку приділяє чавуну та металургійній продукції, яка є для нас основою експорту до США. Втім, він наголошує на залежності самих Штатів від цієї металургічної сировини.

"В нас більше половини експорту до США - це чавун. Чавун підпадає під 10%. Але великих постачальників до США всього два - Бразилія та Україна. Є ще відносно невеликі поставки з інших країн, зокрема з Південної Африки та Канади. Але по чавуну всі приблизно в однакових умовах, тому ці 10% на нас мало вплинуть. Адже альтернатив цим постачальникам американський споживач не має", - каже експерт.

Він зазначає, що американські трейдери просто підвищать остаточну вартість чавуну на 10%.

"Якщо ціна за тонну становила 400 доларів, то тепер вона піднялася до 440 доларів. Однак споживачі опиняються в ситуації невизначеності: варто купувати зараз за вищою ціною чи дочекатися зняття мита? Ймовірно, найближчим часом багато хто утримається від прийняття торгових рішень. Український чавун, придбаний сьогодні, буде доставлений до США лише через два місяці. Ніхто не може передбачити, що станеться з митами за цей час. Тому, якщо є така можливість, покупці, напевно, утримаються від покупок з-за меж США протягом найближчих двох місяців," - зазначає експерт.

Тобто, план Трампа переорієнтувати американський бізнес на власне виробництво працює, але лише за умови достатньої пропозиції (інакше це буде лише пауза та відкладений попит).

Якщо виробництво падає або не росте, але ціни зростають швидко, то це вважається найгіршим сценарієм з усіх можливих і називається "стагфляція" (стагнація + інфляція). Дещо схоже вже є у РФ, і Кремль змушений компенсувати втрати економіки грошима з резервів Центрального банку та Фонду національного добробуту. Але попри це дефіцит бюджету все одно зростає, а ці "дірки" поки вдається латати, друкуючи нові рублі, а курс дерев'яного тримається штучно. Але резерви не вічні. Схожим чином веде себе економіка Ірану. Навіщо Трамп штучно створює у себе ризики "стагфляції" - питання із зірочкою.

...Експерти думають, що Україна не відповідатиме дзеркально на мита США. Бо ця ставка для нас прийнятна, поки в усіх інших постачальників митні тарифи будуть такими ж або вищими. Крім того, ми маємо значну не економічну залежність від США.

"Ні, Україна не вживатиме заходів у відповідь на дії США. Ми не перебуваємо в такій позиції, щоб впроваджувати дзеркальні рішення. І стосовно Європейського Союзу також. Ми не є настільки впливовим геополітичним гравцем, щоб вести з ними самостійні суперечки. Хіба що можемо зробити символічний жест. А в крайньому випадку, приєднаємось до заходів, які ініціює Європа. Однак, на мою думку, це малоймовірно", - зазначив Андрій Тарасенко.

Іван Ус в певній мірі підтримує цю думку, проте саму стратегію Трампа він характеризує як "маніпулятивну", що змушує порушувати правила СОТ у двосторонніх відносинах. Незважаючи на це, 10% мита для нас не є фатальним.

"Не думаю, що Україна захоче давати дзеркальну відповідь. Але інші країни дадуть. Для США це проблема, адже вони живуть у своєму окремому "світі", де без США інші не зможуть існувати, де США - це ринок про який всі мріють. Думають, що всі побіжать одразу домовлятися зі США про нові мита. Але це якийсь такий психологічний розлад, коли ви живете лише своєю уявою, яка не відповідає дійсності, - каже експерт. - На підґрунті дій Трампа інші почнуть об'єднуватися, щоб якось "насолити" США. Тут можливий несподіваний альянс ЄС, Японії, КНР, Кореї, можливо Індії та інших. Це буде блок заради помсти Трампу. Трамп спеціально робив цей крок максимально жорстким, щоб привернути увагу. І, схоже, він може отримати уваги значно більше, ніж хотів".

Об’єднання міжнародної спільноти проти Трампа та Сполучених Штатів стає дедалі більш імовірним. Навіть у Канаді вже проводять опитування щодо можливого вступу до Європейського Союзу. Як зазначає Іван Ус, американці самі поставили перед іншими країнами вибір: "Ви з нами або проти нас", не залишаючи альтернатив. Це на руку ЄС, який активно об'єднує світ проти Трампа навколо своїх ідей. У США це усвідомлюють, тому намагаються заважати євроінтеграційним процесам.

"Цікавий момент - вони на Україну встановили мито 10%, а на ЄС - 19%. Що робить для України та інших кандидатів невигідним вступ у ЄС. Це така прихована демотивація до євроінтеграції. Хоча на нашу євроінтеграцію це навряд якось вплине", - додає науковець.

Також він вважає, що ідея оминути під приводом санкцій головні диктаторські режими світу - це теж маніпуляція.

"Щодо Росії та Білорусі ситуація виглядає нульовою. Офіційно це пояснюється вже введеними санкціями. Так, санкції існують, але в цій картині немає лише РФ та РБ, а також Північної Кореї, Куби та Ірану. Існує певна теорія змови, що Трамп може вести окремі переговори з цими країнами, і для цього йому потрібні аргументи. Це також служить інструментом тиску на опонентів цих держав. Отже, фактично, США можуть надавати підтримку Росії та Білорусі, щоб загрожувати Європі, а також використовувати нульові ставки щодо Північної Кореї як засіб тиску на Південну Корею і Японію. Це створює у партнерів США страх, що у випадку відмови від нових умов Трампа, Сполучені Штати можуть сформувати альянси з Росією та Північною Кореєю. На мою думку, це ще одна спроба шантажу – певна гра. Але чи досягнуть США бажаного результату в цій ситуації – у мене є сумніви, адже світ вже зазнав змін." – продовжує Іван Ус.

Основний наслідок, до якого може призвести ця політика, полягає у зниженні глобальної залежності від долара США.

"Ці дії можуть призвести не до контрольованої девальвації долара та підтримки експорту, чого прагне США, а до неконтрольованої девальвації та дедоларизації світової економіки. Багато країн просто вирішать відмовитися від долару у розрахунках. Це миттєво обвалює попит на долар та знецінює його, що безумовно "вдарить" по кожному американцю", - завершує думку експерт.

І скористатися цим зможуть, у першу чергу, європейці, які мають вільно конвертовану валюту - євро. А щодо України є й інша можливість - стати транзитером китайських та європейських товарів до США під виглядом "made in Ukraine".

Вашингтон запровадив мита: 10% на наші товари, 20% на продукцію з Європейського Союзу, а на китайські товари – майже 60%. Ми ретельно вивчили механізми цього процесу, оскільки постійно стикаємося з проблемою російського "паралельного імпорту". Чи зможемо ми самостійно "торгувати" з США? Експерти висловлюють скептицизм щодо можливих обсягів, але не відкидають таку перспективу.

"Так, ця ситуація створює нові можливості для України. Ми тепер могли б отримувати більше інвестицій у будування виробничих потужностей для експорту на ринок США. Так само планує діяти Туреччина, яка теж отримала мито у 10%, - вважає Іван Ус. - Але цей режим мит буде орієнтуватися на торгівельні потоки. Якщо вони побачать перекоси у торгівлі зі США, то вони миттєво змінять тарифи. Для цього й запровадили надзвичайний стан в економіці США, щоб президент міг міняти правила торгівлі як захоче, незалежно ні від кого. І, по великому рахунку, вручну міняти правила всієї світової торгівлі".

Андрій Тарасенко теж вважає, що український бізнес зможе заробити на "мінімальній обробці" китайських чи європейських товарів, які вже як українські вироби будуть йти до США. Але обсяги навряд чи будуть великими, бо ми залежні від США, і тому нам немає сенсу занадто ризикувати.

"Це може бути досяжно, хоча і непросто. Потрібно підробляти документи, що підтверджують походження. Звичайно, існує схема, коли китайські чи російські товари у країнах-посередниках зазнають незначної обробки, щоб отримати сертифікат місцевого зразка. Це цілком реально. Український бізнес проявляє неабияку креативність у відповідь на будь-які заборони. Останні три роки стали уроком для ще більшого розвитку цієї креативності. Проте навряд чи такі схеми стануть поширеними," - зазначає фахівець.

Отже, виглядає на те, що "паралельний імпорт" не є варіантом для українців.

"Світова торгова війна", другий етап якої (після тиску на Канаду й Мексику) оголосив Дональд Трамп, матиме непрості наслідки для світу - як економічні, так і політичні. Якщо ставка на "слабо" американської адміністрації не зіграє, і всі підуть не на уклін до Вашингтону, а на об'єднання проти США, то це буде вкрай парадоксальним результатом "Дня звільнення Америки".

Однак новий світовий порядок не тільки несе в собі ризики, але й відкриває нові горизонти. Це особливо стосується країн "на кордоні", які здатні маневрувати між США, ЄС, Китаєм та іншими потужними економіками. Тому оптимізм українських чиновників, який виглядає на перший погляд незвичним, не є випадковим. У торгівлі виграє той, хто пропонує найнижчу ціну. І наразі ми маємо тимчасово вигідні умови в порівнянні з традиційними торговими партнерами, такими як США. Головне питання полягає в тому, чи зможемо ми скористатися цими можливостями, враховуючи, що у США існує певний скепсис щодо України.

Проте, якщо ми не спробуємо, то ніколи не дізнаємось.