Чи реально встановити спілкування між митними органами, підприємництвом і суспільством?
Ефективна митна політика виходить за межі простого встановлення тарифів, процедур і контролю. Вона передбачає налагодження порозуміння між регуляторами, бізнесовими колами та суспільством. На жаль, нині спілкування між цими трьома сторонами нагадує бесіду трьома різними мовами без жодного перекладача.
Інститут аналітики та адвокації спільно з громадською організацією "Технології прогресу" здійснили аналіз перешкод, що виникають у цій тристоронній взаємодії, та представили можливі рішення для їх подолання. Нижче наведені ключові висновки та аналітичні рекомендації щодо покращення діалогу в митній сфері.
Незважаючи на формальну відкритість, канали комунікації між митною службою, підприємцями та громадськістю виявляються на диво неефективними. Наприклад, Громадська рада при Держмитслужбі, яка має на меті представляти інтереси суспільства, демонструє свою бездіяльність. Склад цього органу не оновлювався вже протягом чотирьох років, що свідчить про відсутність динаміки. Прозорість його діяльності залишає бажати кращого, оскільки митниця не публікує адекватні відповіді на рекомендації консультативного органу. Більш того, консультації часто перетворюються на просте інформування, а не на реальний обмін думками або врахування потреб бізнесу та суспільства.
Особливо турбує недостатнє представництво малого та середнього бізнесу (МСБ). Цей сектор не має можливості впливати на формування митної політики, що призводить до дисбалансу інтересів на користь великих компаній, які мають ресурси для просування своїх інтересів.
Відповідно до результатів проведеного опитування:
Це вказує не тільки на низький рівень активності бізнесу, але й на зниження зацікавленості підприємців у участі в процесах, у які вони не мають довіри.
В рамках нашого дослідження ми здійснили опитування учасників бізнес-середовища та представників громадських організацій, щоб дізнатися їхню думку щодо співпраці з Держмитслужбою. Ми прагнули оцінити, наскільки ефективною є координація між сторонами, чи є інформація доступною та актуальною, а також проаналізувати роботу консультаційних механізмів стосовно нормативно-правових актів.
Завдяки інфографіці можна відобразити різницю в сприйнятті різних елементів координації, застосовуючи нейтральну оцінку у вигляді трійки:
Причини відмінностей полягають у різних підходах. Бізнес виступає як практичний учасник, для якого важливі передусім результати: чи були враховані потреби, чи спростили процеси, чи отримали відповідь на запитання. Натомість, громадськість більше акцентує увагу на процесах — моніторингу, просвітницькій діяльності та адвокації, при цьому проявляючи вищу толерантність до процедурної невизначеності, що є невід'ємною частиною їхньої роботи.
Що варто зробити, це, безсумнівно, розширити бізнес-консультації, налагодити інформаційні канали та розробити інструменти для зворотного зв'язку, які будуть доступні для всіх охочих. Також важливо зосередитися на підвищенні ефективності та впізнаваності консультативних організацій.
Безумовно, Громадська рада має потенціал стати ключовим елементом у системі митної взаємодії. Окрім здійснення громадського контролю за діяльністю митних органів, вона здатна вносити пропозиції щодо нормативних документів і виступати інформаційним центром для підприємців і громадян. Однак, на жаль, реалізація цих функцій залишається неповною через ряд обставин.
По-перше, через застарілу нормативну базу (постанова КМУ №996).
Діяльність Громадської ради визначається постановою, яка не відповідає сучасним реаліям, зокрема, повномасштабній війні, цифровізації та необхідності забезпечення прозорості. Зміни, які були внесені під час воєнного стану, дозволяють не публікувати документи, що суперечить основному принципу громадського контролю. В результаті цього ми спостерігаємо закритість і зниження довіри до органу, який повинен бути відкритим і підзвітним суспільству.
По-друге, через відсутність публічного зворотного зв'язку.
Державна митна служба повинна реагувати на рекомендації Громадської ради. Проте на офіційній веб-сторінці відсутня інформація про те, які з запропонованих ініціатив були прийняті, а які відхилені, і з яких причин. Як правило, відповіді надаються через пошту або озвучуються під час засідань, але не публікуються для загального доступу. Це ускладнює оцінку ефективності рішень та реального впливу ради.
По-третє, внаслідок нестачі ротації членів ради.
Актуальний склад Громадської ради не змінювався більше ніж чотири роки, незважаючи на встановлену ротаційність. Тому зниження активності та ініціативності виглядає цілком зрозумілим.
По-четверте, через відсутність представництва малого бізнесу.
Малі та середні підприємства не мають можливості стати членами ради без формування громадської організації, а стандартне положення не виділяє МСБ як окрему категорію в діяльності цього органу. Таким чином, один з ключових користувачів митних послуг – малий і середній бізнес – фактично позбавлений прямого впливу на формування політики.
П'ятим аспектом є відсутність достатньої прозорості.
Число оприлюднених протоколів і звітів Громадської ради за попередні роки не відображає справжню кількість проведених засідань, а в деяких звітах відчувається нестача конкретних даних про досягнуті результати.
В реальному житті Громадська рада не здатна ефективно виконувати ані контрольні, ані представницькі функції. Її робота вимагає термінового реформування інституту, перегляду юридичного статусу, оптимізації процедур та оновлення складу членів.
Ці труднощі не є чисто технічними, а мають системний характер, оскільки прояви проблем з Громадською радою при Держмитслужбі відображаються в більш широкому контексті та можуть торкатися кожної громадської ради в Україні. Їх вирішення стане суттєвим кроком до відновлення довіри, зокрема до митної політики країни.
Для ефективного вирішення питань у сфері митного регулювання пропонується розробити інноваційну цифрову платформу, що надає митні роз'яснення. Ця онлайн-система пропонуватиме детальні пояснення норм митного законодавства, а також можливість подавати запити, отримувати консультації в реальному часі та відстежувати статус своїх запитів. Актуальність цього рішення підтверджується тим, що 61% підприємств стикаються з відсутністю доступної консультаційної підтримки, що створює правову невизначеність і змушує їх звертатися до посередників. Для реалізації цієї ініціативи слід розробити платформу, аналогічну "ЗІР" Державної податкової служби, а також розширити функціонал HelpDesk, охопивши більше питань.
Другим важливим кроком є оновлення постанови КМУ №996, що передбачає відновлення обов'язковості публікації документів Громадської ради навіть у воєнний час і надання їй дорадчого голосу у кадрових процесах. Ради повинні функціонувати як відкриті майданчики для участі громадськості у формуванні політики, а не як закриті клуби. Це потребує вилучення обмежень щодо оприлюднення та закріплення прав на участь у конкурсах, атестаціях і оцінюванні ефективності органу.
Третьою складовою реформи є запровадження прозорого реагування на рішення Громадської ради. Міністерство фінансів і Держмитслужба мають надавати письмові публічні відповіді на пропозиції ради впродовж десяти робочих днів. Без такого зворотного зв'язку неможливо оцінити ефективність і результативність рішень дорадчого органу. Для цього необхідно внести зміни до положень про ці органи та запровадити відкриту публікацію відповідей.
Удосконалення звітності ради передбачає, що щорічні плани та звіти повинні включати приклади досягнутих результатів, зокрема щодо вирішення бізнес-проблем. Наразі звіти страждають від недостатньої конкретики, що знижує їхню інформативність та довіру до процесу. Важливо оформлювати звіти з акцентом на результати, додаючи аналіз як прийнятих, так і відхилених пропозицій.
Останнім, але не менш важливим етапом є залучення малого та середнього бізнесу до процесу координації шляхом організації консультацій та створення спеціальних механізмів участі, таких як підкомітети або окремі ради. Наразі МСБ не має безпосереднього доступу до Громадської ради, хоча саме ці підприємства є основою зовнішньоекономічної діяльності. Важливо забезпечити МСБ можливість безпосереднього представництва в консультаційних органах.
Митна система України - це не тільки контроль, а й сервіс, підтримка торгівлі та сприяння прозорості. Її модернізацію потрібно проводити не лише з технічної, а й з організаційної точки зору, залучаючи всіх зацікавлених учасників. Це передбачає діалог, в якому кожен має право на висловлення своїх думок, а не лише формальну участь. Ефективна взаємодія між митними органами, бізнесом та суспільством є не лише демократичною нормою, а й важливим чинником для зменшення корупції, поліпшення бізнес-клімату і, зрештою, зміцнення економічної ситуації в країні.
