Чеперіс про трансформацію моделі допомоги українським біженцям у Європі | Еспресо

Українців у Франції поступово переходять від отримання допомоги до процесу інтеграції.

До моменту офіційного завершення режиму тимчасового захисту для українських громадян у країнах Європейського Союзу залишився приблизно рік (під цей захист можна перебувати до 4 березня 2027 року). Проте політичні та адміністративні кроки, що вживаються в різних країнах ЄС, свідчать про те, що підготовка до цього нового етапу вже активно триває.

Фактично, Європа переходить від схеми термінової гуманітарної допомоги до підходу, що передбачає економічну інтеграцію українських громадян.

Одним з прикладів цієї зміни виступає Франція.

Після початку масштабного військового конфлікту Франція заснувала спеціалізовані центри для прийому українців. У Парижі функціонував центральний табір, де здійснювалася реєстрація біженців, надавалися допомога в отриманні тимчасового захисту та організовувалося житло для новоприбулих.

Проте сьогодні ця система насправді припиняє своє функціонування.

Центр прийому у Парижі припинив роботу, і тепер отримати тимчасовий захист у Франції значно складніше. Нові заявники можуть оформити статус лише за умови, що вже мають житло -- у друзів, родичів або орендовану квартиру.

Отже, етап державного розселення, що відігравав важливу роль на початку війни, майже зник.

Ще однією новацією є зміна щодо програм гуманітарного проживання.

У перші роки війни значна частина українців проживала у житлі, яке оплачували асоціації коштом державних програм. Але французький уряд уже визначив дату завершення цього механізму -- 30 червня 2026 року.

Після цього фінансування таких програм припиниться.

Для багатьох українських сімей це означає необхідність швидко знайти власне житло або перейти на ринок оренди.

Зміни також відображені у новому бюджеті Франції.

У документі закладено близько 313 мільйонів євро на фінансування допомоги, аналогічної тій, яку отримують особи, що шукають притулку. Це становить приблизно на 12% менше у порівнянні з попереднім роком.

Формально українці все ще можуть отримувати допомогу, яку адмініструє французький офіс міграції та інтеграції. Однак на практиці багато заявників натрапляють на бюрократичні труднощі: розгляд досьє затягується, вимагаються додаткові документи, а процес поновлення виплат може тривати місяцями.

У контексті політичних обговорень виникла пропозиція щодо введення адміністративного збору, що становитиме приблизно 100 євро за продовження тимчасового захисту.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством внутрішніх справ Франції, близько 119 тисяч дорослих українців отримали дозволи на проживання в межах програми тимчасового захисту.

Це значно менше, ніж у Німеччині або країнах Центральної та Східної Європи.

Однак у Франції вже можна спостерігати нову тенденцію: значна частина українців починає змінювати статус тимчасового захисту на інші види дозволів на проживання, переважно на робочі.

Представники гуманітарних організацій у Франції прямо говорять про зміну політики.

Як зазначила президентка асоціації Enfants de l'Ukraine Тетяна Дегае, французька адміністрація сподівається, що українці з часом досягнуть економічної незалежності: вони будуть займатися трудовою діяльністю, винаймати житло та сплачувати податки.

Фактично українців більше не вважають окремою гуманітарною категорією; їх поступово інтегрують у загальну імміграційну систему.

Таку ж логіку підкріплюють і висловлювання Європейської комісії.

Комісар Європейського Союзу у справах внутрішніх справ Ylva Johansson підкреслює, що механізм тимчасового захисту не може бути безкінечним.

На сьогоднішній день приблизно 4,7 мільйона українців у Європі використовують його.

Проте, політика, що формується на майбутнє, враховує різноманітні варіанти для різних груп населення.

Найвищі шанси на успіх мають українці, котрі:

Яка доля чекає на найбільш вразливих осіб?

Для осіб, які не здатні працювати — таких як літні люди, особи з інвалідністю чи одинокі батьки — в Європі шукають альтернативні рішення.

У Франції вже обговорюють можливість надання доступу до пенсійних виплат, допомоги по інвалідності та інших соціальних програм.

Ще один можливий механізм -- субсидіарний захист, який дозволяє людям залишатися у країні довгостроково.

Отже, Європа поступово розробляє нову концепцію.

Деяка кількість українців адаптується до європейських економік і отримує традиційні імміграційні статуси.

Інша частина залишиться в рамках міжнародної системи захисту.

Режим тимчасового захисту, що був запроваджений Європою у відповідь на російське вторгнення, поступово перетворюється на більш стійку міграційну політику.

Ексклюзивно для Еспресо

Про авторку. Альбіна Чеперис, українська журналістка та комунікаційниця у Франції

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.