Ера "гаражних" дронів закінчилась: як відновити нашу технологічну конкурентоспроможність.
Різноманіття виробництв безпілотних літальних апаратів почало ставати на заваді Україні. Нагально необхідна єдина державна стратегія, а також бажано створення кластеру, що об'єднає інженерів-розробників.
Останнім часом ми отримуємо безліч тривожних новин щодо досягнень Росії в галузі безпілотних літальних апаратів. Противник активно експериментує та знаходить ефективні рішення, які сильно вражають наші сили оборони та цивільні населені пункти. "На всіх напрямках зростає кількість атак БПЛА нового покоління, які використовують штучний інтелект. Ми фіксуємо до 30-50 вильотів щодня на трьох фронтах", - нещодавно зазначив на своєму Telegram-каналі експерт і консультант ЗСУ з радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Флеш). Російські дрони здійснюють напади на трасу Т0514 в районі Добропілля - Краматорськ, приблизно в 40 кілометрах від лінії зіткнення, повідомив старший лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс". Вони завдають точних ударів по українській техніці. Як зазначив військовий кореспондент Андрій Цаплієнко, такі глибокі атаки можуть проводитися за допомогою дронів-"маток", які зависають на великій висоті над трасою, випускаючи FPV-дрони через оптоволокно, або вдосконалених FPV-дронів типу "Блискавка", що є стійкими до радіоелектронної боротьби, а також нових дронів "Тювік" з системами самонаведення і дальністю дії понад 30 км.
У будь-якому випадку - це нові розробки, на які ми змушені тільки шукати протидію, а то й просто шукати способи захищати людей. Ініціатива і навіть паритет втрачаються і зарадити відставанню можна лише рішучими глобальними змінами.
НАДШВИДКІ "ШАХЕДИ" І РОЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Сергій Флеш зараз з головою в роботі - ретельно вивчає всі нові зразки, які надсилають йому з фронту. Перші висновки - росіяни щільно зайнялися ШІ, навчають його все новим "фокусам". Буквально минулого тижня дрони навчилися на небезпечних для себе ділянках польоту нишпорити в повітрі (хаотично рухатися верх і вниз, вправо і вліво), заважаючи працювати нашим зенітним дронам. Завдяки ШІ-моделям дрони можуть літати над трасами, вишукуючи внизу військові машини, розповідає він. Вже відбуваються групові атаки таких дронів - якось їх аж 6 йшли роєм, розпізнаючи один одного за унікальною колірною розмальовкою крил. "У мене на очах противник вже у фазі серійних щоденних бойових випробувань робить те, чого не робимо ми", - написав Флеш. Мова про дрон, який не боїться РЕБ, тікає від зенітних дронів, сам шукає цілі.
Російські розробники не обділяють увагою і «Шахеди». Наразі на цих дронах встановлюють СRPA-антени, що складаються з 16 елементів, причому вартість лише цього компонента є майже такою ж, як і вартість усіх інших частин дрона-камікадзе. Ще в березні ми зазначали, що подібні антени використовуються на КАБах, і українським спеціалістам вдається успішно їх глушити та обманювати. Щоб направити бомбу по фальшивому маршруту, необхідно обманути кожен елемент антени за допомогою станцій РЕБ. Чим більше елементів, тим складніше здійснити це, адже потрібно більше ресурсів РЕБ. На той час на «Шахедах» зазвичай були антени з 8 елементами, і пан Сергій сумнівався, що росіяни вирішать суттєво підвищити вартість дронів, встановлюючи на них 16-елементні антени. Проте вони не побоялися витрат і вирішили на це піти. "Не думав, що коли-небудь побачу таке. Щоб подавити їхні сигнали, РЕБ має бути розміщений на високих будівлях мало не через кожні кілька метрів", - поділився враженнями Флеш.
"Шахеди" вже досягають швидкості до 210 км/год та використовують значну кількість хибних цілей — іноді їх кількість у 2-3 рази перевищує самих "Шахедів". Як вважає керівниця проєкту Victory Drones, волонтерка Марія Берлінська, незабаром росіяни зможуть запускати до 1000 таких дронів щодня. "До кінця травня 2025 року ми почнемо все більше відставати в технологічному змаганні. У деяких аспектах ще зберігається баланс, але в цілому росіяни поступово набирають перевагу", - написала вона в одній із Facebook-груп, присвячених дронам.
Росіянам вдалося досягти успіху завдяки сформованій державній політиці, яка передбачає залучення десятків тисяч провідних інженерів у військову промисловість. Вони також інтегрували сотні інженерних команд із країн-партнерів, таких як Китай, Північна Корея та Білорусь, і вклали мільярди доларів у науково-дослідні роботи та розвиток компонентної бази, зазначила вона. У той же час, нам вже недостатньо дешевих і простих технологій для утримання фронту – необхідний стрибок на якісно новий рівень, оскільки ми не зможемо витримати ще кілька років на існуючих рішеннях. "Використовуючи технології з 'хобійного радіоринку', нам вдалося створити справжнє диво і протриматися понад три роки. Але ці рішення поступово поступаються місцем системним, масштабним науковим проектам, реалізованим спільними зусиллями російсько-ірансько-китайських інженерних команд", – підкреслила Берлінська. А наші розробки незабаром можуть виявитися неефективними, адже "гаражний" ентузіазм має свої обмеження.
Поки готувалась стаття, у Флеша - знову новини. Зафіксовано атаку все тим же БПЛА зі штучним інтелектом, але вже з бензиновим двигуном, що дозволило атакувати наш об'єкт на відстані 100 кілометрів. "Я попросив винести цю тему на технологічну ставку з Президентом", - повідомив Бескрестнов. Експерименти тривають і антидроновою рушницею тут не відмахаєшся.
ЯК ЗБЕРЕГТИ БЕЗПІЛОТНУ ЕНЕРГІЮ
І у нас, і у росіян тривають перегони за створення нових зразків і масштабування ефективних, каже Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Дії ворога спрямовані насамперед на нарощування кількості засобів нападу, зокрема, "Шахедів", і їх трансформування. "А українська сторона зараз сфокусована в першу чергу на мінімізації переваги ворога в повітрі, - пояснює він. - Так, вже бачимо роботу дронів-перехоплювачів, яких раніше не існувало". Дешеві дрони вартістю близько 5000 доларів здатні перехоплювати "Шахеди", ціна яких - від $200 тис. і це - адекватна відповідь на нові загрози. "Створення підрозділів, у розпорядженні яких будуть такі зенітні дрони, дійсно може ці кількісні переваги ворога суттєво мінімізувати", - вважає Згурець.
За словами експерта, розробки в сфері штучного інтелекту присутні у обох сторін конфлікту. Наприклад, вдосконалення дронів для досягнення цілей за допомогою технологій машинного зору є спільним напрямком роботи для обох. "Хоча практика використання роїв і подібні аспекти, про які згадує Флеш, ще не стали системними, ми маємо підтвердження, що російська сторона активно рухається в цьому напрямку", - зазначає Згурець. І, здається, вони просуваються швидше, ніж ми.
У Росії рішення реалізуються значно швидше завдяки чітко визначеній державній політиці. "Якщо щось спрацювало, то вклали кошти і швидко запустили виробництво. Якщо обставини змінюються, вони легко підлаштовуються," — зазначає Валерій Боровик, засновник компанії, що займається виробництвом безпілотників "Перший контакт". — "На жаль, у нас багато ініціатив так і залишаються на рівні задумів". За його переконанням, лише кількісна перевага не дозволить нам перемогти їхні потужності; потрібен нестандартний і навіть контраверсійний підхід.
На позитивній ноті, в Україні значно полегшено процес тестування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та їх впровадження в експлуатацію. Система Brave1 значно спростила складні процедури та забезпечила можливість закупівлі найсучасніших моделей, зазначає пан Сергій. Проте постало питання про розширення цієї практики за межами Brave1 — через державні закупівлі та активнішу співпрацю між військовими та промисловістю. Це необхідно для швидкого реагування на нові виклики. "Існує певний пробіл, який могла б заповнити так звана технологічна рада при Президенті — орган, що швидко поєднував би потреби з можливостями і був би більш адаптивним, ніж існуюча система", — зауважує Згурець. Слід шукати ще ефективніші шляхи співпраці, ніж ті, що реалізовані на рівні Brave1. "Створення координуючого органу могло б суттєво пришвидшити пошук відповідей на нові загрози на фронті", — вважає він.
Сили безпілотних систем (СБС), засновані в лютому 2024 року, були представлені як новаторське структурне рішення, покликане прискорити впровадження передового досвіду та технічних інновацій. "Ці сили можуть функціонувати як єдиний центр впливу, однак наразі існує кілька таких центрів, що веде до певної конкуренції за кулісами", - зазначає Сергій Згурець. Наразі СБС зосереджує свої зусилля на проведенні глибинних ударів по території Російської Федерації.
УНІКАЛЬНИЙ ЦЕНТР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ РІШЕНЬ
Цілу статтю днями присвятив темі відставання у війні дронів Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ, радіоінженер та спеціаліст з аеророзвідки (опублікована у "Дзеркалі тижня"). Кожне відомство, кожна силова структура, бригада і рота фактично проводять власну окрему політику стосовно дронів, але різноманіття і децентралізація неефективні тепер, коли потрібно консолідуватися й напружити всі сили, щоб подолати вже явне технологічне відставання, переконаний Касьянов. "Там, де проблему мають вирішувати сотні висококваліфікованих фахівців, нею намагаються займатися одиниці в київських гаражах або бліндажах на фронті. Яскравий приклад - дрони на оптоволокні, які вперше масово з'явились у противника, а не в нас, попри всю нашу багатогранну децентралізацію, конкуренцію й заповзятливість", - написав він. Роздробленість і конкуренція за державні гроші тільки шкодять справі. Над удосконаленням "Шахеда" в Росії працюють понад 400 фахівців, а українські далекобійні дрони, яких у нас із десяток різних типів - на плечах вдвічі меншої кількості інженерів "у двох десятках напівгаражних компаній". ГУР, СБУ, СЗР, ССО, ЗСУ, НГУ, ДПСУ і навіть Нацполіція розвивають власні, "містечкові" дронові проєкти, і часто на виході маємо досить "посередні дрони, створені посередніми колективами".
Єдиним ефективним шляхом, щоб уникнути катастрофічного відставання, є розробка стратегії державної політики щодо розвитку військових технологій, переконана Марія Берлінська. Важливо об'єднувати інженерів, знайомити їх з військовими та шукати джерела фінансування. Необхідно створити єдину надвідомчу організацію, що складатиметься з фахівців, яка буде відповідальна за формування та реалізацію політики у сфері дронів і робототехніки, вважає Касьянов. "Потрібна більша централізація, консолідація ресурсів, професіоналізму, досвіду та знань, яких у нас бракує. Також важливо впроваджувати уніфікацію і стандартизацію", - зазначає він у своїй статті.
Потрібна інженерна ставка зі стратегічним баченням ситуації, говорить Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт.
Більшість рішень, що використовуються на лінії бойових дій, виникли в результаті співпраці інженерів і військових, зазначає він, проте потрібно йти вперед. "Ми маємо якісні та інноваційні рішення, але вони орієнтовані на термінові задачі. Щоб зрозуміти, як надалі розвивати технології, необхідно створити інженерний підрозділ разом із аналітичним центром", - переконаний він. Цей центр повинен займатися детальним аналізом усіх видів озброєння, яке використовує армія - як своє, так і ворожі системи, а також формувати подальші потреби та технічні завдання для виробників. "У нас багато талановитих людей, але ми не можемо рухатися вперед, оскільки відсутній чіткий стиль комунікації (tone of voice), визначення того, як ми ведемо війну, які засоби використовуємо, що вже зарекомендувало себе і в якій кількості це потрібно", - пояснює Храпчинський.
Держава має необхідні інструменти для цього, зокрема в Міністерстві оборони, зазначає він. Як правило, приватні компанії демонструють вищу ефективність. "Але в цій галузі держава повинна надати виробникам певну свободу дій, щоб вони відчували себе впевнено і знали, що протягом певного часу не з’являться перевірки з силових структур з незручними питаннями (подібні ситуації трапляються у виробників)", - роз'яснює пан Анатолій.
Чому досі не створено інженерних ставок і кластерів? Це питання, на думку Валерія Боровика, пов'язане з відсутністю політичної волі на рівні Генерального штабу чи навіть командування Збройних Сил України. Він вважає, що необхідно призначити особу на рівні заступника головнокомандувача, яка б відповідала за інновації та стратегічний розвиток, і мала б відповідний досвід. "Інновації та пошук їх фінансування мають стати її основним пріоритетом, - підкреслює пан Валерій. - Адже традиційні методи не приведуть до перемоги, нас просто знищать". Наразі ситуація на фронті складна, і, на думку Боровика, командування переважно зайняте "гасінням пожеж", а стратегічне планування на тривалу перспективу залишається на другому плані. "Проте інноваційні кластери та хаби повинні отримати потужну практичну підтримку від військових, - зазначає він. - Хоча представники командування беруть участь у різних заходах і висловлюють свою підтримку, справжні зміни поки що не відбуваються".
У Міністерстві оборони вже функціонує Центр інновацій та розвитку оборонних технологій, який, за визначенням, об'єднує передових розробників з цивільного IT-сектору та військових фахівців. Проте, як зазначає Боровик, цей центр не бере активної участі в інноваційній стратегії Збройних Сил України, і між ними немає тісної співпраці. "Замість того, щоб просто вирішувати нагальні проблеми, нам потрібен справжній технологічний прорив. Інакше ми будемо змушені боротися застарілими методами, з незначними інноваціями від Мінцифри чи Brave1," - підкреслює експерт. "Не можна сказати, що ситуація зовсім безнадійна, але з таким підходом перемогу у війні не здобути".
Нестача фінансів та єдиних норм.
Свого часу ініціативи Мінцифри та Мінстратегпрому призвели до створення численних виробничих компаній. Проте тепер важливо правильно координувати їхню діяльність, щоб формувати гармонійну систему, а не хаос із різноманітних засобів на ЛБЗ, зазначає Храпчинський. З одного боку, це позитивно, оскільки в Україні існує велика кількість активних структур, які розробляють різні види озброєнь, вважає Сергій Згурець. Однак з іншого боку, існує проблема надмірного різноманіття та розгалуженості виробництв із численними проектами, що ускладнює масштабування успішних рішень.
Коли підрозділ з Харківської області прибуває на Запорізький фронт, їх увагу привертають дрони та засоби радіоелектронної боротьби. "Як ви це використовуєте у війні?" - запитує Анатолій Храпчинський. Він наголошує на необхідності повернення до стандартів та уніфікації. Важливо кодифікувати різні елементи дронів і РЕБ, адже модульна система значно спрощує життя користувачам. Наразі підрозділи безпілотної авіації повинні мати власні інженерні команди, які можуть вносити зміни та покращення прямо на полі бою. "Уніфікація полегшила б виробництво найбільш затребуваних безпілотників і їхнє використання в бою," - зазначає Згурець. Він підкреслює, що спілкування з військовими підтверджує їхню підтримку цієї ідеї, адже бойові підрозділи часто змушені самостійно доопрацьовувати дрони та розробляти власні рішення.
Недостатнє фінансування стримує розвиток. "Виробники наразі завантажені лише на 40%, а нестабільні та короткострокові замовлення обмежують їх можливості, що унеможливлює фінансування деяких досліджень і розробок", - зазначає експерт у галузі авіації. Зміни в Міністерстві оборони викликають втрату пильності, часу і шансів. "Наприклад, зміна керівництва Агенції оборонних закупівель призвела до призупинення процесів закупівлі", - коментує Храпчинський.
Не випадково, що тиждень тому Андрій Білецький, який є командиром 3-ї окремої штурмової бригади, а наразі також очолює Третій армійський корпус, в інтерв'ю для Цензор.НЕТ зазначив: "Хотів би висловити свою 'подяку' Міністерству оборони. За останні три місяці Третя штурмова бригада не отримала жодного FPV-дрона. Це суттєва нестача. Без FPV, які раніше постачалися державою, ми серйозно 'висохли' за цей період".
Європейські країни готові інвестувати в Україну, використовуючи такі механізми, як данська формула, італійська модель закупівель у місцевих компаній, а також коаліцію дронів, що складається з Великої Британії та країн Балтії. Проте, для цього їм необхідно мати чіткі і зрозумілі правила гри. Експерт підкреслює, що потрібно розробити спільне бачення і стандартизувати деякі рішення, оскільки на сьогодні в Україні відсутні якісні стандарти для використання різних засобів. Ще однією проблемою є те, що багато європейських стандартів вже не відповідають умовам сучасної війни. Як зазначає Храпчинський, на виставках зброї на заході все менше представлено інноваційних технологій, таких як дрони. "Отже, основним завданням є об'єднання зусиль для створення інженерної платформи, яка нормалізує та узгодить українські та європейські стандарти, а також задасть напрямок розвитку", - вважає він.
Контрактування БПЛА досі відбуваються з запізненням і на короткий термін, каже Валерій Боровик, голова правління Альянсу "Нова енергія України". Через це виробники просто не мають вільних коштів для інвестування в нові ідеї. Наразі близько 65% виробників сидять без поновлених контрактів. "Одній компанії законтрактували діп страйки на рік, оплатили - а воно вже не працює, не проходить систему російської оборони, - розповідає він. - Бо поки пів року розкачувались, стало неактуальне. А будуть виробляти за тим технічним завданням, яке в контракті вказане".
Ця ситуація могла б бути уникненою, якби не затримки у процесі укладання контрактів і відсутність тіснішої взаємодії з Силами оборони. Експерт зазначає, що необхідно зменшити розрив між інженерними ідеями, фінансуванням та військовими підходами. "Невелике відставання може бути неминучим, адже ми говоримо про війну", - додає він.
