Будапешт відкрив шлях Україні до Європейського Союзу: які компроміси довелося прийняти нашій владі.
Парламент таки ухвалив законопроєкт, який дозволяє учням навчатися мовами нацменшин паралельно з українською та спілкуватися ними у школах.
Мова йде про офіційні мови країн Європейського Союзу та корінних народів України, однак російська мова не підпадає під ці критерії. За оцінками Міністерства освіти, 149 навчальних закладів (орієнтовно 1,2%) можуть претендувати на отримання такого освітнього статусу.
Водночас Угорщина скасувала вето, яке блокувало відкриття двох нових кластерів у переговорах щодо нашого вступу до Європейського Союзу. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соціальних мережах. Однією з умов, висунених Будапештом, було ухвалення законопроєкту, що стосується освіти для національних меншин.
Україна має намір стати частиною Європейського Союзу, що вимагає дотримання європейських норм та стандартів. Це включає повагу до прав національних меншин, гарантії свободи віросповідання та можливість навчання рідною мовою. Як зазначає Максим Джигун, партнер агенції Good Politics, незалежно від того, з якого боку — чи з ініціативи Угорщини, чи інших європейських держав — цей крок був би необхідним. Наразі ми досягли певного компромісу в питаннях прав нацменшин, відмовившись від 11 вимог, які раніше висунув уряд екс-прем'єра Угорщини Віктора Орбана. Однак справжня проблема полягає в тому, що угорці більше турбуються про свої інтереси, аніж про підтримку України у її європейських амбіціях. Антиукраїнські настрої, які перейшли від адміністрації Орбана до нинішньої влади, створюють додаткові перешкоди для нашої країни.
-- А яка ваша думка?
— Наша мовна політика на рівні держави повинна бути комплексною та узгодженою, — зазначає координатор ініціативи "Простір свободи" Тарас Шамайда. — У фокусі цієї політики слід зосередитися на всебічному розвитку та захисті державної мови, оскільки вона є одним із основних чинників національної єдності та безпеки. Питання мов національних меншин, іноземних мов і мов корінних народів також мають значення — вони повинні органічно інтегруватися в загальну стратегію мовної політики.
Оцінюючи зміст законопроєкту (№16119), що стосується забезпечення освітніх прав національних меншин і був погоджений з Угорщиною, я маю критичний погляд. Важливо зазначити, що ще до його реєстрації уряд провів консультації з народними депутатами, які спеціалізуються на мовній політиці, внаслідок чого найнебезпечніші положення були вилучені або змінені. Хоча цей законопроєкт не є серйозною загрозою, він також не приносить жодної реальної вигоди для української освіти. В цілому, його ухвалення можна розглядати як компроміс за відкриття двох нових кластерів у переговорах з ЄС, що важливо для нашого подальшого розвитку. Проте, 30 громадських організацій, включно з нашою, наполягають на необхідності розгляду законопроєкту, що вносить зміни до деяких українських законів для забезпечення функціонування української мови як державної. Ізольований розгляд законопроєкту про освітні права нацменшин є неправильним підходом.
Українці угорського походження завжди спілкувалися своєю рідною мовою, і це ніколи не було заборонено в Україні, — зазначила активістка Лариса Ніцой. — Більш того, українці угорського походження користуються численними перевагами. Вони створили свій власний анклав на Закарпатті, який перебуває під впливом Будапешта. Проблема полягає в тому, що діти угорського походження, що живуть в Україні, не володіють українською мовою. Випускники шкіл з угорською мовою навчання демонструють найнижчі результати з української мови на НМТ. Тепер Угорщина вимагає, щоб Україна відмовилася від впливу на своїх громадян угорського походження і їхньої української мови раз і назавжди.
Що насправді прописано в ухваленому законопроєкті? Що у школах (у всіх, а не лише угорських) усюди і між усіма може звучати мова нацменшин. Ідеться як про ті школи, в яких уже є класи (групи) з вивчення мов меншин, так і про ті, які такі класи створюватимуть. Мова нацменшин зможе звучати на території загальноосвітнього закладу під час уроків та інших форм комунікації між дітьми, вчителями, батьками, працівниками, гостями. Зауважу, що Україна застосовує положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов до 18 мов нацменшин і корінних народів, на нашій території проживають представники 130 національностей. Це буде мовний Армагеддон.
