Брюссель сьогодні на відстані витягнутої руки: як Європарламент створює нові можливості для українців у Європейському Союзі - noviny.sme.sk

Запропонувати нову тему, написати блог або зв'язатися з редакцією: ukraine(собака)spectator.sk.

Слідкуйте за нами в соцмережах: Facebook | Instagram | Telegram

Україна вже насправді інтегрована в європейську політичну парадигму. Сьогодні доля українців визначається не лише в Києві, а й у Брюсселі, де діє Європейський парламент, що разом з Радою Європейського Союзу виконує законодавчі функції в межах ЄС.

Ці рішення дедалі більше впливають на українців, які мешкають у країнах Євросоюзу -- від питань кордонів і статусу біженця до доступу до освіти, культури, енергетики, екології та відбудови України.

Як саме працює Європарламент, чому його роль така важлива та які закони були ухвалені останнім часом? І що вони означають для кожного українця у Словаччині й загалом у ЄС?

Європарламент -- не просто символ демократії, а реальний центр ухвалення рішень, який формує політику Європейського Союзу. У його залі засідають понад 700 депутатів із 27 країн ЄС, і саме вони ухвалюють рішення, які стосуються кожного -- від питань клімату, міграції та енергетики до цифрових прав, підтримки України й навіть регулювання TikTok.

Пленарні засідання ЄП відбуваються у французькому Страсбурзі, а комітети, які готують законодавчі пропозиції, працюють у Брюсселі. Усі сесії транслюються онлайн і доступні в архіві з перекладом. Наразі українською перекладено ще не всі засідання, але доступ розширюється.

Європарламент єдина інституція ЄС, яку обирають напряму. Кожні п'ять років європейці йдуть на вибори (останні відбулися в червні 2024 року) і голосують за своїх представників. Обрані депутати формують фракції не за національністю, а за політичними поглядами. У парламенті працюють консерватори, соціал-демократи, ліберали, зелені, праві, ліві й незалежні.

Президент Європарламенту виконує представницькі функції і є, фактично, спікером цієї структури. Зараз президенткою ЄП є Роберта Мецола з Мальти (обрана за квотою фракції ЄНП -- Європейська народна партія).

У Європарламенті діють 20 постійних комітетів -- кожен відповідає за окрему сферу, як-от зовнішня політика, енергетика, охорона здоров'я чи права жінок. Саме в цих комітетах депутати обговорюють і готують законопроєкти, перш ніж ті потраплять на голосування в сесійній залі.

Кількість депутатських місць або квота для кожної країни в парламенті визначається чисельністю її населення. Найбільше представництво має Німеччина з 96 депутатами, тоді як Словаччина має лише 15. У складі депутатів є члени різних політичних партій, починаючи від правоцентристських до прогресивних лібералів.

Наприклад, Міхал Шімечка (Progresívne Slovensko) -- один із найвідоміших молодих політиків, колишній віцепрезидент ЄП, Владимір Білчік (з ЄНП) активно займається темою України й розширення ЄС. Кілька депутатів зі словацького представництва у Європарламенті відкрито підтримують Україну, тісно співпрацюють із діаспорою та говорять про права переселенців.

Останніми роками міграційна політика Європейського Союзу стала предметом активного обговорення серед політиків і громадськості. У червні 2025 року Європарламент прийняв новий пакет законодавчих ініціатив, спрямованих на оновлення системи охорони зовнішніх кордонів ЄС та управління міграційними потоками. Основна увага приділяється захисту прав людини, розподілу відповідальності між державами-членами та посиленню підтримки країн, які найбільше постраждали від масового напливу мігрантів, включаючи біженців з України.

Мова йде про вдосконалений Механізм підтримки в умовах надзвичайних ситуацій (Emergency Migration Support Mechanism), який дозволяє швидко виділяти фінансові ресурси для розміщення, інтеграції та правової допомоги біженцям у випадку нових хвиль міграції.

Це рішення також доповнює Пакт про міграцію та притулок, що вводить нову систему "обов'язкової солідарності". Згідно з цією системою, держави-члени Європейського Союзу мають можливість обирати між прийомом мігрантів, наданням фінансової допомоги чи забезпеченням логістичної підтримки.

Що це означає для українців у Словаччині? По-перше, збереження статусу захисту. Українці в Словаччині продовжать отримувати тимчасовий захист, а також доступ до житла, медицини та освіти завдяки спрощеному фінансуванню з боку ЄС.

По-друге, передбачається розширення програм інтеграції. Більше фінансових ресурсів буде виділено на мовні курси, професійну підготовку та працевлаштування українських біженців. Загалом, ухвалення цього закону свідчить про збереження політичної стабільності в питанні підтримки українських біженців на рівні Європейського Союзу. Незважаючи на зростання впливу правопопулістських сил у Європарламенті, більшість депутатів підтримує механізми допомоги Україні та українцям, зокрема в контексті міграційної політики.

Зокрема, Ніклас Ніенас, член Європейського парламенту від групи Зелених/Європейського вільного альянсу з Німеччини, зробив заяву про програму FAST-CARE:

У відповідь на російську агресію Європейський Союз повинен швидко і рішуче реагувати, щоб забезпечити підтримку всім, хто втікає від конфлікту в Україні. Необхідно надавати допомогу містам, громадам та регіонам, які приймають біженців.

Очікується, що механізм термінової підтримки запрацює восени 2025 року. Країни-учасниці повинні укласти необхідні угоди та оновити свої національні плани інтеграції.

У червні 2025 року Європейський парламент провів ряд дебатів, у ході яких були озвучені важливі заяви щодо захисту прав осіб, які втекли від війни, зокрема українців. Ці обговорення стали частиною ширшої дискусії про майбутнє системи надання притулку в Європі та роль ЄС у підтримці людей, які постраждали від конфліктів. Особлива увага була приділена не лише правовому становищу українських біженців, а й їхній інтеграції, захисту від дискримінаційних практик та забезпеченню стабільного фінансування для країн-членів, які приймають біженців.

У квітні 2025 року під час відеоконференції зі спікером Верховної Ради України президентка Європарламенту Роберта Мецола підкреслила: "Україна має своє законне місце в європейській спільноті. [...] Відповідь нашого парламенту є чіткою: ми повинні діяти з новою рішучістю та наполегливістю".

Також у ході пленарних дебатів 7 травня 2025 року в Страсбурзі, депутати Європейського парламенту обговорили Резолюцію "Підтримка ЄС справедливого, сталого й всеосяжного миру в Україні" (EU support for a just, sustainable and comprehensive peace in Ukraine) -- документ, який вкотре підтверджує непохитну підтримку України з боку ЄС.

У дебатах взяли участь депутати з усіх провідних політичних груп -- Renew Europe, Greens/EFA, Європейська народна партія, Patriots for Europe, соціал-демократи, а також позафракційні парламентарі.

Доповідачі підкреслювали, що підтримка України повинна проявлятися не лише у формі слів, а й у конкретних діях — в політичному, гуманітарному, безпековому та культурному контекстах.

Євродепутатка Рада Лайкова з Болгарії (Renew Europe) зазначила, що етап формальних висловлювань залишився в минулому: "Сьогодні ЄС має діяти — не лише висловлювати осуд агресії, а й активізувати наші стратегічні механізми підтримки. Україні необхідна реальна солідарність на місцях: у прийомі біженців, відновленні громад, а також у відновленні економіки і культури".

Німецький депутат від Європейської народної партії Міхаель Галер зазначив, що підтримка України стає важливим випробуванням для Європейського Союзу: "Ця війна є серйозним тестом для Європи. Якщо ми не надамо Україні необхідну підтримку, ми підемо проти своїх власних цінностей".

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання культурної ідентичності стало надзвичайно важливим для мільйонів українців, які опинилися за межами своєї країни. Мова, пам'ять та мистецтво перетворилися на засоби виживання та самоідентифікації. Європейський парламент, усвідомлюючи значення культурного аспекту війни, активно підтримує ініціативи, спрямовані на збереження української ідентичності як в Україні, так і серед українських спільнот у Європейському Союзі.

У зверненні Ради Президентів від 11 лютого 2025 року Європейський парламент підтвердив свою відданість підтримці європейської інтеграції України. У цьому документі також підкреслюється готовність Європейського Союзу забезпечити стабільну та тривалу фінансову і економічну підтримку, зокрема для відновлення культурної інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни.

Раніше Сабіна Вергаєн (ЄНП), голова комітету з питань культури та освіти Європарламенту з цього приводу сказала: "Росія розпочала війну проти України також на культурному фронті -- намагаючись знищити всю спадщину історії та традицій України".

Вона закликала всі сектори, від державного до приватного, а також громадянське суспільство, працювати разом, щоб знайти нові інструменти для допомоги у відбудові країни. "Ми повинні допомогти українцям відбудувати їхню культурну спадщину. Ми повинні надати їм нашу підтримку -- це завдання Європейського Союзу, побудованого на цінностях", -- підсумувала Вергаєн.

У травні-червні 2025 року відбулися активні дискусії щодо значення культури в процесі відновлення України та охорони її культурної спадщини в умовах війни. Депутати ухвалили резолюцію, яка визнає знищення культурних об'єктів Росією як складову війни. Європарламент також висловив заклик до збільшення фінансування програм "Креативна Європа", Erasmus+, а також до підтримки незалежних українських митців і ініціатив, спрямованих на збереження української мови, літератури та пам'яті про війну.

Європейський парламент на практиці ухвалив рішення про заснування спеціального "Культурного фонду для України" в рамках бюджету ЄС. Він також розширив програми обміну між культурними інститутами Європи та українськими громадами за кордоном. Крім того, було підкреслено, що мова є важливим елементом спротиву, особливо у навчальних закладах для українських дітей, які перебувають за межами своєї країни.

Такі ініціативи допомагають українцям не втрачати своє -- і водночас бути частиною європейського простору.