Заборона фінансових операцій та обмеження на виплати: що може спонукати українців до повернення на батьківщину.

У 2025 році українські біженці зіштовхнуться з новими викликами.

Сьогодні за межами України знаходиться приблизно 7,7 мільйона наших співвітчизників, з них 5,3 мільйона перебувають у країнах Європейського Союзу. Більше ніж 4,2 мільйона осіб отримали статус тимчасового захисту. Цю інформацію наводить ТСН, посилаючись на дані Контракти.UA.

Українським біженцям пропонують тимчасове житло в Нідерландах, Швейцарії, Норвегії, Ірландії, Німеччині та Польщі. Однак деякі країни Європейського Союзу оголосили про запровадження нововведень, які торкнуться українських переселенців, починаючи з 2025 року.

В даний час українська влада розглядає можливості повернення та підтримки громадян, які опинилися за межами країни.

Восени голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що країни Євросоюзу знижують мобілізаційний потенціал України, виплачуючи допомогу біженцям. Міністр наголосив, що державі зараз насамперед потрібна військова техніка та самі військові.

Середина вересня ознаменувалася публікацією Berliner Zeitung, у якій йшлося про те, як Румунія та Молдова перетворилися на нові маршрути втечі для українських чоловіків. У статті зазначалося, що український уряд активно веде переговори з європейськими партнерами щодо можливості повернення втікачів, оскільки країна стикається з дедалі гострішою нестачею військових ресурсів. Однак це питання викликає безліч етичних і правових проблем у державах Європейського Союзу.

Нідерланди також шукають способи повернення українських чоловіків призовного віку додому, заявив прем'єр-міністр країни Дік Схооф у відповідь на запитання лідера "Партії Свободи" Герта Вілдерса. Прем'єр зауважив, що йдеться не про силові методи, а скоріше про заохочення.

Як зазначила єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон у своєму коментарі для "Радіо Свобода", Європейський Союз не планує використовувати примусові заходи для повернення військовозобов'язаних українців на батьківщину, оскільки це суперечить Директиві про тимчасовий захист.

За даними ООН, за кордоном перебувають близько 6,7 мільйона українців, а з економічними мігрантами ця цифра сягає 10 мільйонів.

На початку грудня радник президента України Олександр Камишін повідомив про запуск пілотного проєкту повернення українців з-за кордону, який планується на початок 2025 року. Він зазначив, що цей проєкт спочатку буде реалізований між Україною та Німеччиною.

23 грудня віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов представив робочу концепцію Міністерства національної єдності України. За словами чиновника, міністерство зосередиться на кількох важливих аспектах, серед яких будуть взаємодія з українською діаспорою, питання національної єдності та стратегічних комунікацій, співпраця з міжнародними партнерами та політика повернення громадян.

Зокрема, в державах з найчисленнішими українськими громадами будуть засновані "Центри єдності" (Unity Hub).

Раніше Чернишов зазначав, що 50% чоловіків призовного віку готові повернутися в Україну, не дочекавшись завершення війни, за умови вирішення питання з бронюванням.

За словами чиновника, багато людей відчувають страх через можливу мобілізацію. Тому в майбутніх "Хабах єдності" за межами України планується надавати послуги з працевлаштування в Україні, а також допомагати з питаннями мобілізації та оформлення військово-облікових документів.

Згідно з інформацією, опублікованою в El Pais, українська влада звернулася до країн Європейського Союзу з пропозицією скоротити або зупинити фінансову підтримку для біженців, а також обмежити консульські послуги для чоловіків, які підпадають під призовний вік.

"Головним питанням є зупинка виплат та субсидій. Без додаткової фінансової підтримки люди не зможуть забезпечити свої потреби, що змусить їх повернутися додому. Лише ті, хто знайшов хорошу роботу і може утримувати себе та своїх дітей, залишаться", - повідомили джерела ТСН.

Проте в українському Міністерстві закордонних справ запевняють, що замість ускладнень вони планують формувати "позитивний стимул" для повернення громадян України на батьківщину.

Представник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий спростував інформацію, опубліковану в статті El Pais, яка стосується заходів, що нібито примушують українців повертатися з країн Європейського Союзу. Він підкреслив, що український уряд не виступає з проханням про зниження обсягу допомоги, а чоловіки, які підлягають призову, мають можливість користуватися консульськими послугами.

Все більше українських біженців прагнуть оселитися в Німеччині назавжди. За даними опитування, наразі 65% з них висловлюють таке бажання. Проте у 2025 році українці, які хочуть залишитися в цій країні на постійній основі, можуть стикнутися з певними викликами, пов'язаними з економічними труднощами, виборчими процесами та ситуацією в Сирії.

Зміни на ринку праці, такі як зменшення попиту на вакансії та зниження бажання компаній, таких як "Bosch", "Ford" і "Volkswagen", наймати нових працівників, можуть ускладнити ситуацію для українських біженців. Особливо це стосується тих, хто має недостатню кваліфікацію або не володіє німецькою мовою, що може призвести до серйозних труднощів у пошуку роботи.

Економічний песимізм серед місцевого населення та дострокові парламентські вибори - одні з ключових факторів зміни риторики ФРН щодо біженців з України. Варто зауважити, що деякі політичні партії виступають проти надання українським біженцям пріоритетної допомоги, такої як Bürgergeld. Це може означати, що українці, які не працюють, будуть позбавлені цієї фінансової підтримки та отримуватимуть допомогу за іншими, менш вигідними програмами.

Дискусія про можливість повернення сирійських біженців на батьківщину після падіння режиму Башара Асада є ще одним важливим фактором. Цей прецедент може вплинути на українських біженців, особливо в разі досягнення миру в Україні.

Раніше лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц висловив думку про потребу перегляду системи "соціальної допомоги", яка надається українським біженцям у Німеччині. Він вважає, що українці мають отримувати менш значну підтримку, аналогічну тій, яку отримують звичайні претенденти на притулок.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц підкреслив, що українських біженців слід заохочувати до пошуку роботи або ж підтримувати їх у поверненні на батьківщину.

"Занадто багато хто з них перебуває тут, так би мовити, вже дуже довго, і їм слід почати працювати вже зараз", - сказав Шольц.

Польща планує посилити контроль над фінансовими операціями, які здійснюють іноземці, зокрема українці, що займаються бізнесом або переказами коштів. З 2025 року підозрілі транзакції можуть стати причиною блокування банківських рахунків. Основною метою цих заходів є протидія шахрайству та нелегальній економічній діяльності, які завдають шкоди державному бюджету.

Згідно з інформацією, опублікованою на Польському інформаційному порталі, акцент буде зроблено на тих сферах, які найбільше піддаються податковим правопорушенням: будівництво, нематеріальні послуги та інформаційні технології.

Українці, які займаються бізнесом або здійснюють значні грошові перекази в Польщі, особливо в зазначених сферах, мають ризик потрапити під пильну увагу податкових органів.

У Словаччині були затверджені зміни до імміграційного законодавства, які зменшать державну допомогу для українських біженців, починаючи з 1 березня 2025 року.

Згідно з інформацією, опублікованою в Slovak Spectator, нові законодавчі зміни скорочують термін перебування біженців у пунктах тимчасового розміщення до 60 днів, тоді як раніше цей період становив 120 днів. Крім того, фінансова допомога на проживання буде доступною лише протягом перших 60 днів з моменту прибуття.

Заступник міністра внутрішніх справ Петер Крауспе прокоментував нововведення, зазначивши, що більшість українських біженців вдається знайти роботу та житло протягом перших двох місяців після прибуття. Він підкреслив, що ці зміни можуть забезпечити економію в розмірі до 2 мільйонів євро.

Швейцарія також обмежує притулок для українців. Видання Swissinfo повідомляє, що палата представників країни частково підтримала ініціативу Сенату, згідно з якою "статус S" на проживання буде надаватися лише тим громадянам України, які прибули з територій, що перебувають під контролем Росії.

Особи, які покинули тилові райони, не зможуть отримати цей статус. Ця зміна стосується виключно українців і не поширюється на інших тих, хто шукає притулок.

Крім цього, ірландська влада працює над ініціативами, які передбачають відмову у безкоштовному житлі для нових біженців з України. Це нововведення набуде чинності в березні 2025 року. Таким чином, уряд планує заохотити українських біженців до самостійного пошуку орендованого житла.

Раніше адміністрація департаменту Мерт і Мозель, розташованого на сході Франції, винесла розпорядження про необхідність для українських біженців залишити надане державою житло. Це рішення було прийнято внаслідок зменшення бюджетних витрат на підтримку біженців та з метою полегшення їх інтеграції в французьке суспільство.

З початку 2025 року в Австрії можуть впровадити нові норми щодо базової підтримки для українських біженців. Однією з основних змін є те, що наявність автомобіля може стати причиною для відмови в наданні цієї допомоги.

Таке рішення було прийнято з огляду на те, що особа, яка має можливість придбати автомобіль і покривати витрати на його страхування та паливо, не потребує підтримки з боку держави.