Білий екран темних справ

Безсумнівно, спорт не є позбавленим політики, як це намагається подати МОК; навпаки, він є важливою складовою великої політики.

Бо ось президентка МОК Кірсті Ковентрі. Яка вона видатна спортсменка - це правда, але правда й те, що належить до білих колонізаторів, яких влада Зімбабве (батьківщина нашої білої героїні) випхала з оброблюваних ними земель. А ось Ковентрі дала шикарну ферму... У бідній африканській країні Зімбабве земля - найцінніший ресурс. У країні, до речі, 80 відсотків населення - безробітні, нижче рівня бідності живуть 68 відсотків населення, економіка одна з найнижчих у Африці... Рівень інфляції можна бачити по валюті на фото їх національної валюти - там нулі вже не вміщаються...

Диктатор Зімбабве Роберт Мугабе, на руках якого кров сотень і тисяч вбитих і замучених, двічі особисто зустрічався з нею після олімпійських ігор і вручив їй суми в 50 і 100 тисяч доларів. Він назвав її "золотою дівчинкою". Після Мугабе вона стала міністром спорту, і під її керівництвом навіть центральний стадіон прийшов у занепад. Проте, важливо, що вона активно підтримувала нову владу, яку очолив Мнангангва, хоча його вибори також перетворилися на фарс. І знову в країні пролилася кров.

Для чорної влади Зімбабве біла Ковентрі стала прикриттям від звинувачень у расизмі. Ніякої політики, еге ж...

Не дивно, що для президентки МОК Ковентрі пам'ять українського атлета про його загиблих колег, яких вбила Росія, стала такою чутливою темою.

Проте для нас, українців, більш важливим є інше питання: чому ж представники МОК від України, такі як Бубка і Борзов, залишаються в мовчанні?

Василь ЧЕПУРНИЙ можна перефразувати як "Чепурний Василь".