"Бабай" для фермерів Європи. Качка поділився своїми міркуваннями про проблеми, що виникають у зв'язку з виходом України на ринки Європейського Союзу.

Україні варто встановити домовленості з Європейським Союзом щодо швидкості адаптації європейських норм, щоб забезпечити вихід на ринки ЄС, не завдаючи шкоди національному агробізнесу.

Цю інформацію озвучив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час регіонального діалогу на тему "Агросектор на шляху до ЄС: наші досягнення та майбутні перспективи", повідомляє агентство Укрінформ.

"В нас існує чимало регуляторних аспектів, які потрібно впроваджувати систематично. Завдання нашої переговорної команди полягає в тому, щоб визначити оптимальний темп, при якому ми зможемо реалізувати ці ініціативи якомога швидше, не завдаючи шкоди українським виробникам," -- підкреслив Качка.

"Від готовності наших виробників буде залежати практично все, так як в нас є дві великих складові. Адміністративна готовність, -- наскільки уряд і всі структури задіяні й співпрацюють з Європейським Союзом, і друге -- готовність бізнесу", -- підкреслив віцепрем'єр.

Він також зазначив, що при цьому процесі важливо враховувати політичний контекст, який формує скептичне сприйняття українських фермерів.

"Ви знаєте, що Україна викликає трепет у багатьох. Для європейських фермерів наша країна стала своєрідним "бабайчиком", яким лякають депутатів Європейського парламенту та Єврокомісію, щоб підкреслити необхідність збільшення фінансової підтримки для аграріїв. Зрозуміло, що до нас буде ставитися з особливою увагою. Але це питання політики, а не регуляції. Наша мета полягає в тому, щоб продемонструвати, як ми можемо адаптуватися до європейських стандартів," -- зазначив представник уряду.

Качка підкреслив, що під час інтеграційного процесу необхідно враховувати як інтереси українських фермерів, так і потенційні наслідки переходу до європейських норм для європейських ринків.

"Якщо ми говоримо про засоби захисту рослин (ЗЗР), то неакуратний швидкий перехід на європейські правила може призвести до надмірного попиту на ЗЗР, які в Україні не пропонуються. Ми намагаємось зараз це дуже чітко пояснити і вести діалог з Єврокомісією", -- пояснив посадовець.

Ще однією ключовою складовою інтеграції українських аграріїв до Європейського Союзу є питання спільної аграрної політики (САП). Ця політика охоплює регулювання, субсидії та підтримку сільського господарства, спрямовану на забезпечення продовольчої безпеки, стабільних доходів для фермерів та екологічну сталість.

Качка зазначив, що в Україні наразі вже створена Виплатна агенція, яка адмініструватиме, контролюватиме і розподілятиме державну і донорську фінансову допомогу аграріям за стандартами ЄС (її створення в Україні є обов'язковою умовою для використання європейських сільськогосподарських фондів -- ред.).

"Тепер ми повинні забезпечити її фінансами та розвивати фінансову підтримку аграрної сфери," -- підсумував віцепрем'єр.

Згідно з інформацією, у вересні 2025 року Україна успішно завершила оцінку щодо приведення свого аграрного законодавства у відповідність з нормами Європейського Союзу.

15 жовтня минулого року Україна та Європейський Союз уклали остаточну угоду про оновлення торговельного аспекту Угоди про асоціацію, що відкриває нові горизонти для українських агровиробників на європейському ринку.

Тарас Качка раніше повідомляв, що Україна наближається до завершального етапу перевірки свого законодавства на відповідність законам Європейського Союзу. Наразі розпочато переговори з Європейською комісією щодо п’ятого кластера, що охоплює теми ресурсів і сільського господарства.