Атака на Урсулу: як закінчилася перша спроба "путінських союзників" підривати ЄС
Перший відгук на вотум недовіри завершився успіхом Урсули фон дер Ляєн. Однак навіть у її колі цю перемогу охарактеризовують як "піррову".
"Суть лідерства полягає у відповідальності. Пора йти (з посади)!" - написав у середу 9 липня угорський прем'єр Віктор Орбан. Однак не про себе. А про голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн.
10 липня Європейський парламент ухвалив рішення про вотум недовіри щодо Європейської комісії та її голови.
Це голосування, яке було ініційоване правими радикальними групами, очікувано завершилося перемогою діючої влади Європейського Союзу. Проте число голосів за відставку президента Єврокомісії встановило нові антирекорди серед її попередників, ще раз підкресливши поляризацію політичної ситуації в ЄС.
Супротивники фон дер Ляєн усвідомили свою потужність.
Хоча вони зазнали поразки, їхні обіцянки свідчать, що це тільки початок - і найближчим часом питання щодо повноважень Єврокомісії знову опиниться на порядку денному.
У новому політичному сезоні, що розпочнеться у вересні, після літніх канікул європейських політиків, можна передбачити новий вотум недовіри Єврокомісії, і цілком ймовірно, що їх буде не лише один.
Розпочнемо з цифр. З присутніх у залі 553 європейських депутатів (загальна кількість європарламентарів - 720) за відставку президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та її команди проголосували 175 осіб, проти - 360, утрималися - 18.
Щоб голосування принесло результати, потрібно, аби його схвалили дві третини від усіх поданих голосів, при цьому ця кількість повинна відображати більшість у складі Європейського парламенту. У даній ситуації мова йде про понад 360 євродепутатів.
Отже, на голосуванні 10 липня було зафіксовано приблизно 50% від потрібної кількості голосів для ухвалення рішення.
Тим не менш, ініціатори голосування демонструють задоволення цим результатом.
Цей випадок створює основу для майбутніх звинувачень на адресу європейських інституцій, а також для перевірок на витривалість Єврокомісії та проєвропейської більшості в Європейському парламенті.
Офіційною підставою для ініціювання вотуму недовіри є відмова Урсули фон дер Ляєн оприлюднити своє приватне обговорення через SMS з генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer у 2021 році, яке відбулося перед укладенням багатомільярдної угоди на постачання вакцин проти COVID-19.
Варто підкреслити, що раніше президентка Європейської комісії спростувала всі звинувачення у невідповідних діях, які нібито суперечать інтересам ЄС. "Переговори щодо угод проводились у тісній співпраці між Єврокомісією та державами-членами. Кожен контракт ретельно аналізувався в столицях країн перед його підписанням усіма 27 державами-членами. Не було жодних прихованих аспектів, секретних умов або зобов'язань щодо закупівлі вакцин для країн-членів", - зазначала фон дер Ляєн.
Однак у кулуарах Брюсселя та Страсбурга ніхто не намагався приховати, що ці звинувачення слугують лише приводом для правого крила Європарламенту "вкусити" Урсулу та продемонструвати свою силу.
Ультраправий румунський євродепутат Георге Піпереа з партії AUR (Альянс за єдність румунів), який представляє політичну групу ECR ("Європейські консерватори та реформісти"), зібрав 77 підписів на підтримку подання про вотум недовіри до Єврокомісії. Він відкрито зізнався журналістам, що не сподівався на відставку Урсули фон дер Ляєн.
Попри все, він прагнув довести, що її повноваження можуть бути оскаржені - і йому це вдалося.
"Я розкрив таємниці Пандори."
Піпереа підкреслив важливість цього, оголошуючи про плани подати нові позови проти Урсули в найближчий час.
Дійсно, щоб ініціатива про недовіру до Єврокомісії була офіційно зареєстрована, потрібно зібрати підписи лише від 10% членів Європейського парламенту, що становить всього 72 євродепутати.
Отже, всі попередники Урсули фон дер Ляєн, які очолювали Єврокомісію, стикалися з процедурами голосування щодо вотуму недовіри. Проте жоден з них не зустрічався з такою великою кількістю голосів "проти".
Останній вотум недовіри в історії Єврокомісії, який пережив Жан-Клод Юнкер у 2014 році, був викликаний звинуваченнями у фаворитизмі щодо люксембурзьких компаній. Результати голосування виявилися такими: 101 голос "за", 461 - "проти", та 88 утрималися.
У 2005 році Жозе-Мануел Баррозу стикнувся з обвинуваченнями у корупції, проте зумів зберегти свою посаду: 35 голосів було "за", 589 - "проти", і ще 35 - утрималися.
У 2004 році Романо Проді зазнав підозр стосовно відкриття таємних рахунків, на які, як стверджувалося, йшли кошти з бюджету Європейського Союзу. Проте в сесійній залі Європейського парламенту це твердження не знайшло підтримки: 88 депутатів проголосували "за", 515 - "проти", а 63 утрималися.
"Ми бачимо тривожні загрози з боку екстремістських партій, які прагнуть поляризувати наші суспільства за допомогою дезінформації. Немає жодних доказів того, що в них є відповіді. Але є безліч доказів того, що багато з них підтримуються нашими ворогами та їхніми маріонетками в Росії або деінде", - так, виступаючи у Європарламенті, фон дер Ляєн прокоментувала ініціативу про вотум недовіри Єврокомісії.
За її словами, за цією ініціативою стоять рухи, підживлені теоріями змови: "від антивакцинаторів до апологетів Путіна".
Дійсно, 10 липня за Урсулу фон дер Ляєн віддали свої голоси 175 депутатів, серед яких 160 представляли крайні праві політичні сили.
Політична група "Патріоти за Європу", очолювана віцепрезиденткою угорської партії "Фідес" Кінгою Гал та лідером французької правопопулістської партії "Національне об'єднання" Жорданом Барделлом, проголосувала проти фон дер Ляєн, отримавши 75 голосів із 85 можливих.
Ще 39 голосів (із 79) отримали помірно праві "Європейські консерватори та реформісти". Цікаво, що приблизно половина членів цієї групи вирішила не виступати проти Урсули фон дер Ляєн.
Депутати від партії "Брати Італії", що очолюється нинішньою прем'єркою Джорджі Мелоні, утрималися від голосування за відставку Єврокомісії.
Натомість подання про вотум недовіри підтримали депутати з польської "Право і справедливість".
24 голоси з 27 отримала ще одна ультраправа політична формація під назвою "Європа суверенних націй", до складу якої входять такі скандальні партії, як "Альтернатива для Німеччини", польська "Конфедерація" та болгарські "друзі Путіна" з партії "Відродження".
І, зрештою, ще 22 голоси, які виступили проти фон дер Ляєн, належать незалежним євродепутатам, що здебільшого представляють екстремістські політичні сили Європейського Союзу. Ці рухи настільки радикальні, що навіть не змогли досягти згоди щодо приєднання до жодної з політичних груп ЄС.
Це, наприклад, партія прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо SMER-SD, німецька ліва популістська партія Сари Вагенкнехт або партія S.O.S. România, яку очолює антиукраїнська радикалка Діана Шошоаке.
А далі - праворадикали Європарламенту погрожують підважувати повноваження Єврокомісії знову і знову.
11 липня Георге Піпереа опублікував відеозвернення, в якому розкрив деталі конфлікту між Урсулою фон дер Ляєн та політичною групою "Прогресивний альянс соціалістів та демократів" (S&D). Ця група, що налічує 136 депутатів, є другою за розміром у Європейському парламенті та відіграє важливу роль у коаліції, яка забезпечила нинішньому складу Єврокомісії доступ до влади.
На справді, інформація про конфлікт була відома всім, хто стежить за політичною ситуацією в Європейському парламенті. Соціал-демократи звинуватили фон дер Ляєн у тому, що вона не виконала своїх зобов'язань, які дала їм на початку поточної каденції, зокрема щодо соціальної підтримки громадян Європейського Союзу.
Невдоволення політикою Єврокомісії в групі досягло такого рівня, що на початку цього тижня S&D ухвалила рішення під час голосування за вотум недовіри продемонструвати свій протест, утримавшись від голосування.
Урсула фон дер Ляєн була змушена знайти компроміс.
Вона запевнила, що до багаторічного бюджету на 2027-2034 роки, який буде представлений у Брюсселі наступного тижня, буде додано фінансування для Європейського соціального фонду (підтримка соціально незахищених категорій населення) - в тому ж обсязі, що й у попередні роки.
Внаслідок голосування 98 представників соціал-демократичної партії виступили проти висловлення недовіри.
"Це можна порівняти з перемогою Пірра - карфагенського полководця, який після успішної битви зауважив: 'Якщо ми ще раз виграємо такою ціною, то загинемо'. Саме так виглядає ситуація з Урсулою фон дер Ляєн сьогодні," - зазначив Піпереа.
Головна представниця Віктора Орбана в Європейському парламенті Кінга Гал також висловила свою критику на адресу Урсули фон дер Ляєн після проведеного голосування, а також зробила ряд погроз.
"Сьогодні фон дер Ляєн зуміла подолати вотум недовіри лише завдяки підтримці коаліції Європейської народної партії та лівих угруповань. Та сама ситуація, та ж сама політика," - зазначила вона у своїх соціальних мережах.
"Але це голосування - лише перший розділ. Наступна резолюція про недовіру вже на підході",
попередила угорська депутатка.
Отже, новий політичний сезон, що стартує у вересні, після завершення серпневих канікул європейських чиновників, обіцяє бути насиченим подіями.
Серед інших питань - нові голосування щодо недовіри Європейській комісії та її керівнику.
Автор: Тетяна Висоцька.
