Американські гірки: чому долар втрачає свою вартість і як зміниться курс гривні у 2026 році?

2025-й увійшов в історію як рік ослаблення долара: американська валюта втратила 10% вартості у світі, але в Україні це майже не відчули. Чи справді "зелений" втрачає статус глобальної опори і що це означатиме для курсу гривні?

2025 рік відзначився падінням курсу долара. На початку другого терміну президента Дональда Трампа, зумовленого його економічною політикою, американська валюта втратила 10% своєї вартості в порівнянні з кошиком з шести ключових світових валют.

На цьому тлі знову активізувалися розмови про втрату доларом свого статусу світової валюти. Спойлер: наразі вони перебільшені та завчасні. Хоча нестабільність та непередбачуваність американської політики все частіше змушує інвесторів задуматися про те, аби перечекати неспокійні часи у більш захищених активах.

В Україні курс "зеленого" майже не змінився: рік почався та закінчується біля позначки у 42 грн за долар, а більшу частину року курсу опускався ще нижче. Чого не можна сказати про євро, яке з липня кілька разів намагалося подолати "психологічну межу" у 50 грн.

Що відбувається з американською валютою у світі та як це вплине на курс в Україні?

Ключовою темою президентських виборів 2024 року в США була криза вартості життя. Більшість американців побачили у Трампі того, хто здатен привести економіку до ладу та знизити інфляцію.

В листопаді 2025 року, через рік після попередніх виборів, ті ж економічні труднощі стали "ахіллесовою п'ятою" президента США, сприявши перемозі його суперників - демократів. Зокрема, на пост мера Нью-Йорка був обраний 34-річний демократ, соціаліст і мусульманин Зоран Мамдані, який з легкістю здолав кандидата, підтримуваного Трампом, який балотувався як самовисуванець.

У ритмі електоральних настроїв у США змінювалися й настрої на фінансових ринках. Спочатку, під впливом великих сподівань на політику нового президента, інвестори активно купували американські активи. Однак вже в квітні Трамп оголосив про початок торговельної війни, що підірвало довіру не лише до американських акцій, але й до долара в цілому.

Як наслідок, у 2025 році американська валюта суттєво просіла. Індекс долара, який вимірює його вартість відносно кошика з шести світових валют (євро, єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона і швейцарський франк), знизився на 10,5%.

Найбільшу шкоду американській економіці завдала непостійність рішень президента Трампа, який постійно змінював свої підходи: запроваджуючи нові мита, потім скасовуючи їх або коригуючи попередні рішення. У результаті долар і державні облігації США, які раніше вважалися надійними "тихими гаванями" для інвесторів у часи економічних труднощів, почали втрачати цю репутацію.

Протягом року спостерігався зростаючий інтерес до інших "безпечних" інвестицій, зокрема до золота. Підвищений попит призвів до рекордного підвищення цін: протягом року тройська унція (31,1 грама) подорожчала більш ніж на 66%, вперше перетнувши позначку у 4,5 тисячі доларів.

Зниження вартості американської валюти було очікуваним. Ще до того, як Трамп став президентом, він висловлював занепокоєння щодо того, що долар є "надто сильним". За його словами, це негативно вплине на американських експортерів.

Ще одне джерело невизначеності, яке хитало впевненість у доларі - "великий красивий закон" Трампа. Документ передбачає зниження корпоративного податку, продовження податкових пільг для населення, зменшення видатків на програми медичного страхування, фінансування безлічі екзотичних ініціатив з багатомільярдними бюджетами (наприклад, системи протиракетної оборони "золотий купол").

Згідно з оцінками незалежних аналітиків, запропоновані ініціативи можуть збільшити державний дефіцит Сполучених Штатів більш ніж на півтора трильйона доларів протягом найближчих десяти років, а державний борг зросте на понад три трильйони.

Обсяг держборгу США вже зараз перевищує 38 трлн дол. і продовжує зростати. Раніше для того, аби покривати виплати процентів та погашення основної суми за ним, уряд США без проблем позичав нові гроші. Нині робити це складніше - через вже згадану втрату американськими облігаціями свого статусу "безпечного" активу.

Кожного разу, коли уряд США стикається з новим обмеженням на розмір державного боргу, дискусії про його підвищення перетворюються на засіб торгівлі та викликають занепокоєння інвесторів. Внаслідок цього Сполучені Штати неодноразово опинялися на межі дефолту. Як результат, кілька кредитних агентств знизили рейтинг США, позбавивши їх колишньої бездоганної репутації.

Третій чинник невизначеності полягає в ерозії державних інститутів у США, що підриває їхню політичну нейтральність та автономність. Найбільш значущим для стабільності долара виявився тиск Трампа на центральний банк - Федеральну резервну систему (ФРС). Президент США не соромився висловлюватися у соцмережах, вимагаючи від глави ФРС Джерома Павела активніше знижувати ключову процентну ставку.

Термін повноважень Павела завершується в травні 2026 року, а серед можливих кандидатів на його місце згадується колишній економічний радник Дональда Трампа Кевін Гессет.

Підваження незалежності ФРС може ще сильніше підірвати довіру до долара, адже саме політична незалежність центрального банку є ключовим гарантом того, що ФРС зможе й надалі забезпечувати стабільність американської валюти та низькі темпи її знецінення.

В останні місяці року до тривог на фінансовому ринку додалися військові дії США в акваторії Венесуели. Напади на судна, які, за інформацією американського Міністерства оборони, транспортували наркотики, а також захоплення кількох танкерів з венесуельською нафтою американськими військовими, викликають відчуття неминучості нового збройного конфлікту. Аналітики пов'язують ці події з різким підвищенням цін на золото наприкінці 2025 року.

Більшість проблем, які тиснули на позиції долара у світі, перекочують з 2025-го у наступний рік. Разом з ними перейдуть побоювання щодо надійності американської фінансової системи та її валюти. Крім потенційної війни, яка може розпочатися у Венесуелі, інвестори особливо прискіпливо спостерігатимуть за "війною" за незалежність ФРС.

"В 2026 році одним із ключових ризиків для долара може стати посилення залежності Федеральної резервної системи від адміністрації Трампа. Це зумовлено тим, що в керівництві регулятора з'являться більш прихильні до президента особи, зокрема новий голова центрального банку," - зазначив Олександр Мартиненко, глава департаменту корпоративного аналізу інвестиційної групи ICU.

Головна мета тиску Трампа на ФРС - забезпечення м'якшої монетарної політики: зниження ставок та запровадження інструментів кількісного пом'якшення (іншими словами - "друк грошей"). У Білому домі сподіваються, що більш м'яка політика ФРС сприятиме активізації економічного зростання. Як наслідок, зростатимуть доходи корпорацій і кількість нових робочих місць.

Одним із недоліків пом'якшення монетарної політики є те, що це може призвести до прискорення інфляційних процесів. Це відбувається в той час, коли Сполучені Штати ще не оговталися від нещодавнього інфляційного підйому, викликаного пандемією.

"Подальше зменшення процентних ставок Федеральної резервної системи, а також використання інших інструментів м'якої монетарної політики на фоні завершення циклу зниження ставок іншими провідними центральними банками може збільшити тиск на долар", - зазначає Мартиненко.

У ситуації, коли процентні ставки в США залишаються на низькому рівні, а інфляція залишається досить високою, інвестори природно прагнутимуть спрямувати свої капітали в юрисдикції з вищими ставками та більш стабільною інфляцією. Зокрема, це може відбутися в рамках Європейського Союзу, що, у свою чергу, зміцнить позиції євро.

Чи може це свідчити про те, що євро починає домінувати як головна світова валюта? Напевно, робити такі висновки ще передчасно.

"Приблизно 60-70% всіх транзакцій і активів здійснюються в доларах, в той час як 15-20% - в євро. Інші валюти, такі як фунт, єна й юань, ділять решту ринку. Євро мало чимало шансів стати глобальною валютою, проте, незважаючи на пройдені 30 років, цього так і не сталося. Чогось не вистачає", - зазначив у бесіді з ЕП професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко навесні 2025 року.

"Незважаючи на всі виклики, долар США продовжить утримувати позицію світової валюти та залишиться домінуючим у міжнародних резервних фондах країн", - зазначає провідний аналітик відділу глобальних ринків "ОТП Банку" Євген Міюц.

На долар припадає й переважна більшість вітчизняних золотовалютних резервів. За даними НБУ, на початок грудня 2025 року у доларі та доларових активах було 60,5% з 54,75 млрд дол. міжнародних резервів України. Швидко змінити структуру резервів, збільшивши у ній частку іншої валюти чи золота, при цьому не зазнавши відчутних втрат - не зможе ані Нацбанк, ані будь-який інший центральний банк світу.

"Долар США продовжуватиме залишатися провідною валютою у світі. Флуктуації курсу долара, які ми спостерігали в 2025 році, не є чимось незвичайним. Актуальний курс євро відносно долара відповідає прогнозованому середньостроковому середньому значенню на період 5-7 років", - зазначив головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій.

Чого чекати від долара у 2026 році? Аналітики J.P. Morgan очікують на подальше послаблення курсу "зеленого" відносно інших світових валют. "Наш прогноз щодо долара на 2026 рік є "ведмежим" (курс буде падати - ЕП), хоча й меншим за масштабами та менш однорідним, ніж у 2025 році", - зазначила співкерівниця відділу глобальної валютної стратегії в J.P. Morgan Міра Чандан.

"Не буде дивиною, якщо до завершення 2026 року курс EUR/USD перевищить позначку 1,2 (долара за євро - ЕП)", - висловлює свою думку Колодій. Станом на кінець грудня 2025 року 1 євро на світовому валютному ринку оцінюється в 1,18 долара.

Попри "американські гірки" долара у світі, в Україні його курс за останній рік майже не змінився. Це викликає занепокоєння серед економістів: наразі країна переживає рекордний за свою історію дефіцит торгівлі. За таких умов національна валюта мала би послаблюватися, а її відносна стабільність багатьох наштовхувала на думку про те, що курс долара утримується штучно.

Національний банк не поділяє такі звинувачення. Установа зазначає, що нинішня політика керованої гнучкості спрямована на усунення "структурного дефіциту валюти", водночас дозволяючи ринковим силам впливати на обмінний курс. Проте, НБУ не розкриває, який саме розмір цього структурного дефіциту, а також які конкретні фактори на валютному ринку вважаються ринковими.

На сьогоднішній день Національний банк України виконує функцію посередника між дефіцитом іноземної валюти в ринковій сфері та її надлишком у державному секторі. З початку повномасштабної війни Україна отримала понад 160 мільярдів доларів підтримки від міжнародних партнерів. Коли уряд має намір витратити ці фінансові ресурси, він реалізує валюту через НБУ, який, в свою чергу, акумулює ці кошти у своїх міжнародних резервів. Таким чином, незважаючи на торговельний дефіцит, ринок залишається в рівновазі, а гривня демонструє помірні темпи знецінення.

Хоча долар починає і завершує рік на рівні приблизно 42 грн, процес девальвації все ж триває. Яскравим прикладом цього є коливання курсу євро: на початку року він становив 43,6 грн, а до кінця піднявся до 49,6 грн.

Отже, в 2025 році гривня зазнала девальвації приблизно на 13,7%, але це відбувалося одночасно зі знеціненням долара, через що його курс залишався стабільним протягом усього року. Подібні темпи зниження вартості спостерігалися й у 2024 році, коли гривня знецінилася приблизно на 10%. Існує висока ймовірність, що така тенденція може зберігатися і в майбутньому.

Багато банківських та фінансових експертів очікують, що до 2026 року курс долара досягне 44 гривень. Наприклад, аналітики Dragon Capital прогнозують, що на кінець року курс становитиме 44 грн, група ICU передбачає 44,3 грн, Київська школа економіки - 44,5 грн, а Concorde Capital - 44,8 грн за долар.

На думку Колодія з Райффайзену, до кінця 2026 року курс долара може досягти приблизно 45 гривень, а євро — близько 55 гривень. Національний банк України зможе підтримувати свою політику керованої гнучкості завдяки достатнім резервам. З одного боку, девальвація гривні сприятиме покращенню дисбалансів в сальдо товарів і послуг, що ми вже спостерігаємо в цьому році. З іншого боку, темпи девальвації не перевищать доходність гривневих активів, на що НБУ постійно звертає увагу.