Податкова політика в умовах війни
Конфлікт суттєво трансформував умови та пріоритети внутрішньої фіскальної політики. Вимога збереження незалежності та суверенітету країни зумовила термінову потребу в значному збільшенні бюджетних витрат на оборонні та безпекові потреби.
Згідно з інформацією, наданою експертами Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру, у 2023 році Україна займає перше місце у світі за співвідношенням витрат на оборону до валового внутрішнього продукту, яке становить 37%. У категорії загальних військових витрат країна посідає восьме місце, випередивши Францію та практично зрівнявшись із Німеччиною.
Держава продовжує виконувати всі свої зобов'язання, включаючи соціальні виплати, підтримку критично важливої інфраструктури, а також обслуговування і погашення державного боргу. Податкові надходження мають суттєве значення для фінансування витрат на оборону.
В Україні кредити, отримані від закордонних кредиторів, не призначені для фінансування військових витрат. Головним джерелом фінансування є податкові доходи та внутрішні запозичення.
Відоме класичне твердження стверджує: "Податки завжди викликають незадоволення в суспільстві, однак їхня прийнятність досягає піку під час воєнних конфліктів". У такі часи війна об'єднує громадян, які готові на значні жертви, усвідомлюючи важливість і необхідність збільшення податкового тягаря.
Американський президент Вудро Вілсон, понад сто років тому, відзначав, що чим більше військових витрат покривається за рахунок податків, тим менше фінансових зобов'язань залишиться для майбутніх поколінь. Глобальний досвід свідчить, що у часи тривалих конфліктів збільшення податкового тягаря стає неминучим.
Класичним інструментом залучення додаткових ресурсів до державної скарбниці, що використовувався урядами у військовий час, було підвищення акцизу. Так, збільшення ставок акцизного податку застосовувалось у більшості країн, які були учасниками інтенсивних військових конфліктів.
У період Першої та Другої світових війн уряди багатьох держав, зокрема Сполучених Штатів і Великої Британії, застосували підвищення акцизів як ключовий елемент фіскальної стратегії для залучення додаткових фінансових коштів на потреби війни.
Однак виявилось, що ці фіскальні заходи не були достатніми, що спричинило потребу в безпрецедентному підвищенні податкових ставок на працю та капітал. У США під час Другої світової війни максимальна ставка податку на доходи зросла до 94%, а також був введений податок на "надприбуток" у військовий період, де його гранична ставка досягала 90%.
До речі, схожі акценти реалізації фіскальної політики воєнного часу демонструє і Україна. Адже 28 листопада підписано закон №11416-д, який передбачає підвищення військового збору та розширення переліку його платників; збільшення ставки податку на прибуток для банків і небанківських фінансових установ.
Сучасна війна характеризується тривалістю та специфікою, що вимагає значного збільшення витрат на програми національної оборони. У зв'язку з цим, фіскальні пільги, які були впроваджені на початку повномасштабного вторгнення, поступово скасовуються, і уряду доводиться переорієнтовувати свою фіскальну політику на активізацію збору податків.
У 2022 році загальний обсяг податкових надходжень до зведеного бюджету становив 1,34 трильйона гривень, тоді як у 2023 році ця сума зросла до 1,64 трильйона гривень. Прогнозується, що у 2024 році податкові надходження перевищать 2 трильйони гривень.
Національна стратегія формування доходів до 2030 року передбачає поетапне підвищення податкових ставок, розширення податкової бази, вдосконалення механізмів адміністрування податків, активну боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування та зменшення тіньової економіки.
Значну увагу приділено й акцизній політиці. У 2024 році реалізовуються заходи щодо підвищення фіскальної значимості акцизу. Збільшення його надходжень посилить спроможність держави виконувати її завдання і функції.
У липні був затверджений план підвищення акцизного податку на пальне до мінімальних стандартів, установлених Європейським Союзом, починаючи з 2028 року. Перший етап цього підвищення розпочався 1 вересня 2024 року. Зокрема, акциз на бензин зріс на 14%, досягнувши 242,6 євро за 1000 літрів; акциз на дизельне паливо підвищився на 27%, до 177,6 євро за 1000 літрів, а акциз на скраплений газ зріс у три рази, до 148 євро за 1000 літрів.
До 2028 року планується збільшити акцизні ставки на бензин на 48%, на дизельне пальне – на 87,5%, а на скраплений газ – на 68,9%. У звіті Європейської комісії про досягнення України в рамках Пакету розширення ЄС підкреслюється, що ці зміни сприяють наближенню акцизних ставок в Україні до рівня, прийнятного для європейських країн.
Наступною категорією підакцизних товарів, на яку вплине підвищення акцизних ставок, є тютюнові продукти. Підготовлені зміни до податкового законодавства були затверджені парламентом на першому читанні та отримали рекомендації від відповідного комітету Верховної Ради для розгляду на другому читанні.
Ключовою новацією законопроєкту №11090 є встановлення ставок податку в євро за аналогією з пальним, та затвердження графіку наближення ставок до мінімального рівня, який діє в ЄС - 90 євро/1000 шт. сигарет, з 2028 року.
Законопроект №11090 враховує усталену та результативну в ЄС практику диференціації ставок оподаткування тютюнових виробів, що дозволить запобігти розширенню нелегальних ринків тютюнових і нікотиновмісних виробів та бюджетних втрат.
Починаючи з 1 січня 2025 року, мінімальний акцизний тягар на сигарети підвищиться до 78 євро за тисячу штук, тоді як ставка акцизу на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) зросте до 70,4 євро. Таким чином, з 2025 року різниця між ними становитиме менше 10%.
Заплановано подальше збільшення акцизних ставок на тютюнові продукти в період з 2026 по 2028 роки. Зокрема, мінімальний акциз на сигарети щороку зростатиме на 5%, досягнувши 90 євро, тоді як ставка акцизного податку на тютюнові вироби для електронних сигарет протягом трьох років повинна підвищитися до 72 євро.
Податкові новації релевантні положенням Національної стратегії доходів й узгоджені з представниками міжнародних фінансових організацій (зокрема Міжнародного валютного фонду - МВФ), які виступають фінансовими донорами у період повномасштабного вторгнення.
У червні 2024 року Міжнародний валютний фонд виявив значну проблему з нелегальним ринком тютюнових виробів в Україні, що призводить до втрат бюджетних надходжень у межах від 17 до 31 мільярда гривень. Це вимагає поліпшення ефективності заходів, спрямованих на боротьбу з нелегальним обігом тютюну.
Варто підкреслити, що злагоджені дії уряду у 2024 році призвели до певного зменшення обсягу тіньового ринку сигарет, що є важливим кроком для поповнення державного бюджету. У листопаді 2024 року Міжнародний валютний фонд пропонує диференціювати акцизні ставки для різних категорій тютюнових та нікотиновмісних виробів до 50%, водночас підкреслюючи необхідність досягнення балансу в цілях акцизного регулювання.
Економічний консультант Республіканської партії США, авторитет якого визнавали як Рональд Рейган, так і Дональд Трамп, Артур Лаффер підкреслює важливість збалансованого підходу до оподаткування тютюнових товарів.
Це проявляється у збільшенні надходжень до бюджету та обмеженні поширеності куріння, а не переходу споживачів до нелегального ринку. Привернемо увагу лише до одного факту. За оцінками Київського міжнародного інституту соціології, у 2023 році рівень споживання електронних сигарет (16,1%) та ТВЕН (18,3%) у структурі споживання тютюнових виробів були майже ідентичним.
Однак, відповідно до інформації Державної податкової служби України, надходження від акцизного податку на ТВЕН у 2023 році досягли 12,63 млрд грн, що майже у 30 разів перевищує суму акцизу, сплаченого з рідин для електронних сигарет (0,43 млрд грн). Таким чином, діяльність легального та нелегального ринків має абсолютно різні наслідки для бюджету.
Отже, акцизна політика в умовах війни повинна бути орієнтована на створення стійкої фіскальної основи для бюджету, що передбачає як підвищення ставок, так і заходи щодо детінізації, які є важливими та терміновими. Крім того, сучасні процеси євроінтеграції вимагають адаптації національної акцизної політики до стандартів та практик Європейського Союзу.
