Агровиробництво в Україні: чи готовий Брюссель підтримати імпорт у ЄС?

Нову угоду між ЄС та Україною про торгівлю агропродуктами досягнуто. Її подробиці тримають у секреті, але українські фермери та їхні колеги з ЄС непокояться. Чи означає це, що справжнього компромісу досягнуто?

Як українські аграрії, так і їхні європейські партнери з Союзу виявили обережність щодо оголошення Єврокомісії від 30 червня, що стосується нових умов торгівлі сільгосппродукцією з Україною. Обидві сторони чекають на деталі угоди, проте вже висловлюють занепокоєння стосовно можливих значних втрат і несправедливих умов.

В Україні збитки є неминучими, оскільки повернення до "торгового безвізу" або автономних торговельних заходів (АТЗ), які були запроваджені Євросоюзом після початку масштабної російської агресії, не планується. "Оптимальним результатом могло б бути продовження режиму АТЗ з гарантіями для обмеженого кола продуктів, що вважаються чутливими для фермерів ЄС", - зазначили представники Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) з офісом у Брюсселі. Однак, оскільки Євросоюз відкинув такий варіант, українські переговорники були змушені докласти "надзвичайних зусиль" для "максимального захисту інтересів українських фермерів", повідомляють українські лобісти.

Ознайомтеся також з темою: Повернення квот ЄС: які наслідки це матиме для експорту аграрної продукції з України?

Таким чином, Брюссель і Київ уклали принципову угоду щодо нових умов імпорту сільськогосподарської продукції, однак подробиці поки залишаються невідомими. Крім того, фінальний текст угоди має бути схвалений державами-членами Європейського Союзу. Варто зазначити, що три з цих країн — Угорщина, Польща та Словаччина — запровадили та досі не скасували одностороннє ембарго на українські агропродовольчі товари.

Уже відомо, що Євросоюз повністю лібералізує торгівлю з Україною кількома найменуваннями товарів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік, - такі приклади навів єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен у відповідь на запитання кореспондентки DW.

Європейська комісія також зазначила, що обсяги квот для більшості сільськогосподарських товарів збільшаться до рекордних рівнів торгівлі за останні роки. Серед них – вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінна крупа, що є такими продуктами, ввезення яких не викликає особливого занепокоєння серед європейських фермерів.

Слід підкреслити, що з 6 червня, коли закінчився термін дії АТЗ, Україна знову перейшла до системи квот на імпорт аграрної продукції в країни ЄС, яка діяла до 2022 року. Цей режим залишатиметься в силі до впровадження нових умов торгівлі між сторонами. Якщо він проіснує до кінця 2025 року, то, за даними УКАБ, українські аграрії можуть зазнати втрат у розмірі 1,1 мільярда євро.

Тому Україна зацікавлена у тому, щоб переговори завершилися якомога швидше. Їхня основна частина пройшла оперативно - і за це потрібно похвалити Єврокомісію, вважає аналітик Європейського політичного центру в Брюсселі Світлана Таран.

Досліджуйте також: Завершення безвізового режиму: які перспективи чекають український агрокомплекс на ринку ЄС?

Вона також підкреслює кілька інших позитивних аспектів: "На переговорах вдалося знайти деякі компромісні рішення, які перевершують початкові прогнози. Наприклад, існували побоювання, що позиція Єврокомісії буде обережною щодо України через тиск з боку європейських фермерів, які прагнули суттєво обмежити доступ української продукції на ринок".

Експертка зазначає, що позитивним є те, що для окремих "нечутливих" товарів було введено безмитний доступ, а інші продукти класифіковано за рівнем "чутливості". Для категорії "менш чутливих" продуктів квоти будуть суттєво збільшені, тоді як для "чутливіших", таких як цукор, м'ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед, - зростання буде більш стриманим.

Як пояснили напередодні в Єврокомісії, на "найчутливіші" товари, як-от яйця, цукор і пшениця, квоти збільшаться, але будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Крім того, щодо цієї категорії товарів діятимуть захисні механізми - запобіжники, щоб імпорт не спричинив "серйозних труднощів" на рівні всього блоку або держав, сказав єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.

Також відомо, що ці захисні механізми будуть впроваджені не лише на рівні Євросоюзу, але й в окремих країнах, що отримали підтримку від фермерів ЄС. "Ми позитивно оцінюємо деякі з представлених сьогодні аспектів, які стосуються узгодження стандартів і захисних механізмів, включаючи вплив імпорту на держави-члени", – йдеться у спільній заяві восьми аграрних асоціацій Євросоюзу, опублікованій 30 червня.

Світлана Таран підкреслює, що наразі залишаються неясними механізми впровадження цих запобіжних заходів. "Сьогодні українські виробники не знають, хто саме прийматиме рішення щодо їх реалізації і на яких підставах — чи це буде політичний вплив, чи ж об'єктивні дані, отримані в результаті розслідування", — зазначає вона. Лише у другому випадку українські аграрії зможуть відчувати більшу впевненість. Вона також додає, що запроваджувати захисні заходи слід лише у найкращих випадках.

УКАБ також підкреслює необхідність проведення оцінки впливу перед впровадженням таких заходів, замість того щоб покладатися на "політичні примхи".

Окрім того, як зазначили представники Європейської комісії, нова угода передбачає поступове наближення України до стандартів виробництва ЄС до 2028 року. Це стосується, зокрема, умов утримання тварин і використання пестицидів, щоб забезпечити всім учасникам угоди "рівні умови гри". Цю вимогу висловили фермери з кількох європейських країн. У спільній заяві сільськогосподарських асоціацій ЄС підкреслюється, що для збереження конкурентоспроможності їхніх галузей необхідні визначеність, стабільність та справедливі умови. Вони сподіваються, що фінальний варіант угоди "повністю враховуватиме та поважатиме інтереси фермерів і виробників ЄС".

Українські фермери вражені вимогою Європейської комісії щодо приведення виробничих стандартів у відповідність, адже, за їхніми міркуваннями, це мало б забезпечити вільний доступ до внутрішнього ринку ЄС. Однак наразі це питання не обговорюється. "Це створює негативний довгостроковий сигнал не лише для агровиробників України, а й для фермерів в інших країнах, які прагнуть вступити до ЄС", - йдеться в заяві Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Дійсно, такі вимоги повинні йти пліч-о-пліч із процесом вступу до Євросоюзу, але переговори щодо основних блоків з Україною ще навіть не відкриті, нагадує аналітик Європейського політичного центру. У Брюсселі наполягають, що Україні як країні-кандидату в будь-якому разі доведеться адаптуватися до стандартів і норм ЄС, однак українські аграрії побоюються, що, висуваючи подібні умови вже зараз, Євросоюз прирікає їх на додаткові витрати, пов'язані з цими перетвореннями, і це за умови, що в них і так багато проблем через війну. Загалом, за офіційними даними Києва, 60 відсотків валютної виручки України зараз припадає на агропродукцію, оскільки через війну "впали" інші ключові експортні галузі - металургія і хімпром.

Світлана Таран вважає, що Європейському Союзу не слід висувати до України більше вимог, ніж ті, що стосуються країн, які не є членами ЄС. Вона також підкреслює, що Брюсселю варто було б розглянути можливість надання Україні більш тривалого періоду адаптації та фінансової допомоги для фермерів, щоб пришвидшити реалізацію необхідних змін. Усе це можна було б інтегрувати в переговори.

Аналітикиня підкреслює, що в даному випадку мова не йде про вимоги до безпеки продукції, адже Україна вже давно їх дотримується. Норми, що стосуються умов утримання тварин та застосування пестицидів, "не є обов'язковими для отримання доступу до ринку Євросоюзу", зазначає Таран. Водночас ці вимоги підвищують витрати на виробництво, і саме це викликає нарікання у європейських фермерів, які змушені їх дотримуватися, вважаючи таку ситуацію несправедливою щодо України. Українська сторона, у свою чергу, переконана, що дотримання цих норм має бути пов'язане з відміною всіх квот.

Єврокомісія, у свою чергу, запевняє, що можливості для країни на європейському ринку будуть поступово розширюватися в залежності від її досягнень у приведенні національних стандартів у відповідність до європейських норм. "Ця угода, як її було представлено, є справжнім компромісом", - підкреслила Світлана Таран. Вона також зазначила, що таке компромісне рішення є політичним сигналом "як для партнерів, так і для ворогів", демонструючи, що Україна та країни ЄС здатні досягати домовленостей.

"Ця угода є збалансованою, справедливою та реалістичною, вона представляє собою оптимальний результат у складних геополітичних обставинах", - зазначив єврокомісар Шефчович. Тепер обидві сторони займуться доопрацюванням технічних аспектів угоди. Країни ЄС та Європейський парламент отримають інформацію про деталі угоди в найближчі дні.