2,23 трильйона гривень виділено на оборонні потреби. Підласа коментує державний бюджет на 2025 рік. 20.11.2024
Ілюстраційне зображення: facebook/verkhovna.rada.ukraine
На оборону планується спрямувати 2,2 трлн грн
Парламент ухвалив бюджет на 2025 рік. Наскільки досконалим і справедливим є цей документ? Можна було зробити його оптимальнішим чи Верховна Рада зробила все можливе?
Я вважаю, що головним пріоритетом у державному бюджеті залишається оборона. У 2025 році планується виділити на ці потреби 2,2 трлн грн, що є найбільшим фінансуванням в історії України. Для порівняння, в цьогорічному бюджеті, затвердженому минулої осені, витрати на оборону зросли на близько 530 млрд грн. Під час обговорення в Раді ми також зазначили, що, незважаючи на ці витрати, у нас є можливість збільшувати фінансування оборони протягом року завдяки власним доходам. Хоча їх не так вже й багато, вони можуть бути використані для покриття витрат на укріплення, виплати військовим або термінові закупівлі зброї, якщо уряд вирішить виділити кошти з Резервного фонду. Крім того, уряд матиме можливість здійснювати перерозподіл коштів без звернення до Верховної Ради. Це стало можливим завдяки тому, що ми залишили їм певний резерв для збільшення військових витрат.
Прожитковий мінімум для прокурорів, премії суддям і доплати вчителям
Ви нещодавно зазначили, що парламентський комітет з питань бюджету доклав зусиль, аби врахувати найбільш важливі пропозиції, представлені у вигляді правок. Зокрема, ви вказали на те, що в бюджеті закріплено перші міжнародні фінансові надходження, які можуть бути використані для оборонних потреб – 2 мільярди доларів кредитних коштів від Великої Британії. Крім того, комітет вирішив залишити 64% ПДФО в громадах для покриття витрат на комунальні послуги та енергоносії, що становить додаткові 12,2 мільярда гривень для місцевих органів влади. Також прифронтовим громадам дозволили не перераховувати реверс до державного бюджету, а витрачати ці кошти на забезпечення безпеки та оборони своїх територій, а також для підтримки Збройних Сил України. Четвертий важливий пункт – комітет виключив можливість для політичних партій купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) і скасував вимогу для лікарень зберігати рахунки у казначействі. Чи є ще якісь компроміси, досягнуті в цьому процесі?
Ви згадали про основні важливі поправки, які бюджетний комітет вніс перед другим читанням проекту державного бюджету. Однак деякі рішення ми ухвалювали у формі рекомендацій після першого читання, які були передані уряду, і він їх врахував. Наприклад, це стосується підвищення прожиткового мінімуму для прокурорів. Як ви пам'ятаєте, соціальні стандарти для інших категорій громадян залишаються замороженими, але уряд запропонував підвищити цей мінімум, а відповідно й зарплату. Тоді 242 народних депутати проголосували проти цієї ініціативи. Ми вдячні уряду за те, що вони врахували цю точку зору. Крім того, уряд прийняв рекомендацію бюджетного комітету відмовитися від 40% премій суддям, що ми також вважаємо неприпустимим. Також враховано нашу пропозицію не відновлювати Дорожній фонд, внаслідок чого 43 млрд грн буде спрямовано до загального фонду держбюджету, створюючи резерв ліквідності для потреб оборони протягом року. Було багато пропозицій від народних депутатів щодо підвищення зарплат освітянам, і ці пропозиції знайшли відображення у новій субвенції на доплати вчителям. У бюджеті на 2025 рік передбачено 12 млрд грн на доплати педагогічним працівникам у розмірі тисячі гривень щомісяця, а з 1 вересня – по 2 тис грн на руки. Ще 4 млрд грн, на вимогу депутатів, закладено на програму єВідновлення, яка передбачає компенсацію українцям, чиє житло було знищено або пошкоджено внаслідок агресії Росії. Це лише деякі з численних ініціатив, які були враховані урядом і внесені до другого читання бюджету. Основні моменти виглядають ось так.
На сьогоднішній день підтверджено міжнародну допомогу в розмірі 17,5 мільярдів доларів.
38,4 мільярда доларів – це мінімальний обсяг фінансування, який Україна повинна отримати від своїх партнерів у наступному році. А яка сума фактично доступна на даний момент?
Наразі ми маємо підтверджені 17,5 мільярдів доларів. Зокрема, ми очікуємо, що Міжнародний валютний фонд надасть нам 2,7 мільярда доларів у наступному році, якщо ми продовжимо виконувати умови нашої програми співпраці з ним. Окрім того, Європейський Союз в рамках програми Ukraine Facility готовий виділити 12,5 мільярда євро. Також Велика Британія планує надати 2 мільярди доларів виключно для закупівлі озброєнь та боєприпасів, необхідних для оборони та ведення бойових дій. Проте, у нас залишається ще 20,9 мільярда доларів, які не покриті. Проте, є загальне розуміння, що ЄС зможе забезпечити 20 мільярдів доларів у формі макрофінансової допомоги, яка надходитиме щомісяця. Перші транші, ймовірно, будуть отримані вже наприкінці цього року, що дозволить нам почати новий рік зі значним фінансовим резервом. Це буде контрастом до цього року, коли в першому кварталі ми не отримали жодної міжнародної допомоги через затримки в погодженні у країнах-донорах. На щастя, наступного року таких проблем бути не повинно, і ми матимемо стабільну стартову позицію.
Роксолана Підласа. Зображення: facebook/roksolana.pidlasa
Програма єВідновлення є ключовим напрямом для урядових структур.
Нещодавно ваша колега, народна депутатка Олена Шуляк, визнала, що програма підтримки людей, які були змушені втікати в захищені місця від рашистів, почали повертатися додому, при тому, що там їхнє житло було знищене. Я не кажу, що це масово, але є така тенденція. І зараз дивлюсь на рядок в бюджеті, де на компенсацію за знищене житло запланували 3 млрд гривень. Вам не видається, що ця сума надто мізерна?
Звісно це менше, ніж потрібно, тому що зараз лише на знищене житло є заявки, які вже підтверджені і чекають оплати, на понад 10 млрд грн. Але очікується і про такий план уряд повідомив, що до кінця першого кварталу наступного року будуть повністю оплачені всі заявки, які люди залишили на компенсацію, в тому числі частково за рахунок міжнародних коштів. Я можу сказати, що під час обговорень бюджету стало зрозуміло, що програма єВідновлення є пріоритетом для уряду і вони її не планують припиняти. Тому тут можна бути спокійним. І всіх слухачів закликаю теж подавати заявки, якщо в них є така потреба, вони будуть повністю покриті державою.
"Вся соціальна і безпекова політика спрямована на створення умов для проживання в Україні в умовах війни"
150 млн грн у держбюджеті-2025 заплановано на підтримку українців за кордоном і сприяння їх поверненню в Україну. Як це відбуватиметься на практиці, що можете розповісти?
Насправді інформації обмаль. Я не займаюся формуванням політики щодо повернення українців на батьківщину, тому не можу надати багато деталей. Проте в Мінекономіки дійсно виникає новий напрямок роботи, який тільки починає розвиватися. Вони працюють над створенням концепції та списку заходів, які будуть впроваджені для сприяння поверненню українців додому.
Наші слухачі часто пишуть, мовляв, ми виділяємо кошти на повернення людей за кордону, проте ті, хто не виїжджав з України і працює під щоденними обстрілами, відчувають певну обмеженість. Якісь програми для останніх передбачені?
Я б зазначила, що вся соціальна та безпекова політика в Україні орієнтована на створення умов для життя в умовах війни. Продовжуються виплати пенсій, а також їх щорічна індексація. Важливо підкреслити, що бюджетна сфера не має заборгованостей, які фінансує держава. Витрати на охорону здоров'я та освіту також зростають. Варто згадати програму підтримки українців у зимовий період, яка передбачає виплату 1 тисячі гривень, які можна використати, зокрема, для оплати комунальних послуг. Говорити можна багато, але ми всі живемо в Україні і користуємося державними послугами.
Спеціальні пенсіонери
В ухваленому держбюджеті планують обмежити так звані привілейовані пенсії, які виплачуються окремим категоріям громадян. Часто спецпенсіонери через суди виборють собі виплати, розмір яких перевищує максимально допустимі 10 прожиткових мінімумів - 23610 грн. Чи відносяться до когорти спецпенсіонерів судді, і чи будуть якось урізати їхні виплати?
Судді належать до групи спеціальних пенсіонерів. Проте цього року, після тривалих обговорень, ми вирішили не включати їх до нового законодавства, яке обмежує велику пенсію. Це рішення обумовлене нашим негативним досвідом. Як тільки законодавці намагаються внести зміни до матеріальних умов для суддів, вони негайно оскаржують це в Конституційному суді. Прикладом може слугувати ситуація під час пандемії, коли Верховна Рада обмежила виплати для всіх, хто отримує зарплату з державного бюджету до 47 тисяч гривень. Конституційний суд визнав це рішення неконституційним, що призвело до скасування цієї норми. З метою уникнення подібних проблем і збереження обмежень для прокурорів, державних службовців та народних депутатів, ми вирішили не розширювати цю норму на суддів.
У державному бюджеті передбачено 133 мільярди гривень доходів від законодавчого проекту, що стосується підвищення податків.
Законодавство про бюджет було сформульовано з урахуванням очікування підписання президентом законопроєкту, що передбачає підвищення податкових ставок. Саме від цього рішення залежить можливість бюджету отримати приблизно 141 млрд грн. Проте, президент ще не підписав цей документ, незважаючи на те, що встановлений термін вже сплинув. Як ви вважаєте, чому так сталося?
Час для накладення вето вже минув, але президент все ще має можливість підписати документ. У бюджеті передбачено 133 мільярди гривень надходжень від цього законопроекту. Це дійсно значна сума, і ми сподіваємося на його підписання, оскільки альтернативи у нас немає. Ці кошти є необхідними, адже підвищені податки були запроваджені для фінансування витрат на оборону, зокрема для виплати зарплат військовим. Тому я сподіваюся, що підписання відбудеться найближчим часом.
Існують певні групи людей, такі як військовослужбовці та працівники бюджетної сфери, для яких заробітні плати залишилися на тому ж рівні. Чи є у них можливість розраховувати на підвищення?
Для педагогів заплановано субвенцію, як я вже зазначала, з доплатами в розмірі тисячі гривень, а з 1 вересня наступного року ця сума зросте до 2 тисяч гривень. Щодо інших груп населення, то після підведення підсумків першого півріччя буде здійснено перегляд цих стандартів, в залежності від зростання ВВП та економічних показників за першу половину року.
КОНТЕКСТ можно переформулировать как "обстановка" или "ситуация".
Напередодні, 19 листопада, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому проект бюджету держави на 2025 рік. Це рішення отримало підтримку від 257 народних обранців.
У повідомленні Верховної Ради України підкреслюється, що ухваленим законопроєктом встановлено, серед інших, ключові характеристики головного фінансового документа країни:
доходи - 2,32 трлн грн; видатки - 3,93 трлн грн; граничний дефіцит - 1,64 трлн грн.
Витрати на безпеку та оборону в державному бюджеті на 2025 рік складуть 2,23 трильйона гривень, що відповідатиме 26,3% прогнозованого валового внутрішнього продукту.
Очікується також, що зовнішнє фінансування в наступному році складе 38,4 млрд доларів.
